НАЛЕЖНЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому.

Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. Приклади
  • відда́ти справедли́ве. Зараз твердо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів, критично ставився до своїх екстернатських знань і, віддати йому справедливе, був вибагливий до себе (Іван Ле)
  • Треба, однак, віддати належне й совісті Федора; вона знала міру: закрутить своїм господарем, зажене його в якусь безвихідь, а потім одразу тягне назад, примушує каятися (М. І. Тарновський)
  • — Треба віддати йому належне,— каже Віталій.— Анонімки свої він розсилає за власним підписом: Я, каже, не боюсь, не ховаюсь… (О. Гончар)
  • Добрий склад виконавців підібрав собі Садовський — треба йому віддати належне (Г. Григор'єв)
  • — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Гончар)
  • Саме Рильський, звертаючись до образу великого гетьмана України, віддає належне його державному розумові і передбачливості… (С. Крижанівський)