НАКИНУТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

накида́ти / наки́нути о́ком.

на кого--що. Уважно дивитися, поглядати на кого-, що-небудь або приглядатися до когось, чогось. Приклади
  • Згаяв майор Яцуба тут часу чимало. Однак за роботою не забував раз у раз накинути оком і на дочку (О. Гончар)
  • Лише скоса ще раз накинув [водій] оком на гестапівця, розквашеного на сидінні в солодкій дрімоті (Іван Ле)
  • Софія накидала оком на кожну пані.— Ото вирядилась! Видно, що слаба! А ся!.. І чого таким їздити на води? (Леся Українка)
на ко́го, кого́. Цікавитись кимсь, подобатися кому-небудь, залицятися до когось. Приклади
  • Ішла дівка понад током, Накинула хлопця оком. Там-то хлопець, там-то гарний, Іще, к тому, кучерявий (Укр. пісні)
  • — Та він тебе, раз уже оком накинув, під землею знайде (А. Головко)
  • — ..Та ясно,— сміялася Настя,— ти більше оком накидаєш на інших дівчаток — трохи більшеньких (О. Бердник)
  • Коли помітиш, що парубок оком на тебе накидає, не липни до його [нього] зразу (С. Васильченко)
на кого, що. Звертати увагу на кого-, що-небудь з певною метою, розраховуючи на когось, щось. Приклади
  • — Коли б ти знав, як тяжко було мені його дістати. Два місяці морозива не їла — гроші приберігала. Я на цього ножа давно вже оком накидала. Дивися, який він гарний, як лялечка (М. Понеділок)
  • Від революції, звичайно, і він почав накидати оком на поміщицькі розлогі ґрунти (Ю. Смолич)
  • Вона давненько накидала на Ярину оком (М. Стельмах)

накида́ти (наклада́ти і т.ін.) / наки́нути (накла́сти і т.ін.) ярмо́ (петлю́) [на [свою́] ши́ю (діал. на карк, на се́бе)] кому і без додатка.

Взятися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов'язків і т.ін. Приклади
  • — Чом же мені не вийти заміж? — сказала Маруся.— І не думай. Надінеш ярмо на шию, то й будеш каятись цілий вік (І. Нечуй-Левицький)
  • Куди ж іти? В попи? Накласти на себе вічне ярмо, що його ні скинути, ні послабити? (Г. Хоткевич)
  • Горпина з молодих літ була не гуляка, не хотілось їй і тепер сорому: одне те, що чоловіка боялась,.. а друге те, що не хотілось і ярма на свою шию накладати (Грицько Григоренко)
Ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі; поневолювати. Приклади
  • Життя наложило ярмо на карк і казало орати (Б. Лепкий)
  • Люди дурні. Дали на себе ярмо накинути, а скинути нема кебети (Панас Мирний)
  • Чув він, яке ярмо накладає йому Ґава на шию, але не бачив змоги обминути його і, недовго думавши, згодився на те, що виложив йому Ґава (І. Франко)
  • — А це ж усе люди, яких власть на ноги землею поставила, то що за інтерес їм накидати петлю? (М. Стельмах)

ки́дати (накида́ти і т.ін.) / ки́нути (наки́нути і т.ін.) тінь на кого--що.

Негативно позначатися, відбиватися на кому-, чому-небудь, впливати на когось, щось і т.ін. Приклади
  • У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров'я значно погіршало, а се кладе тінь на всіх і на все (Леся Українка)
  • Коли ж що у моїх літературних виступах могло Вам не подобатись, то се не повинно кидати тіні на наші відносини (Леся Українка)
Поширювати погану славу про кого-, що-небудь, наговорювати на когось, щось, ганьбити. Приклади
  • Він не хотів і припускати, що за всім цим стоять люди, які навмисне, з брудною метою, воліють накинути на його ім'я зловісну тінь (Н. Рибак)
  • — На панському харчі святі не виростають.. Чи так, до слова, сказав це Корнюша, чи навмисне кинув тінь на Любу, яка й досі працювала покоївкою в пані… (М. Стельмах)
  • Справжнім ліриком сьогодні я схвильовано кажу: — Хто посмів його пустити Разом з вами на Парнас? Верхогляд той діловийтий — Тінь лиш кидає на вас! (С. Олійник)