НАВЕРНЕМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

наво́дити (наверта́ти) / навести́ (наверну́ти) на ро́зум (на ум) кого і без додатка.

Навчати когось не робити безглуздих вчинків, діяти розважливо, обдумано. Приклади
  • Чому не видно ніде євшан-зілля, яке навертає людину на розум..? (М. Чабанівський)
  • [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум (Леся Українка)
  • Піп Наум бабу навів на ум: вона порося продала, а гроші попові віддала (Укр. присл.)
  • — Це дяка така матері, що тебе на розум наводила? (Панас Мирний)
  • Хто спішить, той людей смішить, а хто тихо ходить, той на ум наводить (Укр. присл.)

і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти.

до чого. Не братися за щось, не приступати до якої-небудь роботи. Приклади
  • — Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа бувало не навертала (Ю. Збанацький)
Не з'являтися десь, не приходити куди-небудь. Приклади
  • — Мотора встановили, а механік і носа не навернув,— бурчав Никанор Павлович (О. Сизоненко)
  • [Грива:] Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора,.. а друге — пустка (І. Карпенко-Карий)

наво́дити (наверта́ти, нашто́вхувати) / навести́ (наверну́ти, наштовхну́ти) на ду́мку кого і без додатка.

Спонукати кого-небудь думати певним чином про когось або про щось; переконувати кого-небудь у чомусь. Приклади
  • наво́дити ду́мку на кого. Романові ясні, тихі очі чогось наводили на неї думку про ясний місяць, про тихий вечір (І. Нечуй-Левицький)
  • — Отже ж ти, Тодозю, навела мене на думку, що тепер в садку краще обідати, ніж в хаті (І. Нечуй-Левицький)
  • Вивчення розподілу яскравості світла по диску планети [Венери] наштовхує на думку, що поверхня її має різко виражені дзеркальні властивості (З журналу)
  • — Я вже в листах своїх навертав її на таку думку про себе (П. Колесник)

наверта́ти / наверну́ти се́рце до кого.

Сприяти виникненню кохання, почуття дружби до когось. Приклади
  • — Може, один Бог наверне її серце до мого Романа (І. Нечуй-Левицький)