НАБИВАЮ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

наби́ти / набива́ти [собі́] ру́ку на (в) чому і без додатка.

Набути досвіду, уміння, вправності, майстерності в чому-небудь. Приклади

наби́та рука́ у кого. Оте кіно у нас буває щонеділі, З району приїздить. Ну, я при цьому ділі Допомагаю їм: у мене.. На всяке майстерство набита, бач, рука (М. Рильський)
налама́ти ру́ки. По очах Марко знав, чому скотина нудиться, доглядав, годив, наламав руки, вміло роздоював (К. Гордієнко)
— Руку набив, можна сказати, на ремонті машин, а хотілося більшого — щоб не підправляти, а обновляти машини (З журналу)
Він [поет], як кваліфікований ремісник, набив собі руку і пише зразу, швидко (Деякі пит. поет. майстерн.)
Кріпкі дід були, руку на житті набили (Остап Вишня)
Є загроза, що після війни з'явиться… багато письменників,..що наб'ють собі руку на нарисах (О. Довженко)

Підносити себе (рідше когось) в очах інших; перебільшувати свої заслуги. Приклади

Ще більше набивав собі ціну, видаючи себе мало чи не рятівником (А. Хижняк)
— То чого ж маєш бити чоботи на наш куток? Тільки жениха мого, коли трапиться, відіб'єш? — А може, я тобі наб'ю більшу ціну? (М. Стельмах)

Багатіти, наживатися ( перев. нечесним шляхом). Приклади

понабива́ти кише́ні (про багатьох┌4343) чиї, кого. По багатьох школах вчителі… пояснювали школярам усю нікчемність сищицьких пригод, вигаданих, щоб понабивати кишені хитрих, пожадливих видавців та ремісників-авторів (Грицько Гриценко)
— Чужою працею, товариші, не штука набивати собі кишені (Д. Бедзик)
Занедбали сини рідну мовоньку. Не туди бо вони гнуть головоньку, На пожитки густі позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи (П. Грабовський)
Писар писав усім бумаги та набивав кишені (І. Нечуй-Левицький)

Примушувати себе чи кого-небудь сприймати, запам'ятовувати багато чогось, перев. непотрібного, зайвого. Приклади

набива́ти го́лову клоччям. — Ось прийде літо, попросиш яблучка, то я тебе до твого язикатого Семена Семеновича пошлю! Щоб він клоччям голови вам не набивав (В. Дрозд)
Не те діло поета, щоб багато всякої науки набити собі в голову (І. Франко)
набива́ти / наби́ти в го́лову кому що. — Все ти їй набивала в голову: у миру немає щастя, у миру немає долі (Панас Мирний)
Він умисно хотів набити собі голову цифрами та рахунками, щоби [щоб] прогнати другі, погані думки (І. Франко)

перев. зі сл. собі. Пересичуватися чим-небудь; втрачати інтерес до чогось. Приклади

Миронець хихикнув у кулак, сказав з єхидним смішком: — Баба з воза — кобилі легше. Хай забавляються діти, поки оскоми не наб'ють собі (Д. Бедзик)
— Я сам колись там служив,— мовив Степан.— Та й оскому набив? — засміялась Пріська (Л. Яновcька)

зі сл. ті́льки і под. Досягати дуже незначних результатів у здійсненні чогось; вимушено задовольнятися чим-небудь малим, незначним. Приклади

[Горков:] А терпкою я здався їй кислицею: вже вона пробувала кусати мене з усіх боків, та тільки оскому набила (М. Кропивницький)
Своїми словами: Ви мусите щось написати про гуцулів забили Ви мені клин у голову, вони не дають мені спокою, тільки що я зробить годен за 10 днів. Тільки оскому наб'ю (М. Коцюбинський)

Ставати буденним, нецікавим; приїдатися, набридати, викликати роздратування. Приклади

наби́ти оско́мину. Штучне обмеження заробітку, стеля, що вже набила оскомину,— серйозне гальмо на шляху підвищення продутивності праці (З газети)
Поезія не набиває оскоми — приїдається одноманітність творчості письменника (З газети)

чию. Працювати на когось; своєю працею створювати матеріальні блага для інших. Приклади

— Таке собаче життя маємо. Таж то висотали з мене всі жили.. Цілий вік свій напихав я чужу пельку (М. Коцюбинський)

чим і без додатка. Їсти що-небудь; наїдатися. Приклади

напха́ти ки́шку. — Я, пане обер-лейтенант, не вибагливий, мені аби чимось кишку напхати, щоб не кавкала (Переклад С. Масляка)
Поки він та у панській їдальні набивав собі черево румунським гратаром, ми на стайні готували коней напоказ (І. Муратов)
— Ти тільки їж, набивай кендюх… (О. Гончар)
Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки… через велику силу набивали ним пельку (І. Нечуй-Левицький)