МІРКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші.

Бути дуже багатим, мати великий капітал. Приклади
  • — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх [гроші] міряє! (Марко Вовчок)
  • — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах)

перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край).

Випивати зайву для себе кількість хмільного. Приклади
  • Дехто з шляхетства, що бенкетували, порозходились, а другі, перебравши через край, поснули під лавками (О. Стороженко)
  • Раз тільки, перебравши через міру,.. завів [піп] про те [про легковажність попаді] розмову з нею, прохав, аж плакав, кинути таке життя (Панас Мирний)
Перевищувати усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшувати що-небудь. Приклади
  • Базьо і сам побачив, що трохи перебрав мірку (В. Стефаник)
  • перебра́ти мі́рку. Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога.. Але Гердлічка… пам'ятав, що розв'язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була уже відступати (Г. Хоткевич)
  • — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський)
  • перебра́ти мі́ру. Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде)
  • Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав [хлопець] Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке… відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут)

мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н) кого, рідше що.

Оцінювати, характеризувати і т.ін. кого-, що-небудь однаково, без урахування індивідуальних особливостей; вважати однаковими. Приклади
  • виміря́тися одніє́ю мі́ркою. І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (С. Сартаков)
  • — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів… всіх на одну мірку міряєш (Григорій Тютюнник)
  • Він міряв усіх однією міркою, усіх вважав споживацькими, несвідомими елементами (Ю. Збанацький)

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т.ін.) кого, що і без додатка.

Оцінювати, характеризувати і т.ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб'єктивно. Приклади
  • мі́ряти на свою́ ку́цу мі́рку. — От не люблю, коли баби починають усе на свою куцу мірку міряти (М. Стельмах)
  • Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко)
  • змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: Всякий це розчовпа (І. Франко)
  • — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний)
  • Петро Петрович… з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч)
  • Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко)
  • — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко)