МОРСЬКИХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

забива́ти / заби́ти козла́.

Грати в доміно. Приклади

морсько́го козла́ ганя́ти. — Треба було заготовляти, коли городи й баштани були в нас, коли фронт далеко стояв. Тоді ви [інтендант] морського козла ганяли? (В. Кучер)
— Ходімо до мене,— запропонував Серпень..— Я в купе сам. Козла заб'ємо (Ю. Мушкетик)
козла́ позабива́ти (якийсь час). [Василь Панасович:] До пенсії лишилось кілька днів… [Печений:] Козла позабивати захотіли? (О. Підсуха)
Всі любили на Дніпропетровському агрегатному заводі.. забивати козла (З газети)

морськи́й вовк.

Досвідчений моряк. Приклади

Перед ним суворі екзаменатори, бувалі морські вовки, екзаменують тебе на далекі плавання (О. Гончар)
Нам головне — до моря добратися. А там на корабель юнгами влаштуємось, куди хоч попливемо, справжніми морськими вовками станемо (Ю. Збанацький)

Афродіта, народжена з піни морської.

Богиня кохання Афродіта (Венера) не мала ні батька, ні матері. Одного ясного ранку вона виринула з морської хвилі біля острова Кіпру (звідси її прозвано Кіпрідою). У світовому мистецтві існує безліч зображень Афродіти, найвідоміше з них — статуя Венери Мілоської (II ст. до н. е.).
У сучасній мові — втілення краси й жіночності. Приклади

І відкрива обійми їй свої
Ця велич вод, усім вітрам відкрита, –
Здається, повертає Афродіта
У білий шум, що породив її.
(Є. Плужник, Вона зійшла до моря…)
Нове українське письменство не з голови Котляревського зродилось, як Венера з шумовиння морського, а було тільки дальшим об'єктивним розвитком того літературного процесу, що в головах у себе мав тисячолітню традицію. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
Не мучся на мудру задуму,
Розкрий мені тіла красу,
Ти зроджена з піни і шуму,
А я тобі душу несу…
(В. Щурат, Про душу не мов мені, мила…)