МЛИНАХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

язи́к як ло́патень (помело́, млин і т.ін.) у кого.

Хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного. Приклади
  • Я їй наказував, щоб нікому анітелень, одначе вона таки розказала про все своїй сестрі Хотині, а в тієї язик як лопатень,— так усі й довідалися (Б. Грінченко)
  • — А вже ж язик у тебе, парубче, ну, чисто як помело! — буркнув Охрім (Григорій Тютюнник)
  • [Вітровий (до Батури):] У нього язик як млин, нікому слова не дасть сказати… (О. Корнійчук)

моло́ти язико́м, зневажл.

Багато, довго говорити. Приклади
  • помоло́ти язико́м. Обидві вони, і Люда й Аниська, люблять помолоти язиком (Л. Первомайський)
  • намоло́ти язико́м. Намоловши язиком досхочу, він, нарешті, пішов нагору до канцелярії, де знайшов поручника Лукаша (Переклад С. Масляка)
  • [Одарка (підвела очі):] Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісенько!.. (М. Кропивницький)
  • І ляскають, доки язик не стане колом. І не тільки жінки — у них, кажуть, звичка молоти язиком природжена,— а й чоловіки (М. Рудь)
Говорити швидко, безупинно і т.ін. Приклади
  • моло́ти язико́м, ні́би млин. Вальчиха розгортала стрічки, молола язиком, ніби млин, та вихвалювала свій крам (І.Нечуй-Левицький)
  • Шарлота… голосно молола язиком [по-французьки], розкидала руками, вигиналася (Л. Мартович)
Говорити, висловлюватися. Приклади
  • замоло́ти язико́м. — Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й господи! — замолов язиком Юруш (І.Нечуй-Левицький)
  • — Та що тут розповідати,— змахує рукою дід.— Самі пусті слова. Даремно тільки молоти язиком (Ю. Збанацький)
  • Язиком уміє, мабуть, той телепень молоти (В. Большак)
  • А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали! (Панас Мирний)
Вести несерйозні розмови, займатися пустими балачками; базікати. Приклади
  • моло́ти, що на язи́к наверне́ться. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молотити ні в дрова ні в тріски, що на якик навернеться (І. Франко)
  • моло́ти язико́м небили́ці. — Він уже другий день меле язиком небилиці у хаті (П. Козланюк)
  • В житті потрібно щось уміти, А не молоти язиком (С. Воскрекасенко). — Знаю, що ти не з добра мелеш язиком, не хочеш згадувати про дот (З газети)

ли́ти во́ду на млин чий, кого, кому, зневажл.

Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. Приклади
  • — Бачите, як часом можна несвідомо лити воду на млин нашим ворогам. Добре, що Канушевич вчасно опам'ятався (Г. Коцюба)
  • Навіщо ж лити воду на млин всіляких стиляг та переродженців? (В. Дрозд)
  • В гіршому [випадку] означає, що ми всі ллємо воду не на той млин (Н. Рибак)
  • Сторонникам [прихильникам] чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми заявляємо: вам з нами не по путі (А. Малишко)
  • — Бачимо, на чий ти млин воду ллєш (А. Головко)

як млин ме́ле, зі сл. говори́ти і под., зневажл.

Не думаючи, не розбираючись, швидко і т.ін. Приклади
  • — Скоріше Тересва попливе назад, аніж якась інша партія, крім аграрної, вам [селянам] допоможе..— Говорить, як млин меле! — звідкись почув Яків. Пронісся сміх (І. Чендей)