МИСЛЮ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву, книжн.
Бути багатослівним, розповідати про що-небудь дуже детально, докладно.
Приклади
- Бо коли Боян, бувало, пісню у натхненні віщому складав, розтікався він по древу мислю, сірим вовком по землі шугав (Н. Забіла)
- І не розтікайтеся мислію по древу, бо через кілька хвилин має початися обхід (Ю. Шовкопляс)
- Розуміючи те, що я далеко не геній і розтікатися мислями по древу мені нічого, я уперто думав над тим: що писати? Прозу чи п'єси? (Ю. Збанацький)
- Не збираюся розтікатись мислію по древу, за влучним виразом древнього автора.. .Що забулось — вибачайте (В. Дрозд)
Я мислю, отже, існую.
Цитата з «Основ філософії» (1644) французького мислителя Рене Декарта (1596—1650). Цитується й латинською мовою: «Cogito, ergo sum». Слово «мислю» іноді замінюється іншим дієсловом.
Приклади
-
Тож, взявши харчу торбу запасную,
до сліз жони завбачливо оглух.
«Я їду, отже, я існую», —
так пояснив їй, що життя — це рух.
(Л. Костенко, Скіфська Одіссея) - Вчора цілий день валялась в такому стані, а сьогодні вже маюся ліпше, хоч іще не зовсім добре. Та вже, коли пишу, то живу (scribo, ergo — sum). (Леся Українка, Лист до О. Косач, 8-12.VHI.1898 p.)
без за́дньої ми́слі.
Не маючи ніяких поганих намірів; ненавмисне.
Приклади
- Весь час поривався випередити Ваню, але Ваня без усякої задньої мислі заступав йому дорогу [на стежці] (Л. Первомайський)
не до ми́слі кому і без додатка, заст.
Не подобається комусь хто-, що-небудь.
Приклади
- [Гапка:] Сватай її. Степанида найбільш мені до мислі (М. Кропивницький)
- Тепер я стала тобі рідною духом і ніколи од тебе не одступлюсь: ти мені до мислі, ти мені й до серця, — подумала Саня (І. Нечуй-Левицький)
- до ми́слі. — Ти в цьому мені до мислі… (І. Нечуй-Левицький)
- [Парубок:] Ну й що, що висватав? А як їй не до мислі? (О. Мисик)
- Було б не рубати Зеленої вишні. Було б не сватати, Коли не до мислі (Укр. пісні)
- Бач… їм така невістка не до мислі… (Леся Українка)
думка́ми (гадка́ми і т.ін.) літа́ти, нар.-поет.
де. Мріяти про щось.
Приклади
- ми́слі вита́ють дале́ко чиї. Мстислав сидів мовчазний,.. мислі його витали далеко (А. Хижняк)
- заліта́ти в думка́х. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко)
- І мислю хто зна де літая [літаючи], Під носом бачить [Еней] коровод [хоровод] (І. Котляревський)
- Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (В. Стефаник)
за ким. Часто згадувати кого-небудь, думати про когось.
Приклади
- — Я тільки думками літатиму за тобою по твоїх слідочках. Ото моє усе щастя (І. Нечуй-Левицький)
припа́сти до ми́слі кому.
Зацікавити кого-небудь, сподобатися комусь.
Приклади
- [Маруся (до Галі):] Щаслива ти, що ти така весела. А з ким же більш ти любиш танцювати? Хто більш усіх припав тобі до мислі? (В. Самійленко)
- [Тетяна:] Помічаю я, що ти йому неабияк до мислі припала (М. Кропивницький)
Очеретина, що мислить.
Вислів належить французькому філософові, математику й фізику Б. Паскалю (1623—1662). Він писав: «Людина — лише очеретина, найслабша у природі, але ця очеретина мислить… Якби всесвіт знищив людину, вона однаково залишалась би більш гідною, ніж те, що її вбиває, бо вона знає, що вмирає, а всесвіт нічого не знає про перевагу, яку він має над людиною» (Думки, VI, 347).
Приклади
- Трапляється зустрічати відоме порівняння людини з очеретиною. Іноді я маю враження, що вдаються до нього, не знаючи, звідки воно… (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також