МИЛІСТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ва́ша (їх) ми́лість (ми́лость), уроч. , заст.

Шанобливе називання кого-небудь; ви, вони. Приклади

Пішла вона [Миша] звичайненько прохати, Щоб Лев в дуплі дозволив їй, Самотній та старій, Хазяйство завести маленьке Біля їх милості близенько (Л. Глібов)
Дуже приємно мені… пересвідчитись, що ваша милість правильно молоточка в руках тримає (О. Донченко)
— У Варшаві тільки й мови, що про вашу милість, князю (І. Нечуй-Левицький)
— З Богом, — кажу, — завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками (Марко Вовчок)

ірон. Уживається для вираження незадоволення кимсь, несхвалення чиїх-небудь дій, учинків, поведінки і т.ін. Приклади

— Насилу діждалися вашої милості!. — неласкаво привітав він її (Панас Мирний)

тільки ва́ша ми́лість (ми́лость). Шанобливе звертання до поважної особи, до людини, що займає високе становище в суспільстві; високошановний. Приклади

— Вже як хочете, ваша милость, а без вас, князю, ми не розпочнемо битви з козаками (І. Нечуй-Левицький)
Патронеса спитала по черзі в кількох вихованок: — Ти сирота? І за кожну матушка Раїса відповідала: — Сирота, ваша милость (О. Донченко)

на ми́лість (ми́лость) [Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т.ін.)], перев. у сполученні із скажи [мені], скажі́ть [мені].

Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. Приклади

[Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка)
— Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його [дитя]? — допитується дядина (Панас Мирний)
— Люди добрі! Скажіть на милость, чого він [Олекса] від мене хоче? (С. Васильченко)
— І скажи ти, на милость божу! І нащо ти граєш в карти..— спитала вона (І. Нечуй-Левицький)
— Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ'яненко)

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску).

Перестати гніватися, сердитися. Приклади

Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров)
поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний)
Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену.. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький)
Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко)

скажи́ (скажі́ть) на ми́лість [Бо́жу (Бо́га)].

Уживається для вираження подиву, незадоволення, розгубленості, сумніву і т.ін. Приклади

Ну, чого мені, скажіть на милість, понесло знов на київський пляж? (Остап Вишня)
— Ну, що тут довго: він тайний агент.— Ото! Скажіть на милість! Як же він робить свою роботу? (М. Коцюбинський)
— Слухай, Деміде, ти знаєш, що я думаю? — Знаю.— Як Знаєш? — здивувався Бульба?.— Ти хочеш погуляти з запорожцами.— Ну, скажи на милість. Як це ти дізнався? (О. Довженко)