МИЛЮ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

за ми́лю, перев. зі сл. чу́ти і под.

На значній відстані; далеко, здаля. Приклади
  • — Та ж від неї за милю чути стухлим димом! (Леся Українка)

зами́лювати (рідше ми́лити) / зами́ли́ти о́чі кому і без додатка.

Обдурювати кого-небудь, хитрувати; приховувати хиби, недоліки. Приклади
  • ми́лити о́чі. Ніколи не попадав у таке фальшиве положення, де би мусив крутити, вибріхуватись, як то кажуть, милити очі (І. Франко)
  • зами́лювання оче́й. Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Остап Вишня)
  • — А то так. Бо такі, як наш Ласій, хіба правду скажуть? — Еге, гляди, щоб не сказав. Він тобі так очі замилить, такого наговорить (Ю. Збанацький)
  • — Ти мені старій очі не замилюй, — підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли. — Мужицький твій канал (О. Гончар)

ми́лити ши́ю (чу́ба, хо́лку і т.ін.) кому, зневажл.

Робити зауваження, дорікати кому-небудь за щось; лаяти, картати когось. Приклади
  • — Я знаю, що ти будеш милити мені холку,— додав Логвин.— Адже ж будеш? (Г. Епік)
  • Тужить, журиться Петро, нудиться і ниє: — На найближчому бюро будуть милить шию (З журналу)
  • — Та ти ж поет! — вигукує Корольок, а Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, а в нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубості в повітрі… (О. Гончар)

світ не ми́лий (не лю́бий) кому.

Хто-небудь зневірився, відчуває байдужість, відразу до життя. Приклади
  • життя́ не ми́ле. Обізвався побратим… промовляє, — мов ножами крає: Що минуло, те вже не вернеться.. Вже мені тепер життя не миле, чи в темниці, чи на вільній волі (Леся Українка)
  • світ не мил. Тепер мені світ не мил без нього!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Видно, Устим Сидорович за ним, за Степанком сумує, от йому й світ не милий (Ю. Збанацький)
  • І звідки батько завжди знав, чого тобі хочеться? Не питаючи, зробить саме те, без чого тобі світ не милий саме цієї миті (О. Сизоненко)
  • Не по лихій же я волі йду, не по лукавому заміру прошуся. Мені світ не милий,.. важка туга моє серце сумить, гіркими слізьми душу напуває (Панас Мирний)
  • Одного часу став мені світ не милий. Так мені тяжко, так мені було важко, наче ота скеля лягла на мої груди (І. Нечуй-Левицький)