МИЛИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

зами́лювати (рідше ми́лити) / зами́ли́ти о́чі кому і без додатка.

Обдурювати кого-небудь, хитрувати; приховувати хиби, недоліки. Приклади
  • ми́лити о́чі. Ніколи не попадав у таке фальшиве положення, де би мусив крутити, вибріхуватись, як то кажуть, милити очі (І. Франко)
  • зами́лювання оче́й. Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Остап Вишня)
  • — А то так. Бо такі, як наш Ласій, хіба правду скажуть? — Еге, гляди, щоб не сказав. Він тобі так очі замилить, такого наговорить (Ю. Збанацький)
  • — Ти мені старій очі не замилюй, — підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли. — Мужицький твій канал (О. Гончар)

ми́лити ши́ю (чу́ба, хо́лку і т.ін.) кому, зневажл.

Робити зауваження, дорікати кому-небудь за щось; лаяти, картати когось. Приклади
  • — Я знаю, що ти будеш милити мені холку,— додав Логвин.— Адже ж будеш? (Г. Епік)
  • Тужить, журиться Петро, нудиться і ниє: — На найближчому бюро будуть милить шию (З журналу)
  • — Та ти ж поет! — вигукує Корольок, а Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, а в нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубості в повітрі… (О. Гончар)

за ми́лю, перев. зі сл. чу́ти і под.

На значній відстані; далеко, здаля. Приклади
  • — Та ж від неї за милю чути стухлим димом! (Леся Українка)