МЕРТВЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ме́ртве ца́рство, нар.-поет.

Місце, де відсутні живі люди та інші істоти, де панує абсолютна тиша. Приклади
  • — А тут — тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед мертвого царства; а дома — гірше, ніж у пеклі! (Панас Мирний)
  • Була темна осіння ніч… Скрізь тихо, темно, сумно, наче в мертвому царстві (Панас Мирний)

зру́шити (ру́шити) з ме́ртвої то́чки.

Почати розглядатися, розв'язуватися, виконуватися. Приклади
  • Денисович був радий, що справа, нарешті, зрушила з мертвої точки (М. Білкун)
  • [Харчук:] Я думаю, діло з будівництвом повинно рушити з мертвої точки (В. Кучер)

гробова́ (моги́льна, ме́ртва) мо́вча́нка.

Відсутність звуків людської мови; абсолютна тиша. Приклади
  • Мертва мовчанка залягла над усім товариством після тої пісні (І. Франко)
  • Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (І. Франко)
  • — Восьма камера зустрічає нас [в'язнів] могильною мовчанкою. Вона порожня (Ю. Збанацький)

ме́ртвою (залі́зною, смерте́льною) хва́ткою.

зі сл. вчепи́тися. Надзвичайно наполегливо. Приклади
  • Авіакосмічні корпорації ладні мертвою хваткою вчепитися у контракти на будівництво орбітальних станцій (З газети)
  • Крок за кроком, дуже повільно, але впевнено, мертвою хваткою вчепившись у роботу, іде він до виявлення помилки в зенітній ракеті (В. Собко)
Дуже міцно. Приклади
  • Гнат, розуміючи, що це кінець, впав на луку сідла і вхопився за нього руками смертельною хваткою (Григорій Тютюнник)
  • — Здоров, здоров, сину, — привітався Гордій і залізною хваткою стиснув руку Федота (Григорій Тютюнник)
  • Задерши… голову вверх, якусь мить вивчав над собою новий виступ, новий зазубень, за який можна було б вхопитися і підтягтися на руках. Потім хапався за нього сильною мертвою хваткою (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) ме́ртвий.

зі сл. спа́ти. Міцно, непробудно. Приклади
  • А вже сплять [діти], як мертві (М. Коцюбинський)
  • [Річард:] Я сам про себе забував не раз: вдень працював, вночі, як мертвий, спав (Леся Українка)
Дуже стомлений, млявий і т.ін. хто-небудь. Приклади
  • Після змагань всі були як мертві.
Блідий, нерухомий і т.ін. Приклади
  • Галя вже водою підвела її [Параску] знову на ноги, а то як мертва лежала та тілько [тільки] зубами цокотіла (Панас Мирний)
Чимось приголомшений, стурбований і т.ін. Приклади
  • Після пережитого вона ходила як мертва.

ме́ртва бу́ква.

Те, що не використовується, залишається без застосування ( перев. про закон, постанову і т.ін.). Приклади
  • Досвід перекладачів тієї доби не може залишатися мертвою буквою для наших днів (З журналу)
  • Народ висуває завдання величезної політичної ваги: добитися того, щоб наука у нас не лишалася мертвою буквою або модною фразою (З журналу)

ме́ртвий сезо́н перев. у чому.

Застій, затишшя в торгівлі, промисловості і т.ін. Приклади
  • Мертвий сезон в країні означає нестачу товарів, застій у техніці, обмеження розвитку продуктивних сил суспільства (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) по ме́ртвому (вме́рлому і т.ін.) зі сл. голоси́ти, заво́дити і т.ін.

Дуже сильно, голосно, нестримно і т.ін. Приклади
  • як над мерце́м. Вітер осінній заводить над ними [травами], як над мерцем (М. Коцюбинський)
  • Аж стіни ревнули плачем. Баби заводили, як по мерлому (Г. Хоткевич)
  • Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить! (П. Куліш)

ні живи́й ні ме́ртвий.

Дуже схвильований, стурбований. Приклади
  • Ксеня чекала на Федора ні жива ні мертва. Перехвилювалася, передумала найстрашніше (С. Голованівський)
  • [Зося:] Яке там лихо? Я чую тривогу; скажи, що сталось? Я ні жива ні мертва! (І. Карпенко-Карий)
Дуже ослаблений фізично. Приклади
  • Ні жива ні мертва Марія важко переводила подих і ледве трималась на ногах (С. Чорнобривець)
  • Ні жива ні мертва вернулася Пріська додому… У голові в неї гуде, у вухах дзвоне [дзвонить], в очах жовто (Панас Мирний)
перев. зі сл. стоя́ти. Дуже наляканий, вражений, приголомшений і т.ін. Приклади
  • Коли зиркнув згодом, бачу, підвівся мій Семенко на ніжки, ні живий ні мертвий стоїть. А так, кроків за двадцять від нього, Косованів чорний бугай Жук (І. Муратов)
  • — Кинулась вона в воду, вхопила мене за чуб та й винесла на берег. Дивлюсь я, пастушки стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороззявляли (І. Нечуй-Левицький)
Сповнений горя, засмучений. Приклади
  • Орися сиділа позаду Василя ні жива ні мертва. Вона сама не знала, куди вони їдуть (П. Автомонов)
  • Голосила бідна сирота на всю церкву і завдавала усім жалю. Роман стояв коло домовини ні живий ні мертвий. У йому неначе серце запеклося од несподіваного горя (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́.

Пригнічений, сумний, невеселий. Приклади
  • Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П'ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані у мертвій воді (П. Панч)

як (мов і т.ін.) ме́ртвому кади́ло, зі сл. допомага́ти і под.

Уживається для вираження повного заперечення змісту слова допомага́ти і под.; зовсім не (допомагати). Приклади
  • як уме́рлому кади́ло. Так помагає як умерлому кадило (Укр. присл.)
  • Піп відправив кілька молебнів во здравіє болящого раба Божого Єфремія, але. .йому те допомогло як мертвому кадило (В. Речмедін)

[і] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б і т.ін.).

перев. зі словосп. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т.ін. Приклади
  • — Се, бгатці [братці], — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш)
перев. із словосп. так, що. Дуже сильно, голосно і т.ін. Приклади
  • Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало)

на ме́ртвій то́чці.

У тому самому стані; без жодних змін. Приклади
  • Шкода, що її арифметика стоїть на мертвій точці, але ж я на се не маю ради (Леся Українка)
  • [Наталя:] ..Які новини? Як справа з ученим секретарем? [Убийбатько:] Поки що на мертвій точці (І. Микитенко)

і ме́ртвого (і ме́ртвих) розвесели́ти.

Бути дуже дотепним, сміхотливим, жартівливим. Приклади
  • В будь-яке товариство тебе приймуть, всюди ти бажаний, бо знають, який ти компанійський, вмієш і мертвих розвеселити! (О. Гончар)

здере́ [з живо́го] й з ме́ртвого, зі словосп.

таки́й, що. Дуже спритний у хабарництві. Приклади
  • — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах)
  • [Панас:] Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (М. Кропивницький)

ме́ртвий капіта́л.

Цінність, яка не використовується ким-, чим-небудь, не знаходить застосування. Приклади
  • Життєвий досвід і освіта можуть бути мертвим капіталом (З журналу)
  • Сотні тонн риби, так потрібні країні, лежатимуть мертвим капіталом на березі (І. Багмут)

Воскресіння з мертвих.

Вислів походить з Євангелія, яке розповідає про смерть на хресті й воскресіння Ісуса Христа, Сина Божого, — Матв., 27-28; Марк, 15-16; Лука, 23-24; Іван, 19-20.
У переносному вживанні означає відродження, переможне утвердження того, що вважалося мертвим.
Приклади
  • Мої зернини — то слова.
    Як відберуть їх на насіння, —
    Мене чекає воскресіння,
    І сонце, і весна нова,
    І слави жнива золотії.
    (Д. Павличко, Я народився на землі…)
  • Багато рядків поеми стали пророчими. Франко передбачав велику бурю й день воскресіння народу. (О. Кобилянська, Пророцтво)

Мертві душі.

Назва поеми (1842) M. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує в поміщиків мертві «ревізькі душі», які формально ще вважаються живими, ніби для переселення в Херсонську губернію. Чичиков хотів за допомогою цього шахрайства стати власником землі, яка відводилася урядом для поміщиків, які переселяли своїх селян на нові місця.
Справжніми «мертвими душами» в поемі Гоголя виступають соціальні типи миколаївської Росії — Чичиков, Плюшкін, Манілов та ін.
Приклади
  • Я знаю багато дуже в чужих і своїх ділах.
    Я знаю, що мертві душі страшні у живих тілах.
    (П. Скунць, Життя)
  • Або в цього Поцілуйка розум догори ногами перекинувся, або він збирає для чогось мертві душі. Новий Чичиков та й годі. (М. Стельмах, Правда і Кривда)

Мертві сраму не імуть.

Як свідчать літописи, київський князь Святослав звернувся до своїх воїнів перед битвою з візантійським військом у 970 р. зі словами: «Не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут: бо мертві сраму не імуть». Приклади
  • Ходімо, сину!.. Хай ми і помрем,
    Але неславу терпіти доволі,
    Доволі! Мертвих сором не бере,
    І не видать, як плачеться старе,
    І як мале конає босе й голе…
    (І. Багряний, Скелька)
  • Не відчувати безчестя тому, що смерть принесе звільнення від усього, не мати сорому живим тому, ще не імуть сорому мертві, властиво багатьом. Але честь, що вклала Святославові горді слова «мертвії-бо сраму не імуть», загострює відчуття сорому в живих… (М. Могилянський, Честь)

Про мертвих або добре, або нічого.

Першоджерелом латинського вислову «De mortuis aut bene, aut nihil» вважається твір Діогена Лаертського (III ст. н. е.) «Життя, вчення й думки славетних філософів», де грецькому філософові VI ст. до н. е. Хілону — одному з «семи мудреців» давнього світу — приписано слова: «Про мертвих не слід казати погане». Приклади
  • Як скінчу життя стражденне,
    Спогадайте інший раз —
    Чи там nihil, чи там bene…
    Як скінчу життя стражденне,
    Щоб не чути більш образ, —
    Киньте часом і про мене
    Пару щирих, теплих фраз!
    (П. Грабовський, До товариства)
  • Щоб сказати правдиве слово про такого діяча (як В. Антонович), не треба перш за все йти слідком за отим латинським прислів'ям, по якому «de mortuis aut bene, aut nihil». (C. Петлюра, Записки українського наукового товариства в Києві)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання