Підтримати проєкт!

МАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́).

Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т.ін. Приклади
  • не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський)
  • — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний)
  • Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров)
  • Такі ж, як і він, злодії:. ..весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко)
  • — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах)

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на сте́лю і т.ін.) гля́нути.

Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Приклади
  • — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають, — знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом. — Та вони: Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч (З газети)

ма́ти олі́ю (лій і т.ін.) в голові́, жарт.

Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т.ін. Приклади
  • не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко)
  • ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало)
  • ма́ти лій під чу́бом. —Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха)
  • Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко)
  • — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар'ян. — Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь. — Іди, чоловіче (М. Стельмах)
  • Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак)
  • От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах)

ма́ти ха́ле́пу.

Зазнати неприємностей. Приклади
  • Далі чумак каже погоничеві: Вимий казан. Та гляди, не вишкрібай решток з казана на дні, бо матимеш халепу (І. Цюпа)
  • — Не послухав ти мене, от і маєш халепу (А. Хорунжий)

ма́ти за ду́рня (за ду́рника) кого.

Не зважати на когось, не рахуватися з кимсь; вважати нерозумним. Приклади
  • — Зібрався курс, хоче допомогти йому, а він ніби має нас усіх за дурників (Є. Гуцало)
  • Роман як Роман, а в класі Романа всі за дурня мають. Догадується він, що є тут якась кривда, а яка сама— не зрозуміє, тільки на вчительку серце має (С. Васильченко)

вра́жа (хрі́нова і т.ін.) ма́ти, лайл.

зі сл. бода́й, щоб і т.ін. Уживається як побажання чого-небудь недоброго, неприємного. Приклади
  • — Я, бачте, такий чоловік — м'якушка.. Отже ж і пожалував, бодай його хрінова мати жалувала! (Марко Вовчок)
з дієсл. Якісь небажані, незвичайні обставини, щось незрозуміле. Приклади
  • Нечиста мати понаносила до нас тих панів, та й стали вони захоплювати наші землі (О. Стороженко)
  • Чи я ж тобі [Енеєві] та не годила? Хіба ріжна ти захотів? Десь вража мати підкусила, Щоб хирний тут ти не сидів (І. Котляревський)
Уживається для вираження незадоволення чим-небудь, діями когось. Приклади
  • — От вража мати, знову дощ почався! — почулося з-за вікна (З газети)

ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на обере́жності і т.ін.).

Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Приклади
  • Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський)
  • Максим шепнув… деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко)
  • Воно [нещастя] приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська)

не ма́ти се́рця.

до кого--чого. Не ображатися на когось, бути байдужим до когось, до чогось. Приклади
  • Вона [Кобринська], певно, сердиться на мене за те, що я ухилялася від бібліотеки сеї [цієї], але щось я не маю серця до сього видання, і така се вже вузенька річечка, сі жіночі видання (Леся Українка)
  • Хоч бувало й обзивав мене пан Казимир дурним бидлом, а я на нього серця не мав (І. Муратов)
Бути жорстоким, непорядним і т.ін. Приклади
  • — Серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний)

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в'я́зах і т.ін.).

Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. Приклади
  • [Ланкова:] Він за все наше господарство дбає… Тут добру треба голову мати на в'язах (В. Большак)
  • ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в'язах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має [Перегуда], — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер)
  • ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка)
  • Колись-то Василь сказав, що вона [Зоня] має голову на карку (Ірина Вільде)
  • Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Ю. Бедзик)
  • Люди, яких він послав сюди, мають голови на плечах і здатні самі розібратися, що і як (П. Автомонов)
  • — Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут)
  • — Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі, — сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

нічо́го і в ду́мці не ма́ти до кого і без додатка.

Не кохати когось, не збиратися одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • Ще в Криничках вони якось тяглися одне до одного, хоч нічого, крім жартів, і в думці до неї не мав Данько (О. Гончар)
Добре, нормально ставитися до кого-небудь, не висувати ніяких претензій. Приклади
  • Ні до кого нічого і в думці не мати;

ма́ти ві́льні ру́ки.

Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов'язками і т.ін. Приклади
  • Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде)

не ма́ти (не зна́ти) просві́тку.

Бути позбавленим спокійного життя, душевного спокою; переживати, страждати. Приклади
  • Все життя не мали просвітку (З газети)
перев. за ким--чим. Бути постійно зайнятимчим, ким-небудь, заклопотаним. Приклади
  • То він — Гнат — нероба, він, що так тяжко працював у своїм житті, що за роботою не знав просвітку! (М. Коцюбинський)
  • Варвара не мала просвітку за дітьми, сім'я зав'язала їй світ (К. Гордієнко)

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд.

Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. Приклади
  • — Майтеся гаразд, дітки, майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах)

[і] га́дки не ма́ти.

Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. Приклади
  • не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець)
  • А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В'ються-гнуться та співають (Т. Шевченко)
  • ду́мки-га́дки (га́доньки┌21794) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко)
  • і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко)
  • — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш)
  • й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький)
  • Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький)
  • Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко)
  • [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ'яненко)
Забути про щось. Приклади
  • І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах)
Не підозрівати чого-небудь. Приклади
  • Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак)
  • Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко)
Не сподіватися на що-небудь. Приклади
  • Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко)
Не здогадуватися про щось. Приклади
  • Ніхто й гадки не мав, що Маріо Баніто — це син померлої прачки, колишній безпритульний мешканець горищ і забутих вагонів, маленький різнобровий Марко (Д. Ткач)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину,..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко)
  • і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький)
  • Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький)
  • Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко)
про що. Нічого не знати про щось. Приклади
  • Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах)
  • Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу)
  • Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик)
  • Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало)
Не уявляти, не могти уявити чогось. Приклади
  • Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський)
  • Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський)
про кого--що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь, не згадувати когось, щось. Приклади
  • і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький)
  • й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний)
  • — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький)
  • І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар)

ма́ти сла́бість (слаби́нку і т.ін.) до кого--чого, жарт.

Захоплюватися ким-, чим-небудь, не бути байдужим до когось, до чогось; любити когось, щось. Приклади
  • Мав слабинку до різних красивих і чимось незвичайних речей, здебільшого дрібничок (П. Козланюк)
  • Мати слабинку до жінок.
  • У кожного свої пристрасті, свої дивацтва: один збирає марки, другий монети, третій колекціонує листівки. Твердохліб же мав слабість до снопів (І. Цюпа)

не ма́ти [й (жо́дного і т.ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого--що і без додатка.

Не бути обізнаним з чимсь. Приклади
  • Навчити хоч би й Господи помилуй хлоп'ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка)
Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Приклади
  • Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб)
  • Багато його товаришів бачили… тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко)
  • Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка)
  • Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич)

ма́ти до́вгі ру́ки.

Привласнювати, брати чуже, зазіхати на чуже. Приклади
  • Мав довгі руки, а тому й попав на лаву підсудних.

ма́ти [всі] кле́пки в голові́, жарт.

Бути розумним, розсудливим і т.ін. Приклади
  • ма́ти клепку в голові́. Правда, дуже розумним я ніколи не був, але клепку в голові мав. (М. Полторацький)
  • [Перший старий ткач ( увіходить):] От кручені! Де тут розум?.. Хто ще має всі клепки в голові, зроду з вами [ткачами] не піде (Леся Українка)

ма́ти своє́ о́ко, перев. де.

Бути обізнаним з чимсь, поінформованим про щось, постійно діставаючи відомості від кого-небудь. Приклади
  • Всюди мали [молоді] своє око й критикували, не зважаючи на чини й посади (В. Собко)

ма́ти нюх, жарт.

Добре орієнтуватися в будь-якій ситуації, в різних обставинах. Приклади
  • — О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе (Панас Мирний)

ма́ти своє́ обли́ччя.

Відрізнятися від інших подібних предметів, явищ і т.ін.; бути оригінальним. Приклади
  • Сувенір, присвячений українському селу та сільській місцевості, має своє обличчя (З газети)

не ма́ти нічо́го про́ти кого, чого і без додатка.

Бути згодним, погоджуватися з ким-, чим-небудь; не заперечувати чогось. Приклади
  • Я не маю і не матиму нічого проти Вашого заміру пустити в люди Серед степів… в збірникові (Панас Мирний)
  • — Зрозумійте, я не маю нічого проти наших суперсучасних рок-груп, чи то пак гуртів. Кожному своє (З газети)

ма́ти Бо́га в се́рці (в животі́ і т.ін.).

Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т.ін. Приклади
  • мати Бога. — Понімаєш: не худоби [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко)
  • — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд)
  • — Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах)
  • — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко)
  • — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький)

не ма́ти ціни́.

Бути позбавленим будь-якої цінності, значення і т.ін.; вважатися нічого не вартим. Приклади
  • [Диякон:] З нас кожен певен, що ціни не має в твоїх [єпископа] очах життя наземне, марне, що дух твій поривається на волю в горішні високості (Леся Українка)
  • Такий робітник, що невесело дивиться, може собі робити й найліпше, але для господаря його робота не має ціни: сам його вид, його ліниві рухи та його бурчання роблять йому більше шкоди, бо знеохочують других, заражають їх лінивством, бунтують їх (І. Франко)
  • Він [шейх] подумав: Ся жінка ціни в нашім краю не має, Але безумнії джаври заплатять безумнії гроші (Леся Українка)
Бути важливим, дуже цінним, потрібним, значним, дорогим і т.ін. Приклади
  • Дружня допомога у скрутний час не має ціни.
  • Лікарські сили, зосереджені навколо Свиридова, все нарощувались і нарощувались, немов життя цього веснянкуватого учня ремісничого училища не мало ціни (Ю. Яновський)

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т.ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу.

Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Приклади
  • Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз)
  • — Другий день росинки в роті не мали, — додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч)
  • — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Тарновський)
  • — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало)
  • Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало)
  • — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко)
  • З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко)
  • Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко)
  • Старий бідкався, що вона зрання ріски в роті не мала (В. Минко)
  • Й ріски в роті не мав від самого ранку (В. Шевчук)

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́ і т.ін.) за душе́ю.

Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Приклади
  • не ма́ти гроша́ щерба́того в кишені. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк)
  • — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук)
  • Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп'ятьтисячником [двадцятип'ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч)
  • Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець)

хай (неха́й) ма́ти бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т.ін.) кого, заст.

Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т.ін.; щоб було все добре. Приклади
  • Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок)
  • Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко)
  • — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха мати божа… Прощавай! (М. Коцюбинський)
  • Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок)

ма́ти бо́жа.

Уживається для вираження позитивних або негативних емоцій: радості, здивування, захоплення, переляку і т.ін. Приклади
  • Ма́ти Бо́жа ми́лостива. Братова на мене й накинулась. Як почала, як почала докоряти… Мати Божа милостива! Я тільки слізьми вмиваюсь.. (Марко Вовчок)
  • Рано, на сході сонця вийдуть хазяйки з сіней умиватись, глянуть на розквітлі соняшники й маки, яких не торкнула ще перша бджола, і вигукнуть протяжно в зачудованні: — Мати Божа, що сталося в городі за ніч! (О. Довженко)
  • — Ой, Мати Божа! І розказувати боязно! (Марко Вовчок)
  • Вона була здалека взята, і така-то вже хороша, чорноброва, а горда та пишна — Мати Божа! (Марко Вовчок)

не ма́ти душі́.

Бути непорядним, недоброзичливим, жорстоким і т.ін. Приклади
  • Гей, а хто в кохання грає, Той приносить людям зло, Той душі, мабуть, не має (С. Воскрекасенко)
  • нічо́го не мати за душе́ю. Байдужий чиновник, холодна й пуста істота, яка нічого не має за душею (О. Полторацький)

ма́ти спра́ву (ді́ло).

з ким. Зустрічатися, стикатися з ким-небудь. Приклади
  • Бач, уявив, поганець, що має діло з тетерваком, якого легко можна накрить сільцем підступності (В. Шевчук)
  • — Ти знаєш, з ким нам доведеться мати справу на цьому плацдармі (О. Гончар)
  • Гиря остаточно переконався, з ким має діло. Він глянув на Миколу спідлоба (В. Гжицький)
  • Він зрозумів, з ким має справу. Знітився, зів'яв під твердим поглядом дівчини (Д. Ткач)
Користуватися чимсь. Приклади
  • Ми тепер не маєм діла з тими каганцями: світло яснеє палає сонечком над нами (Коломийки)
з чим, рідше з ким. Займатися чим-, ким-небудь. Приклади
  • В літературній практиці завжди маємо справу з певним романом — історичним, філософським, родинно-побутовим і т. д. (З журналу)
  • — Чиє? — ..голосно запитав Хома, хоч добре знав, з чиїми речами має справу (О. Гончар)
  • — Я з мисливськими мало справ мав…У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд)
з ким--чим. Вступати в якісь стосунки з ким-небудь, підтримувати зв'язки з кимсь, з чимсь. Приклади
  • — От ще новина: я вже не маю ніякого діла з Дзвінком (Леся Українка)
  • Кожний вам скаже, що то хата Ілька Чубатого,.. з яким мають діло тільки його приятелі (В. Винниченко)
  • Ватаг був з нього перший на всі гори, приймав на увагу [він] не людей, з котрими буде мати діло, а полонину (Г. Хоткевич)
  • — Я з Оленкою буду справу мати. Ми вже з нею якось порозуміємося,— хитро підморгнув Гнат (В. Кучер)

ма́ти ру́ку, перев. де.

Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т.ін. ( перев. впливової, знаної людини). Приклади
  • ма́ти свою́ ру́ку. Та все-таки він [князь] підозрівав, що Іван сяк чи так мав у тім случаю [випадку] свою руку (І. Франко)
  • ма́ти до́сить си́льну ру́ку. Він мав там досить сильну руку в особі одного свого колишнього товариша по службі (Олена Пчілка)
  • Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має (І. Микитенко)
  • Але прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах). —Важко правди добитися, коли не маєш там руки (О. Гончар)
  • В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Гордієнко)
  • [Дід:] Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий)

ма́ти зуб (зу́ба) на кого.

Сердитися, гніватися на кого-небудь. Приклади
  • ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко)
  • ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін)
  • [Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан)
  • Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич)
  • Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний)
проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Приклади
  • — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини.. зуб (Ю. Смолич)
  • Тільки проти Назарька зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний)
  • [Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко)
  • Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей)

ма́ти леда́чу па́м'ять, ірон.

Не запам'ятовувати чого-небудь, забути когось, не могти згадати. Приклади
  • В якійсь далекій стороні… В Німеччині… В Туреччині… Та ні! Таку ледачу пам'ять маю, Що й не згадаю (Л. Глібов)

не ма́ти гара́зду в голові́.

Робити невиправдані вчинки; бути нерозумними, несерйозними. Приклади
  • Тому занесли до хати, а юрба вийшла за ворота і почала судити по-своєму. — Басараби знов зачинають вішатися, не мають гаразду в голові (В. Стефаник)

ма́ти си́лу.

над ким--чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Приклади
  • Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський). Не мати сили над колективом. ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич)
перев. де. Бути відомим, впливовим і т.ін. (про людину). Приклади
  • ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка)
Бути дійсним, чинним. Приклади
  • В керівництві університету появилась нова особа… без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака)
  • — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. Приклади
  • — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський)
  • — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний)
перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т.ін.). Приклади
  • — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар)

ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі).

Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т.ін. Приклади
  • Прикордонник повинен мати гостре око (З газети)
  • Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко)
  • Око.. мав [Дмитро] гостре (М. Стельмах)

ма́ти пле́чі, перев. де.

Бути під чиїмсь захистом, протекцією, спиратися в своїх діях на чиюсь підтримку. Приклади
  • Мошко має всюди плечі (І. Франко)

не ма́ти хи́сту до чого.

Не вміти доладно, вправно, гарно зробити що-небудь. Приклади
  • ма́ти вели́кий хист. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний)
  • [Настя:] На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. [Хома:] Еге… Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як… (І. Карпенко-Карий)

не ма́ти [ні (ані́)] найме́ншого розумі́ння про що.

Зовсім не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним з чимсь, абсолютно не знати чогось. Приклади
  • [Енн:] Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (В. Собко)

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т.ін.) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • Лиха мати знає їх порядки.
  • Врагова його мати зна! (Укр. присл.)
Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр. пісні)
  • — І чого йому [Сербинові] треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко)

ма́ти сини́цю в жме́ні, жарт.

Задовольнятися тим, що є; не претендувати на щось більше. Приклади
  • За синіми птахами ніхто не гнався — гадаєте, лише я волів синицю в жмені мати? (В. Дрозд)

ма́ти храп, фам.

на кого--що. Зазіхати на кого-, що-небудь, намагатися заволодіти чимсь. Приклади
  • Він мав храп на той лісок (З журналу)
на кого. Сердитися, злоститися на когось. Приклади
  • Тільки краєм ока я його [майстра] бачив, а одразу ж зненавидів так, що, мабуть, і сам мій батько не мав на нього такий храп, як я тоді (Б. Антоненко-Давидович)
  • Каже, же на нього отаман має храп (Сл. Б. Грінченко)

ма́ти се́рце з пе́рцем.

Бути запальним, дотепним, дошкульним і т.ін. Приклади
  • — Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем,— сказав Карпо (І.Нечуй-Левицький)

ма́ти [собі́] на умі́ що і без додатка.

Збиратися щось робити, замишляти що-небудь. Приклади
  • Мати зумисне втекла з гостинної.. Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак?.. (І.Нечуй-Левицький)
  • ма́ти своє́ на умі́. — Е-е, ні! Це тип хитрий і підступний. Скоріше він прикидається дурником. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив, а нишком мав своє на умі (П. Автомонов)
Думати про щось, розмірковувати над чимсь, не виявляючи своїх думок, намірів. Приклади
  • ма́ти своє́ на умі́. — Ти не про нас думай, ти своє май на умі (Ю. Бедзик)
  • Мовчання — золото,— мав Григор на умі,— Тому й мовчать усі глухонімі… (В. Симоненко)
  • І як-таки за такого ланця [Чіпку] та вийшла така багачка, як Галя?. Старі діди та баби все те собі на умі мали (Панас Мирний)

ма́ти шмато́к (ку́сень і т.ін.) хлі́ба.

Добувати засоби до існування, заробляти на прожиття. Приклади
  • — Я б раділа, коли б мені трапилось таке місце, як у вас. Та, що казати, я дякую Богові, що маю собі певний шматок хліба (Леся Українка)
  • Схопивсь Мірошник, да [та] пізненько, Що поки йшла вода маленька, Щодня він хліба мав шматок (Є. Гребінка)
Жити, не відчуваючи нестатків. Приклади
  • Вона бралась за будь-яку роботу, щоб хоч постійно кусень хліба мати (З газети)

Ма́ти свербля́чі ру́ки, жарт.

Виявляти потяг до крадіжки; брати, привласнювати чуже. Приклади
  • Не май рук сверблячих (Укр. присл.)

не ма́ти ні кінця, ні краю (кінця́-кра́ю).

Бути довгим, великим, тривалим, безконечним і т.ін. Приклади
  • — Я степовик, і моя стихія — вільний рух по відстані, що не має кінця-краю (Т. Масенко)
  • Вузенька стежка, що вела до сусіднього села, пролягала між високим житом, вилася понад обміжками й, здавалося, кінця-краю не мала (Л. Яновська)
  • Карнавал не мав ні кінця, ні краю. Радість не визнає часу. Вона сміливо і щедро витрачає його, бо знає, що час найдешевша річ на світі, дається зовсім даром (П. Загребельний)

не ма́ти чим хребта́ (хребе́т, ті́ло і т.ін.) прикри́ти.

Бути дуже бідним, погано одягненим; обноситися. Приклади
  • Я не маю хребта чим прикрити (І. Франко)

ма́ти (чу́ти) жаль до кого, заст.

Відчувати незадоволення ким-небудь; нарікати, ображатися, сердитися на когось. Приклади
  • Марта чула жаль до Антона: він її обдурив. Затаїв скарб, цінне щось, на що мала і вона право (М. Коцюбинський)
  • Схудла [дівка], мовчить і до батька жаль має. А він чим винен? (М. Коцюбинський)
  • — Я чув жаль до себе, до вас, до матері (О. Кобилянська)

ма́ти тя́му (тя́мку) [в голові́].

до чого. Розумітися на чому-небудь, розбиратися в чомусь. Приклади
  • Має тяму до римарства (Сл. Б. Грінченко)
Бути розумним, здібним, розсудливим. Приклади
  • — Хто має тямку в голові, той пристане на це. А як ні, то нам нема про що й балачку точити,— крикнув Єремія й вхопив у руки шапку (І. Нечуй-Левицький)

ма́ти спи́чку в но́сі, жарт.

Бути тямущим, кмітливим, розсудливим. Приклади
  • — Еге, Дмитре, видать, що мати тебе в голову не била, маєш спичку в носі (Є. Гуцало)

ма́ти ду́мку (га́дку).

яку, перев. з інфін. Виявляти намір, бажання що-небудь зробити. Приклади
  • — А не говорили вам, що мужики мають думку подушно ділити панську землю? — Ні, цього я не чув (М. Стельмах)
  • — Не думайте, Антоне Дем'яновичу, що я зовсім не мала думки видати за вас Марусю. Борони Боже! (І.Нечуй-Левицький)
про кого--що, яку. Плекати які-небудь мрії, виношувати якісь плани, розмірковувати над чимсь і т.ін.; думати про когось, щось. Приклади
  • А тут ніхто, навіть мої хлопці не знають, що я за гадку маю (І. Франко)
  • — Робіть так, аби моїм дітям кривди не було, бо я маю таку гадку, що відси [звідси] я вже не годен вийти (В. Стефаник)
  • Олександра Браніцька мала думку про народні школи й про банки для селян (І.Нечуй-Левицький)
  • По синьому морю Лебідь поринає; Не простацьку Голка Думку собі має… (П. Куліш)

ма́ти у рука́х що.

перев. зі сл. ремесло, спеціа́льність і т.ін. Бути фахівцем у чомусь. Приклади
  • Не один хотів би мати у руках таке ремесло, як я тепер маю (Л. Мартович)
Розпоряджатися, володіти, керувати чим-небудь. Приклади
  • Мати в руках великі капітали. ма́ти в ру́ці. За величнії оди Король сам співцям видавав нагороди, Він долю їх мав у руці (Леся Українка)

не ма́ти спо́ко́ю від кого--чого і без додатка.

Постійно перебувати в стані тривоги, психологічного напруження; переживати. Приклади
  • Маланка не мала спокою. Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям, укупі з ним розростались (М. Коцюбинський)

ма́ти на ува́зі.

що. Говорити, намагаючись уточнити що-небудь. Приклади
  • — Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін (О. Довженко)
Зважати на що-небудь, враховувати щось. Приклади
  • ма́ється на ува́зі. Педагогічне чуття — родич музичного слуху. В його основі завжди мається на увазі талант, покликання (З газети)
  • — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танком (О. Гончар)
  • Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (М. Рильський)
  • [Парвус:] Май на увазі: відступникам немає воріття (Леся Українка)
Натякати на щось. Приклади
  • — Ти й сама у нас, як Дон-Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа..? (О. Гончар)
з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити що-небудь. Приклади
  • — Можливо, інженер Синявін має на увазі скористатися деякими заощадженнями на дільницях (Іван Ле)
кого, що. Думати, знати про кого-, що-небудь, не називаючи, не згадуючи у висловленні. Приклади
  • — Що ж там було? — запитав я, маючи на увазі міліцію.— Все з'ясували? (Є. Гуцало)
  • Закохана,— каже він про неї. Певне, має на увазі її прогулянки із Степашком (О. Гончар)
  • — Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши Наталку Полтавку,— трудно сказати (Панас Мирний)

як (у чо́му і т.ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла і т.ін.).

Зовсім голий, без одягу. Приклади
  • Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний)
  • Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах)
  • — Там [у лазні] — кам'яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук)
  • Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар)
  • у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк)
  • як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з'явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар)
  • як земля́-ма́ти роди́ла, перен. З правого [боку] —..нагріті скелі, сірі й голі, як земля-мати родила (М. Коцюбинський)

ма́ти кам'яне́ (камі́нне) се́рце.

Бути нечуйним, жорстоким, бездушним і т.ін. Приклади
  • Камінне серце має чоловік — рідного батька за копійку продав би (М. Стельмах)

ма́ти пам'ятке́ о́ко.

Бути спостережливим, надовго запам'ятовувати побачене. Приклади
  • Око… мав [Дмитро] гостре і пам'ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі — і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами (М. Стельмах)

ма́ти на ду́мці (рідше на га́дці і т.ін.).

кого, що. Думати про кого-, що-небудь. Приклади
  • Він ще тоді добре втямив..що небезпечно говорити те, що думає чоловік, що має на мислі… (І.Нечуй-Левицький)
  • Скажи мені, серце моє, що маєш на гадці (П. Чубинський)
  • З ранку до вечора залюбки розповідав би їй про все, що мав на думці (І. Муратов)
Задумувати, замишляти що-небудь. Приклади
  • ма́ється на думці. Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці [Бастілії] повинні перейти у розпорядження повсталого міста (З журналу)
  • Може, щось інше має на думці? Може,.. вирішила звести з нею отут свої останні рахунки? (О. Гончар)
  • — А може,.. знов має на думці недобрий замір, — тихо обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький)
з інфін. Виявляти намір, бажання, збиратися що-небудь робити. Приклади
  • — Значить, стріляти в полоненого ви не збиралися? — спитав [Андрій] уже примирливішим тоном.— На думці не мав! (Ю. Бедзик)
  • Король [тривожився].., чи не має він [Єремія] часом на думці одбити його рід од польської корони і його самого скинути з престолу (І. Нечуй-Левицький)
  • Соломія потихеньку сказала матері, що Роман має на думці її сватати (І.Нечуй-Левицький)
кого, що. Належно сприймати кого-, що-небудь; бути впевненим у чомусь; вважати. Приклади
  • Бурлаки стояли ні живі ні мертві.., і кожний мав на думці, що їх хитро дурять (І.Нечуй-Левицький)
  • Те слово: господар… як тілько [тільки] я його вчув коли-небудь, то завсіди [завжди] мав на думці особу чесну та величну (Л. Мартович)
кого. Сподіватися на одруження з кимсь; кохати когось. Приклади
  • — Сватає тебе князь Єремія. Чи підеш ти за його [нього] заміж, чи, може, маєш на думці кого іншого? (І.Нечуй-Левицький)

ма́ти м'яке́ се́рце.

Бути добрим, поступливим, лагідним і т.ін. Приклади
  • Їм здавалося, що сором'язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки чи й масним словом, щоб ніхто не подумав, що парубок має м'яке серце (М. Стельмах)

ма́ти за щось кого.

Поважати, цінувати когось. Приклади
  • ма́ти за ніщо́.
  • Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович)

ма́ти [собі́] на прикме́ті (на примі́ті).

кого. Спостерігати, стежити за ким-небудь, постійно пам'ятати про когось. Приклади
  • Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем (І.Нечуй-Левицький)
кого. Виявляти інтерес, придивлятися до когось, виділяючи його серед інших. Приклади
  • — З нього був би неабиякий наводчик. Я мав його на прикметі (О. Гончар)
  • — Не хочу я сватать Варки,— сказав Микола,— бо маю собі дівчину на приміті (І.Нечуй-Левицький)
  • — Нехай Улас та Іван до тебе не чіпляються, бо для тебе маємо на прикметі когось кращого од тих двох лобурів (І.Нечуй-Левицький)
що. Не розголошуючи, думати про що-небудь, намічати щось. Приклади
  • — Сидір собі мав на приміті ще один план (А. Хорунжий)
Запідозрювати когось у чому-небудь. Приклади
  • Кожний легінь, котрий кємкував [розумів], що його мають на приміті,— уже був насторожі (Г. Хоткевич)
  • Килина так говорила, ніби когось і на приміті мала. Бо що там не плещи, а стіну ж таки повалив хтось (Є. Гуцало)

ма́ти ду́лю ([лиху́] тря́сцю і т.ін.), вульг.

Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т.ін. Приклади
  • За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах)
  • — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу)

ма́ти до́брого язи́ка (до́брий язи́к), жарт.

Уміти доладно, влучно, переконливо і т.ін. говорити; а також багато говорити. Приклади
  • — Намолов сім мішків… — пробурчав нарешті кооператор.— Язика доброго має,— сказав Дмитро (В. Підмогильний)
  • — Або ми з тобою в голодний край, а не поміж людей йдемо? — не втрачав надії Прокопчук.— Говоріть. Гаразд, що язика маєте доброго (Григорій Тютюнник)

не ма́ти царя́ в голові́, жарт. , зневажл.

Допускати невиправдані вчинки; діяти нерозумно, несерйозно і т.ін. Приклади
  • не ма́ти Бо́га в животі́, а царя́ в голові́. — Хай тільки [пан] одбере… Я йому такого пущу півня!..— грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився.— Що це ти кажеш, сину? Чи ти не маєш Бога в животі, а царя в голові? (Панас Мирний)

ма́ти пристрі́ляне о́ко.

Розбиратися в чомусь, бути досвідченим, обізнаним. Приклади
  • Незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно, око пристріляне,— такого не обдуриш (О. Гончар)

не ма́ти [нія́кого] ді́ла до кого--чого.

Не цікавитися ким-, чим-небудь. Приклади
  • Часом батьки не мають ніякого діла до того, чим займаються у вільний час їхні діти (З газети)

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти.

Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Приклади
  • не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети)
  • Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томч)
  • Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський)

ма́ти ра́цію.

Правильно, слушно вважати, думати, говорити. Приклади
  • ма́ти цілкови́ту ра́цію. Ціолковський мав цілковиту рацію, коли висловив думку про майбутнє підкорення людиною навколосонячного простору (З журналу)
  • — Маєш рацію, дитино. Але ніхто з вас не винен, бо має рацію й учитель, — він навчає за шкільною граматикою, і не він винен, що та шкутильгає на всі чотири (Рідна мова)
  • — Шевченко має рацію,— cказав Гулак.— Найбільше зло — кріпаччина, і бити треба в неї (В. Шевчук)
  • — Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на… сад (О. Довженко)
  • — У суперечці народжується істина.— Знов ти маєш рацію,— згодився Васюта (Ю. Шовкопляс)

ма́ти честь (ща́стя), з інфін.

Уживається для вираження гордості за щось; бути гідним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось. Приклади
  • ма́ти за честь. — Мав за честь бути присутнім на тому засіданні (З газети)
  • Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни… (Ю. Яновський)
  • Товаришу листоноша,— сказав тоді й артист.— Тоді дозвольте мені мати честь — бути вашим добрим знайомим (Ю. Яновський)
  • — Я вже мав честь бути в вашому домі..— почав Ломицький (І.Нечуй-Левицький)

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі).

Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним і т.ін. Приклади
  • ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (П. Мирний)
  • Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович)

ма́ти ко́нтри з ким.

Бути з ким-небудь у поганих стосунках, у сварці. Приклади
  • В консисторії був тоді Лев Кордасевич, який ще з давніших літ мав якісь контри з о. Квінтіліаном (І. Франко)

ма́ти до́вгого язика́ (до́вгий язи́к), зневажл.

Не стримуватися у розмовах, говорити багато зайвого, розголошувати таємниці. Приклади
  • — Вона ж лепетлива і сама ж таки рознесе по сусідах недобру славу про мене.. Нехай лепече язиком, коли довгий язик має (І.Нечуй-Левицький)
  • [Золотницький:] Ти скажи спершу, чи довгого язика маєш? [Яким:] Як до чого. До таємниць — короткого (Б. Грінченко)

і [рі́дна] ма́ти не впізнає́ / не впізна́є кого і без додатка.

Хтоcь дуже змінився на вигляд ( перев. зовні). Приклади
  • В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає. Моди всякої повигадує… Та обріже косу, накрутить на голові таку фурделю, кури лякаються (Ю. Мокрієв)

ма́ти страх [на душі́].

Відчувати тривогу, неспокій; хвилюватися, переживати. Приклади
  • — Люди добрі! Питав тут Дмитро, хто має страх на душі. Я маю страх на душі. Ну, куди я з оцією ґирлиґою та проти їхніх дредноутів? (О. Гончар)
перед ким--чим. Боятися, побоюватися кого-, чого-небудь. Приклади
  • Пестив жінку, а зрідка й дітей, щоб не розбалувались та мали страх перед батьком (М. Стельмах)

ма́ти о́ко, перев. на що, до чого, рідше на кого.

Приглядатися до чого-небудь, зацікавлюватися чимсь. Приклади
  • Особливо на дві речі мали вони око (І. Франко)
Наглядати, стежити за ким-небудь, за чиїмись учинками. Приклади
  • До міста доніс пан, що має на селі такого чоловіка, що громаду бунтує, та просив, щоби на нього жандарми мали око (Б. Лепкий)
Бути здатним до чого-небудь, уміти робити щось. Приклади
  • — Та я що… Я до всякої роботи маю око…— скромно сказав Марко Крутояр (А. Шиян)

ма́ти під собо́ю ґрунт.

Бути зумовленим, виправданим чим-небудь; обумовлюватися, пояснюватися чимсь. Приклади
  • [Джаліл:] Якщо скосити люцерну, то сарана сяде на бавовник… Розпорядження директора не має під собою ґрунту (Л. Первомайський)
  • Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (А. Хижняк)

ма́ти Христа́ в душі́ (в се́рці).

Бути справедливим, милосердним, порядним, доброзичливим і т.ін. Приклади
  • Від хати до хати пішов поголос: полковник людина добра, має Христа в серці. Другий би по світу з торбою пустив, а він, гляди, гроші ще дав, землю повернув (Н. Рибак)
  • — Коли ваша ласка, обминули б, може,— болісно вговоряла стара.— Христа в душі не маєте? — знову допитувалася (Іван Ле)

ма́ти не́руш у рука́х, жарт.

Брати, привласнювати чуже, виявляти потяг до крадіжки. Приклади
  • — Як говориться, мав неруш у руках, любив потягнути все, що лежало без догляду (І. Франко)

не ма́ти собі́ рі́вного (рі́вних, поді́бних), перев. де.

Виділятися за якимось показниками; бути найкращим, найбільшим і т.ін. з-поміж усіх інших. Приклади
  • За кількістю видань і тиражами Біблія не має собі рівних у світі (З журналу)
  • А ось щодо верб, що ними уквітчане Бабине, то вони не мають собі подібних ніде в світі (П. Інгульський)
  • Слухаючи Хому, можна було подумати, що цей гвардійський стрілецький полк.. не має собі взагалі ніде рівного. Виходило так, що складається він всуціль з виняткових людей, з добірних героїв-богатирів (О. Гончар)
  • [Гелен:] Я рівного собі не маю тут з-поміж усіх владарів і героїв (Леся Українка)

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т.ін.) [собі́] не ма́ти.

Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Приклади
  • Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті ніж такому (Панас Мирний)
чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний)
  • В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч)
  • Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар)
чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Приклади
  • на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний)
  • Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський)
  • Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов)
  • То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний)
  • Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький)
  • Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний)

не ма́ти [тре́тьої (дев'я́тої і т.ін.)] кле́пки [в голові́], жарт. , зневажл.

Бути нерозумним, діяти немудро, несерйозно і т. іні. Приклади
  • Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев'ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ'яненко)

ма́ти ду́шу.

Бути чуйним, доброзичливим, сердечним і т.ін. Приклади
  • — Не гони,— кричить,— машину. Май же душу, не тряси! Не лети (С. Олійник)

ма́ти се́рце.

на кого--що. Бути незадоволеним ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Я б на того приймака не мала серця, якби ж то людина. Ніколи тверезий не приходить (Є. Гуцало)
  • Козаки давно вже серце на султана мали за татар: скільки того ясиру перетягали бусурмани (П. Панч)
Бути чуйним, добрим, доброзичливим, порядним і т.ін. Приклади
  • Я винен в тім лише, що серце, серце мав (М. Зеров)
  • ма́ти хоч тро́хи се́рця. Коли б, коли б ви мали, голуби, хоч трохи серця — ви б його на крила взяли до себе і перенесли на Україну (В. Стус)
Ображатися, гніватися, сердитися на кого-небудь. Приклади
  • Хоч бувало й обзивав мене.., а я на нього серця не мав (І. Муратов)
  • — Ти не май серця на матір.. Вона має право гримати на тебе, вона тебе виховала (Є. Куртяк)
  • — Оце, сусідо, маю на вас серце,— скаржиться жартом Петриха моїй матері (С. Васильченко)

ма́ти мі́сце.

Бути, траплятися і т.ін. Приклади
  • Знищення старих дерев, лісостанів, які не мають господарського значення, але дорогі нам, як пам'ятники природи, історії і культури, не повинно мати місця (З журналу)
  • Це було здорово, хоч і мала місце окрема граматична помилка (А. Крижанівський)
  • — Мені з достовірних джерел відомо, з якою гідністю відстояли ви свою любов проти натиску декотрих..чорнильних душ, які ще подекуди мають місце (О. Гончар)

не ма́ти [і] за Бо́же пошиття́ кого, зневажл.

Вважати когось ні на що не здатним; зневажати. Приклади
  • Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого [якого] він не мав і за Боже пошиття, знищив усі його заміри (М. Коцюбинський)

не ма́ти усіх до́ма, жарт.

Нерозумно себе поводити. Приклади
  • У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна сміється)

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х).

з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось. Приклади
  • Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити (Г. Коцюба)
що. Пам'ятати, не забувати, знати. Приклади
  • Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову (І. Огієнко)
кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось. Приклади
  • — Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко)
  • [Савич:] Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський)
  • Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс)
що і без додатка. Надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, враховувати щось і т.ін. Приклади
  • — Любка надійде, — я маю на оці й місце лишаю на правому боці (А. Кримський)
кого, що. Думати говорити про кого-, що-небудь, не висловлюючись прямо. Приклади
  • ма́ється на о́ці. Подібних пам'яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев'ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу)
  • Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський)
  • — Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало)
кого, що. Виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь. Приклади
  • є на оці… —Вже, певно, є на оці якась чернявка? (В. Шевчук)
  • Я його давно маю на оці, най і то знає (І. Франко)
  • [Чопорій:] Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка (М. Кропивницький)

не ма́ти відбо́ю від кого--чого.

Часто, багато разів бути, ставати об'єктом яких-небудь дій, домагань і т.ін. Приклади
  • Від женихів [молоді лаборантки] не мали відбою (З журналу)
  • Не дивно, що Катря не мала одбою од улесливих речей та здивованих очей (Панас Мирний)
  • Йон не мав одбою од настирливих людей: вони… вкладали йому всі поголоски, що котилися по кутку про його дочку (М. Коцюбинський)

ма́ти верх над ким — чим, рідше в чому.

Бути головним у чомусь; керувати. Приклади
  • ма́ти свій верх. Невістка уміє цілковито задобрити воркотливу [воркітливу] свекруху, бажаючи мати у всім і все свій верх у хаті (І. Франко)
  • Щоб на Крутогорі хтось верх мав над ними або хтось прогнав їх звідси,— та ви що, з кого смієтесь? (М. Ю. Тарновський)

ма́ти му́хи (му́ху) в но́сі, жарт.

Бути неврівноваженим, вередливим і т.ін. Приклади
  • Мама її трохи дженджурилася: емігрант, мовляв, бабій… Її мама взагалі мала мухи в носі (В. Бабляк)

ма́ти ро́зум [у голові́].

Бути кмітливим, розумним, розважливим і т.ін. Приклади
  • Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай (Л. Глібов)
  • — Я не сказав би, — кохати не заборониш… Але ж батьки повинні мати розум у голові — то річ інша (Ю. Яновський)
Не робити необдуманих вчинків. Приклади
  • Дорога кепська: чи саньми, чи возом — не розбереш. Подекуди й човном Не вадило б… Розумні — майте розум, Сидіть удома (М. Рильський)

ма́ти кебе́ту, жарт.

перев. до чого (заст. к чому). Уміти добре робити щось, розумітися на чомусь. Приклади
  • — Тепер він працює зоотехніком… Що ж, так тому й бути, коли має до того кебету (В. Вільний)
  • Якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш, якщо ні, то значить — кебети не маю! (Леся Українка)
  • Хто мав к чому яку кебету, Такого той шукав бенкету, Всі веремію підняли (І. Котляревський)
  • Козак Мамай, сам до малювання маючи кебету, встиг визначити руку якогось великого й своєрідного живописця… (О. Ільченко)
Бути розумним, здібним, кмітливим і т.ін. Приклади
  • ма́ти кебе́ту на пле́чах. — Вона [Маруся] його їднолітка, панове. Пора кебету мати на плечах (Л. Костенко)
  • Чи так, батьку-отамане? Чи гарно співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Т. Шевченко)
  • Нічого не скажеш. Мав кебету (З журналу)

ма́ти за душе́ю що.

Бути багатим, володіти чимсь. Приклади
  • — Чи має що за душею її [Мелашки] батько? — А чом же? Балаш, здається, людина з достатками (І. Нечуй-Левицький)
Думати, говорити, знати і т.ін. що-небудь. Приклади
  • — Називаєш плетухою… Ну, називай, коли кращих слів за душею не маєш для мене (Є. Гуцало)
  • — Ви йому про це сказали? Так, я йому все виклав, що мав за душею (М. Ю. Тарновський)

ма́ти коро́тку (ку́цу) па́м'ять, жарт.

Швидко забувати про кого-, що-небудь. Приклади
  • Бракує вам міцного духу, пане Гармаш,— тихо заговорив шляхтич,— та й пам'ять маєте коротку… (Н. Рибак)
  • Наївно було б нашим недругам гадати, що український народ має настільки вже куцу пам'ять (З газети)
  • [Юлія:] Так? То таку коротку пам'ять маєте? (І. Франко)

ма́ти в тя́мці що.

Знати, пам'ятати щось. Приклади
  • — Але ти ще собі тото [те] май у тямці, що ти найліпша ґаздиня в селі (Л. Мартович)

Не ма́ти і в тямку́ про кого--що.

Нічого не знати про когось, про щось. Приклади
  • — Ти і в тямку не маєш про мої справи! (І. Нечуй-Левицький)

що за вра́жа (лиха́ і т.ін.) ма́ти!, фам.

Уживається для вираження здивування, досади, незадоволення і т.ін. Приклади
  • — Що за вража мати! — каже тоді Шрам, протираючи очі. — Да се ж ти, бачу, сам і отаман! (П. Куліш)
  • — Чи не видко ще сухого дуба? — Ні, — каже [хлопець], — ще не видко. Що за вража мати? Наче вже давненько й ідемо, а дуба того нема та й нема (Г. Хоткевич)
  • З ума не сходить моя дівчина:..що за нечиста мати? — думаю. — От тобі й напився води! (Панас Мирний)

ма́ти свій ро́зум [у голові́].

Діяти по-своєму, на власний розсуд, незалежно від інших. Приклади
  • [Робітник:] Ти гадаєш, небоже, що то мала робота сімсот овець! Адже то живе, адже то кожде [кожне] свій розум має (І. Франко)
  • Людей питай, а свій розум май (М. Номис)
для чого і без додатка.Приймати самостійно рішення, вважаючи їх правильними. Приклади
  • Волосний сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того (І.Нечуй-Левицький)

ма́ти міцни́й (тверди́й і т.ін.) ґрунт під нога́ми.

Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т.ін. Приклади
  • ма́ти міцни́й ґрунт під нога́ми. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський)

ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) що.

зі сл. до́свід і под. Набути, здобути і т.ін. Приклади
  • Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабиякий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено (О. Гончар)
  • Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю (О. Гончар)
із сл. роки́ і под. Прожити якусь частину життя. Приклади
  • В цей час [1903 р.] Марія Костянтинівна вже мала за плечима понад 40 років, але на сцені здавалася ще зовсім юною (Минуле укр. театру)

не ма́ти [нія́кого] ви́ходу.

Бути в дуже скрутному становищі. Приклади
  • Не маючи ніякого виходу, жінка звернулась до незнайомих людей із проханням допомогти їй (З журналу)

[по] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти).

Нічого не робити, уникати праці. Приклади
  • — Там, у го́роді [місті], розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний)

крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т.ін.).

Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного. Приклади
  • У Петра Степановича — сини, у Василя Семеновича — дочки… Та ба! Така ворожнеча піднялася… крий Господи! (Панас Мирний)
  • Мати бачила, що з сином щось коїться незвичайне, і допитувалася, чи не вкрав він чого, крий Боже (Григорій Тютюнник)
  • Замфір сидів і думав… про жінку слабу, про діток дрібних, що, крий Боже, посиротіють ще… (М. Коцюбинський)

ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х, зневажл.

Бути нерозумним, нерозсудливим і т.ін. Приклади
  • — Як маєш порожню макітру на плечах, стріляй! — бунтувався професор.— На твоєму [бандитовому] боці сила, на моєму — правда. Сила розвіється, а правда — ніколи! (О. Гончар)

не ма́ти життя́.

від кого, через кого--що і без додатка. Жити неспокійно, зазнаючи великих неприємностей від когось, від чогось постійно нервувати. Приклади
  • На Щуку хтось бомагу [бумагу] в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав (Л. Глібов)
без кого--чого. Тяжко переживати відсутність кого-, чого-небудь. Приклади
  • Не мали вони життя без дітей, без щоденних батьківських клопотів (З газети)

не ма́ти (не зна́ти) упи́ну.

Бути нестримним у вияві чого-небудь, в якихось діях; не можна зупинити кого-, чого-небудь. Приклади
  • Розходившися, Олдрідж, як дитина, вже не мав упину (О. Ільченко)
  • Людська радість сильніша за повідь. Вона не знає упину (С. Чорнобривець)

ма́ти раху́нки з ким, які.

Бути в поганих стосунках, у сварці і т.ін. з ким-небудь. Приклади
  • Мундзьо… говорив до Шарлоти довго, а притім бив кулаком об кулак, буцім грозив їй бійкою. Певне, мав з нею якісь домашні рахунки (Л. Мартович)

не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словосп.

Уживається для вираження бажання уникнути чого-небудь небажаного, застерегтися від чогось. Приклади
  • Взяв він та й женився вдруге.. Випало йому на долю таке щастя, що й не дай Мати Божа хрещеному чоловікові (Г. Хоткевич)
  • — Тихше,— просить співрозмовників господарка,— він [фашистський офіцер] по-нашому насобачився, не дай Бог, підслухає (Ю. Яновський)
  • Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія. Не дай Господи, як ще буде сердита, лінива та лиха (І. Нечуй-Левицький)
  • Не дай Боже вмирати під тином (Укр. присл.)

ма́ти до́вгі ву́ха, жарт.

Дізнаватися, довідуватися про що-небудь маловідоме, приховуване, секретне і т.ін. Приклади
  • [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журіться (Леся Українка)

ма́ти на горі́хи (на ри́бу) від кого і без додатка.

Бути вилаяним, покараним. Приклади
  • Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний (І. Микитенко)
Зазнати неприємності, кривди і т.ін. Приклади
  • Незважаючи на статки, на високі показники, недавно заморозили найвищу нагороду [Богданові]. Тепер маєш на горіхи, не послухав молоду та зелену головиху, хотів і тут пальму першості… (В. Большак)

ма́ти сла́ву.

Бути широковідомим, популярним. Приклади
  • [Руфін:] Видно, любий тестю, що ти давно вже в Римі не бував, а то ти б знав, хто має славу в Римі (Леся Українка)
кого, яку. Вважатися ким-, яким-небудь. Приклади
  • Мав [Владко] славу дуже забавного [дотепного] оповідача (І. Франко)

Мати Гракхів.

Тіберій і Гай Гракхи — римські політичні діячі II ст. до н. е., автори демократичних реформ, які загинули, відстоюючи права бідних на землю. Мати Гракхів — Корнелія, яка виховала синів-героїв, — вважається втіленням усіх чеснот. Приклади
  • Чи може вона (українська жінка) перетворюватися з матері яничар і «дурних курчат» в героїчну матір відважних Гракхів? Ні, в нас ще замало матеріалу на матерів Гракхів. (О. Теліга, Якими нас прагнете?)

Скорботна мати.

Назва образу Мадонни на картинах та в скульптурі, яка сумує біля розп'яття або при покладенні Ісуса Христа у труну.
Вислів набув також узагальненого значення: мати, яка страждає через муки свого сина. Вживається також італійською мовою — «Mater dolorosa». Приклади
  • Так навіщо ж на мить зупинятись, не сказати, що плоть, а що — дух. Я сестра і скорботная матір із журбою своєю бреду. (М. Хвильовий, Поема моєї сестри)
  • Р і ч а р д: Яка сумна чогось сьогодні мати — се ж, певне, я їй жалю завдаю… Але сей смуток до лиця матусі. У неї гарні старощі… Сей погляд, сі прості лінії, одежа навіть — правдива Mater dolorosa. (Леся Українка, У пущі)
  • Але вересом слід твій зацвів, скорбна мати, що плачеш у небі, і під обрієм грізних років голубіє, мов спогад про тебе, синя плахта лісів. (Юрій Клен, Божа матір)

носи́ти на рука́х кого.

Дуже добре ставитися, виявляти велику прихильність, турботу, увагу до кого-небудь; потурати комусь у його бажаннях і примхах. Приклади
  • — Коли б воно так було, як тоді до весілля, коли Княжевичі мало на руках її не носили (В. Кучер)
  • тро́хи (ма́ло┌60857) на рука́х не носи́ти. Кабанцевого Івася всі трохи на руках не носять (Панас Мирний)
  • — Може, краще майнути до Надійки, яку на руках носить чоловік? (М. Стельмах)
  • Коли б тебе, Полінашко, Як я, знали люди, коли б знали хист і сили Розуму й серденька, На руках тебе б носили (П. Гулак-Артемовський)

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл.

Уживається для вираження зла на кого-небудь, незадоволення, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. Приклади
  • — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш)
  • — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… — Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний)

душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т.ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т.ін.) з ті́ла чия і без додатка.

Хто-небудь помирає, гине. Приклади
  • добра́ душа́ відлеті́ла в не́бо чия. Почувши близьку смерть, [Балабан] тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю.. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко)
  • душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав [Маланці] панич Льольо два злоти, та один бабі Мар'яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський)
  • Всяк думав, що зробила ця безздоровна. . дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний)
  • Вслід [Низ] стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський)
Хто-небудь помер. Приклади
  • душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту! — Ой, покинула! (Казки Буковини)

ма́ло крізь зе́млю не провали́вся.

Хтось відчув великий сором, незручність у зв'язку з чимсь. Приклади
  • ма́ло крізь зе́млю провали́тися. [Галина:] Відчепись! Говорила я тобі. Бачиш, як незручно вийшло. Мало крізь землю провалитися (В. Собко)
  • Мало крізь землю не провалився хлопець, зиркнув на свої давно не миті, геть покраплені незаживаючими подряпинами ноги, постояв якусь мить остовпіло, а тоді враз чкурнув з сусідського городу (Ю. Збанацький)

всмо́ктувати (всиса́ти, вбира́ти в се́бе і т.ін.,) / всмокта́ти (ввісса́ти, ввібра́ти в се́бе і т.ін.) з молоко́м ма́тері що.

Засвоювати щось з дитинства. Приклади
  • вбира́ти в се́бе з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом вірність (З газети)
  • Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський)
  • Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський)

ма́ло (ледь і т.ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т.ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу).

Дуже сміятися; реготати. Приклади
  • ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем'яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко)
  • Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко)
  • І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
  • полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
  • Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
  • А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
  • Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
  • Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
  • Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
  • Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
  • Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

чорт би побра́в (узя́в, забра́в) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, побажання позбуття їх. Приклади
  • — Куди не глянь — скрізь верби, чорт би їх побрав.. Вся наша величезна північ споконвіку цвіту не бачить! (О. Довженко)
  • — От, чорт би її забрав —. .віднесла когутика, а тепер сліпкуй та журися, як не заспати! висварився Василь (І. Чендей)
  • чорти́ б взяли́ (забра́ли). — І от ще й продасть Новакович землю… може бестія продати, бо й йому грошей треба!.. Чорти б його взяли… цю скотиняку Новаковича!.. (Б. Грінченко)
  • — Чорти б вас [гусарів] забрали до себе у пекло. Що мені робити голіруч?! — вилаявся пошепки Корж.— Ані шаблі, ані мушкета (З. Тулуб)
  • чортя́ка б взяла́. Прозора сутінь полягла На гай, на поле і на хати.. (Але, чортяка б їх взяла! Як тяжко римів добирати!) (В. Самійленко)
  • чорт би побра́в твою́ маті́р. Тарас склав султанові таку відповідь на його грізне послання: Не годен ти синів християнських мати. Війська твого не боїмося… Землею і водою битимось з тобою, проклятий сину, чорт би побрав твою матір (О. Довженко)

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т.ін.) кові́нька (ко́рінь).

Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. Приклади
  • [Марко:] ..От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз)
лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. з приводу чого-небудь. Приклади
  • — Що, дядьку? — Орчики роблю матері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний)
  • — Так не годиться голові [співати]. Овва! Люде почують, будуть тьокати. Ви ж голова, — здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький)

з молоко́м ма́тері, з дієсл.

Від народження, з перших днів життя. Приклади
  • з молоко́м. Що мати з молоком..передає нам, те й понесемо ми в світ (Рідна мова)
  • Набагато ціліснішими, яснішими бачаться М. Славинському етичні начала молодої прози, бо те, що передається з молоком матері, виховується з дитинства (З газети)
  • Пісня входить в духовне єство з молоком матері (А. Малишко)
  • Я — українець. З молоком своєї матері, з колиски Я мову взяв (І. Нехода)

кат ма́є чого, згруб.

Немає. Приклади
  • Зітхає Дзвонар,— зима, а рукавиць кат має (М. Стельмах)
  • [Пріська:] Думають, що мати робити не хоче,.. ледача мати, прикидається недужою… Не бачать, що тут здоровля [здоров'я] того давно кат має (С. Васильченко)

о́чі ма́ло (як) не ви́скочать (не виска́кують) з голови́ (з орбі́т і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось дуже пильно, напружено, збуджено і т.ін. дивиться на кого-, що-небудь. Приклади
  • — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (І. Франко)
  • —Солдат!..— рявкає, схоплюючись, лейтенант, і очі мало не вискакують йому з орбіт (П. Колесник)

ма́ю честь, уроч.

Уживається як шаноблива форма прощання з ким-небудь. Приклади
  • [Вадим:] Дозвольте йти. [Ярослав:] Прощайте. [Вадим:] Маю честь (Іван Ле)
Уживається як шаноблива форма при звертанні до когось, у розмові з кимсь; удостоєний, уповноважений, бажаю і т.ін. Приклади
  • — Вибачте, будьте ласкаві! Професор Карташов з Петербурга. Маю честь освідчитись, — сказав прибулий (О. Довженко)

[аж (і)] о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т.ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї.

перев. від чого. Щось таке, від чого комусь стає погано, неприємно, боляче і т.ін. Приклади
  • — Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього, ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Приклади
  • Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський)
  • о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб'язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко)
  • У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли дороги (Григорій Тютюнник)
  • Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети)
  • Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник)
Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. Приклади
  • о́чі на ло́ба вила́зять. — Поки дійдеш [на поле], то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли? (В. Кучер)
  • — Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть (А. Головко)
Хтось відчуває страх, переляк і т.ін.; стає страшно комусь. Приклади
  • Морозив [директор] публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб (М. Коцюбинський)
  • Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи… Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)

дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого.

Хто-небудь помер, загинув. Приклади
  • ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський)
  • [Микита:] Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. [Семен (спокійно):] Не хвались! (М. Кропивницький)
  • — Я б п'ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк)

ма́ло не тру́пом ляга́ти.

Дуже погано себе почувати; бути ледве живим. Приклади
  • — Декому на морі від хитання зле робиться. Навіть дивувався: як то люди здорові й ситі мало не трупом лягають (І. Муратов)

от (рідше ось) тобі́ [й] ма́єш.

Уживається для вираження подиву, незадоволення і т.ін. з приводу чогось несподіваного, неприємного тощо; отак. Приклади
  • от ма́єш. Графік плавання витримувано, команда сподівалась на успіх, і от маєш — надзвичайна подія (А. Хорунжий)
  • — А може, той… може, таки, Мар'янко, підемо до кого?.. До Порфирія… — От тобі й маєш, — посміхається Мар'яна (І. Вирган)
  • Роман позивав Семена за позичені гроші. Семен так і вдарився руками об поли. — От тобі маєш! — Що ж це за диво?.. (М. Коцюбинський)
  • — От тобі й маєш! — покликнула Софія, — а як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що? (Леся Українка)

яко́ї бі́сової (вра́жої і т.ін.) ма́тері, фам. , лайл.

з дієсл. Чому, через що, з якої причини. Приклади
  • — Якої вражої ти матері сумуєш? (П. Гулак-Артемовський)
Уживається для вираження обурення, незадоволення діями, намірами кого-небудь і т.ін.; чого, що. Приклади
  • Якої бісової матері їм треба?;

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. ким-, чим-небудь. Приклади
  • тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах)
  • ба́тьку його́ тря́сця. Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!.. (Укр. поети-романтики..)
  • тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер)
  • Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр. присл.)
  • Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах)
  • — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський)
  • — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний)

дій його́ ма́тері, лайл. , заст.

Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу певних дій, вчинків чиїх-небудь. Приклади
  • — От і стукає мені в голову: дій його матері! Та вони ж тепер сплять, а Шавканів Іван ночний [нічний] сторож, вигукує своє (П. Куліш)

до бі́сової (лихо́ї і т.ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й і т.ін.) ма́тері кого, що і без додатка, лайл.

з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т.ін. Приклади
  • Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний)
перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т.ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т.ін. Приклади
  • [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук)
  • — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко)
  • — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш)
  • [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділала [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: Ачу, невмиване, на село до ціпа!.. (М. Коцюбинський)
  • — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний)
  • — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка)
тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Багато кого-, чого-небудь. Приклади
  • Розвелось їх до бісової матері.
Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний)
  • ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш)
  • Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко)
  • З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр. присл.)
  • — О, я знаю, ти од цього відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик)
Без сліду, геть. Приклади
  • — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник)
  • Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник)
  • к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам'ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський)
  • Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник)

ма́ло не з'ї́сти кого.

Бути дуже лютим, розгніваним на когось; накинутись на когось з лайкою, криком і т.ін. Приклади
  • — Я її [Дарку] кликала, як добру, а вона мене мало не з'їла! (Леся Українка)

ма́ло ка́ші з'їв.

Дуже молодий, недосвідчений. Приклади
  • — Назару Івановичу ще рано таку відповідальність на себе брати, молодий ще, зелений, як кажуть, мало каші з'їв (Ю. Збанацький)
  • — А я в бригаду вашу!..— Ще мало з'їла каші, іще рости, рости, Оленко, Бо зовсім ти маленька! (М. Стельмах)

[аж] рва́ти (де́рти, ску́бти і т.ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба і т.ін.).

Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Приклади
  • ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький)
  • Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін)
  • А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.)
  • Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний)
  • Він аж дер на собі волосся (А. Кримський)
  • А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори [власники мандатів] волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич)

ма́ло ква́су ви́пив.

Недостатньо досвідчений, обізнаний у чомусь. Приклади
  • — Добрим наждаком треба тебе терти, хлопче… Чуба на лоба начесав, перстень носиш, а що з тебе в житті? Мало ще ти нашого квасу випив… (О. Гончар)

уби́ти ма́ло кого.

Уживається для вираження великого обурення з приводу поведінки або вчинку кого-небудь. Приклади
  • [Юда:] Ні, не простив [Месія]! Я пригадав — він докорив мені. [Прочанин (перекривляє з огидою):] Він докорив! — Тебе убити мало! (Леся Українка)

ма́ло [що] не…

2.Можливо, навіть. Приклади
  • Хоч Тритузний і підозрює в Порфирові мало що не спільника браконьєрів.., але щодо Кульбаки, то все це тільки випадки та припущення (О. Гончар)
1.Майже, майже повністю. Приклади
  • — Я прожив тут мало не двадцять років — всю свою молодість (О. Слісаренко)
  • Краде [мужик], та ще як краде! Мало що не все село панським лісом опалюється (М. Коцюбинський)
  • Гнуться мало що не до землі стрункі, білі берези (І. Франко)

ма́тері твої́й ду́ля, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення з приводу чого-небудь. Приклади
  • — Матері твоїй дуля! — ударивши по зашийкові воловика, сказав коваль і… поволік його за собою на гору (Панас Мирний)

хоч ґвалт (про́бі і т.ін.) кричи́.

Уживається для вираження надзвичайно скрутного або безвихідного становища, відчаю і т.ін. Приклади
  • ма́ло не про́бі кричи́. Маланка мало не пробі кричала, щоб швидше ділили землю (М. Коцюбинський)
  • Залишився під кінець самотнім, хоч пробі кричи (І. Сочивець)
  • Часу не вистачає хоч ґвалт кричи (З усної мови)
  • [Бабуся:] Так її ж тепер до завтра не добудишся, хоч пробі кричи (І. Кочерга)

як ся ма́єш (ма́єте і т.ін.).

Усталена форма запитування про здоров'я, життя (при зустрічі, вітанні з кимсь). Приклади
  • [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (І. Котляревський)
  • — А-а-а, чумаченько винозорий, — мертво проскрипів Гарматій. Як ся маєш? — Хвалити Бога. —. .Молодець, молодець! Козарлюга з тебе хоч куди, справжня чумацька кров (М. Стельмах)
  • Іван підійшов до старого гуцула і голосно привітався: — Здоровенькі були, діду Лукіяне! Як ся маєте? (І. Муратов)
  • [Орленко:] Як ся має твоя небога — як її? Еге, Настя! (І. Кочерга)

у батьки́ (у діди́, у матері́ і т.ін.) годи́тися кому.

Бути набагато старшим від кого-небудь. Приклади
  • Заважала [Наталці] дівоча соромливість перед людиною, що годилася б їй у батьки (С. Добровольський)
  • Василько побачив його, біжить із криком тату, а він, виходить, в діди йому годиться (М. Стельмах)

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т.ін.) не ви́скочить [з груде́й] у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь відчуває від хвилювання, страху і т.ін. сильне серцебиття. Приклади
  • [Оленка:] Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький)
  • Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, сам… дає.., нікого… не промине (О. Гончар)
  • Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христини мало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах)

враг його́ (їх і т.ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам. , заст.

Невідомо. Приклади
  • [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький)
  • — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний)

що ма́єш (мав і т.ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл.

З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Приклади
  • Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський)
  • А ти пляшки Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський)

[і] го́ря (нужди́) ма́ло кому і без додатка.

Хто-небудь не переживає з приводу чогось, задоволений усім; добре комусь. Приклади
  • Чи будуть дощі іти, чи ні, йому [сотнику] нужди мало: не стане свого хліба, йому принесуть (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Десь притуливсь на припічку [цвіркун], пригрівся — й горя мало (О. Мисик)
  • — Зженеш нахабу [муху] з носа, а їй і горя мало — перейде на лоба (О. Ковінька)
Хтось не звертає ні на що уваги; байдуже кому-небудь до чогось. Приклади
  • Що ж стоять, не скаржаться, мов горя мало! (Леся Українка)
  • Щира любов не приглядається, чи карі, чи чорні очі,.. чи біла шия, чи довга коса: їй до сього нужди мало (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Усяка б дівка побоялась прийти сюди ніччю одна, а мені і горя мало!.. (С. Васильченко)

Все має пору, для всього приходить свій час.

Вислів походить з Біблії: «Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора» (Книга Екклезіаста, або Проповідника, 3, І). Приклади
  • Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми, і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятись хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)

Книги мають свою долю.

Вислів з твору римського граматика III ст. до н. е. Теренціана Мавра «Про літери, склади й розміри», де сказано: «Зважаючи на те, як їх сприймає читач, книжки мають свою долю». Приклади
  • Древні казали: книжки, як і люди, мають свою долю. Але ж ми, українці, повинні цінувати своє. Що ж ми за нація? (П. Загребельний, Думки нарозхрист)
  • Книги, як і взагалі всі твори людського духу, неоднакову мають долю. (П.Тичина, Сила «Кобзаря»)

Усьому свій час, і кожна річ має свою пору під небом.

Цитата з біблійної Книги Екклезіаста, або Проповідника, написаної царем Соломоном (X ст. до н. е.): «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати…» (3, 1-8).
Значення вислову: плинність життя й невідворотність смерті. Приклади
  • Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятися хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також