МАНЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Мане, текел, фарес.

За Біблією, вогненні слова, начертані таємничою рукою на стіні палацу халдейського царя Валтасара (Книга пророка Даниїла, 5). Ці слова віщували загибель Валтасара і його царства. Пророцтво справдилося тієї ж ночі. Значення таємничих слів: «Бог призначив кінець твоєму царству, Бог зважив тебе і знайшов надто легким, розділено царство твоє й віддане мідянам та персам». Приклади
  • Та ось сорок років пізніше прийшов другий поет (В. Симоненко) і не параболічно, а з усіма крапками над і, як вогненною рукою написане «мане, текел, фарес», прорік: Уже народ — одна суцільна рана… (І. Кошелівець, У хороший Шевченків слід ступаючи…)

пуска́ти / пусти́ти ману́ [в ві́чі].

Обдурювати, змушувати вірити в що-небудь нереальне. Приклади
  • — Привезли якогось свого слідувателя [слідчого] з Мойсинець і хочуть слідство наводити на те вбивство. Ману пускають (Іван Ле)
  • — Ходімо разом,— гукають перші.— Куди? — Та до пана ж. Волі правити.— Ідіть, коли його [пана] самого вже правцем поставило,— хтось, одказав. Душ з п'ять зареготало.— Та то ману тілько пускають. Знаємо ми,— твердили перші (Панас Мирний)