МАМИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

[Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий)
Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов)

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з приводу чогось. Приклади

[Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний)
Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко)
чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється)

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. ким-, чим-небудь. Приклади

тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах)
ба́тьку його́ тря́сця. Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!.. (Укр. поети-романтики..)
тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер)
Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр. присл.)
Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах)
— Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський)
— Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний)

кат його́ (її́) [ма́му] бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в).

Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чимось; нехай буде так, як є. Приклади

Теличка залишається вдома. Заберуть [німці], кат її бери, не доїться. А корову відвести на Василів кут, до далекої рідні (Григорій Тютюнник)

Уживається для вираження зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади

кат його візьме. Знають [Івана], кат його не візьме, допік він їм, майстрам, ще будучи фабзайцем (О. Гончар)
Хазяї, кат його маму бери,— сам не знає на кого сердиться [Левко], різко б'є віжками по конях (М. Стельмах)

лайл. Уживається для вираження досади з приводу чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади

— Такий вовчисько, кат би його побрав. Жаль, що немає рушниці (Ю. Збанацький)
— Ага! От чого мені шкода, кат би його взяв,— піджака загубив (О. Довженко)

до бі́сової (лихо́ї і т.ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й і т.ін.) ма́тері кого, що і без додатка, лайл.

з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т.ін. Приклади

Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний)

перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т.ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т.ін. Приклади

[Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук)
— Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко)
— Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш)
[Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділала [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: Ачу, невмиване, на село до ціпа!.. (М. Коцюбинський)
— Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний)
— А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка)

тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Багато кого-, чого-небудь. Приклади

Розвелось їх до бісової матері.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний)
ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш)
Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко)
З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр. присл.)
— О, я знаю, ти од цього відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик)

Без сліду, геть. Приклади

— Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник)
Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник)
к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам'ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський)
Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник)

як (у чо́му і т.ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла і т.ін.).

Зовсім голий, без одягу. Приклади

Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний)
Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах)
— Там [у лазні] — кам'яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук)
Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар)
у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк)
як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з'явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар)
як земля́-ма́ти роди́ла, перен. З правого [боку] —..нагріті скелі, сірі й голі, як земля-мати родила (М. Коцюбинський)