МАКОВІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
як [той] мак наче́тверо, зі сл. бі́дний.
Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно бідний.
Приклади
- [Настя:] Ой бідний ти, кумочку, бідний! [Микола:] Ой бідний, кумочко, бідний, як той мак начетверо! (І. Франко)
- Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (М. Стельмах)
дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пе́рцю кому і без додатка.
Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою комусь.
Приклади
- — І йому [Шаповалові], й Денису Панасовичу я давав перцю, незважаючи ні на ордени, ні на роки! (П. Автомонов)
- — Вишкварив оце листа додому, щоб костюм пошили.. Дав їм такого перцю, що, може, й розсердяться… (С. Олійник)
рідше, жарт. Завдавати клопоту, прикрощів, дошкуляти кому-небудь.
Приклади
- зада́ти пе́рцю з ма́ком. — Тепер він [хлопчик] нам задасть перцю з маком! — сміялася Юлія Цезарівна.— Горластий! (П. Дорошко)
- Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й що: зараз би потаскали у поліцію та затасували б у холодну (Г. Квітка-Основ'яненко)
Розправлятися з ким-небудь, бити, громити когось.
Приклади
- [Голос:] Ганяй їх! Бий їх! От такого перцю дали (І. Нечуй-Левицький)
- — Далі,— знизав плечима сержант,— далі взагалі нічого особливого не було. Дали їм [фашистам] перцю, танки майже всі спалили, тільки двом вдалося втекти… (В. Собко)
ще мак [росте́ (цвіте́ і т.ін.)] у голові́ у кого.
Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т.ін.
Приклади
- Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик)
з ма́ком і з та́ком, перев. зі сл. бу́ти, трапля́тися і т.ін.
І краще, і гірше; по-різному.
Приклади
- — Було з маком, було й з таком! Та ніколи не було без віри в перемогу, без любові (Остап Вишня)
[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т.ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу.
Нічого не їсти, не пити; бути голодним.
Приклади
- Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз)
- — Другий день росинки в роті не мали, — додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч)
- — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Тарновський)
- — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало)
- Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало)
- — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко)
- З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко)
- Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко)
- Старий бідкався, що вона зрання ріски в роті не мала (В. Минко)
- Й ріски в роті не мав від самого ранку (В. Шевчук)
ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл.
Уживається для вираження заперечення, незгоди і т.ін.; не буде так, зовсім ні.
Приклади
- — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий)
- [Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас. За мною пан староста, за мною пан комісар (І. Франко)
- — Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ'яненко)
Абсолютно, зовсім нічого.
Приклади
- — Він [Заруба] ..здоров'я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер)
- Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який… має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар)
- Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський)
цвісти́ як мак.
Бути у розквіті фізичних і духовних сил.
Приклади
- Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д'ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий)
- цвісти́ ма́ком. Багато із названих словосполучень… усталилися в загальнонародній мові як стійкі, фразеологічні словосполучення типу: цвітом цвісти (Питання мовної культури)
з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т.ін.
Облесливо, нещиро і т.ін.
Приклади
- — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький)
хоч мак (ма́ком) сій.
зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика.
Приклади
- Тиша у лісі, хоч мак сій (І. Муратов)
зі сл. ти́хо. Дуже.
Приклади
- У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Панас Мирний)
- Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне листочок, не схитнеться билиночка (Ю. Мушкетик)
як (мов, ні́би і т.ін.) пі́сля ма́ківки (ма́ківок, ма́ку), перев. зі сл. спа́ти, засну́ти і т.ін.
Міцно, дуже добре.
Приклади
- Переживши наліт, всі… заснули, як після маку (І. Муратов)
- як дити́на пі́сля ма́ківки. Там Коваленко простелив газету, підклав під голову чемодан і заснув міцно й безтурботно, як дитина після маківки (П. Загребельний)
- Спав, як після маківок (З газети)
- — Вночі спала? — Мов після маківки.— То все буде гаразд (М. Стельмах)
- Кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки (Ю. Збанацький)
- Він [Перегуда] наряд на роботу дає звечора, а вранці, коли той наряд починають виконувати на господарстві і зчиняється лайка, Перегуда спить, як після маківки (В. Кучер)
на ма́кове зе́рно́ (зе́рня́тко).
також зі сл. і, ні. Зовсім, ніскільки.
Приклади
- Я тим судовим лікарям і на макове зернятко не вірю, — зауважив чоловік інтелігентного вигляду (Переклад С. Масляка)
- Був [Карпо] чоловік чесний дуже, правдивий, ніколи нікого й на макове зернятко не одурив, сам… робив по правді, а тепер он що вигадав! (Б. Грінченко)
- Михайло і на макове зерно не боявся панів, бо знав: на ньому не знайдуть і крихти провини (І. Чендей)
Також зі сл. хоч. Дуже мало, хоч трохи; скільки-небудь.
Приклади
- Що я зробив поганого — або хоч на макове зернятко — для своєї користі (Р. Іваничук)
- [Настя:] Хоч на макове зерно оддячу за горе України! (Прожогом вириває ключі з Марусиних рук). Одчиняйтесь, тюрми! вилітайте, орли, на волю! (І. Нечуй-Левицький)
- — Ба, коли б то прожив, а то проблукав по всіх усюдах і ніде не залишив сліду: хоч б тобі на макове зерно що зробив з того, що замолоду мізкував (О. Кониський)
сі́сти ма́ком.
Потрапити в скрутне, безвихідне становище, зазнати невдачі в чому-небудь.
Приклади
- Проценко сам дивується, як він міг так ловко сісти маком. Досі ж йому щастило в житті (Д. Бедзик)
- [Прядка (вбігає схвильований):] Вороги… чекали інтервенцію. Ну, й сіли маком! (І. Микитенко)
- Поки ми ще мали речі — вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало — сіли маком (В. Гжицький)
як ма́кове зе́рно́ (зе́рня).
Зовсім малий.
Приклади
- з ма́кове зе́рно́.— Бачу, орач з тебе вийшов у світовому масштабі. А моя садиба — з макове зерно. Тобі тут і розійтися ніде (М. Рудь)
- Одна маленька вигода, друга — теж невеличка, з пучку, третя — як макове зерно (Є. Гуцало)
не з ма́ком кому і без додатка, перев. зі сл. бу́ти і под.
Тяжко, погано, сутужно і т.ін.
Приклади
- Вони [люди] так і кажуть: — Ну що, пане капітане, не з маком було? (І. Микитенко)
го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти.
Надзвичайно багато.
Приклади
- А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров)
- В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний)
Дуже багато людей, надзвичайно людно.
Приклади
- ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський)
- не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий)
- На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь)
- — В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко)
Дуже тісно.
Приклади
- й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов)
- А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко)
- Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах)
як мак цвіте́ (процвіта́є і т.ін.).
Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей).
Приклади
- Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов'яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений. (Дніпрова Чайка)
- На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає (Т. Шевченко)
як ма́ків цвіт.
Гарний, вродливий.
Приклади
- Галя сиділа як маків цвіт. І всі наввипередки поглядали на неї з цікавістю та прихильністю (Ю. Смолич)
- — Немов уві сні, минуло весілля. Як маків цвіт сиділа у вінку Геня, а поруч дружки і світилки (В. Большак)
Дуже.
Приклади
- Жарт був звичайний, гуцульський, але від нього чомусь зашарілася Маруся як маків цвіт (Г. Хоткевич)
Прекрасний.
Приклади
- Сей світ як маків цвіт; як-то на тім буде! — каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок )
вте́рти ма́ку (часнику́), згруб.
Побити, суворо покарати кого-небудь.
Приклади
- нате́рти ма́ку. — Меланіє! — озивається Дмитро і повертає дівчину до дійсності. — Хочеш, я зараз вернуся назад і натру маку тому лобуреві, з яким щойно розминулися (П. Гуріненко)
- — Іч, який…— чого захотів!? Я зараз як втру тобі часнику, то надовго забудеш про театри (М. Стельмах)
- Я б тобі утер маку,— думав він,— коли б москаль не виточив з мене крові (М. Коцюбинський)
як (мов, ні́би і т.ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого.
Дуже багато.
Приклади
- Багато, як за гріш маку (М. Номис)
- Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський)
- Міністрів отих. . зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах)
- — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський)
як ма́ку кого, чого, жарт.
Дуже багато.
Приклади
- Він мав дітей, як маку, і ані клаптика поля (М. Коцюбинський)
- Здоровенькі були, люди! Та тут вас як маку (Олександр Олесь)
- На вулиці дітвори — як маку… (О. Вишня)
- Родимих цяточок на ній було як маку (З газети)
і (ні, а́ні) на ма́кову роси́ну.
Ніскільки, нітрохи, зовсім.
Приклади
- — А ти ніскілечки й не журишся? — Ані на макову росину (М. Стельмах)
- У нього і на макову росину не було почуття гумору (І. Волошин)
ви́скочити як коза́к (як го́лий, як Кузьма́) з ма́ку, зневажл.
Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь.
Приклади
- Вискочив, як Кузьма з маку (Укр. присл.)
- — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар)
показа́ти ду́лю (фі́гу) [з ма́ком], вульг.
Відмовити кому-небудь у чомусь, нічого не зробити, не допомогти і т.ін.
Приклади
- — А що? — сказав [Латин], — чи поживились? От з Діомидом ви носились, А він вам фігу показав (І. Котляревський)
- — В базарі він нам покаже дулю та й тим одбуде: хай зараз дає [гроші] (С. Васильченко)
Дивіться також