ЛЯЖЕШ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ляга́ти / лягти́ [важки́м (усі́м і т.ін.)] тягаре́м на пле́чі чиї, кому.

Ставати предметом чиїх-небудь великих турбот, переживань і т.ін.; постійно непокоїти когось. Приклади

І велика, досі незнана відповідальність — чує — лягає йому на плечі нещадним тягарем (О. Гончар)
Гіркота втрати важким тягарем лягла на плечі молодого командира (З газети)
Панщина ж, своє господарство і діти усім тягарем лягли на одні материні плечі (М. Стельмах)

голова́ лягла́ (полягла́, покоти́лася і т.ін.) чия і без додатка.

Хто-небудь загинув. Приклади

Де полягла козацька голова думлива, Виріс там будяк колючий та глуха кропива (Леся Українка)
Невже Трясило гине?.. Шаблюка блиснула в Марини, і покотилась голова (В. Сосюра)

ляга́ти / лягти́ на курс (ку́рсом).

Рухатися вперед у певному напрямку (про судна, літаки і т.ін.). Приклади

Вертоліт стрімко піднявся в біле небо, описав над нами коло й ліг на курс понад сталево-мертвою гладінню озера (Р. Іваничук)
Він злетів у найкращому настрої, швидко досяг висоти двадцяти тисяч метрів, ліг на свій курс (В. Собко)
Повітряний лайнер злітає в голубу височінь і лягає курсом на Москву (З газети)

Ґрунтовно займатися якоюсь справою; домагатися успіхів у чомусь. Приклади

Одержуючи з рук завгоспа лабораторний халат.., почув [Максим] від нього напутні слова: — Ну і ну! Лягайте на курс (Н. Рибак)

тінь па́дає (ляга́є) / упа́ла (лягла́).

на кого. Кого-небудь підозрюють у чомусь. Приклади

— Зараз ніяк не можу.. Тільки завтра.. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах)

тільки тінь упа́ла (лягла́) між ким. З'явилося непорозуміння. Приклади

Так уперше між сином і матір'ю упала тінь (Є. Кравченко)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади

ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

лягти́ голово́ю, уроч.

Загинути в бою, в боротьбі, відстоюючи, захищаючи кого-, що-небудь. Приклади

Там мужність зламано, там щонайкращі лави, Наш щонайкращий цвіт там головою ліг (М. Зеров)
лягти́ го́ловами (про багатьох). [Воєслав:] У битві з печенігами лягла головами мало не вся дружина князя, але ворогів розбив князь впрах (Юліан Опільський)
[Муза:] Він рад серед бою Лягти головою, Аби не впустить корогви (Леся Українка)
В далекій дорозі Найду або долю або за Дніпром Ляжу головою (Т. Шевченко)

лягти́ вздовж ла́ви (на ла́ву).

Померти. Приклади

Того з мене пріч не візьмуть, тим посповідаюсь і на лаву ляжу (Ю. Яновський)
З такої страви ляжеш вздовж лави! (Укр. присл.)

ляга́ти / лягти́ до ніг (під но́ги і т.ін.) кому, кого і без додатка.

Виявляти шану, схилятися перед ким-, чим-небудь. Приклади

Образно. Тобі, Радянська Україно, Старий Дніпро під ноги ліг (М. Рильський)
Як упав же він з коня та й на білий сніг.— Слава! Слава! — докотилось і лягло до ніг (П. Тичина)

Скорятися кому-, чому-небудь. Приклади

Складні ворожі укріплення лягали до ніг [нашим бійцям] (О. Гончар)

тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка.

Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т.ін. Приклади

звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський)
Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський)

тяга́р ліг (упа́в) на се́рце (на гру́ди) кому, чиє (чиї).

Хто-небудь зазнав душевних страждань, перебуває у стані пригнічення, тривоги, неспокою. Приклади

[Меланка:] Не знаю вже… чогось такий гнітючий. Такий важкий на серце ліг тягар. Ходжу… і наче лиха все чекаю… (І. Кочерга)
І з того часу, як усі відвернулись од Павлика, з того часу великий тягар упав Євгенці на груди (О. Донченко)

лягти́ / ляга́ти на ду́шу чию, кому і без додатка.

Бути до вподоби; сподобатися комусь. Приклади

[Квітка до Шевченка:] Я його [Кобзар] притулив до серця, бо дуже шаную Вас і ваші думки кріпко лягають на душу (Г. Квітка-Основ'яненко)
Декому заходи Морозова теж не лягли на душу (Я. Баш)

Тяжко вразити, негативно вплинути на кого-небудь; приголомшити, пригнітити когось. Приклади

Єлька йде, не вириваючись, бо весь час почуває тягар провини, що важко на душу ліг (О. Гончар)
Мотря чула, що на її душу лягло щось важке, але ні одна сльоза не виступила на її очах (І. Нечуй-Левицький)

хоч (хоча́) би тру́пом ліг.

За будь-яких обставин (намагатися досягти чого-небудь); будь-якою ціною, будь-що. Приклади

хоча́ би тру́пом всі лягли́. Таку побачивши утрату, Аркадці галас підняли, Клялися учинить одплату, Хоча би трупом всі лягли (І. Котляревський)

лягти́ в моги́лу (в домови́ну, в я́му і т.ін.).

Померти, загинути. Приклади

ляга́ти в труну́. Образно. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю. В чужій домовині (Т. Шевченко)
Лягала молодь у труну.. з одважним успіхом, немов байдужа (Леся Українка)
— Як ляжу у ямі, тоді вже згадають,— я знаю,— Й мене словом теплим та щирим! (М. Старицький)
— Уб'ють тебе, вона [мати] в гріб ляже; живи для неї, я прошу (І. Котляревський)
Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (С. Руданський)
Чи я знайду спочинок за життя, А чи тоді, як ляжу в домовину..? (М. Вороний)
Грабовський… залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (З журналу)
Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину… (Ю. Збанацький)

Бути знищеним, розгромленим ( перев. про ворогів). Приклади

В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті ворота (П. Тичина)

лягти́ на со́вість чию, кого і без додатка.

Викликати почуття провини, сорому, ніяковості і т.ін. за що-небудь. Приклади

Цей квітчастий шовк не оповив голову, а глибоким докором ліг на совість. Галя ніяково заховала хустину (М. Стельмах)

ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці) кому і без додатка.

Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось; закарбуватися. Приклади

За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький)
Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч)

хоч ляга́й та [й] помира́й (вмира́й).

Уживається для вираження скрутного, безвихідного становища; дуже тяжко. Приклади

Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник)
хоч ляга́й та вмира́й і про́бі не кричи́. Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і пробі не кричи (М. Коцюбинський)
хоч ляж та й вмира́й. — Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.—. .Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок)

Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Приклади

Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний)
— Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику що хоч лягай та помирай (Г. Тютюнник)
Як почне [чорна злюка] хвостом махати — Хоч лягай та помирай.. Все їй треба, все їй дай (Л. Глібов)

[уве́сь] тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі кого, чиї.

Хто-небудь відчуває обтяжливість якихось обов'язків. Приклади

Увесь страшний тягар соціального і національного поневолення ліг на плечі селянства і міської бідноти (І. Цюпа)
уве́сь тяга́р лежи́ть на пле́ча́х чиїх. Увесь тягар підготовки до дворічної експедиції лежав на плечах Бутакова (З. Тулуб)

лягти́ кістьми́.

Бути знищеним, розгромленим ( перев. про ворогів). Приклади

Лягли кістьми незвані гості В той день гарячий… (Л. Забашта)
І хто нам неспокій цей творчий, великий порушить — На нашім порозі той ляже кістьми! (М. Гірник)

Загинути в бою, в боротьбі, відстоюючи, захищаючи кого-, що-небудь, домагаючись чогось. Приклади

кістьми́ ляга́ти. І не знати, чим скінчиться пир сей кривавий, кому з них судилося сватів пригощати, а… кому кістьми лягати (Д. Міщенко)
— Кістками ляжемо, а прокладемо шлях на Київ (Л. Дмитерко)
полягти́ кістьми́. — Воїни, не посоромимо землі Руської, поляжемо тут кістьми. Мертві сорому не ймуть (О. Довженко)
лягти́ костьми́ (кістка́ми). Лягло костьми людей муштрованих чимало (Т. Шевченко)
Ми втратимо себе як нація, за яку лягли кістьми цілі покоління кращих із кращих синів України (Б. Олійник)
Хто повернеться [з війни], а хто й кістьми ляже (Григорій Тютюнник)
Лучче [краще] на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти (Укр. присл.)

іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в [сиру́] зе́млю.

Умирати. Приклади

[Олексій:] Через моє страждання, через людські попрьоки [докори], через непорядки у господарстві… і не оглянемося, як ляже вона [Галочка], моя голубочка, у сиру землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Наум:] Не остав мене, Господи.. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим — і краще, і легше (Панас Мирний)

ка́менем лягти́ на дно (на дні).

Потонути. Приклади

Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу)
ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш)

ляга́ти / лягти́ на пле́чі.

Породжувати певне коло важливих обов'язків. Приклади

Відповідальність, лігши йому на плечі, мовби напнула всі його мускули й нерви і залишила їх надовго в такому стані (О. Гончар)
— Велика відповідальність лягає на плечі саперів,— сказав Волинський (П. Гуріненко)

кому, чиї і без додатка. Ставати предметом чиїх-небудь клопотів, переживань і т.ін.; приходити до когось, турбувати, непокоїти когось. Приклади

Старість лягає на плечі, а років йому ніяк не зупинити (М. Томчаній)

чиї, кого, чого. Виконуватися, здійснюватися ким-, чим-небудь (про робочі процеси, обов'язки і т.ін.). Приклади

На плечі машин у сільському господарстві лягає великий обсяг трудомістких робіт (З журналу)
Експедицію було закінчено, але сила роботи лягла на плечі її учасників (З. Тулуб)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка.

Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т.ін. Приклади

на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає [Лукія] мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець)
Як виходила з хати [Христя], спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй н́а́ д́у́ш́у́ (П. Панч)

тру́пом лягти́.

Докласти всіх зусиль для досягнення чого-небудь; все зробити. Приклади

[2-й запорожець:] Веди нас, Тарасе, куди хочеш, ми трупом ляжем! (І. Карпенко-Карий)
— Ні, не віддам, трупом ляжу, а не віддам (В. Собко)

Загинути, померти. Приклади

полягти́ тру́пом (про всіх або багатьох). Ідуть, щоб побідить успішно, Або щоб трупом полягти (І. Котляревський)
Видно, хотіли, сердешну, зганьбити, Та не давалася — трупом лягла… (Д. Павличко)
Йон став коло дверей, готовий краще трупом лягти, ніж випустити дочку з хати (М. Коцюбинський)

Згинути, щезнути (про що-небудь); пропасти. *Образно. Приклади

Хай по всіх світах розверзеться земля,.. хай у тих проваллях трупом ляже людське нещастя (Є. Гуцало)

[і] вста́ти і лягти́ у кого.

Постійно, весь час перебувати в кого-небудь. Приклади

Остап Шкандибенко одружився, та взяв жінку з другого села, якусь таку повію, що і встала і лягла у молодого дяка… (Панас Мирний)

ні лягти́, ні сі́сти.

зі сл. тіснота і под. Уживається для підсилення висловлення; велика, страшенна і т.ін. Приклади

Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти (А. Тесленко)

Дуже болить (щось або все у когось); боляче комусь. Приклади

Узяли його лакеї на стайню, та так оджарили, що ні лягти, ні сісти (Панас Мирний)

Дуже тісно де-небудь. Приклади

У кімнаті ні лягти, ні сісти.