ЛЯЖЕШ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ляга́ти / лягти́ [важки́м (усі́м і т.ін.)] тягаре́м на пле́чі чиї, кому.

Ставати предметом чиїх-небудь великих турбот, переживань і т.ін.; постійно непокоїти когось. Приклади
  • І велика, досі незнана відповідальність — чує — лягає йому на плечі нещадним тягарем (О. Гончар)
  • Гіркота втрати важким тягарем лягла на плечі молодого командира (З газети)
  • Панщина ж, своє господарство і діти усім тягарем лягли на одні материні плечі (М. Стельмах)

голова́ лягла́ (полягла́, покоти́лася і т.ін.) чия і без додатка.

Хто-небудь загинув. Приклади
  • Де полягла козацька голова думлива, Виріс там будяк колючий та глуха кропива (Леся Українка)
  • Невже Трясило гине?.. Шаблюка блиснула в Марини, і покотилась голова (В. Сосюра)

ляга́ти / лягти́ на курс (ку́рсом).

Рухатися вперед у певному напрямку (про судна, літаки і т.ін.). Приклади
  • Вертоліт стрімко піднявся в біле небо, описав над нами коло й ліг на курс понад сталево-мертвою гладінню озера (Р. Іваничук)
  • Він злетів у найкращому настрої, швидко досяг висоти двадцяти тисяч метрів, ліг на свій курс (В. Собко)
  • Повітряний лайнер злітає в голубу височінь і лягає курсом на Москву (З газети)
Ґрунтовно займатися якоюсь справою; домагатися успіхів у чомусь. Приклади
  • Одержуючи з рук завгоспа лабораторний халат.., почув [Максим] від нього напутні слова: — Ну і ну! Лягайте на курс (Н. Рибак)

тінь па́дає (ляга́є) / упа́ла (лягла́).

на кого. Кого-небудь підозрюють у чомусь. Приклади
  • — Зараз ніяк не можу.. Тільки завтра.. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах)
тільки тінь упа́ла (лягла́) між ким. З'явилося непорозуміння. Приклади
  • Так уперше між сином і матір'ю упала тінь (Є. Кравченко)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
  • полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
  • Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
  • А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
  • Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
  • Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
  • Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
  • Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
  • Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

лягти́ голово́ю, уроч.

Загинути в бою, в боротьбі, відстоюючи, захищаючи кого-, що-небудь. Приклади
  • Там мужність зламано, там щонайкращі лави, Наш щонайкращий цвіт там головою ліг (М. Зеров)
  • лягти́ го́ловами (про багатьох). [Воєслав:] У битві з печенігами лягла головами мало не вся дружина князя, але ворогів розбив князь впрах (Юліан Опільський)
  • [Муза:] Він рад серед бою Лягти головою, Аби не впустить корогви (Леся Українка)
  • В далекій дорозі Найду або долю або за Дніпром Ляжу головою (Т. Шевченко)

лягти́ вздовж ла́ви (на ла́ву).

Померти. Приклади
  • Того з мене пріч не візьмуть, тим посповідаюсь і на лаву ляжу (Ю. Яновський)
  • З такої страви ляжеш вздовж лави! (Укр. присл.)

ляга́ти / лягти́ до ніг (під но́ги і т.ін.) кому, кого і без додатка.

Виявляти шану, схилятися перед ким-, чим-небудь. Приклади
  • Образно. Тобі, Радянська Україно, Старий Дніпро під ноги ліг (М. Рильський)
  • Як упав же він з коня та й на білий сніг.— Слава! Слава! — докотилось і лягло до ніг (П. Тичина)
Скорятися кому-, чому-небудь. Приклади
  • Складні ворожі укріплення лягали до ніг [нашим бійцям] (О. Гончар)

тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка.

Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т.ін. Приклади
  • звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський)
  • Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський)

тяга́р ліг (упа́в) на се́рце (на гру́ди) кому, чиє (чиї).

Хто-небудь зазнав душевних страждань, перебуває у стані пригнічення, тривоги, неспокою. Приклади
  • [Меланка:] Не знаю вже… чогось такий гнітючий. Такий важкий на серце ліг тягар. Ходжу… і наче лиха все чекаю… (І. Кочерга)
  • І з того часу, як усі відвернулись од Павлика, з того часу великий тягар упав Євгенці на груди (О. Донченко)

лягти́ / ляга́ти на ду́шу чию, кому і без додатка.

Бути до вподоби; сподобатися комусь. Приклади
  • [Квітка до Шевченка:] Я його [Кобзар] притулив до серця, бо дуже шаную Вас і ваші думки кріпко лягають на душу (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Декому заходи Морозова теж не лягли на душу (Я. Баш)
Тяжко вразити, негативно вплинути на кого-небудь; приголомшити, пригнітити когось. Приклади
  • Єлька йде, не вириваючись, бо весь час почуває тягар провини, що важко на душу ліг (О. Гончар)
  • Мотря чула, що на її душу лягло щось важке, але ні одна сльоза не виступила на її очах (І. Нечуй-Левицький)

хоч (хоча́) би тру́пом ліг.

За будь-яких обставин (намагатися досягти чого-небудь); будь-якою ціною, будь-що. Приклади
  • хоча́ би тру́пом всі лягли́. Таку побачивши утрату, Аркадці галас підняли, Клялися учинить одплату, Хоча би трупом всі лягли (І. Котляревський)

лягти́ в моги́лу (в домови́ну, в я́му і т.ін.).

Померти, загинути. Приклади
  • ляга́ти в труну́. Образно. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю. В чужій домовині (Т. Шевченко)
  • Лягала молодь у труну.. з одважним успіхом, немов байдужа (Леся Українка)
  • — Як ляжу у ямі, тоді вже згадають,— я знаю,— Й мене словом теплим та щирим! (М. Старицький)
  • — Уб'ють тебе, вона [мати] в гріб ляже; живи для неї, я прошу (І. Котляревський)
  • Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (С. Руданський)
  • Чи я знайду спочинок за життя, А чи тоді, як ляжу в домовину..? (М. Вороний)
  • Грабовський… залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (З журналу)
  • Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину (Ю. Збанацький)
Бути знищеним, розгромленим ( перев. про ворогів). Приклади
  • В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті ворота (П. Тичина)

лягти́ на со́вість чию, кого і без додатка.

Викликати почуття провини, сорому, ніяковості і т.ін. за що-небудь. Приклади
  • Цей квітчастий шовк не оповив голову, а глибоким докором ліг на совість. Галя ніяково заховала хустину (М. Стельмах)

ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці) кому і без додатка.

Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось; закарбуватися. Приклади
  • За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький)
  • Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч)

хоч ляга́й та [й] помира́й (вмира́й).

Уживається для вираження скрутного, безвихідного становища; дуже тяжко. Приклади
  • Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник)
  • хоч ляга́й та вмира́й і про́бі не кричи́. Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і пробі не кричи (М. Коцюбинський)
  • хоч ляж та й вмира́й.Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.—. .Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок)
Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Приклади
  • Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний)
  • — Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику що хоч лягай та помирай (Г. Тютюнник)
  • Як почне [чорна злюка] хвостом махати — Хоч лягай та помирай.. Все їй треба, все їй дай (Л. Глібов)

[уве́сь] тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі кого, чиї.

Хто-небудь відчуває обтяжливість якихось обов'язків. Приклади
  • Увесь страшний тягар соціального і національного поневолення ліг на плечі селянства і міської бідноти (І. Цюпа)
  • уве́сь тяга́р лежи́ть на пле́ча́х чиїх. Увесь тягар підготовки до дворічної експедиції лежав на плечах Бутакова (З. Тулуб)

лягти́ кістьми́.

Бути знищеним, розгромленим ( перев. про ворогів). Приклади
  • Лягли кістьми незвані гості В той день гарячий… (Л. Забашта)
  • І хто нам неспокій цей творчий, великий порушить — На нашім порозі той ляже кістьми! (М. Гірник)
Загинути в бою, в боротьбі, відстоюючи, захищаючи кого-, що-небудь, домагаючись чогось. Приклади
  • кістьми́ ляга́ти. І не знати, чим скінчиться пир сей кривавий, кому з них судилося сватів пригощати, а… кому кістьми лягати (Д. Міщенко)
  • Кістками ляжемо, а прокладемо шлях на Київ (Л. Дмитерко)
  • полягти́ кістьми́. — Воїни, не посоромимо землі Руської, поляжемо тут кістьми. Мертві сорому не ймуть (О. Довженко)
  • лягти́ костьми́ (кістка́ми). Лягло костьми людей муштрованих чимало (Т. Шевченко)
  • Ми втратимо себе як нація, за яку лягли кістьми цілі покоління кращих із кращих синів України (Б. Олійник)
  • Хто повернеться [з війни], а хто й кістьми ляже (Григорій Тютюнник)
  • Лучче [краще] на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти (Укр. присл.)

іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в [сиру́] зе́млю.

Умирати. Приклади
  • [Олексій:] Через моє страждання, через людські попрьоки [докори], через непорядки у господарстві… і не оглянемося, як ляже вона [Галочка], моя голубочка, у сиру землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Наум:] Не остав мене, Господи.. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим — і краще, і легше (Панас Мирний)

ка́менем лягти́ на дно (на дні).

Потонути. Приклади
  • Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу)
  • ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш)

ляга́ти / лягти́ на пле́чі.

Породжувати певне коло важливих обов'язків. Приклади
  • Відповідальність, лігши йому на плечі, мовби напнула всі його мускули й нерви і залишила їх надовго в такому стані (О. Гончар)
  • — Велика відповідальність лягає на плечі саперів,— сказав Волинський (П. Гуріненко)
кому, чиї і без додатка. Ставати предметом чиїх-небудь клопотів, переживань і т.ін.; приходити до когось, турбувати, непокоїти когось. Приклади
  • Старість лягає на плечі, а років йому ніяк не зупинити (М. Томчаній)
чиї, кого, чого. Виконуватися, здійснюватися ким-, чим-небудь (про робочі процеси, обов'язки і т.ін.). Приклади
  • На плечі машин у сільському господарстві лягає великий обсяг трудомістких робіт (З журналу)
  • Експедицію було закінчено, але сила роботи лягла на плечі її учасників (З. Тулуб)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка.

Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т.ін. Приклади
  • на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає [Лукія] мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець)
  • Як виходила з хати [Христя], спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй н́а́ д́у́ш́у́ (П. Панч)

тру́пом лягти́.

Докласти всіх зусиль для досягнення чого-небудь; все зробити. Приклади
  • [2-й запорожець:] Веди нас, Тарасе, куди хочеш, ми трупом ляжем! (І. Карпенко-Карий)
  • — Ні, не віддам, трупом ляжу, а не віддам (В. Собко)
Загинути, померти. Приклади
  • полягти́ тру́пом (про всіх або багатьох). Ідуть, щоб побідить успішно, Або щоб трупом полягти (І. Котляревський)
  • Видно, хотіли, сердешну, зганьбити, Та не давалася — трупом лягла (Д. Павличко)
  • Йон став коло дверей, готовий краще трупом лягти, ніж випустити дочку з хати (М. Коцюбинський)
Згинути, щезнути (про що-небудь); пропасти. *Образно. Приклади
  • Хай по всіх світах розверзеться земля,.. хай у тих проваллях трупом ляже людське нещастя (Є. Гуцало)

[і] вста́ти і лягти́ у кого.

Постійно, весь час перебувати в кого-небудь. Приклади
  • Остап Шкандибенко одружився, та взяв жінку з другого села, якусь таку повію, що і встала і лягла у молодого дяка… (Панас Мирний)

ні лягти́, ні сі́сти.

зі сл. тіснота і под. Уживається для підсилення висловлення; велика, страшенна і т.ін. Приклади
  • Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти (А. Тесленко)
Дуже болить (щось або все у когось); боляче комусь. Приклади
  • Узяли його лакеї на стайню, та так оджарили, що ні лягти, ні сісти (Панас Мирний)
Дуже тісно де-небудь. Приклади
  • У кімнаті ні лягти, ні сісти.