ЛЮДУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

виво́дити / ви́вести в лю́ди кого.

Завдяки чому-небудь досягати певного становища в суспільстві. Приклади

— Було в Роланда одне захоплення, та таке могутнє і таке всесильне, що непомітно й вивело його в люди (Ю. Збанацький)
— А робота? — сказала [Марія] лагідно.. — Вона, як добра мати, вивела мене в люди (І. Рябокляч)

Допомагати, сприяти кому-небудь, створюючи умови для досягнення ним певного становища в суспільстві. Приклади

Батько — поштар, закінчивши в свій час двокласне городське [міське] училище, все життя жив тільки однією мрією — вивести сина в люди, зробити його повним інтелигентом (Ю. Смолич)
— Повертайся, виводь в люди братів менших, як батько заповідав. Ти в них за батька! (П. Автомонов)
— Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела!.. (Леся Українка)
І раді ж кріпаки: пан своїх у люди виводе [виводить] (Панас Мирний)

на лю́ди.

зі сл. піти, ви́йти, тя́гне і т.ін. В людське середовище; до когось. Приклади

Хіба… історія знає хоч один приклад, щоб Бюрократ вийшов на люди і розкаявся в тому, що він — бюрократ? (З газети)
Був натурою, одкритою навстіж. Його завжди тягло на люди (З журналу)
Не сиділося зараз у штабі, тягнуло на люди (П. Кочура)
Хочеш піти скоріше на люди, де багато народу, але почуваєш себе ще більш самотньо (Ю. Яновський)

зі сл. з'яви́тися, показа́тися і т.ін. Щоб бачили, знали інші; серед когось. Приклади

— Така вже доля наша… — А може, ми такі, як наша доля? Слабких ніхто не любить, не поважає. А ми ще й тішимося своєю слабкістю та мя́котілістю, пускаємо її на люди, на посміховисько (В. Шевчук)
— А жінка дома сидить: дохазяйнувались, що і на люди вже нема в чім показатись (П. Панч)
Сам хазяїн з'явився на люди в якомусь арештантському сіряку.., а наймичку вирядив у чобітки та в білу пухову хустку (О. Гончар)

ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т.ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т.ін.) в лю́ди.

Домогтися певного становища в суспільстві. Приклади

повибива́тися в лю́ди (про багатьох). Народила [баба] десятеро дітей: двоє перших ще маленькими переставились, а решта повиростали і в люди повибивались (Є. Гуцало)
ви́скочити в люди, зневажл. Писарям та головам заздро було, як-таки москальчук, ще недавній голодранець, волоцюга, ледащо, посівши за жінкою багатство, вискочив у люди, між пани, куди вони перлися з самого малку (Панас Мирний)
Час вибива́тися в люди (З газети)
От і ти справлялась, вчилась та потрошку Вибиралась в люди на пряму дорожку [доріжку] (Я. Щоголів)
Він гордився, що всього добивається сам.. Він знав: вирветься в люди, дійде до мети (Є. Куртяк)
А тепер суворим ставало обличчя батька, коли хтось розпитував про сина, хоч той і вибився он у які люди! Здобув вищу освіту, став відомим художником (Ю. Мокрієв)
— Коло мене ти можеш у люди вийти, а без мене залишишся таким гольтіпакою, як тепер (Б. Лепкий)
Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т. Шевченко)

вино́сити / ви́нести на лю́ди що.

Ознайомлювати кого-небудь з чимсь, давати можливість іншим оцінювати що-небудь. Приклади

Кожний художній твір звітує з тої хвилини, коли автор виносить його на люди (З журналу)

Робити що-небудь відомим іншим; розголошувати. Приклади

По тих словах Текля мало не згоріла з сорому, дорікала матері, що винесла на люди таємницю дівочого серця (К. Гордієнко)
Ніколи в походах не згадував Данило про Анну — не виносив на люди свою тугу за домівкою (А. Хижняк)

ЛЮ́ДИ ніч (по шматка́х) розібра́ли.

Настав ранок. Приклади

Коли місяць переплив через середину неба, Юрій Дзвонар,.. вклонився гулянню: — Чуєте, добрі люди вже ніч по шматках розібрали, а півні нагогошуються, щоб ранок проспівати. То не час вам, сякі не такі, додому летіти? (М. Стельмах)
— І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона. — Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся… (А. Іщук)

бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди з кого.

Хтось виросте порядним, гідним і т.ін., досягне певного становища в суспільстві. Приклади

лю́ди буваю́ть. — З цього будуть люди. З таких завжди люди бувають (І. Сенченко)
— Треба ж, голубко,— каже стара,— її на розум навчити. Я скажу те, а ти що друге, то й вийде з неї людина (Марко Вовчок)
лю́де бу́дуть. З його люде будуть (М. Номис)
ви́йде люди́на. З його вийде людина (Сл. Б. Грінченка)
— Ну, вже гаразд… Може, з мене й справді вийдуть люди… (П. Загребельний)
— Дружба, брате, велике діло… А як же інакше? Вся рота хоче, щоб із тебе люди були (О. Гончар)
—Дивись, із тебе ще й люди вийдуть (П. Панч)
— Та нічого, обітреться — люди з нього будуть (О. Сизоненко)
З нього вже не будуть люди (Укр. присл.)
— Може, з нас щось вийде, може, з нас люди будуть, давайте учитись (С. Васильченко)

у лю́ди.

зі сл. нести і т.ін. Для ознайомлення, використання багатьом; до всіх. Приклади

Пісня та йому прошила серце Райдужно-солодкою стрілою; І поніс її хлопчина в люди (М. Рильський)

зі сл. ви́йти і под. В оточення інших, сторонніх осіб; до когось. Приклади

[Жінка:] Та що отсе ти вигадав? А у чім же я або дівчата на празник [свято] вийдемо у люди (Г. Квітка-Основ'яненко)

зі сл. іти, відда́ти і т.ін. На заробітки, для навчання чому-небудь, і т.ін.; навчатися, працювати. Приклади

Наче маю рушити з батькового волинського горба, з хутора — в люди. В науку. До світла… (І. Колісник)
Як підростала дитина, віддавали її в люди (З журналу)

пуска́ти / пусти́ти в світ (в лю́ди).

Публікувати, видавати. Приклади

А вже ж коли пускати у люди Повію, то треба, щоб вона була не згірше тих перших двох частин, що вже побачили світа (Панас Мирний)
Іконописець вкладав у роботу всю свою душу, досвід, уміння, і пускав у світ, не відаючи його [твору] майбутнього (З журналу)
— Франко ж казав, що се [повість Жаль] найкраща моя річ і що гріх було б не пустити її в світ (Леся Українка)

Злії люди.

Образ «злих людей» часто зустрічається в поезії Т. Шевченка як втілення темних сил національного поневолення, підступу, зради; наприклад, у вірші «Мені однаково…» з циклу «В казематі», 1847 р.
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять… Приклади

Так, життя могло б стати прекрасним, променистим, по-дитячому простим і чистим, якби не «люди злії», що осквернили й забруднили його, і зненависть до цих людей охоплює душу Шевченка. (М. Рильський, Тарас Шевченко)

Люди як боги.

Назва науково-фантастичного роману (1899) англійського письменника Г. Уеллса. Автор, у свою чергу, запозичив вислів з Біблії. Це слова змія-спокусника, який радив Єві скуштувати плід із дерева пізнання добра і зла: «Як тільки поїсте з нього, відкриються вам очі і станете як боги, які знають добро і зло» (Буття, 3, 4). Приклади

І буде так —
Фальшиве небо сміхом хтось розколе,
І стане світ новий і люди як боги.
І скрізь, де буде поле, —
Плуги, плуги…
(П. Тичина, І буде так…)

Нові люди.

Цей вислів («нова людина» латиною — «homo novus») був відомий ще в Давньому Римі, де він означав раніше невідому людину, яка домоглася успіху.
У XIX ст. вислів набув поширення після появи роману М» Чернишевського «Що робити?», який має підзаголовок «З оповідей про нових людей». У цьому творі «нові люди» прагнуть побудувати стосунки між людьми на новій, більш справедливій основі. Приклади

В російській літературі саме напередодні виступу Нечуя-Левицького питання про «нових людей» було найактуальнішим. В 1873 році у львівській «Правді» був надрукований уривок Нечуя-Левицького «Новий чоловік», що являв собою частину його роману «Хмари». (О. Білецький, Іван Семенович Левицький /Нечуй/)