ЛЬОТУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

з льо́ту, перев. з дієсл.

Не роздумуючи, швидко, відразу, тут же і т.ін. Приклади

— Ти чого? — спитав її, коли вже мовчати далі було б негречно.— А нічого,— відповіла вона з льоту (П. Загребельний)

на лету́ (на льоту́).

Поспішаючи, мимохідь, побіжно і т.ін. Приклади

Син… щось на лету гукнув батькові, але за гулом, за тупотом Оленчук нічого не розібрав (О. Гончар)

Дуже швидко, відразу, тут же. Приклади

Лиш відійдеш від них — гримне тобі услід вибух реготу. То, певно, вже щось підмітили в тобі і влучним, вразливим дотепом схарактеризували на лету (Г. Хоткевич)

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т.ін.) на льоту́ (на лету́) що.

Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т.ін. що-небудь. Приклади

Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ,. .прослідити його зв'язок з іншими (І. Франко)
Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося… течією друкованого слова (Панас Мирний)
Парубок зразу прив'язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах)
Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс)
Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар)
Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький)

низько́го (невисо́кого, дрібно́го і т.ін.) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, працівни́к і т.ін.

Який займає незначне становище в суспільстві. Приклади

Був той хлопець такого ж дрібного льоту, як і вона,— розносив од свого хазяїна-ткача вовну прялям (Переклад М. Лукаша)

висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т.ін.

Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т.ін. Приклади

В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу)

у цві́ті [літ].

Молодий, у розквіті фізичних і духовних сил. Приклади

Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський)
Це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах)
Годі, матусю! — О жах! Умерти у цих джунглях у цвіті літ? О-о! — мліла вона від страху (Григорій Тютюнник)

вхо́дити / ввійти́ в літа́.

Ставати дорослим; виростати. Приклади

Отак я ріс і увійшов у літа (Марко Вовчок)
дохо́дити / дійти́ літ. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла (Словник Б. Грінченка)

на схи́лі ві́ку (літ).

При наближенні старості, смерті. Приклади

на схи́лі життя́. — Діти, діти, — казала мати вечором, коли ті йшли спати. — Що то з вас буде? — і в її голосі та її очах вичувалося стільки до них любові.., що світ, навіть коли б його одним великим злом вважати, то задля однієї крапельки тієї любові варто жити, боліти і на глибокому схилі життя відійти у вічність (У. Самчук)
[Ярослав:] Так, беремо ми в юності супругу. Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (І. Кочерга)
на схи́лку літ (днів). Згорьований, збідований, він [Т. Шевченко] на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: 40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави... (З журналу)
Уже зайшли серпневі темні ночі. На схилі літ, в ясний ранковий час, Коли роса мої зволожить очі, Я осміхнусь і пригадаю вас (Л. Первомайський)
На схилі віку Марко Лукич постійно не працював у трупі, а більше гастролював (М. Кропивницький)

вихо́дити / ви́йти з літ (з рокі́в, з ві́ку).

Ставати немолодим; старіти. Приклади

Чоловік виходив з літ;

безос., кому. заст. Хто-небудь стає старим. Приклади

Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (М. Номис)

ка́нути в Лету.

Зникнути безслідно. Приклади

І знову ім'я талановитого публіциста Василя Чечв'янського.. кануло в Лету (З журналу)

з висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту).

Згори, звисока. Приклади

з пташи́ного польо́ту. Місто Бразілія з пташиного польоту нагадує реактивний літак з трохи відігнутими назад крилами (З журналу)
Якщо подивитись у вечірні години на наше місто з висоти пташиного польоту, то перед очима постане казкова панорама (З газети)
Оглядаючи поле української. . новелістики навіть так схематично, немовби з висоти пташиного лету, все ж цілком певно переконуєшся, що в науковому освоєнні цього дорогоцінного культурного надбання досі зроблено ще далеко не все (З журналу)

скі́льки літ, [і] скі́льки зим!

Уживається як привітання і вираження радості від зустрічі з тим, кого давно не бачили. Приклади

В цей час без стуку зайшов Решетов, безцеремонно кинув на стіл шапку і подав Орловій руку. — Здоров, Нонна. Скільки літ і скільки зим! (О. Сизоненко)
— Євмен?! Живий?! — Ні, мертвий! — Скільки ж літ, скільки зим! (Остап Вишня)

дово́дити / довести́ до літ кого.

Виховувати кого-небудь до повноліття ( перев. про дітей). Приклади

Дядина… мене, сироту, до літ довела (Ганна Барвінок)

з літ іти́.

Старіти, ставати старішим. Приклади

— Та дай же роздивитися на тебе… Сідай де-небудь! Голос молодий І очі теж, а чуб таки посивів… І ти вже з літ ідеш (І. Вирган)

дійти́ [до] літ [свої́х].

Стати дорослим, вирости. Приклади

По інших сторонах то навіть підлітків по школах учать про те,. .які вони матимуть права і обов'язки, коли дійдуть до літ (Леся Українка)
Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла: вона й зробить усе, й догледить усього (Марко Вовчок)

Лета. Канути в Лету.

У грецькій міфології Лета — річка в підземному царстві Аїді. З неї душі померлих пили воду й забували своє земне життя (Вергілій, «Енеїда», 6).
«Канути в Лету» — назавжди зникнути, піти в непам'ять. Приклади

П'яненькі лірники-поети
Співають нам про зло й добро,
Але приймають за Дніпро
Холодний плин німої Лети.
(М. Руденко, Слова, накидані докупи…)
Привітай же благодушне
Мою сиротину,
Наш великий чудотворче,
Мій друже єдиний!
Привітаєш, — убогая,
Сірая, з тобою
Перепливе вона Лету
І огнем-сльозою
Упаде колись на землю…
(Т. Шевченко, Неофіти)
Не так страшна та річка Лета,
не так цензура та гірка,
як самознищення поета
брехнею власного рядка.
(Л. Костенко, Летючі катрени)