ЛОБ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як боля́чки на лоб, зі сл. тре́ба, ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова тре́ба; зовсім не (треба). Приклади

Треба, як болячки на лоб (Укр. присл.)

забри́ти лоб (ло́ба, чу́ба) кому, іст.

Узяти в солдати. Приклади

Танцювали весело і любо Хлопці, аж рипіли постоли, А на ранок їм забрили чуба І в прийом жовнірський повели (П. Воронько)
Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись (Г. Квітка-Основ'яненко)

пусти́й лоб у кого, зневажл.

Хтось нерозумний, нетямущий і т.ін. Приклади

Живіт товстий, а лоб пустий (М. Номис)

золоти́й лоб у кого і без додатка.

Хтось дуже розумний, мудрий, здібний і т.ін. Приклади

Мудрують [люди]..: Ми, бачте, сила, ми — стовби [стовпи]. У нас, мов, золоті лоби (Б. Грінченко)

не в лоб, так по ло́бі (по ло́бу), жарт.

Нема ніякої різниці; все одно, однаково. Приклади

— Не з релігією кепсько, а з боротьбою проти релігійного впливу… — поправив Михайло.— Не в лоб, так по лобі… (П. Автомонов)

підставля́ти / підста́вити го́лову (лоб, ло́ба і т.ін.) під ку́лю.

Ставити себе під загрозу, ризикувати бути вбитим; наражатися на небезпеку. Приклади

підставля́ти себе́ під соки́ру. Запекло пробивалися рицарі, вони.. підставляли себе під сокири (А. Хижняк)
Та і навіщо тобі лоба під кулю підставляти? Краще проберись до наших і передай (І. Головченко і О. Мусієнко)
Ніколи й голови за віру й батьківщину Під кулю ти не підставляв (Я. Щоголів)

[аж (і)] о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т.ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї.

перев. від чого. Щось таке, від чого комусь стає погано, неприємно, боляче і т.ін. Приклади

— Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього, ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)

Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Приклади

Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський)
о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб'язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко)
У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли дороги (Григорій Тютюнник)
Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети)
Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник)

Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. Приклади

о́чі на ло́ба вила́зять. — Поки дійдеш [на поле], то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли? (В. Кучер)
— Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть (А. Головко)

Хтось відчуває страх, переляк і т.ін.; стає страшно комусь. Приклади

Морозив [директор] публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб (М. Коцюбинський)
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи… Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)

мі́дний лоб у кого і без додатка, ірон.

Хтось не дуже розумний; упертий, нерозсудливий і т.ін.; чий. Нерозсудливість. Приклади

Розламано навпіл напасників мідні лоби, застиглим очам вже не видяться слава й паради (С. Голованівський)

хоч ку́лю в лоб.

Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю і т.ін. Приклади

З серцем мовила Ганна,—. .Погуляла, а на похмілля тепер хоч і кулю в лоб! (О. Гончар)

по́вний лоб у кого, жарт.

Хтось розумний, тямущий, здібний і т.ін. Приклади

Ні, не забуть цього до гроба, коли побив мене йолоп за те, що в мене повний лоб, а в нього порожньо у лобі (В. Сосюра)

би́ти [пря́мо] в лоб.

Без натяків, відверто говорити, питати і т.ін. Приклади

Він бив прямо в лоб, з'ясовуючи місце свого призначення (З газети)

Мати неприховане значення, бути зрозумілим, очевидним. Приклади

Зміст їхніх розмов був дуже простий і бив прямо в лоб. Ось, мовляв, приїхав до нас новий голова, тисячник, і йому знов не дуже болітиме, як буде господарювати колгосп (В. Кучер)

в лоб.

зі сл. взя́ти і под. Маючи на увазі передню частину чого-небудь; спереду. Приклади

Через те, що в лоб тигра не могла взяти його рушниця, він [боєць] стріляв по тих танках, що йшли боком до нього (Л. Первомайський)
Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Гончар)

зі сл. говори́ти, сказа́ти і т.ін. Прямо, без натяків, відкрито, відверто. Приклади

[Кружило:] Так ми ж не прямо в лоб. Скажемо, що сигаретний дим забруднює атмосферу (З журналу)
Те, що він викладає думки трохи по-газетному, в лоб, не заперечує їх безсумнівної щирості (І. Муратов)
— Що сказати? Що ставиться з любов'ю, з пошаною? Надто в лоб. А як висловиш це інакше? (Л. Дмитерко)

зі сл. іти і под. Не вдаючись до обхідного маневру; безпосередньо, назустріч. Приклади

Ось його знову випередили кілька дружинників і пішли на нього в лоб (А. Хижняк)
— Ліва сторона в обхід! Підтягнути батальйон! Риссю! — Нещадименко! Підеш в лоб (О. Довженко)

голи́ти / ви́голити лоб (ло́ба, чу́ба, чупри́ну і т.ін.), іст.

Забирати в солдати. Приклади

Ой привезли до прийому Чуприни голити (Т. Шевченко)
[Тетяна:] Адже і ти мужиком був, поки тобі лоба не виголили та мундира не натягли на плечі (І. Котляревський)
Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Т. Шевченко)

розбива́ти / розби́ти лоб (ло́ба).

Перед ким--чим. Схилятися перед ким-, чим-небудь; поклонятися комусь, чомусь. Приклади

— Створили собі ідола і давай перед ним розбивати лоби… (О. Гончар)

кому. Докладати максимум зусиль для здійснення чого-небудь. Приклади

— Ех,— зітхнув Миня,— добре було б по чарочці.. Скажи він це трохи раніше, Люда лоба собі розбила б, а чарочка стояла б на столі (Л. Первомайський)

пусти́ти собі́ ку́лю в лоб (в ло́ба, в го́лову, в скро́ню).

Застрелитися. Приклади

Я поки й віку, не збагну, як Ничипір Безхлібний міг у тридцять шостому році пустити собі кулю в скроню! (Н. Тихий)
— Да, коли б от немов сталося — всі діти вимерли за одну ніч на всій землі,.. я б, мабуть, на ранок пустив би собі кулю в голову (А. Головко)
В бурхливому каятті він ладен був пустити собі кулю в лоб (Ю. Бедзик)

по́рожньо в голові́ (у ло́бі) в кого і без додатка.

Хтось нерозумний, нетямущий і т.ін. Приклади

Побив мене йолоп за те, що в мене повний лоб, а в нього порожньо у лобі (В. Сосюра)

Хто-небудь не може думати про щось, зосередитися на чомусь, згадати щось (від переживання, перевтоми, душевного спустошення і т.ін.). Приклади

порожне́ча в голові́. Від втрати крові він страшенно ослаб. Дивна порожнеча була в голові: ані думок, ані почувань (З. Тулуб)
[Олена (здавлює голову руками):] Що таке? Де я? Мозок висох!.. Порожньо в голові! Давить мене, стискає кліщами залізними! (М. Кропивницький)

[аж] о́чі з ло́ба (з голови́) вила́зять (лі́зуть) кому, у кого і без додатка, фам.

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь, надривається і т.ін.; дуже важко комусь. Приклади

[Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів (І. Франко)
Тягар на його [Івана] хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили (І. Франко)
— Цей як візьме [заміж], то на весь вік, до іншої не перекинеться. В машині їздитимеш на базар і з базару, клунків не тягатимеш, що аж очі з лоба вилазять!.. (О. Гончар)

Стає погано, неприємно і т.ін. комусь від чогось. Приклади

аж о́чі вила́зять. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Н. Кобринська)

обголи́ти ло́ба кому, іст.

Забрати в солдати когось. Приклади

— Пан хоче нас оддать в москалі, як він нам обголить лоби, то ми тоді пропащі навіки; а тим часом ми втечемо на сахарні, перебудемо цей важкий час (І. Нечуй-Левицький)

бро́ви полі́зли на ло́ба у кого.

Хто-небудь чимсь дуже вражений, виявляє незвичайне здивування, подив і т.ін. Приклади

Брови у неї повільно полізли на лоба. Вона, Марія, була справді-таки гарна..— Йолоп,— сказала вона (Є. Гуцало)

ло́бом неширо́кий.

Не здатний добре мислити, нерозумний. Приклади

В багряниці довгополій ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий, В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Т. Шевченко)

би́ти ло́бом (лоба́ми) об зе́млю перед ким, кому, зневажл.

Схилятися, запобігати, домагаючись прихильності. Приклади

Ці панове безсоромно били лобами об землю перед європейцями, забуваючи про свою культуру (З газети)

хоч ло́бом (голово́ю) в (об) що би́йся.

Уживається на означення скрутного, безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін. Приклади

Хоч лобом в стіну бийся, то не поможе (Номис)
Зараз дуже важливо не панікувати. Зібрати думки. Усвідомити, що це неминуче, хоч бийся головою об цегляний ріг бібліотеки (В. Дрозд)
— Гарну картину вам намалював? — Страшну..— Таку, яку на своїй шкурі ношу. І хоч бийся головою в камінні мури, інакшої картини нема в селі для того, хто не має доброго клаптя землі і худоби (М. Стельмах)

хоч голово́ю (ло́бом) об стіну́ товчи́ кого і без додатка.

Уживається для вираження неможливості переконати нетямущу або вперту людину. Приклади

Свербивус безнадійно махнув рукою.. Хіба ж можна було розмовляти з таким чоловіком, як Коритний? Нічого не тямить. Хоч ти головою товчи об стіну, а він — своє (М. Ю. Тарновський)

на ло́бі (на чолі́) напи́сано у кого.

Відразу видно, помітно що-небудь із зовнішнього вигляду когось. Приклади

Заходимо, а там сидить… товариш інженер. Ну, хто він такий, на чолі в нього не написано (М.Ю. Тарновський)
Хоч на лобі в неї не написано було, що вона старша, але Порфир одразу це вловив із самого її милостивого тону розмови, з підкресленої чемності (О. Гончар)
— І тут уже я не міг стерпіти. Адже в Боба й на лобі написано було, що то його батько, то чого ж це він привселюдно називає його оцим чоловіком, чому не зізнається, що він син Мусіїв? (Є. Гуцало)

записа́ти собі́ на ло́бі.

Дуже добре, надовго запам'ятати щось. Приклади

— Скажи: Я їй цього не забуду! Хай вона це запише собі на лобі!.. (Панас Мирний)

ві́рне (пе́вне) о́ко [в ло́бі] у кого.

Хто-небудь добре орієнтується на місцевості, вміє правильно оцінювати, визначати щось. Приклади

Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно (Л. Первомайський)
— У мене в лобі око вірне. Я будь-яку ділянку прикину вздовж та поперек на око і скажу, скільки якої породи буде в ній (М. Стельмах)

як о́ка (рідше мов, ні́би і т.ін.) в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти, гляді́ти, пильнува́ти і т.ін.

Старанно, пильно, дуже і т.ін. Приклади

як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський)
більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок)
Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник)
— Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький)
Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.)
Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання)

грі́ти / нагрі́ти чу́ба ( рідше чупри́ну, ло́ба).

кому, перев. за що. Висловлювати осуд; лаяти когось. Приклади

Мені, мабуть, чуба грітимуть за недостатні темпи осінньої оранки (Ю. Яновський)

над чим і без додатка. Витрачати багато сил і енергії, старанно виконуючи якусь роботу; тяжко працювати. Приклади

Тож Олег та, Степанко, а особливо сам від'їжджаючий, нагріли лоби, поки втиснули все те до тісного купе (Ю. Збанацький)
Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Ю. Яновський)
Порався він, порався, поки добре чуприну нагрів (М. Вовчок)
Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? (П. Гулак-Артемовський)
— Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (А. Головко)
— Тут [на цій дорозі] мені щоразу доводилося гріти чуба. Вставай, бувало, з веломашини і пхайся на гору одинадцятим номером (О. Гончар)
— Колись ми з тобою найбільше гріли чуби над добором насіння (М. Стельмах)
Коли треба було… шпали тягти на будівництво бронепоїздів, то й тут він грів чуба нарівні з іншими… (О. Гончар)
Півдня [Мар'ян] довбав гору, вивертав каміння й пускав у долину, а дрібні камінці вигортав лопатою.. І грів чуба над омшаником, що, можливо, буде зовсім не потрібний (С. Чорнобривець)

з-під ло́ба, зі сл. погляда́ти, диви́тися і т.ін.

Непривітно, недружелюбно, недовірливо, сердито і т.ін. Приклади

Андрій з-під лоба дивився на начальника штабу (Ю. Бедзик)
— Ця маленька, семи років, дівчинка й разу не глянула на неї [мачуху] по-людському, а все з-під лоба (Б. Грінченко)
— Чого ти мовчиш та тільки поглядаєш з-під лоба на мене? — спитав Єремія (І. Нечуй-Левицький)

ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, видра́ти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (лайл. баньки́).

кому і без додатка. Жорстоко покарати або побити кого-небудь, захищаючи себе, інтереси або заступаючись за когось. Приклади

о́чі з ло́ба повидира́ти. — Ну… а як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (М. Коцюбинський)
[Павло:] Прощай, село, прощайте, дівчата й молодиці! Кого-то ви без мене кохатимете, за кого одна одній очі видиратимете?.. (М. Кропивницький)
— Нам не слід в чуже гніздо мішатися. Коли б хто прийшов до тебе та сказав: Насте! чого ти так з дітьми поводишся,— що б ти тому заспівала? Адже ж і очі видрала? (Панас Мирний)
— І не подивлюсь у той бік, де йдеш; очі тобі видряпаю, як приступиш на крок до мене! (О. Кобилянська)
— Ото був старий! Теж штукар! Іде в аптеку, і яструбок на плечі: не чіпай, мов, мене, бо й очі повидираю!.. (О. Гончар)
[Зінька:] Підійди ближче! Підійди!.. Я тобі баньки видеру і пащеку роздеру! (М. Кропивницький)
Зо Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович)

за що. Настирливо, не гребуючи жодними засобами, домогтися свого. Приклади

— Не вміє правити за свої ліки. Інша очі видерла б, а ця за спасибі старається (М. Стельмах)
Думає [мати], що не скаредний син, такий і Тимофій був — за копійку не видряпає очі (М. Стельмах)

ло́бом горі́хи розбива́ти.

Марно витрачати зусилля, час, займаючись пустою справою. Приклади

— А кажуть, що комендант до вас кожну ніч ходить.— Ну, досить лобом горіхи розбивати (Григорій Тютюнник)

сту́кнутися лоба́ми на (в) чому.

Зіткнутися в поглядах, інтересах, діях і т.ін. Приклади

— Раз мало стукнулись лобами на одному інтересі (М. Стельмах)