ЛИЧИНКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ
лиха́ (бі́сова, вра́жа і т.ін.) личи́на.
грубо. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань.
Приклади
- бі́сова личи́нка. — Та, йди-бо, бісова личинко! Бандите клятий! (М. Хвильовий)
- [Сагайдак (зриваючи п'явки):] Десять років не був у вас. Тоді чи не було їх, чи не помічав. Бісові личини… (Л. Дмитерко)
жарт. Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь і т.ін.
Приклади
- — Марто… — Ще не забувся, як мене звати? — дивується дівчина.— Ну й бісова ти личина,— похитує головою (М. Стельмах)
- — Люблю й я смажене сало. Держиш його на вогні, а воно, лиха личина, шкварчить, та на паляницю тільки кап, кап (Остап Вишня)
лайл. Недобра, підступна і т.ін. людина або інша істота.
Приклади
- Хитра лукава личина. Ой, хитрюща! (О. Ковінька)
- Поки пташка літає і корму добуває, зозуленя повикидає усіх маленьких пташенят з гнізда.. Отаку катавасію в чужому гнізді окаянна личина робить (А. Хижняк)
- Скріпивсь [хлопчина], стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому пом'яти хоче чуб (І. Котляревський)
- — Ну покинь хлипати, нехай краще та вража личина хлипає, котра тебе зобидила (Л. Письменна)
- — Ач, меле, бісова личина! — аж хмуриться дехто. Та Невкипілий уже подибав до іншого гурту (А. Головко)
- [Настуся:] Та пропадай, вража личина! Коли б вже й давно щез! (Г. Квітка-Основ'яненко)
- [Личак:] А я, розумієш, так думаю: Загуба чи не Загуба, а якась лиха личина в нашій окрузі завелася.., хтось комору запалив (Я. Мамонтов)