ЛЕТОМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

у цві́ті [літ].

Молодий, у розквіті фізичних і духовних сил. Приклади
  • Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський)
  • Це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах)
  • Годі, матусю! — О жах! Умерти у цих джунглях у цвіті літ? О-о! — мліла вона від страху (Григорій Тютюнник)

вхо́дити / ввійти́ в літа́.

Ставати дорослим; виростати. Приклади
  • Отак я ріс і увійшов у літа (Марко Вовчок)
  • дохо́дити / дійти́ літ. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла (Словник Б. Грінченка)

на схи́лі ві́ку (літ).

При наближенні старості, смерті. Приклади
  • на схи́лі життя́. — Діти, діти, — казала мати вечором, коли ті йшли спати. — Що то з вас буде? — і в її голосі та її очах вичувалося стільки до них любові.., що світ, навіть коли б його одним великим злом вважати, то задля однієї крапельки тієї любові варто жити, боліти і на глибокому схилі життя відійти у вічність (У. Самчук)
  • [Ярослав:] Так, беремо ми в юності супругу. Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (І. Кочерга)
  • на схи́лку літ (днів). Згорьований, збідований, він [Т. Шевченко] на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: 40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави... (З журналу)
  • Уже зайшли серпневі темні ночі. На схилі літ, в ясний ранковий час, Коли роса мої зволожить очі, Я осміхнусь і пригадаю вас (Л. Первомайський)
  • На схилі віку Марко Лукич постійно не працював у трупі, а більше гастролював (М. Кропивницький)

вихо́дити / ви́йти з літ (з рокі́в, з ві́ку).

Ставати немолодим; старіти. Приклади
  • Чоловік виходив з літ;
безос., кому. заст. Хто-небудь стає старим. Приклади
  • Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (М. Номис)

з льо́ту, перев. з дієсл.

Не роздумуючи, швидко, відразу, тут же і т.ін. Приклади
  • — Ти чого? — спитав її, коли вже мовчати далі було б негречно.— А нічого,— відповіла вона з льоту (П. Загребельний)

на лету́ (на льоту́).

Поспішаючи, мимохідь, побіжно і т.ін. Приклади
  • Син… щось на лету гукнув батькові, але за гулом, за тупотом Оленчук нічого не розібрав (О. Гончар)
Дуже швидко, відразу, тут же. Приклади
  • Лиш відійдеш від них — гримне тобі услід вибух реготу. То, певно, вже щось підмітили в тобі і влучним, вразливим дотепом схарактеризували на лету (Г. Хоткевич)

ка́нути в Лету.

Зникнути безслідно. Приклади
  • І знову ім'я талановитого публіциста Василя Чечв'янського.. кануло в Лету (З журналу)

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т.ін.) на льоту́ (на лету́) що.

Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т.ін. що-небудь. Приклади
  • Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ,. .прослідити його зв'язок з іншими (І. Франко)
  • Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося… течією друкованого слова (Панас Мирний)
  • Парубок зразу прив'язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах)
  • Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс)
  • Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар)
  • Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький)

з висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту).

Згори, звисока. Приклади
  • з пташи́ного польо́ту. Місто Бразілія з пташиного польоту нагадує реактивний літак з трохи відігнутими назад крилами (З журналу)
  • Якщо подивитись у вечірні години на наше місто з висоти пташиного польоту, то перед очима постане казкова панорама (З газети)
  • Оглядаючи поле української. . новелістики навіть так схематично, немовби з висоти пташиного лету, все ж цілком певно переконуєшся, що в науковому освоєнні цього дорогоцінного культурного надбання досі зроблено ще далеко не все (З журналу)

скі́льки літ, [і] скі́льки зим!

Уживається як привітання і вираження радості від зустрічі з тим, кого давно не бачили. Приклади
  • В цей час без стуку зайшов Решетов, безцеремонно кинув на стіл шапку і подав Орловій руку. — Здоров, Нонна. Скільки літ і скільки зим! (О. Сизоненко)
  • — Євмен?! Живий?! — Ні, мертвий! — Скільки ж літ, скільки зим! (Остап Вишня)

низько́го (невисо́кого, дрібно́го і т.ін.) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, працівни́к і т.ін.

Який займає незначне становище в суспільстві. Приклади
  • Був той хлопець такого ж дрібного льоту, як і вона,— розносив од свого хазяїна-ткача вовну прялям (Переклад М. Лукаша)

висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т.ін.

Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т.ін. Приклади
  • В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу)

дово́дити / довести́ до літ кого.

Виховувати кого-небудь до повноліття ( перев. про дітей). Приклади
  • Дядина… мене, сироту, до літ довела (Ганна Барвінок)

з літ іти́.

Старіти, ставати старішим. Приклади
  • — Та дай же роздивитися на тебе… Сідай де-небудь! Голос молодий І очі теж, а чуб таки посивів… І ти вже з літ ідеш (І. Вирган)

дійти́ [до] літ [свої́х].

Стати дорослим, вирости. Приклади
  • По інших сторонах то навіть підлітків по школах учать про те,. .які вони матимуть права і обов'язки, коли дійдуть до літ (Леся Українка)
  • Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла: вона й зробить усе, й догледить усього (Марко Вовчок)

Лета. Канути в Лету.

У грецькій міфології Лета — річка в підземному царстві Аїді. З неї душі померлих пили воду й забували своє земне життя (Вергілій, «Енеїда», 6).
«Канути в Лету» — назавжди зникнути, піти в непам'ять.
Приклади
  • П'яненькі лірники-поети
    Співають нам про зло й добро,
    Але приймають за Дніпро
    Холодний плин німої Лети.
    (М. Руденко, Слова, накидані докупи…)
  • Привітай же благодушне
    Мою сиротину,
    Наш великий чудотворче,
    Мій друже єдиний!
    Привітаєш, — убогая,
    Сірая, з тобою
    Перепливе вона Лету
    І огнем-сльозою
    Упаде колись на землю…
    (Т. Шевченко, Неофіти)
  • Не так страшна та річка Лета,
    не так цензура та гірка,
    як самознищення поета
    брехнею власного рядка.
    (Л. Костенко, Летючі катрени)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання