ЛАНЦЮГ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ланцю́г (ланцюги́, пу́та) гімене́я, книжн. , жарт.

Подружні стосунки; шлюб. Приклади
  • Носив [Йон] на пальці мідяну каблучку від неї — це перше з пут.. Гіменея (М. Коцюбинський)
  • Тут і ті диваки, котрі зопалу, здуру порвали ланцюг Гіменея, покинули дружин своїх (М. Рудь)

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ка (пес, звір), спу́щений (спу́щена) з при́в'язі (з ланцюга́, з припо́ну), зі сл. бі́гти і под.

Дуже швидко, нестримно. Приклади
  • Поліцаї бігли, як панські пси, спущені з прив'язі (І. Цюпа)
  • Немов собака, спущена з припону, Наскочила на землю пітьма чорна (І. Франко)

держа́ти (трима́ти) як на цепу́ (на ланцюгу́) кого.

Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Приклади
  • Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний)

рва́ти (розрива́ти і т.ін.) / порва́ти (розірва́ти і т.ін.) кайда́ни (пу́та, ланцюги́) чого і без додатка.

чого і без додатка. Звільнятися від того, що заважає вільно діяти, мислити і т.ін. Приклади
  • А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу. Чи знайде в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись? (О. Гончар)
  • Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина)
Визволятися від гніту. Приклади
  • [Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)
  • Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте (Т. Шевченко)
  • Отож порви, порви всі пута, скинь ярмо, Що так тебе намучило; Насмілься буть щасливим, геть покинь усе, що до землі пригнічує (М. Зеров)
  • Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський)
  • Рве Африка одвічнії кайдани (В. Сосюра)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ланцюга́ (з це́пу, з нали́гача) зірва́вся.

Не володіти собою (про поведінку, дії, рухи і т.ін.). Приклади
  • як з гіллі́ зірва́всь. Дознався [дізнався] ж [пан], що Оксана вже звінчана. Побіг до отця Андрія, як з гіллі зірвавсь (Марко Вовчок)
  • Салагатова не було — той останнім часом ніби з ланцюга зірвався.. То він у морі, мов нерпа, годинами брьохався, то йшов у місто (Ю. Збанацький)
Дуже швидко побігти; зникнути, втекти. Приклади
  • Як з цепу зірвався Максим, так помчався додому (Панас Мирний)
  • — Що за диво? — Що за крик? — Був жених. — І раптом — зник! Погуляв. Натанцювався. Й мов з налигача зірвався (В. Іванович)