ЛАВРОВА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ла́вро́вий віно́к.

Слава, почесті. Приклади

ла́вровий віне́ць. Там у любім рідним краю Стан падлючий поступає. Конкурс надто вже великий На брудний вінець лавровий (Леся Українка)
Полохати старих жінок, Возитися з дітками — І на лавровий свій вінок Покласти вічні плями? (О. Мисик)
[Убийбатько:] Хіба ще хто хоче прославитись, крім мене? Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (І. Микитенко)
Тяжко ж йому [Шевченкові] на чужині І в вінку лавровім… (Пісні та романси..)

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) [собі́] ла́врів (ла́ври).

Досягати успіхів, слави, визнання. Приклади

При недавніх виборах… він.. здобув собі нові лаври (І. Франко)
— Я буду давати концерти на фортепіані.. Добудемо собі лаврів (І. Нечуй-Левицький)

Лавровий вінок. Пожинати лаври.

Лавр — в античному світі дерево, посвячене Аполлонові. Оскільки Аполлон вважався богом-покровителем мистецтв, то переможців на змаганнях — музичних, поетичних та ін. — нагороджували вінком з лаврових гілок (звідси слово «лауреат»), «Пожинати лаври» — насолоджуватися власним успіхом. Приклади

Запитує ось таке Антон Герасимович їхній педагогічній асамблеї, а надто ж тому патлатому дискутерові Берестецькому, з яким найчастіше схрещує списи, і стоїть тоді, вдоволено пожинаючи лаври їхнього сум'яття та подиву… (О. Гончар, Бригантина)
— Ми радо пішли до Шляхтича, нам уже мріялися великі відкриття, потрясіння, переворот у прокатній справі, лаври і розкоші слави. (П. Загребельний, З погляду вічності)
Та все ж Дараганові належить вічний лавр за його піонерський чин у первопочатках епохового процесу відзискання історичної пам'яті… (Є. Маланюк, Юрій Липа — поет)