КУСКОМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

діли́тися оста́ннім (заст.

послі́днім) [шматко́м хлі́ба] з ким і без додатка. Виявляти співчуття, доброту, людяність у ставленні до когось. Приклади
  • розділи́тись послі́днім куско́м хлі́ба. — Вони [тесть і теща Нечипора].. усе старцям подавали, та бідних зодягали, та з неймущим посліднім куском хліба розділялись (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — От добрячий цей Карпо? Посліднім ділитися.. — відказав перший усач (Панас Мирний)

ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к).

Комфортне, забезпечене життя. Приклади
  • [Залєський:] А ласий шматочок! Хоч хлопська душа, а гарна… як намальована (В. Собко)
  • ла́сий шмато́чок. — Політику Жигмунта та Замойського воєвода брацлавський добре знав. Україна для них — ласий шматочок (Іван Ле)
  • Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Є. Гребінка)
Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т.ін. Приклади
  • Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави,.. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (І. Цюпа)

відрива́ти [шмато́к] [хлі́ба] від ро́та.

перев. зі сл. свого. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. Приклади
  • відрива́ти кусо́к від ро́та. Наказував лиш синові, та й дуже, жалувати матір, що й при бідності відривала кусок од рота, аби лиш йому, Петрові, добре було (Дніпрова Чайка)
  • — Коли б у матері була така сила, щоб тебе провчити, як чужі провчили, то не дорікав би гіркими словами стару матір, що над тобою довгих нічок недосипляла, од свого рота одривала (Панас Мирний)
  • — Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. його, її, ї́хнього і т.ін. Позбавляти кого-небудь найнеобхіднішого, забираючи його собі. Приклади
  • Як не жалієте нас, то пожалійте дітей наших, не відривайте від їхнього рота останнього шматка (М. Стельмах)

шмато́к (кусо́к, ку́сень і т.ін.) хлі́ба [насу́щного].

Засоби, необхідні для прожиття, існування. Приклади
  • насу́щний шмато́к. Тяжко стогнуть хлібороби. Брак насущного шматка, Люта смертність та хвороби Підтинають мужика (П. Грабовський)
  • ку́сник хлі́ба. — Підростеш, тоді зрозумієш, яка в світі точиться жорстока боротьба за отой кусник хліба (Ірина Вільде)
  • — Вивчиться, матиме якийсь кусень хліба,— а це не кожному щастить (С. Добровольський)
  • Коли ж нема хіті того робить [складати відомості], коли робиш ради куска хліба,— о, яке невеселе і тяжке життя! (Панас Мирний)
  • Життя Олени, як і кожної селянської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Григорій Тютюнник)
  • Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (М. Коцюбинський)

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому.

Хто-небудь не хоче або не може їсти. Приклади
  • хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
  • [Золотницький:] Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий)
  • [Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (М. Кропивницький)
  • Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко)
  • Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко)