КОСУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

смерть занесла́ [свою́] го́стру косу́ (ру́ку) над ким--чим.

Хто-небудь може померти, загинути. Приклади
  • Часом вона [Марія] зупинялась. Потім схоплювалась і бігла знову. Бігла від смерті, що вже було занесла над нею свою гостру косу (І. Цюпа)
  • Хіба б їй [Марії] легше було, коли б смерть занесла свою руку і над його [Андрія] чолом? (Ю. Бедзик)

зав'яза́ти косу́ (ху́стку) заст.

Взяти заміж. Приклади
  • Не вернеться чорнобривий Та й не привітає, Не розплете довгу косу, Хустку не зав'яже (Т. Шевченко)
Вийти заміж, одружитися. Приклади
  • Не знати, що рік Дівчатам скаже… Може, не одна Косу зав'яже (С. Руданський)

покрива́ти / покри́ти го́лову (ко́су), етн., заст.

Одружуватися (про дівчину, жінку). Приклади
  • покри́ти голі́воньку. — Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку (М. Номис)
  • — Ховайся, ховайся, дівчино! Час тобі скидати квітки та покривати голову хусткою! — крикнув Василь (І. Нечуй-Левицький)
тільки док. покри́ти ко́су. Стати покриткою. Приклади
  • покри́та коса́. Прийшли вісті недобрії — В поход затрубили. Пішов москаль в Туреччину; Катрусю накрили. Незчулася та й байдуже, Що коса покрита: За милого, як співати, Любо й потужити (Т. Шевченко)

смерть [стої́ть] [з косо́ю] за плечи́ма.

Хто-небудь скоро помре, близький до кончини, загибелі. Приклади
  • — То, мамо, ви думаєте за батька, то він вам і сниться. — Сказала Любка.— Ні, дочко, моя смерть вже в мене за плечима (І. Нечуй-Левицький)
  • Дожидали Катрі — Катрі не було. Смерть вже за плечима. Старий дожидав — як дожидав! І мертвів і оживав (Марко Вовчок)
  • — Придбали хутір, став і млин, Садок у гаї розвели І пасіку чималу. Всього надбали. Та діточок у їх біг-ма, А смерть з косою за плечима. Хто ж їх старість привітає (Т. Шевченко)
  • Коли чоловік постарів і відчув, що смерть стоїть з косою за плечима, покликав своїх хлопців (Казки..)
  • смерть трясе́ / потрясла́ косо́ю. Спасибі, зіронько! — минає Не ясний день мій; вже смеркає, Над головою вже трясе Косою смерть (Т. Шевченко)
  • Одчайний людський зойк в тумані дзвенить і падає: смерть потрясла косою, туманом пішла, як ладан (Ю. Яновський)

до си́вої коси́.

До старості. Приклади
  • до сідо́ї коси́. — Тепер ти [Марусе] людей цураєшся, а там стануть і тебе люди цуратись, і досидишся до сідої коси (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Я ждатиму Йвана хоч до сивої коси (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) з косо́ю пройшла́ смерть.

Багато померло, загинуло. Приклади
  • І того вже немає, і іншого. Цього на фронті, а того німці, коли в село вступали, застрілили. Мов з косою пройшла смерть по селу (Ю. Збанацький)

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком, криви́м о́ком) на кого--що і без додатка.

Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру у ставленні до когось, чогось. Приклади
  • погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк)
  • — Най би тато не фундулився [не сердився] на Григорія, а то все на нього боком дивився [тато].., а той і розгубився (О. Кобилянська)
  • — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах)
  • Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко)
  • Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний)

світи́ти / посвіти́ти косо́ю.

Дівувати, бути неодруженою. Приклади
  • Дуже мене молоденькою засватано,.. не довелось мені як слід і подівувати, косою посвітить (Д. Мордовець)