КОРІННЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

доко́пуватися / докопа́тися до ко́реня (до корі́ння).

Глибоко, вдумливо аналізуючи що-небудь, з'ясовувати його суть. Приклади
  • Він ніколи не буде ні письменником, ні інженером, бо не здатний серйозно вчитись і докопуватися до коріння (О. Донченко)

пусти́ти корі́ння в що, в чому.

Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь. Приклади
  • Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко)
  • Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак)
Стати постійним; надійно, міцно утвердитися. Приклади
  • Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний)
  • Розлад у Сніжковій сім'ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко)

ю́дине (іу́дине) пле́м'я (порі́ддя, корі́ння і т.ін.), зневажл. , лайл.

Зрадник. Приклади
  • І все'дно іудиному корінню недовго звиватися (М. Стельмах)

сяга́ти [свої́м] корі́нням куди.

Вести, брати свій початок з дуже давніх часів; мати давні витоки, першооснови. Приклади
  • Історія східних слов'ян своїм корінням сягає в глибоку давнину (Іст. укр. літ.)

вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням) кого, що.

Покінчити з ким-, чим-небудь, пзбавитися від когось, чогось. Приклади
  • — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого… (О. Гончар)
Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь. Приклади
  • Нахвалявся прийти із сокирою та й викорчувати вас із корінням… (А. Дімаров)
  • І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду із коренем виривати (М. Стельмах)