КОЛІЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) кому і без додатка.

собі. Здобувати визнання у кого-небудь, поширюватися. Приклади
  • Нове прокладає собі шлях, чимраз більше входить у практику (З журналу)
Бути зачинателем, провідником чого-небудь. Приклади
  • Життя таке коротке, що неможливо віддаватися всім земним утіхам і водночас прокладати нові шляхи, скажімо, в науці (В. Канівець)
  • Олександр Петрович Довженко завжди був серед тих, хто прокладав нові шляхи в мистецтві (З журналу)
Добиватися певних успіхів у житті, утверджуватися. Приклади
  • проклада́ти ко́лію. Життя не проходить повз нього, Микола Біденко сам його крутить, підштовхує, прокладає свою колію мужності (З журналу)
  • Воздвиженський не любив науки, не поважав її, мав її тільки за спосіб прокласти собі стежку в житті (І. Нечуй-Левицький)

вхо́дити / ввійти́ в [свою́] ко́лію.

Повертатися до свого нормального стану, ходу, перебігу і т.ін. Приклади
  • ввійти́ в береги́. Скільки ще куль із-за рогу просвистить, поки все ввійде в береги і життя потече, як широка течія Дніпрова (О. Гончар)
  • Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й не сталося (В. Козаченко)
  • — Тихе й просте життя сільського священника ввійшло в свою колію (М. Старицький)
  • Проходили повз [містечко].. білі, червоні, махновці, петлюрівці… Виліплювали накази, оповіщали мобілізації, конфіскації, реквізиції… А потім знову все входило в колію (В. Блакитний)

вибива́ти / ви́бити з ко́лії кого.

зі сл. життя. Робити ускладненим, ненормальним. Приклади
  • ви́рвати з ко́лії. А між тим сталася в Стебнях новина. І то така, що на много літ вирвала село та й багато других сіл зі звичайної життєвої колії (Г. Хоткевич)
  • Часом у думці Іринка сердилася на Артема за те, що він сколихнув, вибив її життя з колії (М. Ю. Тарновський)
Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, спосіб життя чийсь. Приклади
  • Війна всіх вибила з колії (О. Дмитренко)
  • Смерть моєї матері… остаточно вибила мене з колії і змусила подумати про дальше своє влаштування (Б. Антоненко-Давидович)
  • Позбавити людину її професії.., се значить вибити з колії (Леся Українка)
  • — Це вибивало з колії, вносило в роботу плутанину й безладдя (В. Попов)
Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось. Приклади
  • ви́битий з ко́лії. Коли, слідом за Федором Іполитовичем, вийшли вони з палати, Друзь запропонував остаточно вибитому з колії колишньому своєму нерозлийводі: — Може, досить з тебе на сьогодні? (Ю. Шовкопляс)
  • Сьогодні Тернера вперше в житті вибили з колії (В. Собко)
  • Сповіщення про те, що Олег пропав безвісти, було для неї страшним нещастям і надовго вибило її із колії (С. Голованівський)

вибива́тися (схо́дити) / ви́битися (зійти́) з ко́лії.

Переставати вести узвичаєний спосіб життя. Приклади
  • Письменник ніби вибився з колії, йшов своєю, відмінною від… народу стежкою (В. Собко)