КОЛО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

уганя́ти ко́ло робо́ти.

Працювати енергійно, завзято, із запалом. Приклади

Він почав уганяти і кидатися коло роботи, мов коло своєї, не зважаючи, що інші робітники косо та завісно [заздрісно] гляділи на нього, а може, дехто і вважав його… підлизником (І. Франко)

[ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х не обсо́хло (рідше не ви́сохло) у кого, рідко кому і без додатка, зневажл. або жарт.

Хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений і т.ін. Приклади

— Ти що, лайдаку такий, ще з молоком на губах і вже граєшся з вогнем? (П. Козланюк)
[ще] з молоко́м на губа́х. Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Г. Хоткевич)
— Прийде, бувало, з курсів — ще молоко на губах, і роби з нього людину, спеціаліста (Б. Олійник)
Жених! Молоко на губах (Л. Дмитерко)
[ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х. Хто його послухає? Як у нього материне молоко на губах (І. Микитенко)
під ву́сами не обсо́хло молоко́. А в самого під вусами не обсохло молоко (В. Бичко)
Молоко материне коло губів ще не обсохло, а вона [Наталя] вже й з паничами (Панас Мирний)
[Павук:] Матернє молоко коло губів не обсохло, блазнем блазень, а базіка (Панас Мирний)
[ще] [ма́терине (ма́тернє)] молоко́ не обсо́хло ко́ло губі́в. Мирон, аби згадали про невістку, каже: Ще молоко не обсохло коло губів (Панас Мирний)
— Теж мені хазяїн! Ще материне молоко на губах не висохло, а вже й собі свого носа сунеш (П. Рєзніков)
— Не хочемо Кукубенка. Рано йому ще! — Молоко ще на губах не висохло (О. Довженко)
— Молоко ще у вас на губах не обсохло, а збираєтесь учити мене! (О. Донченко)
Почала з того, що Залужний, мовляв, молодий.., що в нього ще молоко на губах не обсохло, а він вигадує якусь свою педагогіку та методику (Ю. Збанацький)
[Харлампій:] Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (М. Старицький)
В іншого материне молоко на губах не обсохло, а воно верзе: Пекла нема.. (О. Кониський)
Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав! (Укр. присл.)

грі́ти ко́ло се́рця що.

Потай виношувати (якісь плани, наміри і т.ін.); замишляти. Приклади

Грів [чоловік] коло серця свої хижацькі заміри (Панас Мирний)

гадю́ка (га́дина) ссе ко́ло се́рця у кого.

Хто-небудь постійно переживає, непокоїться, мучиться у зв'язку з чимсь. Приклади

Гадюка ссе коло серця у матері — не спить, переживає вона за сина (З газети)

ти́сне [за] се́рце (ко́ло се́рця, гру́ди, в гру́дях і т.ін.).

Спричиняє відчуття душевного болю. Приклади

Сам собі ходжу я по кімнаті, згадую товаришів, співаю або граю на скрипці, а за серце щось помаленьку тисне (С. Васильченко). Журна думка тисла груди (П. Грабовський)

кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані душевного пригнічення. Приклади

— Мене отут тисне коло серця, неначе гадина ссе (І. Нечуй-Левицький)
Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк)

зачаро́ване ко́ло.

Скрутне, безвихідне становище. Приклади

Працювати вона хоче за фахом, а щоб одержати фах, професію, треба раніш здобути вищу освіту. Зачароване коло! (Л. Дмитерко)
Він менше пив з випадковими знайомими по буфетах.. Але згодом знову взявся за своє.. Створилося зачароване коло, з якого він з своєю слабою волею не міг вийти (Д. Ткач)

держа́ти (трима́ти) ко́ло свого́ по́яса кого.

Дуже пильнувати, оберігати кого-небудь, не відпускаючи від себе. Приклади

— Чим же я винна? — з плачем вимовила вона [Горпина]. — Не держати ж мені його [сина] коло свого пояса, не водити на уривочку, мов щеня (Панас Мирний)

стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути се́рце кому.

Хвилювати, непокоїти кого-небудь. Приклади

Жаль за загубленим щастям, немов кліщами, стискував йому серце (Л. Яновська)
Дорога завертає. Юра іде. Якесь передчуття стискає.. йому серце (Ю. Смолич)
сти́снути за се́рце кого. Мене щось стисло за серце (І. Франко)
сти́снути ко́ло се́рця кого. Настю стиснуло щось коло серця.. Вона ніби бачила, як Денис десь блукає на далеких степах (І. Нечуй-Левицький)

ко́ло розби́того кори́та, зі сл. зоста́тися, залиши́тися і т.ін.

Без того, на що розраховував, на що сподівався, ні з чим. Приклади

— Ну, тоді хай вона одбиває в тебе Павла, хай тішиться, а ти… зостанешся, коло розбитого корита,— з серцем кинула Соломія (В. Кучер)

залоскота́ло ко́ло се́рця кого.

Комусь стало приємно, радісно від чогось. Приклади

Вони [привітання] такі щирі й хороші, що мене аж коло серця залоскотало, коли вичитав їх (М. Коцюбинський)

смокта́ти ко́ло (бі́ля) се́рця (під се́рцем, за се́рце) кого і без додатка.

Мучити, непокоїть кого-небудь, викликати відчуття душевного болю від чогось неприємного. Приклади

Йонька ніби погодився, але ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце (Григорій Тютюнник)

відігріва́ти / відігрі́ти (ви́годувати) змію́ (гадю́ку) бі́ля (ко́ло) [свого́] се́рця (за па́зухою) зневажл.

Виявляти турботу, піклуватися про того, хто згодом віддячить злом. Приклади

ви́гріти змію́ за па́зухою. — Покійний гетьман змію за пазухою вигрів. При батькові в пір'я поріс, а сина скривдив, булаву і достатки забрав, з батькового двора сиріт гонить (Б. Лепкий)
[Харко:] Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже (Панас Мирний)
Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка-лавушниця в крайнім ступеню обурення казала їй добросердечно: — Ах ти ж, паскудо неприкаяна! А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? От і відігрій змію за пазухою! (Г. Хоткевич)
— А що, одігріли змію біля свого серця! — гукали перші неймовірці (Панас Мирний)

Дев'яте коло пекла.

У «Божественній комедії» (1307—1321) Данте змальовано пекло — місце вічного покарання грішників, — яке складається з дев'яти концентричних кіл. В останньому, дев'ятому колі, яке знаходиться в центрі Землі, Люцифер мучить найбільших грішників — зрадників.
Набувши переносного значення, вислів став образним синонімом найтяжчих мук. Приклади

Я вже знала: треба перейти
Темноту, аби збагнути світло;
Небеса зімкнулися… Я знала:
В пеклі не одне, а дев'ять кіл.
(Н. Поклад, Прибалтійський вітраж на 7 кольорів)
Ось пекло, це землі частина шоста,
А край зелених верб і пишних зел,
Що скрізь його покрила вже короста —
Останній в пеклі круг, дев'ятий круг.
(Юрій Клен, Терцини)

Зачароване коло.

У повісті М. Гоголя «Вій» (1835) розповідається, що бурсак Хома Брут «з острахом окреслив навколо себе коло», рятуючись від фантастичних потвор, які переслідували його. За старовинними уявленнями, чаклуни могли окреслити себе магічним колом, яке не сміли переступити ворожі сили, бо все, що було всередині кола, ставало незримим. Людина, потрапивши в таке коло, не могла з нього вийти.
У переносному значенні «зайти в зачароване коло» — попасти у безвихідь. Приклади

У цьому зачарованому колі хто скаже — це надбання, а чи втрата? Звело нас милосердне слово «доля», а розсудило невмолиме «фатум». (О. Крекотень, Холодне і вороже слово «фатум»…)
Перед нами, по суті, зачароване коло нарцисизму, глибинну «дияволектику» якого окреслив ще Сковорода. (О. Білий, Нарцис, або Спроба побудови «теорії пошлості»)
Ніщо ж не міняється, свідок Бог, Лиш круг очей все темніші підкови… Господи Боже! Подай монолог, Який розірве зачароване коло… (О. Забужко, Офелія і «мишоловка»)

[і] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь надзвичайно зайнятий якоюсь роботою, заняттям, зовсім не має вільного часу. Приклади

За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко)
Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський)
За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний)

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на сте́лю і т.ін.) гля́нути.

Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Приклади

— Я так і казав, що не там нечисту руку шукають, — знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом. — Та вони: Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч (З газети)

як (коли́) покладу́ть на ла́ву.

Як помре хто-небудь. Приклади

[Майстер:] Що ж тепер? Лежатимеш?.. [Дудар:] Га? Я лежатиму? (Підводиться). [Голос:] Мабуть, як на лаву покладуть, аж тоді… (І. Микитенко)

вбива́ти (вби́ти) оси́ковий кіло́к (кіл) у моги́лу кого, чого.

Покінчити з ким-, чим-небудь. Приклади

Є в О. Підсухи поема Похорон бюрократа… Закінчується вона народним гулянням після такого довгожданого похорону. Мабуть, це надто поспішно — вбивати осиковий кіл у могилу останнього бюрократа (З газети)

ні кола́, ні двора́ в кого і без додатка.

Ніякого господарства, нічого. Приклади

— Як ми з тобою побралися: не було в нас ні кола, ні двора (Г. Квітка-Основ'яненко)

Хто-небудь дуже бідний, не має господарства. Приклади

У його ні кола, ні двора (Панас Мирний)

Хто-небудь самотній, одинокий. Приклади

Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! В друга — ненька старенька! В нього жінка молоденька. А що в мене молодого — ні кола, ні двора (А. Малишко)
— Я же міг посезонно [батракувати], бо я… безродний. Ні кола, ні двора (О. Гончар)

чу́тно (чуть), як (коли́) [і] му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть.

Стає дуже тихо. Приклади

му́ха пролети́ть — чутно. Григорій Павлович говорить. А всі слухають… Муха пролетить — чутно (Ю. Яновський)
Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний)

Уживається для підкреслення надзвичайної тиші; дуже. Приклади

У хаті стало так тихо, що чуть, коли муха пролетить (Панас Мирний)

ду́мка гвіздко́м (коло́м і т.ін.) стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т.ін.) у голові́ у кого, чиїй і без додатка.

Хто-небудь весь час думає про щось. Приклади

Якщо щастя нема ні на землі, ані на небі, то треба ж все-таки якось знайти, де воно є.. Думка ця гвіздком сиділа в голові філософа (П. Тичина)
Гвіздком стирчала там [у голові] одна думка..— як мога [можна] швидше вирватися від сеї причепи (Панас Мирний)

наздога́д (навдога́д, розм.

на до́гад) бурякі́в [щоб дали́ капу́сти], перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т.ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. Приклади

[Возний:] Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад [на догад] буряків..— так де! — ні приступу! [І. Котляревський]. наздога́д бурякі́в, коли́ мо́ркви тре́ба. — Мені якось ніяково… і трудно це зробити… Але іншого жадного [жодного] способу нема,— говорив Ломицький, як то кажуть, наздогад буряків, коли моркви треба (І. Нечуй-Левицький)
[Горпина:].. Котрий любий, той не свата, а от нелюбих не вспієш зачиняти хату. [Приблуда:] Цебто і мені навдогад буряків? [Горпина:] Та ні, не про вас річ, добродію (М. Кропивницький)
— Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати на догад буряків, а ти помічай (Панас Мирний)
— Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: — Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти (М. Стельмах)
— Одно знаю, хоч не з'їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,— говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена (М. Коцюбинський)

як (коли́, до́ки, по́ки і т.ін.) рак сви́сне, ірон.

Невідомо скільки, невідомо коли, дуже довго. Приклади

[Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький)

Уживається для вираження повного заперечення змісту речення; ніколи. Приклади

як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок)
[Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький)
Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде)
Це тоді буде, як рак свисне (Укр. присл.)

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля).

Дуже давно, у дуже давні часи. Приклади

За царя Томка, як земля була тонка (М. Номис)
— У Ганки й льоду на Водохреща не вициганиш… Хіба що за царя Тимка, як стане земля тонка (Є. Гуцало)
За царя Тимка, як була земля тонка,— пальцем проткни — та й води напийсь (Укр. присл.)
за царя́ Панька́ (Тимка́), як була́ земля́ тонка́. Колись, ще за царя Панька, як була земля тонка, приходили до лиманів бердянських люди.., заривалися в калюжу, лежали під сонцем у тій густій багнюці й вилазили з неї дужими та кріпкими (Остап Вишня)
за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам'ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький)
За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр. присл.)
[Іван:] Тай давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький)
за царя Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому [панові], мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький )
Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський)
Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)
— За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний)

нема́ коли́ й сло́ва ви́мовити кому.

Хто-небудь дуже зайнятий, заклопотаний. Приклади

Комбінезони їхні — це шмат мазути, ніхто й прати не береться, темп роботи такий, що нема коли тобі й слова вимовити (О. Гончар)

[і] дихну́ти ні́коли (нема́є коли́) кому.

Хто-небудь дуже зайнятий. Приклади

Тарасові ніколи було й дихнути, так завалив його роботою хазяїн (О. Іваненко)
Горбенко прийняв мене неохоче: дихнути йому ніколи (Я. Гримайло)

коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря і т.ін.).

Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь, хай не буде більше клопотів, неприємностей і т.ін.; заспокойся (заспокойтесь); пусте, дрібниці. Приклади

Все це [переживання] здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя,— кинув хтось з гурту (В. Козаченко)
Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети)

до кола́.

Абсолютно все, повністю. Приклади

— Хм! — гірко мукнув дід і помовчав. — Ні, вже не ждати добра від Якова. Отак і пусте [пустить] усю худобу — коли не казати, то. . німці розтаскають усе до кола (Панас Мирний)

[І] [хоч би (хоча́ б, коли́ б і т.ін.)] на сміх.

Уживається для вираження вказівки на найменшу кількість чого-небудь або найменшу міру ознаки, виявлення і т.ін. чогось. Приклади

Коли б тобі на сміх було де видно свічку (П. Гулак-Артемовський)
— Як кукувала [кувала] я [Зозуля], за мною волочились, Тепер хоч би на сміх (Л. Глібов)
Прохав, молив… Хоча б хто на сміх написав (Б. Грінченко)
Нема й на сміх! (Укр. присл.)

Просто так. Приклади

Де я прихилюся, навіки засну. Ніхто не згадає, Не скаже хоть [хоч] на сміх: Нехай спочиває, тілько [тільки] його й долі, що рано заснув (Т. Шевченко)

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться.

За таких, цих умов сталося, так повинно бути. Приклади

коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок)
Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар)
— А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк)
— Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах)
А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко)
— Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар)

як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою, перев. зі сл. тоді і под.

Дуже давно. Приклади

Тоді то було, як баба була дівкою (Укр. присл.)

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р.

Неодмінно (про те, що обов'язково відбудеться, здійсниться). Приклади

— Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер, чи в четвер він злиднями зав'яже твоє життя (М. Стельмах)
чи тепе́р, чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру!.. А се вони би чи тепер, чи в четвер таки зробили (І. Франко)
— Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла!. .Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький)
Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі… довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп'яти свого (М. Коцюбинський)
[Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об'являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан)

[хоч] кіл (кіло́к, кола́ і т.ін.) на голові́ теши́ кому.

Уживається для характеристики нерозумної, впертої, настирливої людини. Приклади

Вона ж у нас камінна. Їй хоч кілка на голові теши (В. Кучер)
Далеко він може піти, бо у Ватрича вдача така:. .як затнеться, хоч кола на голові теши — не поступиться (З газети)
Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши… (М. Стельмах)
[Старшина:] Отак же і наш мужик: кіл йому на голові тешіть, а він таки своєї гнутиме! (М. Кропивницький)

стоя́ти / ста́ти кілко́м (коло́м) в го́рлі.

Дуже набридати, остогидіти. Приклади

— Вже мені ті його вірші кілком в горлі стоять! (І. Франко)

Не проходити, застрявати (про несмачну, важку, суху їжу). Приклади

— А криницю під вербою хто почистив од муляки, вода вже встоялась, чиста й студена, хай би та чиста й студена вода кілком у горлі твоєму стала! (Є. Гуцало)

коли́ хо́чеш (хоч, хо́чете) у знач. вставн. словосп.

Уживається для зосередження уваги на чому-небудь і для переконання істинності висловленого. Приклади

Ваш голос мені аж ніби знайомий. А я Лук'янів син — Данило, коли хочете (П. Панч)
[Петро:] Коли хоч, Галю, то не без правди і в річах Луки Семеновича (Панас Мирний)
— Так, справді, просто й, коли хочеш — доцільно (Іван Ле)

як (коли́) мед, то й ло́жкою.

Уживається для вираження надмірного прагнення до чогось, як вияв надмірності в чому-небудь; занадто. Приклади

Що се виходить, коли мед, то й ложкою, але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Леся Українка)
— Не все разом. На перший раз буде й цього. Як мед, то й ложкою,— промовив отець Харитін (І. Нечуй-Левицький)

коли́ попа́ло.

У невизначений час; будь-коли. Приклади

Газета була Селянською біднотою не тільки в заголовку, а й справді такою біднотою.. Папір давали (Держвидав), розуміється, який попало і кольором, і розміром, і коли попало (З журналу)

як (коли́) прихо́диться / прийшло́ся до ді́ла (до чо́го), безос.

За умови, що треба діяти, робити щось; при потребі, при можливості. Приклади

Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (М. Номис)
Як прийшлось до діла, то вона [Маруся] краще всіх воювала (Укр. казки)
— Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер)
Треба, щоб і ми любили один одного.. коли до чого приходиться, один за одного страждали і біду терпіли (Г. Квітка-Основ'яненко)
От наші критики не такі лицарі і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів і поетес (Леся Українка)

ЯЗИ́К СТАЄ́ / СТАВ РУ́БА (ко́лом) [у ро́ті] кому, у кого, без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова. Приклади

[Передерій:] І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити! [Храпко:] Хіба тепер четверту заповідь почитають? (Панас Мирний)
— Хочу поспитати — де вона [Марія], що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (М. Коцюбинський)
Люблять у Січовому поляскати. І ляскають, доки язик не стане колом (М. Рудь)

пуска́ти / пусти́ти по ко́лу (по кру́гу) що.

Частувати присутніх по черзі чим-небудь ( перев. алкогольними напоями). Приклади

Сілецьких, Варчиних родаків, привіз Стратон Дордюк, який одразу ж засадив гостей за стіл і пустив по колу першу чарку (З газети)

Робити надбанням громадськості, давати (наприклад, читати) що-небудь усім без винятку, вибору. Приклади

Хотів уже прокрасться тихцем до порожньої аудиторії та й покласти цей рукопис так, щоб хтось обов'язково знайшов, та одразу ж й передумав. Де гарантія, що переляканий студент не однесе його в деканат, замість того, щоб пустити читати по колу (А. Дімаров)

Все вертається на кола свої.

Вислів походить з біблійної Книги Екклезіаста, або Проповідника: «Вітер повіє на південь, потім поверне на північ, крутиться навколо й вертається туди, звідки взявся (і, 6).
Значення вислову: все повторюється. Приклади

Про хмари, книги, храми і вокзали, — про що б я в цьому світі не писала — усе зіходить на круги своя, і ті круги, вірніш — пекельні кола — зіходяться до центру, сходять болем в оцю кімнату, де над дітьми — я. (І. Жиленко, Лице)
Але стара історія землі, і в ній все повертається на кола свої. І ми знаємо, що всі переломні історичні моменти є тільки новими розділами в Книзі Господній, яка гортається з нашою участю. (Є. Сверстюк, Блудні сини України)

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.

Англійський філософ Ф. Бекон у нарисі «Про сміливість» (1597) розповідає, ніби засновник мусульманства Магомет обіцяв народові зрушити гору, а коли йому це не вдалося, сказав: «Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї». Схожа історія міститься в арабському збірнику анекдотів про Ходжу Насреддіна, датованому приблизно 1630 р. У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, яка забагато взяла на себе. Приклади

Жаль мені дуже, що не побачу Шишманових (Раду сподіваюсь бачити тут), та що б, коли справді, видно, мі гора до Магомета, ні Магомет до гори не може прийти; хто з нас в сій справі гора, а хто Магомет, зоставляю на розсуд Лілі. (Леся Українка, Лист до матері, 4.ІХ.1897 р.)

Коли гримить зброя, музи мовчать.

Варіант латинського прислів'я «Коли гримить зброя, закони мовчать», відомого з промови римського оратора й політичного діяча Ціцерона на захист Мілона у 52 р. до н. е. Приклади

Ні, невірна ота старосвітська приказка про гармати і музи — навпаки: коли гармати гримлять, музи теж беруться підносити до гармат набої Артилерія, казали, бог війни, тож і музи в роки війни стають богинями. (Ю. Смолич, Розповідь про неспокій)
— Коли гармати говорять — музи мовчать. Це так. Але революція, як показує нам дійсність, не носить перманентного характеру. (М. Хвильовий, Камо грядеши?)