КЛАСТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як лопа́тою кла́сти.

Пояснювати, розповідати і т.ін. щось повільно, не поспішаючи. Приклади

Йому треба так, як лопатою класти (не хутко розбирає діло┌30166) (М. Номис)

розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому.

Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати; допомагати осмислити що-небудь. Приклади

розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко)
Так ото я Кириловому сину й кажу: А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада… Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп'я з дороги (О. Ковінька)
[Дранко:] Я ні, я зовсім не догадливий! [Кукса:] А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький)
— Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський)

кла́сти / покла́сти край чому.

Припиняти що-небудь. Приклади

— Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко)
Нескінченній балаканині.. кладе край командир (П. Панч)

кла́сти (вклада́ти і т.ін.) / покла́сти (вкла́сти і т.ін.) в домови́ну (у моги́лу і т.ін.) кого.

Призводити кого-небудь до смерті. Приклади

пха́ти в домови́ну. Трагедія Харитини виникла на соціальному ґрунті. Ми бачимо невидиму руку Цокуля, яка пхає наймичку в домовину (Життя К.-Карого)
— Ти хочеш, щоб рана й тебе в гроб положила? — сердито сказав Потреба (І. Микитенко)
— Приятелю мій, Кондрате Іванович! Роби, що знаєш, тільки не погуби мого дитяти! не положи мене живого у яму! (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Коли ти… ще покладеш мені дитя в нецьки, то я тебе в домовину вкладу! (М. Стельмах)
Жаль і батька, жаль і матір, І вірну дружину, Молодую, веселую, класти в домовину (Т. Шевченко)
Голод та холод та ще важкі хвороби безсердечно клали людей у могилу (Ю. Збанацький)

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого.

Вважати кого-, що-небудь причиною чогось. Приклади

Стара їмость і чоловік клали все то на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич)
Він став скритним і замкнутим. В сім'ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський)

кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю (на ми́сник).

Голодувати. Приклади

зу́би на клино́к. Козу зарізав,. .м'ясо з'їмо, а тоді зуби на клинок (Р. Іваничук)
хоч зу́би клади́ на поли́цю. Іще раз вона спече коржі, а тоді хоч зуби клади на полицю (С. Чорнобривець)
Що те панське жалування: сьогодні воно сяк-так годує тебе, а завтра, схоче пан, і покладеш зуби на полицю… (М. Стельмах)
Там [у степу], коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається… отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю (Ю. Збанацький)

кла́сти / покла́сти життя́ (живі́т).

Гинути, вмирати, захищаючи, відстоюючи кого-, що-небудь. Приклади

Боярин Семен Олуєвич підніс руку з мечем, і галас ущух.— Клянуся живіт покласти за князя Данила (А. Хижняк)
[Ряженко:] Погиб мій близький сусіда, Гнат Чорнобривець, погибли й ваші сусіди, люди добрі. За наше всенародне життя вони своє життя поклали (І. Микитенко)
Грізний баритонний голос його набирав сили, — Тоді ще й про таких, як ми, згадаєте. Що життя клали (О. Гончар)

кла́сти / покла́сти го́лову (ду́шу) за кого--що і без додатка.

Гинути, вмирати в боротьбі, на війні і т.ін. Приклади

Я тільки прагну швидше могили. А колись… Боже… Невже минуло? Бажав покласти за других душу… (П. Грабовський)
— Боронь Боже, затягнеться ця бійка [війна], то ще й нашим дітям доведеться класти голови…— журно мовила Уляна Григорівна (С. Добровольський)
Горіли ті прапорщики в пеклі війни тисячами, горіли, як солома, разом зі своїми взводами, самі не знаючи толком за віщо довелося їм покласти свої голови (О. Левада)

кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти).

Писати музичний твір на який-небудь текст. Приклади

поло́жено на го́лос. Ліричні вірші Франка.. Деякі з них справді положено на голос Лисенком (М. Коцюбинський)
Та й купер'яни ніби вже живуть лише у пісні, що розклав на ноти Лисенко (М. Рильський)
Були ці пісні у пам'яті, поки пощастило стрінути пана Е. Мертке, що оце тепер положив їх на ноти (Марко Вовчок)
— Я, голубчику, вчений, бачиш, усякі пісні записую, на ноти, значить, кладу (М. Стельмах)
Дещо з своїх вражень вона пробувала навіть покласти на музику (М. Олійник)

кла́сти / покла́сти під сукно́.

Відкладати розв'язання якої-небудь справи на невизначений термін. Приклади

[Галушка:] Писав я вже про це в район, але там поклали під сукно в канцелярії (О. Корнійчук)

кла́сти / покла́сти на папі́р.

Писати, записувати що-небудь. Приклади

Ти можеш душу вилити в рядках, Жагучу мрію на папір покласти (Л. Дмитерко)
— Правду мовиш, кум мій нічого сам на папір не клав; але були добрі люди, що, вислухавши було його казання або співання., записували (Українські поети-романтики..)

тільки док. покла́сти на папі́р. Нанести на папір зображення чого-небудь; намалювати щось. Приклади

Мені хочеться покласти сю картину на папір і знов придивитись до неї ближче (Леся Українка)

віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) [земни́й (низьки́й, поясни́й)] поклі́н (уклі́н) кому і без додатка.

Кланятися, поклонятися. Приклади

Вийшла дівчина на кін, глянувши привітно в залу, склала всім низький уклін (С. Воскрекасенко)
Побачивши гостя, матушка зразу ж здригнулася всередині і по-чернечи віддала поясний уклін (М. Стельмах)
Пішли усі поклони йому віддати — Волхви, царі і вбогі пастухи (Леся Українка)
Не молилася за мене, поклони не клала моя мати; а так собі мене повивала (Т. Шевченко)
Які чуття із мрій напівзабутих плачем вставали в синій далі гін, коли земний віддаючи поклін, вони торкались рук його закутих! (А. Малишко)

кому. Схилятися перед ким-, чим-небудь, виявляючи глибоку пошану, повагу. Приклади

Кавказу вартовий, Казбеку, Тобі складаю я поклін (М. Зеров)
Народе! Я кладу земний уклін твоєму полю і твоєму дому! (М. Рильський)

ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би).

Їсти, з'їдати. Приклади

— От матінку маю,— скаржився Денис, мотузуючи торбу.— Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник)

ста́вити (кла́сти) на карб кому.

Зауважувати комусь, звинувачувати кого-небудь у чомусь. Приклади

кла́стися на карб, пас. Все, що трапилося в місті, клалося нам на карб (Ю. Яновський)
Можна б і не ставити авторові на карб ті чи інші стилістичні невправності, коли знаходиш у його першій збірці свіжі думки, яскраві образи (З журналу)
Найперше самій собі ставила на карб, що хлопець напівсиротою росте, без батьківської ласки та догляду (О. Гончар)
— А я не примирюсь! Не можу! — скрикнула Марія Миколаївна, згадавши синів, яких загибель вона призвичаїлась ставити на карб більшовизмові (В. Підмогильний)

кла́сти / покла́сти тру́пом кого і без додатка.

Убивати, нищити. Приклади

Курінний лежав тепер у снігу непорушно і здалеку гукав жандармам, підриваючи їх до атаки. Жандарми не наважувалися. Мабуть, добре розуміли, що поки добіжать, прикордонник покладе їх трупом (П. Загребельний)
Умить вибігло двоє других з двох ворожих таборів і обох на місці трупом поклали (Н. Кобринський)
Тільки воля в них міцна Десь напасти, трупом класти, Грабувати, мордувати. (І. Франко)

кла́сти на ум.

Запам'ятовувати, усвідомлювати що-небудь з певною метою. Приклади

Хто величається і других зневажає, Нехай про Дуба казочку читає, На ум собі кладе: Наука в ліс не заведе (Л. Глібов)

кла́сти / покла́сти під соки́ру.

Рубати, вирубувати що-небудь. Приклади

Лежить він [ліс] на межі трьох сіл, і жодне з них не милує його: кладе під сокиру (М. Стельмах)

наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) на кого--що і без додатка.

Впливати, діяти на кого-, що-небудь, позначатися на комусь--чомусь. Приклади

Дитинство наклало відбиток на всю творчість О. Довженка (З журналу)
На вигляд їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота (А. Головко)
Роки в тюрмах та колоніях наклали свою печать на Кесаря уже, мабуть, незмивну (З газети)
Все знову нагадало про себе: і холодна клуня, і вартовий за дверима, і смерть, що вже наклала свій знак на пожовтіле обличчя льотчика (Ю. Бедзик)
Звичайно ж, тінь десятків літ боротьби наклала своє тавро і на вдачу, і на зовнішність (Іван Ле)
Казенна обмеженість науки та крайній клерикалізм кладуть видиме клеймо на молодих людей (Леся Українка)

і в го́лову (в го́лови, в ду́мці і т.ін.) [собі́] не кла́сти що.

Не передбачати, не сподіватися і т.ін. чого-небудь, не здогадуватися про щось. Приклади

— Винуватий, товаришу комісар. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Ю. Яновський)
в думка́х не поклада́ти. Коли товариш, Здавалося, що спав, то міг щохвилини Прокинутись, — дід зняв бекешу з нього, Щоб навіть той в думках не покладав, Що дбає дід про нього (М. Рильський)
Він, ясна річ, не міг і в думці класти собі, що перед ним той самий хлоп'як, який колись врізав його сирицею по мармизі (П. Загребельний)
А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать. Лягли, і в голови не клали, Що вже їм завтра не вставать (Т. Шевченко)
Сите та п'яне лицарство спало покотом, ніхто й у голову не клав, що на кінцях мужицьких кіс тихим, котячим ходом вривається поміж них смерть (Юліан Опільський)

кла́сти / покла́сти го́лову [на пла́ху].

З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь, запевняючи когось, стверджувати щось. Приклади

При мені привезено було в Львів 8 т[исяч] рублів.. Але я голову кладу, коли Львівська типографія, котру мені показано в 1876 р., варта й 1/2 тих грошей (М. Драгоманов)
— Такого батальйону, як наш, ніде нема. Кладу голову на плаху, що нема… (В. Кучер)

Нести відповідальність за кого-, що-небудь. Приклади

— Можете тепер сказати точно: син!..— А якщо — дочка?..— Тоді… вину складете на мене.. Я вгадував, мені й голову на плаху класти (І. Рябокляч)

нести́ (кла́сти і т.ін.) / принести́ (покла́сти і т.ін.) що на вівта́р чого, уроч.

Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім'я чогось. Приклади

У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім'я великої Перемоги (З газети)
Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко)
Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. [артистка] на вівтар того, що так безмежно любила (Остап Вишня)

па́льця в рот не клади́ кому і без додатка.

Хто-небудь уміє обстоювати свою думку, позицію, свій погляд, захистити свої інтереси і т.ін. Приклади

[Заболотний:] Де ж це Ярошенко? [Віктор:] Заява на нього надійшла. Серйозні справи викриваються. [Заболотний:] Он воно що!.. І все ж ти йому пальця в рот не клади. Він брат, — ого! Я його знаю… (О. Левада)
Зубата тітка,— подумав [Сагайдак],— цій пальця в рот не клади (С. Добровольський)

Хто-небудь кмітливий, дотепний, тямущий. Приклади

не клади́ па́льця на зу́би. Піп у мене — я думав перше — так собі пришелепуватий чоловічок, коли, здається, я помилився — не клади йому пальця на зуби (С. Васильченко)
Гострий розум у Кузьми Харитоновича: пальця в рот не клади. Не кожний отак швидко зметикує, що й до чого (Я. Гримайло)

хоч за ра́му клади́.

Дуже гарний, вродливий. Приклади

А тут ще й жінка (ви ж знаєте, як деякі жінки хорошіють після перших родів), розцвіла, мов польова рожечка, хоч живу за раму клади (Ірина Вільде)

хоч до ра́ни (до боля́чки і т.ін.) клади́ (приклада́й і т.ін.).

зі сл. таки́й і под. Добрий, лагідний, податливий і т.ін.. Приклади

Мати у неї така, хоч до рани прикладай. хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади… Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко)

Надзвичайно дуже, занадто. Приклади

[Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка)
Дивиться [Латка] такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко)
Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан)

як (мов, ні́би і т.ін.) у рот кладе́, зі сл. говори́ти і под.

Дуже чітко, зрозуміло. Приклади

Говорить як у рот кладе! (Укр. присл.)
Ніколи не ображався батько, все, було, розказує. А говорить, як у рот кладе (З газети)

хоч у ву́хо бгай (клади́) кого і без додатка.

з прикм. Дуже, у великій мірі. Приклади

— Я його, писаря, знаєте, запросив кілька разів до себе,.. почастував наливкою та добрим спотикачем, і писар став такий добрий, хоч у вухо бгай! (І. Нечуй-Левицький)
Оришка мене… побоюється. Стає добра, м'яка, хоч у вухо її клади, і в усьому мене слухається (О. Гончар)

Дуже лагідний, покірний, податливий і т.ін. хто-небудь. Приклади

Диво дивне сталося з Йосипом: то бувало нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай. Слухняний та покірний Йосип! (Панас Мирний)