КИШЕНЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

поро́жня (пуста і т.ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка.

Хто-небудь бідний, не має грошей. Приклади

В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький)
Золото, золото, вславлене по світу! Все продаси ти, все купиш без розпиту. Добре тому, хто гребе тебе жменею; важко без тебе — з пустою кишенею (П. Грабовський)

по́вна (непоро́жня і т.ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка.

Багато грошей. Приклади

І дає ж Бог таке щастя людям! Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня (Панас Мирний)
У Панька завжди повна кишеня (З газети)

не ви́держить (не ви́тримає) кише́ня.

Мало коштів для чого-небудь. Приклади

Дуже б нам цікаво дістати од Вас оповідання про артистів, це якраз підходить до нашого збірника, та 12 аркушів трохи страшно, не видержить кишеня (М. Коцюбинський)

кише́ня не схо́диться, зі сл. грошей і под.

Дуже багато. Приклади

Грошей — і кишеня не сходиться (Укр. присл.)

копі́йка в кише́ню пливе́.

Є гроші, прибуток від чогось. Приклади

— Таксі,— повторив Кость,— то, дядьку Миколо, живе діло. Колесо крутиться — копійка в кишеню пливе… (М. Рудь)

виверта́ти / ви́вернути (ви́трусити) кише́ні.

Витрачати всі гроші. Приклади

Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів, танцювала до світла й витрусила до дна кишені свого чоловіка на убори та вечори (І. Нечуй-Левицький)
Точить [Петро] п'яні теревені, Доки виверне кишені, Доки лишиться герою Лиш на пачечку Прибою (С. Олійник)

бряжчи́ть у кише́ні у кого.

Хто-небудь заможний, багатий, має гроші. Приклади

А селяни, хто вже й без свитини, Йдуть до Гершка смикнуть по чарчині, А у Гершка в кишені бряжчить (В. Самійленко)

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́ і т.ін.) за душе́ю.

Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Приклади

не ма́ти гроша́ щерба́того в кишені. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк)
— Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук)
Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп'ятьтисячником [двадцятип'ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч)
Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець)

загляда́ти (зазира́ти) в кише́ню чию.

Жити на чиємусь утриманні, залежати матеріально від когось. Приклади

Вона, вирушивши в далеку життєву путь, матиме такий же духовний багаж, як чоловік, і не зазиратиме в його кишеню (С. Добровольський)

перепада́ти / перепа́сти у кише́ню кому і без додатка.

Мати грошовий прибуток. Приклади

— Радий, бач, що взяли [на роботу], — каже один.— Еге,— каже другий,— показний, бач.. Та це й прохарчиться він, і в кишеню перепаде (А. Тесленко)

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).

Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. Приклади

не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
— Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)

Бути дотепним і метким у розмові. Приклади

по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
—А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)

би́ти по кише́ні кого.

Завдавати кому-небудь певних матеріальних збитків, шкоди. Приклади

Це вже било Тарловського по кишені, і він боявся редактора і не любив його (М. Коцюбинський)
Тоді писар почав бити о. Артемія по найчутливішому місці: по кишені (І. Нечуй-Левицький)

У [чужі́] кише́ні ла́зити.

Красти гроші, бути кишеньковим злодієм. Приклади

ла́зити по кише́нях. — Здається, довгий час ти мав справу з кишеньковими злодіями.., але ж сам по кишенях лазити не навчивсь? (О. Гончар)
— То, може, в кишені чужі лазили… (Панас Мирний)

набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) [собі́] кише́ні чим і без додатка, зневажл.

Багатіти, наживатися ( перев. нечесним шляхом). Приклади

понабива́ти кише́ні (про багатьох┌4343) чиї, кого. По багатьох школах вчителі… пояснювали школярам усю нікчемність сищицьких пригод, вигаданих, щоб понабивати кишені хитрих, пожадливих видавців та ремісників-авторів (Грицько Гриценко)
— Чужою працею, товариші, не штука набивати собі кишені (Д. Бедзик)
Занедбали сини рідну мовоньку. Не туди бо вони гнуть головоньку, На пожитки густі позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи (П. Грабовський)
Писар писав усім бумаги та набивав кишені (І. Нечуй-Левицький)

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т.ін.)] шага́ (ше́ляга).

зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т.ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. Приклади

[Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький)
— Так і з людьми буває. За деякого ти на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий)
— Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко)
[Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка)
[Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький)

Зовсім немає грошей. Приклади

в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький)
— Сіноп спалено і сплюндровано. Щось із сорок мільойнів збитку. Туреччина вимагає, щоб ми їх сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб)

наставля́й кише́ню (оби́дві жме́ні), ірон.

Не розраховуй на щось, не сподівайся чогось. Приклади

— Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці.— Це будуть підвозити тих, що приставатимуть. Високий, з сердитими очима сіпнувся від обурення: — Наставляй обидві жмені! (В. Козаченко)
[Антон:] Поїде вона з тобою в глухі ліси, на річку… слухати жаб'ячі концерти? Наставляй кишеню! (Л. Дмитерко)

схова́ти до кише́ні го́нор.

Тимчасово утриматися від виявлення власної гордості, затаїти образу. Приклади

Іншим разом Мишуня образився б, але тут мусив сховати до кишені свій гонор (Ю. Яновський)

держа́ти (трима́ти) в свої́й кише́ні кого.

Утримувати кого-небудь у повній ( перев. матеріальній) залежності від себе. Приклади

Що йому [Власову] дивитися на його [Василя], коли він усіх держить у своїй кишені? Дука та й годі (Панас Мирний)

потруси́ти кали́тку (кали́ткою, кише́ні і т.ін.) чию (чиєю, чиї), у кого, яку (якою, які).

Примусити когось витратитися або насильно забрати в кого-небудь гроші. Приклади

Довбуш завжди радився [з опришком] перед кожним походом на доли, чи то мав карати пана за збиткування над кріпаками, чи потрусити кишені орендаря-кровопивці або сільського дуки (В. Гжицький)
Найшли [козаки] льохи, скарб забрали. У ляхів кишені потрусили (Т. Шевченко)
— Ходімо,— згодився Довбня.— Потрусимо трохи попівськую калитку… (Панас Мирний)

попливти́ У кише́ню (до кише́ні, у ру́ки і т.ін.) чию (чиєї, чиї), кому.

Легко, без труднощів дістатися, потрапити комусь (про гроші, майно і т.ін.). Приклади

— Відрізали [землю]. — Скільки я на ту землю старався. Тягнувся до того достатку, і попливло моє щастя старцям у руки (М. Стельмах)
— Здається, і наші коні та воли попливуть панам у кишені (М. Стельмах)
Він тепер заживе так, як ніколи ще не жив. Вибудує завод і гроші самі попливуть у його кишеню (Панас Мирний)

ві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т.ін.).

Нема грошей. Приклади

у кише́ні ві́тер. [Копистка:] Бувало й нап'єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму… Прокинешся вранці — у кишені вітер, у голові ковалі (М. Куліш)
ві́тер по кише́нях гуля́є. А другий так собі, якийсь нетяга.. Вітер, видно, по кишенях гуляє (Г. Коцюба)
Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд, Мусію (Укр. присл.)
Бо як в кишені вітер ходить, То треба спершу заробити (Укр. поети-романтики)
— Але ж тато не схожий на того противного диякона. Хоч у кишені вітер гуляє, та почуває себе людиною (А. Хорунжий)
З чим ждати? — вмішався кремезний парубок з засуканими по лікті рокавами. — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде… (О. Гончар)

у кого. Хто-небудь бідний, не має грошей. Приклади

в карма́ні вітри́ гуду́ть. — Він [учитель] уже третій місяць не получає жалування, а тепер у його в кармані вітри гудуть! (Б. Грінченко)
ві́тер сви́ще по кише́нях кому. Але хто сказав, що я від таких самих бідаків, яким вітер свище по кишенях.., узяв би якісь гроші? (Письмен. зблизька)
Навкруг Софрона мешкали такі ж бідолахи безкопійчані… У них в кишені теж вітер свистів (Н. Рибак)

не по кише́ні.

зі сл. жи́ти і под., ірон. Невідповідно до своїх можливостей, достатків. Приклади

Пан Г. дуже багато програє грошей в карти і взагалі живе не по кишені… (М. Кропивницький)

кому. Дуже дорогий, невідповідний заробіткам, прибуткам. Приклади

Артилеристам буфет був не по кишені (А. Головко)
[Реджі:] Ти втрачаєш посаду. Такий секретар тепер мені не по кишені (І. Кочерга)

перевіря́ти / переві́рити кише́ні кому.

У кого-небудь красти щось. Приклади

— Пляжним роззявам, мабуть, не раз кишені перевіряв…— І це брехня! — злісно викрикнув хлопець..— Як не бачили, не кажіть! (О. Гончар)

[аж] свисти́ть (гуде́ і под.) у кише́ні у кого.

У кого-небудь зовсім немає грошей. Приклади

в кише́нях аж свисті́ло. Після гусарської зими в отця Балабухи в кишенях аж свистіло (І. Нечуй-Левицький)
Нема і дома нічого [у Хоми], і у кишені гуде (Г. Квітка-Основ'яненко)
— А я… Я вже дійшов до того, що хочу десятину поля продати… — Та невже? — здивувався Матвій. — А я собі міркую, що і вам варто над цим подумати… — Чув, знаєте, і думав. Але дума і є думою, коли свистить у кишені. Що зрештою, мені та одна десятина поможе (У. Самчук)