КИНЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
  • І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
  • Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
  • Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
  • Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
  • Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
  • Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

куди́ не кинь (не глянь).

У всіх відношеннях, з усіх боків. Приклади
  • — Городок наш — так собі городок, нічого. Мій батько казав, що колись по ньому проходили полковники та сотники,— так куди не глянь, славне військо, як той мак червоний (Марко Вовчок)
  • І війська мав свого чимало, І грошиків таки бряжчало, Куди не кинь був Турн царьок (І. Котляревський)

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т.ін.) о́ком.

Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Приклади
  • Веселяться гори аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич)
  • І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра)
  • Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський)
  • — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний)

ки́нути у небуття́.

Забути що-небудь. Приклади
  • А кинеш у небуття батьківське, сину, то й власне життя безплідно впаде (О. Гончар)

ні́де [й] го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути).

Дуже багато людей; немає вільного місця. Приклади
  • ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський)
  • ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло [на весілля] видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі… (Панас Мирний)
  • У церкву навалило стілько [стільки] — пальця просунути ніде — і все тобі. . кріпацтво голодрабе. Усі раді, у всіх очі так грають (Панас Мирний)
  • На завтра… пішли [піщани] до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний)
  • Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок)

ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Приклади
  • Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п'яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко)

жеребо́к (же́реб) ки́нуто, книжн.

Остаточне рішення прийнято, вирішальний крок у якій-небудь справі, в якомусь заході і т.ін. зроблено. Приклади
  • [Інгігерда:] Так… жереб кинуто… Що обіцяє він? (І. Кочерга)
  • [Ральф:] Справа ясна, і жеребок кинуто. Ходімо, Гібсон (В. Собко)

ки́дати / ки́нути сві́тло на що.

Розкривати, робити чітким, зрозумілим що-небудь. Приклади
  • Може, ці спогади з минулого вірних друзів кинуть світло на дорогу йому постать батька (З газети)
  • Його [Драгоманова] критичні статті.. кидали нове світло на нашу минувшину (М. Коцюбинський)

уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю.

Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. Приклади
  • би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах)
  • Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер)
  • Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський)
  • [Виборний:] Викинь [Наталко] лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський)

ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка.

Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. Приклади
  • — Чи не забагато [хлопців], дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки.. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах)
  • [Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити.. жарину кинути в серце (М. Старицький)

ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) на кого, в кого.

Звинувачувати, ганити, ганьбитиі т.ін. кого-небудь. Приклади
  • [Теофіл:] Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка)
  • — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко)

ки́дати (шпурля́ти і т.ін.) / ки́нути (шпурну́ти і т.ін.) камінці́ (камінця́, гру́дкою і т.ін.) в горо́д кого, чий.

Зачіпати кого-небудь словами, розмовами. Приклади
  • ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький)
  • — Це він [Сохацький] жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко)
  • Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький)
  • — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш)

ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би).

Їсти, з'їдати. Приклади
  • — От матінку маю,— скаржився Денис, мотузуючи торбу.— Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник)

ки́дати / ки́нути я́кір (я́коря).

Знаходити собі притулок, місце для проживання. Приклади
  • ки́нуто я́кір. Не знає мати всього, тяжко й самому думати про це. Кинуто якір, і, здається, надовго (О. Гончар)
  • Де ж кінець цим вічним мандрам? Де той порт, в якому кине він свій важкий життєвий якір, де знайде він свою сім'ю, жінку, діток? (З. Тулуб)
Зупинятися тимчасово, розташовуватися де-небудь. Приклади
  • — Розумієте, все якось так вийшло.. Хайдар не дасть збрехати: перед боєм я ж у його гнізді якір кинув. Після підриву мосту ми мали вдвох ударити есесам у спину (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Купимо все в гастрономі і в Сімферополі на вокзалі якоря кинемо,— пояснював Павло (В. Кучер)

ки́дати (пуска́ти, розкида́ти і т.ін.) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути і т.ін.) на ві́тер, зі сл. гро́ші і под.

Даремно, марно, необдумано витрачати. Приклади
  • випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко)
  • — Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко)
  • [Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка)
  • — Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети)

ки́дати / ки́нути боло́том (боло́то, гря́ззю і т.ін.) у кого--що, на кого--що.

Ганьбити, бруднити, гостро картати кого-, що-небудь. Приклади
  • — Батьку, оцей недоносок гряззю кидає на героя. У нас Петлюра — це все одно, що в Італії Гарібальді (М. Стельмах)
  • [Горнов (до Воронова):] Ви кидаєте болотом у моє чесне діло (М. Кропивницький)

ки́дати / ки́нути пля́му на кого--що.

Ганьбити, неславити кого-, що-небудь. Приклади
  • — І отак діє ворог,— сказав він.. Кинути пляму на газетяра-партійця, викликати підозру до нього — ось чого вони хочуть (С. Журахович)

кида́ти / ки́нути на ча́шку терезі́в.

Робити все можливе, докладати всіх зусиль, щоб добитися успіху, вигришного становищаі т.ін. Приклади
  • Антанта всю величезну силу і свого фінансвого тиску, і військової могутності, і доставки продовольства, — все кинула на чашку терезів, щоб змусити Фінляндію виступити (З журналу)

ки́дає / ки́нуло в жар (в пал) кого.

Кого-небудь охоплює жах, комусь стає страшно. Приклади
  • Тут [в шинку] в одну ніч… миналися такі гроші, що хлібороба в жар кинуло б при одному їх називанні (Г. Хоткевич)
У кого-небудь піднялась температура. Приклади
  • Мабуть, прохопило [Максима] в поїздці, бо на ранок у жар кинуло, руками-ногами не ворушить, а язик і зовсім одняло (Є. Гуцало)
Хто-небудь червоніє від ніяковості, сором'язливості і т.ін. Приклади
  • — А чи споминає її Роман, як вона його? — враз кинуло дівчину в жар (М. Стельмах)
  • Підходили [дівчата] до Черниша і Брянського,. .ласкаво поляпували юнаків-офіцерів по щоках. Йов! Усі приязно сміялись, старі і молоді, не осуджуючи дівчат за їх вільність, від якої обох офіцерів кидало в жар (О. Гончар)
Хто-небудь неприємно вражений, дуже хвилюється, переживає, вболіває і т.ін. Приклади
  • Те, що Оленка на власні очі побачить його самого за штурвалом, кинуло його просто в жар (Д. Бедзик)
  • Розпухле вухо Тимка, на якому засохла кров, кинуло Орисю в жар (Григорій Тютюнник)

розки́дати / розки́нути ка́ртами (ка́рти, на ка́ртах).

Займатися ворожінням, передбачати майбутнє. Приклади
  • Сяде [пані] та все картами розкидає: се вже у неї перша була забавка (Марко Вовчок)
  • ки́нути на ка́рти. — ..Адже ти кинув на карти, що я зостануся жива й здорова, і мій Павло гітлерівця поб'є й повернеться додому з перемогою.., А тепер щось харамаркаєш [бурмочеш]… (Ю. Яновський)

як (мов, на́че і т.ін.) за се́бе ки́дати / ки́нути, зі сл. ї́сти.

Жадібно, з апетитом, дуже швидко й енергійно. Приклади
  • Ще ніколи не бачила мати Мишка таким збудженим і щасливим. Він їв так, наче кидав за себе (Ю. Збанацький)

кидає / кинуло в краску кого.

Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т.ін. Приклади
  • Галя глянула на хлопця В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко)

ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза).

кому і без додатка. Говорити, робити кому-небудь щось обурливе, неприємне. Приклади
  • вки́нути ґе́дзика. Лушня виправляється, й тут же, між тихим словом, дивись, і вкине якого ґедзика (Панас Мирний)
  • — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний)
на кого. Грайливо дивитися на кого-небудь. Приклади
  • — У вас, справді, пальчики — чудо!. .Пані кинула на нього ґедзя і ще утішніше усміхнулася (Панас Мирний)

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти.

Надзвичайно багато. Приклади
  • А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров)
  • В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний)
Дуже багато людей, надзвичайно людно. Приклади
  • ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський)
  • не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий)
  • На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь)
  • — В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко)
Дуже тісно. Приклади
  • й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов)
  • А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко)
  • Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах)

па́лицею (па́лкою) ки́нути.

Близько, недалеко. Приклади
  • До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п'ять, мабуть, буде (І. Цюпа)
  • — Чого нам, Христю, гибіти отак на вітрі, під завірюхою? Тікаймо в затишок! — А де? — Та ось же. Палицею кинути — ожеред (А. Головко)
  • Недалеко вже й до базару — палицею кинути. Уже й вози видно (Панас Мирний)

ки́дати (накида́ти і т.ін.) / ки́нути (наки́нути і т.ін.) тінь на кого--що.

Негативно позначатися, відбиватися на кому-, чому-небудь, впливати на когось, щось і т.ін. Приклади
  • У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров'я значно погіршало, а се кладе тінь на всіх і на все (Леся Українка)
  • Коли ж що у моїх літературних виступах могло Вам не подобатись, то се не повинно кидати тіні на наші відносини (Леся Українка)
Поширювати погану славу про кого-, що-небудь, наговорювати на когось, щось, ганьбити. Приклади
  • Він не хотів і припускати, що за всім цим стоять люди, які навмисне, з брудною метою, воліють накинути на його ім'я зловісну тінь (Н. Рибак)
  • — На панському харчі святі не виростають.. Чи так, до слова, сказав це Корнюша, чи навмисне кинув тінь на Любу, яка й досі працювала покоївкою в пані… (М. Стельмах)
  • Справжнім ліриком сьогодні я схвильовано кажу: — Хто посмів його пустити Разом з вами на Парнас? Верхогляд той діловийтий — Тінь лиш кидає на вас! (С. Олійник)

ки́дати / ки́нути недо́брим о́ком на кого--що.

Засуджувати чиїсь вчинки, дії, поведінку і т.ін. Приклади
  • Старі й правовірні кидали на неї [молодь] недобрим оком (М. Коцюбинський)

ки́дати / ки́нути в о́чі (в обли́ччя і т.ін.) кому.

Говорити відкрито, відверто, сміливо. Приклади
  • Підмайстрі виступали один за одним. Одні сміливо кидали майстрам у вічі свої обвинувачення (З. Тулуб)

ки́дати / ки́нути в дрож (в тря́сцю і т.ін.) кого.

Виклика́ти в кого-небудь стан нервового збудження, надмірного хвилювання, страху і т.ін. Приклади
  • — Братику.. Проклятий прочухан зачинає кидати мене в трясцю (П. Куліш)
  • Глухе голосіння, що доходило, немов із могили, навіть мене, людину, яка побувала в самому пеклі, кинуло в дрож (Ю. Збанацький)

ки́дати / ки́нути оста́ннього ко́зиря.

Звертатися до крайніх засобів для здійснення чого-небудь. Приклади
  • — Хай цікавляться,— уперто буркнула непокірна. Тоді [я] кинув останнього козиря.— Що ж, Парасю. Видно, тобі вчитись заважає вишивання. Доведеться сказати Ярині Іванівні, щоб виключила з свого гуртка (Ю. Збанацький)

ки́дає / ки́нуло то в жар, то в холод кого, безос.

Хто-небудь приходить у стан сильного хвилювання, великого нервового напруження, збудження і т.ін. Приклади
  • ки́нути в жар і хо́лод. В обітелі ця звістка [приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле)
  • Серце її бралося невгамовними ревнощами, розпалювався розум, малювалися в уяві такі подробиці, від яких Віру кидало то в жар, то в холод (А. Шиян)

як (мов і т.ін.) чо́ртові в зу́би ки́нути кого, що.

Невідомо куди подіти кого-, що-небудь. Приклади
  • Саранчук помовчав хвилинку, ще зітхнув і додав затим: — Краще б, мабуть, було й зовсім туди не вириватися. А то й чоловіка одвезли — як чортові в зуби кинули (А. Головко)

Щу́ку ки́нути у рі́чку.

Замість покарання створити для кого-, чого-небудь кращі умови, ніж були. Приклади
  • Зараз повсюди створюється безліч комісій, підкомісій, комітетів тощо. Отже, так проводиться боротьба з економічним розвалом. Щуку кинули у річку!.. (З газети)

вси́пати (ки́нути, вки́нути і т.ін.) при́ску за очку́р (за па́зуху) кому.

Завдати неприємностей кому-небудь. Приклади
  • [Економ:] Гляди, щоб ми не всипали тобі за очкур приску! (С. Васильченко)
  • [Михайло:] Слухай, Катре, не муч мене! Щоб я більше не чув про Дмитра! Не поминай мені про нього! Тут прийдеш до тебе порозкошувати душею, впитися коханням,— а ти мені вкинеш приску за пазуху (М. Старицький)

ки́дати / ки́нути о́ком (очи́ма, по́гляд, зір і т.ін.) на кого--що.

перев. док. Швидко, мимохіть оглянути кого-, що-небудь. Приклади
  • докинути очима. До маленьких, низеньких [квіток] Сама нахилюсь, До високих очима докину (Леся Українка)
  • — Це ж куди ви? — хтось звернувся й на поклажу кинув зір (С. Олійник)
  • Він [Дименко] обійшов машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили, і підійшов до Химочки (Г. Епік)
Стерегти що-небудь. Приклади
  • Просить [Василь] Матвія: — Матвію, ви киньте оком на мою скриньку, доки я вернуся… Бо всякий народ їде (Мирослав Ірчан)
Оглядати, роздивлятися навколо, кругом себе і т.ін. Приклади
  • Роман, не гаючись, рішучим стрибком вискочив з окопу, кинув оком туди-сюди й одразу ж наткнувся на свого командира (О. Гончар)
  • От підійшов [сотник] до ставка, кинув оком сюди-туди та й крикнув грізно: — А що? (Г. Квітка-Основ'яненко)
на кого. Звертати увагу на кого-небудь, цікавитися кимсь, залицятися до когось. Приклади
  • За Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович)
  • Батько і каже мені: — Іване, поїдемо вдвох на храм. Ти ще ж і між людьми не був. Побачиш дядьків… І може, яка дівка на тебе оком кине чи ти на неї (Є. Кравченко)
  • Якось, повернувшись з ярмарку, батько застав у хаті далекого материного родича — Мирона Вихристюка, який нібито колись кидав оком на Ганну (В. Речмедін)
Час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Приклади
  • Він [Денис] зрідка кидає на маєток пильний погляд, немов сподіваючись побачити там брата (О. Гончар)
  • Кидав [Вініус] усе оком на господиню (Н. Рибак)

як (мов, на́че і т.ін.) хто ки́нув гаря́чого при́ску на кого.

Хто-небудь раптово відчув сильне хвилювання, збентеження і т.ін. Приклади
  • На Мар'ю наче хто кинув гарячого приску (Панас Мирний)

[аж] у піт ки́дати (вдаря́ти) / ки́нути (вда́рити)

кого. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, внутрішньо напружуватися. Приклади
  • [Казибрід:] Громада все знає, Прокопе. І війтівства зараз зречися. А то по хвилі Божій може вже бути запізно. [Рябина:] Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (І. Франко)
Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, стан великого нервового напруження. Приклади
  • — Єсть номери на п'ять, на три, на два карбованці. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (С. Добровольський)

Жереб кинуто.

Слова Юлія Цезаря, мовлені ним при переході річки Рубікон у 49 р. до н. е. Він порушив закон, за яким не мав права очолювати війська в межах Італії, і розпочав громадянську війну.
Вислів уживається, коли треба підкреслити безповоротність прийняття важливого рішення.
Приклади
  • — Жереб кинуто, пане гетьмане. І що складніша гра, то вона принадніша. (З. Тулуб, Людолови)
  • — У віках прославиться ім'я твоє, що заклав перший камінь держави! — І закінчив (Гізель): — Alea jacta est! (П. Панч, Гомоніла Україна)

Кинути першим камінь.

За Євангелієм, Ісус Христос сказав книжникам і фарисеям, що привели до Нього блудницю: «Хто з вас без гріха, нехай кине перший у неї камінь» (Іван, 8,7).
Вживається у значенні: безпідставно, несправедливо засуджувати когось.
Приклади
  • І хто мене розуміє серцем, той, може, не кине на мене каменем за змальованих мною досі осіб з низів чи трудових інтелігентів… (О. Кобилянська, Автобіографія)
  • Тепер нехай хто хоче кидає камінь на українців, пригнічених школою, урядом, громадськими інституціями, тільки я сього каміння не зважуся здійняти. (Леся Українка, Лист до О. Маковея, 31X1893 р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання