КИНУТО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

жеребо́к (же́реб) ки́нуто, книжн.

Остаточне рішення прийнято, вирішальний крок у якій-небудь справі, в якомусь заході і т.ін. зроблено. Приклади

[Інгігерда:] Так… жереб кинуто… Що обіцяє він? (І. Кочерга)
[Ральф:] Справа ясна, і жеребок кинуто. Ходімо, Гібсон (В. Собко)

ки́дати (шпурля́ти і т.ін.) / ки́нути (шпурну́ти і т.ін.) камінці́ (камінця́, гру́дкою і т.ін.) в горо́д кого, чий.

Зачіпати кого-небудь словами, розмовами. Приклади

ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький)
— Це він [Сохацький] жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко)
Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький)
— Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш)

Жереб кинуто.

Слова Юлія Цезаря, мовлені ним при переході річки Рубікон у 49 р. до н. е. Він порушив закон, за яким не мав права очолювати війська в межах Італії, і розпочав громадянську війну.
Вислів уживається, коли треба підкреслити безповоротність прийняття важливого рішення. Приклади

— Жереб кинуто, пане гетьмане. І що складніша гра, то вона принадніша. (З. Тулуб, Людолови)
— У віках прославиться ім'я твоє, що заклав перший камінь держави! — І закінчив (Гізель): — Alea jacta est! (П. Панч, Гомоніла Україна)

ки́нути у небуття́.

Забути що-небудь. Приклади

А кинеш у небуття батьківське, сину, то й власне життя безплідно впаде (О. Гончар)

ні́де [й] го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути).

Дуже багато людей; немає вільного місця. Приклади

ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський)
ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло [на весілля] видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі… (Панас Мирний)
У церкву навалило стілько [стільки] — пальця просунути ніде — і все тобі. . кріпацтво голодрабе. Усі раді, у всіх очі так грають (Панас Мирний)
На завтра… пішли [піщани] до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний)
Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок)

ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Приклади

Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п'яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко)

ки́дати / ки́нути сві́тло на що.

Розкривати, робити чітким, зрозумілим що-небудь. Приклади

Може, ці спогади з минулого вірних друзів кинуть світло на дорогу йому постать батька (З газети)
Його [Драгоманова] критичні статті.. кидали нове світло на нашу минувшину (М. Коцюбинський)

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади

Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю.

Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. Приклади

би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах)
—Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер)
Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський)
[Виборний:] Викинь [Наталко] лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський)

ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка.

Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. Приклади

— Чи не забагато [хлопців], дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки.. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах)
[Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити.. жарину кинути в серце (М. Старицький)

ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) на кого, в кого.

Звинувачувати, ганити, ганьбитиі т.ін. кого-небудь. Приклади

[Теофіл:] Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка)
— Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко)

куди́ не кинь (не глянь).

У всіх відношеннях, з усіх боків. Приклади

— Городок наш — так собі городок, нічого. Мій батько казав, що колись по ньому проходили полковники та сотники,— так куди не глянь, славне військо, як той мак червоний (Марко Вовчок)
І війська мав свого чимало, І грошиків таки бряжчало, Куди не кинь був Турн царьок (І. Котляревський)

ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би).

Їсти, з'їдати. Приклади

— От матінку маю,— скаржився Денис, мотузуючи торбу.— Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник)

ки́дати / ки́нути я́кір (я́коря).

Знаходити собі притулок, місце для проживання. Приклади

ки́нуто я́кір. Не знає мати всього, тяжко й самому думати про це. Кинуто якір, і, здається, надовго (О. Гончар)
Де ж кінець цим вічним мандрам? Де той порт, в якому кине він свій важкий життєвий якір, де знайде він свою сім'ю, жінку, діток? (З. Тулуб)

Зупинятися тимчасово, розташовуватися де-небудь. Приклади

— Розумієте, все якось так вийшло.. Хайдар не дасть збрехати: перед боєм я ж у його гнізді якір кинув. Після підриву мосту ми мали вдвох ударити есесам у спину (І. Головченко і О. Мусієнко)
Купимо все в гастрономі і в Сімферополі на вокзалі якоря кинемо,— пояснював Павло (В. Кучер)

ки́дати (пуска́ти, розкида́ти і т.ін.) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути і т.ін.) на ві́тер, зі сл. гро́ші і под.

Даремно, марно, необдумано витрачати. Приклади

випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко)
— Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко)
[Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка)
— Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети)

ки́дати / ки́нути боло́том (боло́то, гря́ззю і т.ін.) у кого--що, на кого--що.

Ганьбити, бруднити, гостро картати кого-, що-небудь. Приклади

— Батьку, оцей недоносок гряззю кидає на героя. У нас Петлюра — це все одно, що в Італії Гарібальді (М. Стельмах)
[Горнов (до Воронова):] Ви кидаєте болотом у моє чесне діло (М. Кропивницький)

ки́дати / ки́нути пля́му на кого--що.

Ганьбити, неславити кого-, що-небудь. Приклади

— І отак діє ворог,— сказав він.. Кинути пляму на газетяра-партійця, викликати підозру до нього — ось чого вони хочуть (С. Журахович)

кида́ти / ки́нути на ча́шку терезі́в.

Робити все можливе, докладати всіх зусиль, щоб добитися успіху, вигришного становищаі т.ін. Приклади

Антанта всю величезну силу і свого фінансвого тиску, і військової могутності, і доставки продовольства, — все кинула на чашку терезів, щоб змусити Фінляндію виступити (З журналу)

ки́дає / ки́нуло в жар (в пал) кого.

Кого-небудь охоплює жах, комусь стає страшно. Приклади

Тут [в шинку] в одну ніч… миналися такі гроші, що хлібороба в жар кинуло б при одному їх називанні (Г. Хоткевич)

У кого-небудь піднялась температура. Приклади

Мабуть, прохопило [Максима] в поїздці, бо на ранок у жар кинуло, руками-ногами не ворушить, а язик і зовсім одняло (Є. Гуцало)

Хто-небудь червоніє від ніяковості, сором'язливості і т.ін. Приклади

— А чи споминає її Роман, як вона його? — враз кинуло дівчину в жар (М. Стельмах)
Підходили [дівчата] до Черниша і Брянського,. .ласкаво поляпували юнаків-офіцерів по щоках. Йов! Усі приязно сміялись, старі і молоді, не осуджуючи дівчат за їх вільність, від якої обох офіцерів кидало в жар (О. Гончар)

Хто-небудь неприємно вражений, дуже хвилюється, переживає, вболіває і т.ін. Приклади

Те, що Оленка на власні очі побачить його самого за штурвалом, кинуло його просто в жар (Д. Бедзик)
Розпухле вухо Тимка, на якому засохла кров, кинуло Орисю в жар (Григорій Тютюнник)

розки́дати / розки́нути ка́ртами (ка́рти, на ка́ртах).

Займатися ворожінням, передбачати майбутнє. Приклади

Сяде [пані] та все картами розкидає: се вже у неї перша була забавка (Марко Вовчок)
ки́нути на ка́рти. — ..Адже ти кинув на карти, що я зостануся жива й здорова, і мій Павло гітлерівця поб'є й повернеться додому з перемогою.., А тепер щось харамаркаєш [бурмочеш]… (Ю. Яновський)

як (мов, на́че і т.ін.) за се́бе ки́дати / ки́нути, зі сл. ї́сти.

Жадібно, з апетитом, дуже швидко й енергійно. Приклади

Ще ніколи не бачила мати Мишка таким збудженим і щасливим. Він їв так, наче кидав за себе (Ю. Збанацький)

кидає / кинуло в краску кого.

Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т.ін. Приклади

Галя глянула на хлопця В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко)

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т.ін.) о́ком.

Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Приклади

Веселяться гори аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич)
І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра)
Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський)
— Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний)

ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза).

кому і без додатка. Говорити, робити кому-небудь щось обурливе, неприємне. Приклади

вки́нути ґе́дзика. Лушня виправляється, й тут же, між тихим словом, дивись, і вкине якого ґедзика (Панас Мирний)
— Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний)

на кого. Грайливо дивитися на кого-небудь. Приклади

— У вас, справді, пальчики — чудо!. .Пані кинула на нього ґедзя і ще утішніше усміхнулася (Панас Мирний)

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти.

Надзвичайно багато. Приклади

А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров)
В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний)

Дуже багато людей, надзвичайно людно. Приклади

ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський)
не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий)
На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь)
— В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко)

Дуже тісно. Приклади

й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов)
А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко)
Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах)

па́лицею (па́лкою) ки́нути.

Близько, недалеко. Приклади

До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п'ять, мабуть, буде (І. Цюпа)
— Чого нам, Христю, гибіти отак на вітрі, під завірюхою? Тікаймо в затишок! — А де? — Та ось же. Палицею кинути — ожеред (А. Головко)
Недалеко вже й до базару — палицею кинути. Уже й вози видно (Панас Мирний)

ки́дати (накида́ти і т.ін.) / ки́нути (наки́нути і т.ін.) тінь на кого--що.

Негативно позначатися, відбиватися на кому-, чому-небудь, впливати на когось, щось і т.ін. Приклади

У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров'я значно погіршало, а се кладе тінь на всіх і на все (Леся Українка)
Коли ж що у моїх літературних виступах могло Вам не подобатись, то се не повинно кидати тіні на наші відносини (Леся Українка)

Поширювати погану славу про кого-, що-небудь, наговорювати на когось, щось, ганьбити. Приклади

Він не хотів і припускати, що за всім цим стоять люди, які навмисне, з брудною метою, воліють накинути на його ім'я зловісну тінь (Н. Рибак)
— На панському харчі святі не виростають.. Чи так, до слова, сказав це Корнюша, чи навмисне кинув тінь на Любу, яка й досі працювала покоївкою в пані… (М. Стельмах)
Справжнім ліриком сьогодні я схвильовано кажу: — Хто посмів його пустити Разом з вами на Парнас? Верхогляд той діловийтий — Тінь лиш кидає на вас! (С. Олійник)

ки́дати / ки́нути недо́брим о́ком на кого--що.

Засуджувати чиїсь вчинки, дії, поведінку і т.ін. Приклади

Старі й правовірні кидали на неї [молодь] недобрим оком (М. Коцюбинський)

ки́дати / ки́нути в о́чі (в обли́ччя і т.ін.) кому.

Говорити відкрито, відверто, сміливо. Приклади

Підмайстрі виступали один за одним. Одні сміливо кидали майстрам у вічі свої обвинувачення (З. Тулуб)

ки́дати / ки́нути в дрож (в тря́сцю і т.ін.) кого.

Виклика́ти в кого-небудь стан нервового збудження, надмірного хвилювання, страху і т.ін. Приклади

— Братику.. Проклятий прочухан зачинає кидати мене в трясцю (П. Куліш)
Глухе голосіння, що доходило, немов із могили, навіть мене, людину, яка побувала в самому пеклі, кинуло в дрож (Ю. Збанацький)

ки́дати / ки́нути оста́ннього ко́зиря.

Звертатися до крайніх засобів для здійснення чого-небудь. Приклади

— Хай цікавляться,— уперто буркнула непокірна. Тоді [я] кинув останнього козиря.— Що ж, Парасю. Видно, тобі вчитись заважає вишивання. Доведеться сказати Ярині Іванівні, щоб виключила з свого гуртка (Ю. Збанацький)

ки́дає / ки́нуло то в жар, то в холод кого, безос.

Хто-небудь приходить у стан сильного хвилювання, великого нервового напруження, збудження і т.ін. Приклади

ки́нути в жар і хо́лод. В обітелі ця звістка [приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле)
Серце її бралося невгамовними ревнощами, розпалювався розум, малювалися в уяві такі подробиці, від яких Віру кидало то в жар, то в холод (А. Шиян)

як (мов і т.ін.) чо́ртові в зу́би ки́нути кого, що.

Невідомо куди подіти кого-, що-небудь. Приклади

Саранчук помовчав хвилинку, ще зітхнув і додав затим: — Краще б, мабуть, було й зовсім туди не вириватися. А то й чоловіка одвезли — як чортові в зуби кинули (А. Головко)

Щу́ку ки́нути у рі́чку.

Замість покарання створити для кого-, чого-небудь кращі умови, ніж були. Приклади

Зараз повсюди створюється безліч комісій, підкомісій, комітетів тощо. Отже, так проводиться боротьба з економічним розвалом. Щуку кинули у річку!.. (З газети)

вси́пати (ки́нути, вки́нути і т.ін.) при́ску за очку́р (за па́зуху) кому.

Завдати неприємностей кому-небудь. Приклади

[Економ:] Гляди, щоб ми не всипали тобі за очкур приску! (С. Васильченко)
[Михайло:] Слухай, Катре, не муч мене! Щоб я більше не чув про Дмитра! Не поминай мені про нього! Тут прийдеш до тебе порозкошувати душею, впитися коханням,— а ти мені вкинеш приску за пазуху (М. Старицький)

ки́дати / ки́нути о́ком (очи́ма, по́гляд, зір і т.ін.) на кого--що.

перев. док. Швидко, мимохіть оглянути кого-, що-небудь. Приклади

докинути очима. До маленьких, низеньких [квіток] Сама нахилюсь, До високих очима докину (Леся Українка)
— Це ж куди ви? — хтось звернувся й на поклажу кинув зір (С. Олійник)
Він [Дименко] обійшов машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили, і підійшов до Химочки (Г. Епік)

Стерегти що-небудь. Приклади

Просить [Василь] Матвія: — Матвію, ви киньте оком на мою скриньку, доки я вернуся… Бо всякий народ їде (Мирослав Ірчан)

Оглядати, роздивлятися навколо, кругом себе і т.ін. Приклади

Роман, не гаючись, рішучим стрибком вискочив з окопу, кинув оком туди-сюди й одразу ж наткнувся на свого командира (О. Гончар)
От підійшов [сотник] до ставка, кинув оком сюди-туди та й крикнув грізно: — А що? (Г. Квітка-Основ'яненко)

на кого. Звертати увагу на кого-небудь, цікавитися кимсь, залицятися до когось. Приклади

За Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович)
Батько і каже мені: — Іване, поїдемо вдвох на храм. Ти ще ж і між людьми не був. Побачиш дядьків… І може, яка дівка на тебе оком кине чи ти на неї (Є. Кравченко)
Якось, повернувшись з ярмарку, батько застав у хаті далекого материного родича — Мирона Вихристюка, який нібито колись кидав оком на Ганну (В. Речмедін)

Час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Приклади

Він [Денис] зрідка кидає на маєток пильний погляд, немов сподіваючись побачити там брата (О. Гончар)
Кидав [Вініус] усе оком на господиню (Н. Рибак)

як (мов, на́че і т.ін.) хто ки́нув гаря́чого при́ску на кого.

Хто-небудь раптово відчув сильне хвилювання, збентеження і т.ін. Приклади

На Мар'ю наче хто кинув гарячого приску (Панас Мирний)

[аж] у піт ки́дати (вдаря́ти) / ки́нути (вда́рити)

кого. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, внутрішньо напружуватися. Приклади

[Казибрід:] Громада все знає, Прокопе. І війтівства зараз зречися. А то по хвилі Божій може вже бути запізно. [Рябина:] Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (І. Франко)

Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, стан великого нервового напруження. Приклади

— Єсть номери на п'ять, на три, на два карбованці. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (С. Добровольський)

Кинути першим камінь.

За Євангелієм, Ісус Христос сказав книжникам і фарисеям, що привели до Нього блудницю: «Хто з вас без гріха, нехай кине перший у неї камінь» (Іван, 8,7).
Вживається у значенні: безпідставно, несправедливо засуджувати когось. Приклади

І хто мене розуміє серцем, той, може, не кине на мене каменем за змальованих мною досі осіб з низів чи трудових інтелігентів… (О. Кобилянська, Автобіографія)
Тепер нехай хто хоче кидає камінь на українців, пригнічених школою, урядом, громадськими інституціями, тільки я сього каміння не зважуся здійняти. (Леся Українка, Лист до О. Маковея, 31X1893 р.)