КИДАЛИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

не ки́дати слів на ві́тер.

Не говорити що-небудь безпідставно, безвідповідально, необґрунтовано; бути обов'язковим. Приклади

Глухов добре знав секретаря обкому. Він слів на вітер не кидає.. (І. Рябокляч)
[Кембель (до Джонатана):] Не бійсь, я слів не кидаю на вітер (Леся Українка)

ве́рга́ти (ки́дати) громи́ на кого і без додатка.

Дуже гніватися на кого-небудь, лаяти когось; бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування. Приклади

— Ви, шановний добродію… не раз… кидали громи на нелюбих вам поетів і артистів (І. Франко)
[Любов (здержано):] О, ви герої! Раді кидати громи з свого м'якого кубельця на тих, кому доля ніякого притулку не дала (Леся Українка)
Командуючий окупаційною армією мав підстави рвати й метати, мав причини вергати громи (Ю. Смолич)

ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Приклади

Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п'яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко)

ки́дати / ки́нути сві́тло на що.

Розкривати, робити чітким, зрозумілим що-небудь. Приклади

Може, ці спогади з минулого вірних друзів кинуть світло на дорогу йому постать батька (З газети)
Його [Драгоманова] критичні статті.. кидали нове світло на нашу минувшину (М. Коцюбинський)

уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю.

Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. Приклади

би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах)
—Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер)
Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський)
[Виборний:] Викинь [Наталко] лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський)

ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка.

Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. Приклади

— Чи не забагато [хлопців], дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки.. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах)
[Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити.. жарину кинути в серце (М. Старицький)

ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) на кого, в кого.

Звинувачувати, ганити, ганьбитиі т.ін. кого-небудь. Приклади

[Теофіл:] Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка)
— Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко)

ки́дати (шпурля́ти і т.ін.) / ки́нути (шпурну́ти і т.ін.) камінці́ (камінця́, гру́дкою і т.ін.) в горо́д кого, чий.

Зачіпати кого-небудь словами, розмовами. Приклади

ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький)
— Це він [Сохацький] жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко)
Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький)
— Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш)

ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би).

Їсти, з'їдати. Приклади

— От матінку маю,— скаржився Денис, мотузуючи торбу.— Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник)

ки́дати / ки́нути я́кір (я́коря).

Знаходити собі притулок, місце для проживання. Приклади

ки́нуто я́кір. Не знає мати всього, тяжко й самому думати про це. Кинуто якір, і, здається, надовго (О. Гончар)
Де ж кінець цим вічним мандрам? Де той порт, в якому кине він свій важкий життєвий якір, де знайде він свою сім'ю, жінку, діток? (З. Тулуб)

Зупинятися тимчасово, розташовуватися де-небудь. Приклади

— Розумієте, все якось так вийшло.. Хайдар не дасть збрехати: перед боєм я ж у його гнізді якір кинув. Після підриву мосту ми мали вдвох ударити есесам у спину (І. Головченко і О. Мусієнко)
Купимо все в гастрономі і в Сімферополі на вокзалі якоря кинемо,— пояснював Павло (В. Кучер)

ки́дати (пуска́ти, розкида́ти і т.ін.) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути і т.ін.) на ві́тер, зі сл. гро́ші і под.

Даремно, марно, необдумано витрачати. Приклади

випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко)
— Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко)
[Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка)
— Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети)

ки́дати / ки́нути боло́том (боло́то, гря́ззю і т.ін.) у кого--що, на кого--що.

Ганьбити, бруднити, гостро картати кого-, що-небудь. Приклади

— Батьку, оцей недоносок гряззю кидає на героя. У нас Петлюра — це все одно, що в Італії Гарібальді (М. Стельмах)
[Горнов (до Воронова):] Ви кидаєте болотом у моє чесне діло (М. Кропивницький)

ки́дати / ки́нути пля́му на кого--що.

Ганьбити, неславити кого-, що-небудь. Приклади

— І отак діє ворог,— сказав він.. Кинути пляму на газетяра-партійця, викликати підозру до нього — ось чого вони хочуть (С. Журахович)

кида́ти / ки́нути на ча́шку терезі́в.

Робити все можливе, докладати всіх зусиль, щоб добитися успіху, вигришного становищаі т.ін. Приклади

Антанта всю величезну силу і свого фінансвого тиску, і військової могутності, і доставки продовольства, — все кинула на чашку терезів, щоб змусити Фінляндію виступити (З журналу)

ки́дає / ки́нуло в жар (в пал) кого.

Кого-небудь охоплює жах, комусь стає страшно. Приклади

Тут [в шинку] в одну ніч… миналися такі гроші, що хлібороба в жар кинуло б при одному їх називанні (Г. Хоткевич)

У кого-небудь піднялась температура. Приклади

Мабуть, прохопило [Максима] в поїздці, бо на ранок у жар кинуло, руками-ногами не ворушить, а язик і зовсім одняло (Є. Гуцало)

Хто-небудь червоніє від ніяковості, сором'язливості і т.ін. Приклади

— А чи споминає її Роман, як вона його? — враз кинуло дівчину в жар (М. Стельмах)
Підходили [дівчата] до Черниша і Брянського,. .ласкаво поляпували юнаків-офіцерів по щоках. Йов! Усі приязно сміялись, старі і молоді, не осуджуючи дівчат за їх вільність, від якої обох офіцерів кидало в жар (О. Гончар)

Хто-небудь неприємно вражений, дуже хвилюється, переживає, вболіває і т.ін. Приклади

Те, що Оленка на власні очі побачить його самого за штурвалом, кинуло його просто в жар (Д. Бедзик)
Розпухле вухо Тимка, на якому засохла кров, кинуло Орисю в жар (Григорій Тютюнник)

що (як) горо́хом об сті́нку (о стіну́) кида́ти, перев. зі сл. говори́ти і под.

Дарма, безрезультатно. Приклади

горо́хом о стіну кида́ти. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати, — буркнув Мошко (І. Франко)
— Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати (Ірина Вільде)

як (мов, на́че і т.ін.) за се́бе ки́дати / ки́нути, зі сл. ї́сти.

Жадібно, з апетитом, дуже швидко й енергійно. Приклади

Ще ніколи не бачила мати Мишка таким збудженим і щасливим. Він їв так, наче кидав за себе (Ю. Збанацький)

кидає / кинуло в краску кого.

Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т.ін. Приклади

Галя глянула на хлопця В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко)

ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза).

кому і без додатка. Говорити, робити кому-небудь щось обурливе, неприємне. Приклади

вки́нути ґе́дзика. Лушня виправляється, й тут же, між тихим словом, дивись, і вкине якого ґедзика (Панас Мирний)
— Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний)

на кого. Грайливо дивитися на кого-небудь. Приклади

— У вас, справді, пальчики — чудо!. .Пані кинула на нього ґедзя і ще утішніше усміхнулася (Панас Мирний)

ки́дати (накида́ти і т.ін.) / ки́нути (наки́нути і т.ін.) тінь на кого--що.

Негативно позначатися, відбиватися на кому-, чому-небудь, впливати на когось, щось і т.ін. Приклади

У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров'я значно погіршало, а се кладе тінь на всіх і на все (Леся Українка)
Коли ж що у моїх літературних виступах могло Вам не подобатись, то се не повинно кидати тіні на наші відносини (Леся Українка)

Поширювати погану славу про кого-, що-небудь, наговорювати на когось, щось, ганьбити. Приклади

Він не хотів і припускати, що за всім цим стоять люди, які навмисне, з брудною метою, воліють накинути на його ім'я зловісну тінь (Н. Рибак)
— На панському харчі святі не виростають.. Чи так, до слова, сказав це Корнюша, чи навмисне кинув тінь на Любу, яка й досі працювала покоївкою в пані… (М. Стельмах)
Справжнім ліриком сьогодні я схвильовано кажу: — Хто посмів його пустити Разом з вами на Парнас? Верхогляд той діловийтий — Тінь лиш кидає на вас! (С. Олійник)

ки́дати / ки́нути недо́брим о́ком на кого--що.

Засуджувати чиїсь вчинки, дії, поведінку і т.ін. Приклади

Старі й правовірні кидали на неї [молодь] недобрим оком (М. Коцюбинський)

ки́дати / ки́нути в о́чі (в обли́ччя і т.ін.) кому.

Говорити відкрито, відверто, сміливо. Приклади

Підмайстрі виступали один за одним. Одні сміливо кидали майстрам у вічі свої обвинувачення (З. Тулуб)

ки́дати / ки́нути в дрож (в тря́сцю і т.ін.) кого.

Виклика́ти в кого-небудь стан нервового збудження, надмірного хвилювання, страху і т.ін. Приклади

— Братику.. Проклятий прочухан зачинає кидати мене в трясцю (П. Куліш)
Глухе голосіння, що доходило, немов із могили, навіть мене, людину, яка побувала в самому пеклі, кинуло в дрож (Ю. Збанацький)

ки́дати / ки́нути оста́ннього ко́зиря.

Звертатися до крайніх засобів для здійснення чого-небудь. Приклади

— Хай цікавляться,— уперто буркнула непокірна. Тоді [я] кинув останнього козиря.— Що ж, Парасю. Видно, тобі вчитись заважає вишивання. Доведеться сказати Ярині Іванівні, щоб виключила з свого гуртка (Ю. Збанацький)

ки́дає / ки́нуло то в жар, то в холод кого, безос.

Хто-небудь приходить у стан сильного хвилювання, великого нервового напруження, збудження і т.ін. Приклади

ки́нути в жар і хо́лод. В обітелі ця звістка [приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле)
Серце її бралося невгамовними ревнощами, розпалювався розум, малювалися в уяві такі подробиці, від яких Віру кидало то в жар, то в холод (А. Шиян)

ки́дати / ки́нути о́ком (очи́ма, по́гляд, зір і т.ін.) на кого--що.

перев. док. Швидко, мимохіть оглянути кого-, що-небудь. Приклади

докинути очима. До маленьких, низеньких [квіток] Сама нахилюсь, До високих очима докину (Леся Українка)
— Це ж куди ви? — хтось звернувся й на поклажу кинув зір (С. Олійник)
Він [Дименко] обійшов машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили, і підійшов до Химочки (Г. Епік)

Стерегти що-небудь. Приклади

Просить [Василь] Матвія: — Матвію, ви киньте оком на мою скриньку, доки я вернуся… Бо всякий народ їде (Мирослав Ірчан)

Оглядати, роздивлятися навколо, кругом себе і т.ін. Приклади

Роман, не гаючись, рішучим стрибком вискочив з окопу, кинув оком туди-сюди й одразу ж наткнувся на свого командира (О. Гончар)
От підійшов [сотник] до ставка, кинув оком сюди-туди та й крикнув грізно: — А що? (Г. Квітка-Основ'яненко)

на кого. Звертати увагу на кого-небудь, цікавитися кимсь, залицятися до когось. Приклади

За Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович)
Батько і каже мені: — Іване, поїдемо вдвох на храм. Ти ще ж і між людьми не був. Побачиш дядьків… І може, яка дівка на тебе оком кине чи ти на неї (Є. Кравченко)
Якось, повернувшись з ярмарку, батько застав у хаті далекого материного родича — Мирона Вихристюка, який нібито колись кидав оком на Ганну (В. Речмедін)

Час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Приклади

Він [Денис] зрідка кидає на маєток пильний погляд, немов сподіваючись побачити там брата (О. Гончар)
Кидав [Вініус] усе оком на господиню (Н. Рибак)

[аж] у піт ки́дати (вдаря́ти) / ки́нути (вда́рити)

кого. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, внутрішньо напружуватися. Приклади

[Казибрід:] Громада все знає, Прокопе. І війтівства зараз зречися. А то по хвилі Божій може вже бути запізно. [Рябина:] Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (І. Франко)

Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, стан великого нервового напруження. Приклади

— Єсть номери на п'ять, на три, на два карбованці. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (С. Добровольський)