ЗІРВАТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
зрива́тися / зірва́тися з го́лосу.
Втрачати голос, замовкати від надмірного крику або хвилювання.
Приклади
- Бояри загомоніли. Судислав, намагаючись перекричати їх, зірвався з голосу (А. Хижняк)
- Безхатько зірвався з голосу і, пополотнівши, ніби заморожений, застиг посеред хати з роззявленим ротом (Л. Юхвід)
зрива́тися / зірва́тися (ско́чити) з язика́ (з вуст).
Швидко, спонтанно промовлятися (про слова).
Приклади
- Але голос йому не зрадив, і слова все так само впевнено зривалися з уст (Іван Ле)
- Але Балабуха заговорився, й од старого, академічного звичаю з його язика почали зриватись латинські слова (І. Нечуй-Левицький)
Раптово, мимоволі з'являтися, звучати (про думки, пропозиції і т.ін.).
Приклади
- Пропозиція моя виникла якось несподівано для мене самого і зірвалася з язика, наче з власної своєї ініціативи (Л. Яновська)
мов соба́ка, який зірва́вся з це́пу, зі сл. раді́ти.
Дуже, нестримно.
Приклади
- Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів, мов собака, який зірвався з цепу, щиро вірячи, що вже всі люди брати (О. Довженко)
як (мов, ні́би і т.ін.) з ланцюга́ (з це́пу, з нали́гача) зірва́вся.
Не володіти собою (про поведінку, дії, рухи і т.ін.).
Приклади
- як з гіллі́ зірва́всь. Дознався [дізнався] ж [пан], що Оксана вже звінчана. Побіг до отця Андрія, як з гіллі зірвавсь (Марко Вовчок)
- Салагатова не було — той останнім часом ніби з ланцюга зірвався.. То він у морі, мов нерпа, годинами брьохався, то йшов у місто (Ю. Збанацький)
Дуже швидко побігти; зникнути, втекти.
Приклади
- Як з цепу зірвався Максим, так помчався додому (Панас Мирний)
- — Що за диво? — Що за крик? — Був жених. — І раптом — зник! Погуляв. Натанцювався. Й мов з налигача зірвався (В. Іванович)
Дивіться також