ЗІРВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

зрива́ти / зірва́ти ма́ску (машкару́) з кого--чого і без додатка.

Викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри і т.ін. Приклади
  • зрива́ти ма́ску і перу́ку. Біда навчить, кому подати руку І від кого прийняти сіль і хліб. З брехні зривати маску і перуку (Д. Павличко)
  • Мирний по-щедрінському зриває маску з українських дерунових і розуваєвих (З журналу). Князь [в поемі Шевченка Княжна] вважається в поміщицьких колах лібералом, але поет зриває цю машкару (З газети)

зрива́ти / зірва́ти злість (зло, се́рце) на кому.

Спрямовувати на кого-небудь свій гнів, роздратування, невдоволення і т.ін. Приклади
  • І мати зривала серце на дочці: — Викохала таку корову та на свою шию! (М. Грушевський)
  • Ірина втомилася хатньою роботою, а втомлена, завжди намагалася на комусь зірвати злість (Ю. Мушкетик)
  • Вона цілий день од роботи не одірветься, а Василь — одно знає блукає по вгороді та свище, побіжить на улицю з хлопцями битись, а додому прийде — на Галі усе зло зриває (Панас Мирний)