ЗУБОК — ФРАЗЕОЛОГІЯ

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти на зу́би (на зуб і т.ін.).

кого. Обирати кого-небудь об'єктом глузування, пліток і т.ін.; судити, гудити. Приклади
  • ухопи́ти на зу́ба. Та все ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)
  • узя́ти на зубо́к. Любила [купчиха] чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний)
  • Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич)
  • бра́ти на зубки́. [Гаврик:] Ну і хотів би я знати, чи й сьогодня [сьогодні] Насті похвортунить [пофортунить] так, як у ту неділю, що всіх перетанцювала? [Настя:] Краще б не брав мене на зубки (М. Кропивницький)
  • Коли приходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ґанком зборні, брали його на зуби (М. Коцюбинський)
що. Говорити, підхоплювати що-небудь сказане дотепно, влучно, вдало. Приклади
  • взя́ти на зубо́к.— Який я вам Тихін Оверкович? Що за панібратство? Прошу називати мене… товариш Басистий!.. Народ і взяв це на зубок. Усі як змовилися, почали називати його тільки так: Товаришу Басистий (В. Минко)

потра́пити (попа́стися і т.ін.) на [го́стрі (голо́дні і т.ін.)] зу́би кому і без додатка.

Стати об'єктом лихослів'я, пліток і т.ін. Приклади
  • — Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! — сказав Гулак господареві (В. Шевчук)
  • попа́стися (попа́сти┌99733) на зубо́к. [Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький)
  • Попав їм [сусідам] Заруба на гострі зуби (В. Кучер)
  • Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець)

на зубо́к, зі сл. ви́вчити, зна́ти і т.ін.

Дуже добре, ґрунтовно (засвоїти). Приклади
  • Технічна вправність, виучені на зубок слова — все це допомагає акторові триматись в чужій шкурі, ні разу не схибивши з неї (Думки про театр)
  • Твір побудувати можна правильно лише тоді, якщо той, хто пише, та добре знає, добре вивчив, на зубок простудіював техніку писання (П. Тичина)

вхопи́ти на зу́би (на зу́ба, на зу́бки), розм.

Обирати кого-небудь об'єктом розмов, пересудів та дошкульного глузування. Приклади
  • вхопи́ти на ку́тні. [Любка:] Він її очима пече, а вона аж міниться в лиці, та все, сердешна, молиться та навколішки припада! [Хведоска:] Вже вхопили на кутні? (М. Кропивницький)
  • [Надежда (сміється):] Ходімте, доки у мене є зайвий час та нікого нема в хаті, я вам прокажу азбуку, і ви побачите, як швидко у нас піде грамота. [Прохор:] Та я той… Ну, а як дізнаються та вхоплять на зубки? Знаєш, який у нас народ!.. (М. Кропивницький)
  • — Та ви ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)