ЗУБИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
ціди́ти / проціди́ти крізь зу́би, зневажл.
Говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот.
Приклади
- ціди́ти слова́ крізь зу́би. А Сафатові повиділося, що Стрибог, мабуть, хоче хмуритися; тим-то низенько склонився й несміло цідив слова крізь зуби (Л. Мартович)
- Молодий стурбований голос щось тихо промовив до кулеметника. Той крізь зуби злостиво і спокійно процідив: — Зараз, товаришу командир (М. Стельмах)
- — А нам тепер жалування прибавили, — процідила крізь зуби [вчителька] (А. Тесленко)
- Особливо Підпара ненавидів бідних. Зсував густі брови і з презирством цідив крізь зуби: Голота! що воно має.. (М. Коцюбинський)
зу́би пока́зувати / показа́ти, ірон.
Посміхатися до кого-небудь.
Приклади
- А вулицею іде дядько Микола й питає: чи я сплю на пні, чи дрімаю? Я йому показую зуби й кажу: не сплю і не дрімаю (М. Стельмах)
- Мій Омелько й собі… до неї [дячихи] через тин: гі, гі, гі! і собі показує зуби (І. Нечуй-Левицький)
гостри́ти ( рідше точи́ти) зу́би, несхв.
Мати на меті відібрати щось у кого-небудь.
Приклади
- Не гостри зубів на чужеє (М. Номис)
- остри́ти зу́би діал. Нехай собі не острить зуби на батькове добро (І. Франко)
- Почулися слова [Христі]: — Ви, отче, як вовк. Де вглядите [побачите] овечку, вже й зуби точите (В. Речмедін)
- — Ми підемо шарпати кримські береги, коли Жолкевський точить зуби на нашу волю! (З. Тулуб)
на кого--що і без додатка. Прагнути здобути чиюсь прихильність або заволодіти ким-, чим-небудь; посягати.
Приклади
- Чи був же хоч один з них [парубків], щоб не гострив зубів на неї [дівчину] (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Батьки та матері гострили на його [нього] зуби, як на корисного жениха (Панас Мирний)
на що. Прагнути одержати вигоду з чогось.
Приклади
- Керівництво гострить зуби на обчислювальну техніку, роздобути з неймовірними труднощами.. Можливості її використання уявляє туманно, та дуже вже хочеться відрапортувати про виконання (чергової) постанови про впровадження комп'ютерів (З журналу)
- В похоронному закладі… не мають прейскуранта.. Для Клавди ясно, що вони вже п'ять днів гострять зуби на похорон у Річинських (Ірина Вільде)
на кого, рідше проти (супроти) кого. Прагнути заподіяти комусь прикрість, шкоду і т.ін.; гніватися на когось.
Приклади
- гостри́ти зу́ба. Здається, ніхто не гострив на нього зуба (З газети)
- — Я тебе наскрізь бачу. Давно ви точите зуби на Борзня, ось тепер і радієте, що звели з ним рахунки (Ю. Бедзик)
- Дійшло до його вух, що бояри знов гострять супроти нього зуби (А. Хижняк)
- На Полтавщину нема вороття. Там на мене управитель зуби гострить, закатує (П. Кочура)
- — Ну, вже я на того Стецька гострю зуби. Прохав бісового квакала зорати ниву ще з осені,— ніколи — каже (Панас Мирний)
зу́би прорі́жуться у кого.
Хто-небудь набереться сили, стане владним, грізним.
Приклади
- [Гаркуша:] Проріжуться і в нас зуби, зачекай [Насте]… Не завжди нам по чужих прикажчикувати… (О. Гончар)
па́льця в рот не клади́ кому і без додатка.
Хто-небудь уміє обстоювати свою думку, позицію, свій погляд, захистити свої інтереси і т.ін.
Приклади
- [Заболотний:] Де ж це Ярошенко? [Віктор:] Заява на нього надійшла. Серйозні справи викриваються. [Заболотний:] Он воно що!.. І все ж ти йому пальця в рот не клади. Він брат, — ого! Я його знаю… (О. Левада)
- Зубата тітка,— подумав [Сагайдак],— цій пальця в рот не клади (С. Добровольський)
Хто-небудь кмітливий, дотепний, тямущий.
Приклади
- не клади́ па́льця на зу́би. Піп у мене — я думав перше — так собі пришелепуватий чоловічок, коли, здається, я помилився — не клади йому пальця на зуби (С. Васильченко)
- Гострий розум у Кузьми Харитоновича: пальця в рот не клади. Не кожний отак швидко зметикує, що й до чого (Я. Гримайло)
зуби скрипля́ть, у кого і без додатка.
Хтось дуже розлючений, сповнений гніву, ненависті.
Приклади
- [Варка:] Оце ж у свахи Кондашихи аж зуби скрипітимуть від заздрості (М. Кропивницький)
бра́ти (хапа́ти) / взя́ти на зу́би (на зуб і т.ін.).
кого. Обирати кого-небудь об'єктом глузування, пліток і т.ін.; судити, гудити.
Приклади
- ухопи́ти на зу́ба. Та все ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)
- узя́ти на зубо́к. Любила [купчиха] чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний)
- Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич)
- бра́ти на зубки́. [Гаврик:] Ну і хотів би я знати, чи й сьогодня [сьогодні] Насті похвортунить [пофортунить] так, як у ту неділю, що всіх перетанцювала? [Настя:] Краще б не брав мене на зубки (М. Кропивницький)
- Коли приходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ґанком зборні, брали його на зуби (М. Коцюбинський)
що. Говорити, підхоплювати що-небудь сказане дотепно, влучно, вдало.
Приклади
- взя́ти на зубо́к.— Який я вам Тихін Оверкович? Що за панібратство? Прошу називати мене… товариш Басистий!.. Народ і взяв це на зубок. Усі як змовилися, почали називати його тільки так: Товаришу Басистий (В. Минко)
кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю (на ми́сник).
Голодувати.
Приклади
- зу́би на клино́к. Козу зарізав,. .м'ясо з'їмо, а тоді зуби на клинок (Р. Іваничук)
- хоч зу́би клади́ на поли́цю. Іще раз вона спече коржі, а тоді хоч зуби клади на полицю (С. Чорнобривець)
- Що те панське жалування: сьогодні воно сяк-так годує тебе, а завтра, схоче пан, і покладеш зуби на полицю… (М. Стельмах)
- Там [у степу], коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається… отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю (Ю. Збанацький)
хоч зу́би рви кому.
зі сл. п'яний. Дуже надзвичайно, у великій мірі.
Приклади
- Дідич такий п'яний, що хоч йому зуби рви, ліг тут же на лавочці й одразу захропів (Казки Буковини..)
сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].
Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго.
Приклади
- — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)
вхопи́ти на зу́би (на зу́ба, на зу́бки), розм.
Обирати кого-небудь об'єктом розмов, пересудів та дошкульного глузування.
Приклади
- вхопи́ти на ку́тні. [Любка:] Він її очима пече, а вона аж міниться в лиці, та все, сердешна, молиться та навколішки припада! [Хведоска:] Вже вхопили на кутні? (М. Кропивницький)
- [Надежда (сміється):] Ходімте, доки у мене є зайвий час та нікого нема в хаті, я вам прокажу азбуку, і ви побачите, як швидко у нас піде грамота. [Прохор:] Та я той… Ну, а як дізнаються та вхоплять на зубки? Знаєш, який у нас народ!.. (М. Кропивницький)
- — Та ви ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)
ма́ти зуб (зу́ба) на кого.
Сердитися, гніватися на кого-небудь.
Приклади
- ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко)
- ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін)
- [Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан)
- Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич)
- Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний)
проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось.
Приклади
- — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини.. зуб (Ю. Смолич)
- Тільки проти Назарька зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний)
- [Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко)
- Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей)
потра́пити (попа́стися і т.ін.) на [го́стрі (голо́дні і т.ін.)] зу́би кому і без додатка.
Стати об'єктом лихослів'я, пліток і т.ін.
Приклади
- — Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! — сказав Гулак господареві (В. Шевчук)
- попа́стися (попа́сти┌99733) на зубо́к. [Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький)
- Попав їм [сусідам] Заруба на гострі зуби (В. Кучер)
- Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець)
продава́ти зу́би.
Сміятися без причини, нарочито насміхатися, усміхатися.
Приклади
- — О, гляньте! Це наш мельник вийшов на гатку та продає зуби! (М. Стельмах)
- — Ой! — зареготала вона [дівчина]. — А чого так? — Щоб менше зуби продавала… (В. Винниченко)
- Але одного дня таки не витримав: він сказав їй, що взяв її не на те, щоб вона продавала зуби та реготалась з парубками (М. Коцюбинський)
- Між людьми чесними зубів не продавай (Укр. присл.)
вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл.
Робити грізний вигляд.
Приклади
- Страдницький люто свариться на нього арапником, а парубчак у відповідь махнув кулаком, вишкірив зуби і зник між деревами. Шукай тепер вітра в полі (М. Стельмах)
- А коли він [прапорщик] блимнув білками і вишкірив зуби, Василько зі страху аж скрикнув (П. Панч)
- Юля, щоб не трудити ніг, сіла на дривітню. Андрій люто вишкірив зуби і гримнув, щоб вона встала (Григорій Тютюнник)
- Ще й на моє нещастя прийшла мені на думку та страшна тітка Наталія: так-таки, неначе вона стоїть передо мною та вишкіряє зуби (І. Нечуй-Левицький)
Злісно накидатися на кого-, що-небудь, виступати проти когось, чогось.
Приклади
- Проти укладання мирного договору зняла галас уся тодішня контрреволюція. Валківська контора також вишкіряла зуби (В. Минко)
до кого і без додатка. Сміятися.
Приклади
- вибі́лювати зу́би. — Ти чого вибілюєш зуби? — здивувався батько. — Бо є що вибілювати, — ще більше розбирав мене сміх (М. Стельмах)
- У Джантемира відлягло від серця: отже, можна спокійно сидіти на Орі до весни, і він із непідробною радістю вищирив свої рідкі жовті зуби (З. Тулуб)
- Військо! Лаврентій єхидно вишкірив зуби: яке то військо? Отара овець! (А. Хижняк)
- А стиляга удавано здивувався: — Що, важний птах? Може, вихователь який? Тепер уже всі глянули на Миколу, вишкірили зуби, сміються (Ю. Збанацький)
- А Калістрат Пилипович пихкає цигаркою й усміхається… — І чого б я ото зуби шкірив? Он в газетах пишуть, що озимина підгуляла, що шкідник насувається.. А Калістрат Пилипович усміхається (Остап Вишня)
- — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М. Стельмах)
- Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич)
самі́ ву́ха та зу́би.
Дуже худий.
Приклади
- Я не вважав себе за хворого, хіба що був худий — самі вуха та зуби (П. Панч)
злама́ти (зломи́ти) зу́би на чому і без додатка.
Зазнати поразки, невдачі у чому-небудь.
Приклади
- — Нас підтримають київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружньому опорі, — підемо на Буг (Іван Ле)
- Під Москвою зломив [фашист] зуби, в Ленінград не йде без шуби! В Сталінграді все покинув, До Харкова дер без впину (Укр. думи.)
Затративши чимало праці, зусиль, не справитися з чим-небудь.
Приклади
- Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? Смішно навіть про це думати (В. Собко)
показа́ти / рідко пока́зувати [свої] зу́би (ро́ги, па́зури).
Виявити свою злостиву вдачу, злі наміри і т.ін.
Приклади
- Влещуючи однією рукою поспільство, пан Бжеський незабаром показав свої пазури (З. Тулуб). — Ось же написано чорним по білому — неблагонадійний!.. Це значить, що новий лад не може на вас покластися, що ви в любий момент можете показати свої пазури (Ю. Збанацький)
- Тепер [після пожежі] настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка і дітей. Тоді й батько показав роги… (А. Крушельницький)
- — Хіба ти сама змалку не вивірила? Не дався він тобі ще узнаки? Підожди трохи, він покаже свої зуби ще гостріші, ніж колись… (Панас Мирний)
виска́лювати (вискаля́ти) / ви́скалити зу́би, зневажл.
Сміятися або посміхатися.
Приклади
- Він знову приносить півторбини оладків, канючить, вискаливши зуби: Федоте, зроби шаблю (Григорій Тютюнник)
- — А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т. Шевченко)
лупи́ти / полупи́ти зу́би.
грубо. Сміятися, реготати.
Приклади
- — Нічого зуби лупить. Я, може, смерть перед собою бачив (Григорій Тютюнник)
з ким і без додатка, жарт. Проводити час у веселих розмовах з ким-небудь; розмовляти.
Приклади
- Можна й біля ґанку зуби полупити (Ю. Збанацький)
- Не швидко прибіг лакей на генеральшин крик. Не де ж він був, як не лупив зуби з Уляною (Панас Мирний)
ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би).
Їсти, з'їдати.
Приклади
- — От матінку маю,— скаржився Денис, мотузуючи торбу.— Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник)
грі́ти зу́би на со́нці, жарт.
Проводити час у несерйозних розмовах ( перев. надворі).
Приклади
- Гріють зуби на сонці (сказано про жіноту, що весною, в свято, посідали під тином і скрекочуть собі) (Укр. присл.)
до чо́рта в зу́би, грубо.
У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце.
Приклади
- [само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в… огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко)
- чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький)
- до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний)
- [Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко)
- [Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький)
на зу́би (на зу́ба), зі сл. ма́ти, дава́ти і т.ін.
Поїсти, перекусити.
Приклади
- — Ну, добре,— сказав Павло.— Давайте-но щось там на зуба, та треба бігти до машини (В. Кучер)
- [Сліпий:] Гей, ти, де ти, балагуло, маєш ти там що на зуби? Горбатий провідник, почувши таку бесіду, навпростець шморгнув рукою в торби сліпого, вийняв добрий хліб, сіль і. .фляжку горілки (І. Франко)
в зу́би кому, фам.
Безпосередньо комусь (давати, тицяти, совати що-небудь).
Приклади
- Мені в зуби — диплом і розподілення в незабутній край босоногого дитинства (А. Крижанівський)
- —Пошлеш титарям два вози горшків: сунеш благочинному в зуби горшка, а благочинній макітру (І. Нечуй-Левицький)
зав'я́знути (зав'я́зти, нав'я́зти і т.ін.) в зу́би (в зуба́х) кому.
Стати об'єктом постійних розмов, думок і т.ін.
Приклади
- — Е-е, коли б ви розказали про замчище, діду.— Зав'язло тобі в зуби те замчище! Дивись, і з голови не виходить (Панас Мирний)
Дуже сподобатися.
Приклади
- [Терпелиха:] Знаю, чом тобі всі не люб'язні; Петро нав'яз тобі в зуби (І. Котляревський)
- — Он Петро Горбатюк…— не слухала, бубоніла своє стара.— Чим не пара?.. Так ні — зав'яз їй у зубах той Наумчик (І. Рябокляч)
зці́пивши зу́би.
Стримуючи свої почуття, бажання; напруживши всі сили.
Приклади
- Ольга, зціпивши зуби, тамувала гнів (Я. Качура)
- Він [Олаф] сам дрижав і працював з несамовитістю, зціпивши уперто зуби й майже не спочиваючи (В. Винниченко)
- [Юда:] Учитель мав улюбленців між нами, — ми, зуби зціпивши, їм догоджали (Леся Українка)
зу́би з'ї́сти (прої́сти) на чому.
Мати великий досвід у чомусь; ґрунтовно вивчити що-небудь.
Приклади
- Молодий агроном не цурався старих людей, які зуби проїли на тій землі, все випитував їхній досвід (Ю. Яновський)
- — Я, хлопче, на цьому ділі, сказати б, зуби з'їв (М. Олійник)
- [Бригадир:] Я зернини не висію по культивації. Я зуби на гречці з'їв (М. Рудь)
- Мій тато зуби з'їв на паламарстві, а на долю не нарікає (А. Свидницький)
полі́зти чо́ртові в зу́би.
Перебороти найбільші перешкоди, труднощі і т.ін. для досягнення своєї мети.
Приклади
- Василь був сміливцем, відчайдушно-хоробрим хлопцем, який би самому чортові в зуби поліз (Ю. Бедзик)
в ро́ті (зу́би і т.ін.) пополоска́ти чим і без додатка, жарт.
Випити незначну кількість алкогольного напою; трохи випити.
Приклади
- [Денис:] Ото либонь Гарасим кладе стіжок, чи нема в нього хоч капелини [горілки], щоб хоч зуби пополоскать? (М. Кропивницький)
- Та й де їм [молодим], вишкваркам, горілку ту круглять [пити], Як їх батьки колись та їх діди кругляли!… Не вспіють квартою в ротах пополоскать,— Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! (П. Гулак-Артемовський)
до ді́дька в зу́би, грубе.
зі сл. іти, ї́хати і т.ін. У найвіддаленіше і найнебезпечніше місце; будь-куди.
Приклади
- — Я не можу тобі заборонити їхати куди ти захочеш,—. .люто вигукнув Петро,— не тільки в бухту Хрестову, але навіть до дідька в зуби! (В. Собко)
зі сл. потра́пити і под. У небезпеку, в халепу.
Приклади
- По всьому було видно, що ми потрапили до дідька в зуби (З усної мови)
крізь зу́би.
Неохоче, невиразно, ледве розтуляючи рота, з незадоволенням.
Приклади
- Воно, власне, було замітне вже й в останні дні перед моїм від'їздом, уже тоді у мами був неприємно холодний вираз в його присутності, одвертання очей, відповіді крізь зуби (Леся Українка)
ска́лити зу́би.
з кого--чого, над ким--чим. Недоброзичливо, зло висміювати кого-, що-небудь; насміхатися з кого-небудь.
Приклади
- Спочатку насміхалися [люди]. Першим озвався Грицько Тихолаз — панський чередник.— Чого, каже, зуби скалите над людською бідою! (В. Речмедін)
Посміхатися, сміятися.
Приклади
- — А ви, лежні, ланці, чого зуби скалите? — кинулась до їх Параска (Панас Мирний)
- Писарці скалили жовті зуби та реготались, аж поки рудий писар не гримнув на них (М. Коцюбинський)
суши́ти зу́би.
Сміятися, посміхатися.
Приклади
- Біля самого двору Безбородька осяяла щаслива думка. Він аж зупинився,.. вдоволено засміявся.. — Чого це ти, чоловіче, зуби сушиш? — обізвалась із городця гостровуха Марія (М. Стельмах)
- Парубок до дівчини сушив зуби. Вона здивувалася: вчора був темніше хмари, а сьогодні… (З газети)
як (мов і т.ін.) чо́ртові в зу́би ки́нути кого, що.
Невідомо куди подіти кого-, що-небудь.
Приклади
- Саранчук помовчав хвилинку, ще зітхнув і додав затим: — Краще б, мабуть, було й зовсім туди не вириватися. А то й чоловіка одвезли — як чортові в зуби кинули (А. Головко)
диви́тися в зу́би кому, фам.
Виявляти зайву поблажливість, церемонність, запобігливість у поводженні з ким-небудь.
Приклади
- В нашому селі… тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина. Тітка Мокрина, як у селі казали, нікому в зуби не дивилася (О. Ковінька)
- — Ви нас газами душите, баржами в морі пускаєте на дно, а ми, думаєте, будемо вам в зуби дивитися? Ні, панове, справжня з вами війна ще попереду! (О. Гончар)
перелічи́ти (полічи́ти) зу́би кому.
Ударити кого-небудь, перев. по зубах.
Приклади
- — Чом ти йому зубів не полічив? — загомоніли кругом (Панас Мирний)
- — Встане не на ту ногу пан управитель — і зуби перелічить, і служби позбавить (М. Стельмах)
лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам.
Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію.
Приклади
- Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов)
- лі́зти (наско́чити┌70041) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товарища, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький)
- — Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар)
- Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко)
і зу́би ви́збираєш грубо.
Поб'ю дуже боляче, відчутно ( перев. при погрозі побити кого-небудь).
Приклади
- і зубі́в не ви́збираєш. — Ти що? — аж підвівся з стільця земський.— П'яний приїхав. Я такого дам тобі агітатора, що й зубів не визбираєш (М. Стельмах)
- — Цить! а то як візьму кочергу, то й зуби визбираєш,— крикнула Кайдашиха й скочила з місця (І. Нечуй-Левицький)
попа́сти (попа́стися і т.ін.) чо́рту в зу́би, грубо.
Опинитися у скрутному становищі, бути в біді.
Приклади
- попа́стися в зу́би біді́. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали, Попався в зуби був біді (І. Котляревський)
- — Уже вертавсь у Паволоч, думав, що ти попавсь навіки чорту в зуби, так їхав рятувати (П. Куліш)
- Пройшовши мідні труби, попав чорту в зуби (Укр. присл.)
замовля́ти (загово́рювати) / замо́вити (заговори́ти) зу́би кому і без додатка.
Вводити в оману, дурити когось.
Приклади
- — Умієш ти [циган] замовити зуби, та щоб після цього в печінці не кололо (М. Стельмах)
- — У нас її [філоксери] нема! Старі люди скільки живуть, а такого не бачили. Не вірте, це він зуби нам замовляє! Це брехня (М. Коцюбинський)
Відвертати увагу кого-небудь від чогось, переводити розмову на щось інше.
Приклади
- Ідеаліст нещасний. Заговорив зуби, а я знову збився (І. Микитенко)
- Дядько Янко, щоб заспокоїти родичок, напевно, щось розказує, заговорює зуби (М. І. Тарновський)
лама́ти / Злама́ти (полама́ти і т.ін.) зу́би на кому--чому, об кого--що і без додатка.
Не діставати бажаного результату; зазнавати невдачі, поразки і т.ін.
Приклади
- пополама́ти собі́ зу́би (багато разів, тривалий час). [Сотник:] Пішли на валт, та з'їли гарбуза. Об нас собі пополамали зуби! (М. Старицький)
- — Нас підтримують київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружному опорі,— підемо на Буг (Іван Ле)
- Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? (В. Собко)
ні (ані́) в зуб [ного́ю], перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і т.ін..
Анітрохи, аніскільки, зовсім.
Приклади
- Я в латині — ні в зуб ногою (З газети)
- [Дудар:] Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. [Книш:] Я? Не розумію? [Дудар:] Ані в зуб (І. Микитенко)
- З людиною буває часто так, що, добре знаючи колишнього події, Вона сучасності ні в зуб не розуміє (М. Рильський)
- Він математики ні в зуб не знає (Леся Українка)
- Все те був мій план, якого ти ні в зуб не розумієш (І. Франко)
[і] зубі́в не позбира́ти, зі сл. уда́рити і под.
Дуже сильно.
Приклади
- — В Черешні [корови] вдача норовлива, хвицнути може ратицею так, що й зубів не позбираєш (Є. Гуцало)
дзвони́ти зуба́ми, фам.
Тремтіти від холоду, страху.
Приклади
- Вона [Анна] плакала голосно, а він [Михайло] смертельно перелякався.— Ходи! — кликнув, хрестячись та дзвонячи зубами (О. Кобилянська)
- — Мокрий, змерзлий вершник держиться за гриву та дзвонить зубами (Ю. Опільський)
- Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський)
Не мати чого їсти, голодувати.
Приклади
- Погана парафія, де піп зубами дзвонить (Укр. присл.)
світи́ти зуба́ми.
Широко посміхатися.
Приклади
- Незнаний хлопець стояв перед нею. Не крився, не таївся, хизувався чобітьми,.. світив зубами (К. Гордієнко)
скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т.ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, заскрипі́ти, скри́пнути, скреготну́ти і т.ін.) зуба́ми.
Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т.ін.
Приклади
- В пастуха надулись жили, і він зубами заскрипів: Ну, стій. Розправлюсь я з тобою, проклятий пане! Буде бій! (В. Сосюра)
- В нього зануртувалося всередині, він скрипнув зубами і стис щелепи, що його боляче шпигонуло в скроні (Григорій Тютюнник)
- Ти скрегнув зубами і стис кулака: — А це що? (А. Головко)
- А сам аж зубами скреготав [князь], що міг так забутися (І. Франко)
- Не скрипи зубами, Не лютуй, вороже, Марні твої мрії — Нас не переможеш! (Укр. нар. пісні)
до зубі́в, зі сл. озбро́єний і под.
Дуже добре, у достатній мірі.
Приклади
- Уночі Карапетян і Гаркавий, озброївшись до зубів, виповзли з траншеї і зникли у підземеллі (В. Собко)
- Перед ґанком попового будинку Сафрона зупинив озброєний до зубів вартовий (М. Стельмах)
як (мов, немо́в і т.ін.) ку́рячим зу́бом обче́ркнутий, жарт.
Такий, до якого не можна підступитися, звинуватити в чомусь і т.ін.
Приклади
- Де який ярмарок, базар, яка оказія — там вже й єсть її, тільки стережи краму.. От і всі знають, а немов курячим зубом обчеркнута: не доступляйсь до неї, не впіймаєш (Дніпрова Чайка)
рука́ми й нога́ми [й зуба́ми].
Категорично відмовлятися, виявляти повне небажання робити що-небудь, виконувати чийсь наказ, прохання і т.ін.
Приклади
- — Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти! Чіпка — руками й ногами! Та вже Оришка — давай його умовляти (Панас Мирний)
Всіма силами, повністю, абсолютно.
Приклади
- Пручавсь руками і ногами, Або, як вчить сучасна класика, чинили опір всіма засобами (С. Караванський)
- Та тепер кожен за землю руками й ногами, й зубами держиться! (Б. Грінченко)
на оди́н зуб; на одно́го зу́ба.
Дуже мало (про їжу).
Приклади
- — Боюся поїсти, бо тоді з голоду загину: се мені лиш на одного зуба (Три золоті сл.)
вчепи́тися [рука́ми й] зуба́ми за що, в що.
Міцно триматися чого-небудь, не відступати від чого-небудь або тримати щось.
Приклади
- Славка наступала батькові на горло — кинь торгівлю. Сава зубами вчепився за свою скриньку — не лишу! (С. Чорнобривець)
- Він не вчепився руками й зубами, як інші дукачі, в орну землю, а заглибився в темні ліси, кладучи їх під гостру сокиру (М. Стельмах)
оско́ма на зуба́х від чого, перев. у кого.
У когось виникає відраза до чого-небудь; неприємно, бридко від чогось.
Приклади
- — Ох, які ми сьогодні благородні,— зітхнув Христолобенко,— аж нудно, аж оскома на зубах од благородних слів (Є. Гуцало)
горі́шок не по зуба́х.
Дуже складна справа, не під силу кому-небудь.
Приклади
- Взявся Григорій за них [розрахунки] охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по зубах (З газети)
трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми.
Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання.
Приклади
- трима́ти язи́к на за́щіпці. — Ну, вже візьмемо тебе до компанії. Тільки з умовою: по-перше, язик маєш міцно тримати на защіпці і, по-друге, мусиш покірно виконувати все, що тобі звелять у дорозі (І. Коцюба)
- держа́ти язи́к на за́шморзі. Держи язик на зашморзі (Укр. присл.)
- трима́ти язи́к на припо́ні. Звичайно ж найбільше цього щастя перепадало Духновичу, проте й після помкомвзводової надбавки він не міг тримати свій язик на припоні (О. Гончар)
- — У тебе є свої бабські діла! Сюди не мішайся і держи язик на прив'язі (І. Чендей)
- держа́ти язи́к на при́в'язі. — А що я набридаю тобі, не обижайся [не ображайся] Василю, з хорошою людиною любо й поговорити. Взагалі я держу язик на прив'язі (А. Хижняк)
- трима́ти язики́ за зуба́ми. Боцман… підморгував і гнув і відповів Костеві бравим покахикуванням, яке мало показати, що на його судні всі вміють тримати язики за зубами (Ю. Яновський)
- — Чого заманулося? паничів! — усміхнулась Зайчиха, не вміючи держати язик за зубами (Панас Мирний)
- Він [пан] ще налив стаканчик, я викушала. Знову почав розмовлять, силкуючись випитати, але я цупко держала язик за зубами (М. Кропивницький)
- У нас є дані, що твої приятелі, особливо той, Артур, теж не дуже тримають язика за зубами (Валерій Шевчук)
- Так… Мамка наказала мені тримати язик за зубами (П. Гуріненко)
- Чи певні ви.., що серед двох десятків людей… не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами? А діло таке, що вимагає найсуворішої таємниці (А. Головко)
зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є).
Хто-небудь дуже тремтить від великого холоду або з переляку.
Приклади
- Тепер на горішніх поверхах вікна доводиться відчиняти — так спекотно, а ось на нижніх — зуб на зуб не потрапляє (З газети)
- Дячок хвилювався. Робилось зимно і трясло: зуб на зуб не попадав (М. Хвильовий)
- — Вовки в лісі з'явилися. Не чув? Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? Зуб на зуб не попадає! (М. Стельмах)
видира́ти (вирива́ти) / ви́дерти (ви́рвати) зуба́ми що.
Докладати всіх зусиль для досягнення чого-небудь.
Приклади
- Хома.. видирав своє право зубами (О. Гончар)
- Заздрість до Юрія, злість на Мірошниченка й Іваншина роздирали його. Він тепер зубами.. буде видирати своє щастя (М. Стельмах)
перетира́ти (перебира́ти, перемина́ти і т.ін.) / перете́рти (перебра́ти, перем'я́ти і т.ін.) на зуба́х кого.
Пліткувати, лихословити про кого-небудь.
Приклади
- Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх (Панас Мирний)
- Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний)
- А в гостинній панійки скрекотять, як ті сороки: без сорома кожного на зубах перетирають (Панас Мирний)
цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми.
Тремтіти від холоду, страху і т.ін.
Приклади
- сікти́ зуба́ми. Їй нараз зробилося якось зимно-зимно, так що почала голосно сікти зубами (І. Франко)
- Вскочив [Пилипко] у хату, як пуп синій, зубами цокоче (Панас Мирний)
- дзвони́ти зуба́ми. Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський). ля́скати зуба́ми. Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег (Григорій Тютюнник)
- — Лишенько! Хоча б у двері не добивалося! — Знову цокочучи зубами, прошепотіла Килина (І. Сочивець)
- — Ой, дядьку, привид! — цокотимо зубами. — Де? — Ой на цвинтарі, там у кущах! (Народні оповідання)
- На зимового Миколая завжди було холодно, ми цокали зубами (В. Минко)
- — Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти — вкинула прикро Надя (Леся Українка)
заора́ти (зари́ти) но́сом, фам.
Упасти обличчям донизу.
Приклади
- зуба́ми заора́ти. — Стій! ні з місця! — крикнув той [панич] і шпорнув [шпурнув] першого з рудника так, що аж той зубами заорав (Панас Мирний)
- запоро́ти но́сом. Підвившись з задньої лави, як завжди, з-між молодиць, щоб іти наперед, він [Проць] чомусь плямисто почервонів, що рідко траплялось, а зустрівшись поглядом з Ловачем, не до добра спікнувся, мало не запоров носом (В. Бабляк)
- Навмання кинувся Петрик до Дашковців. Прожогом вскочив у двері і зарив носом: за кустом порічок переможно скалив зуби Олесь (Є. Куртяк)
- Вийшов з дрюком дід Улас: — Ну, то як тобі у нас? — За коротким цим опросом [запитанням] Аж зарила біда носом (С. Воскрекасенко)
- Він з розгону вдарив Аніфата і той, спотикаючись, заорав носом у пісок (С. Чорнобривець);Так осліп, нещасний [Михайлик], від тої отрути кохання, що й рівчака перед собою не вздрів і так заорав туди носом, аж кров пішла (О. Ільченко)
- Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (П. Панч)
хоч до ра́ни (до боля́чки і т.ін.) клади́ (приклада́й і т.ін.).
зі сл. таки́й і под. Добрий, лагідний, податливий і т.ін..
Приклади
- Мати у неї така, хоч до рани прикладай. хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади… Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко)
Надзвичайно дуже, занадто.
Приклади
- [Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка)
- Дивиться [Латка] такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко)
- Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан)
виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому.
Бити кого-небудь по зубах.
Приклади
- [Хома:] Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров)
хоч зуба́ми вирива́й (видира́й).
Дуже міцно.
Приклади
- Їхня справа буденна, проста — визволяти з затверділих снігових заметів [телефонний] дріт, який мов уріс туди… так, що хоч зубами виривай (Ю. Збанацький)
молоти́ти зуба́ми (язико́м), зневажл.
Говорити непотрібне.
Приклади
- зу́бом молоти́ти. — Раз робити, так робити, а не зубом молотити… Кидай свою сигару та берімося за пилку… (В. Кучер)
- молоти́ти язико́м, як ці́пом. Вона, як ціпом, молотить.. язиком (Д. Бедзик)
- — Її за тоту [ту] політику вигнали з гімназії, а вона.. молотить і далі язиком (Д. Бедзик)
[і] на зуб ні́чого покла́сти кому, у кого.
Хто-небудь зовсім не має продуктів харчування.
Приклади
- Заробітчани довго мовчали. Лук'ян, худий, сірий, злий, сказав: — Ви собі дома, може, хоч який сухар маєте, а нам і на зуб нічого покласти (П. Панч)
вибива́ти зуба́ми чечі́тку (третяка́).
Дрижати, клацаючи зубами ( перев. від холоду або переляку).
Приклади
- — Ти Гната безп'ятого кликав? — питається біс.— Я! — відповів Терентій, посміхнувся над силу, а сам так зубами чечітку вибиває, що аж вихилитуються вони (М. Стельмах)
приде́ржати / приде́ржувати язи́к ([свого́] язика́) [за зуба́ми].
Утриматися від розмови, від висловлення; змовчати.
Приклади
- — І ти, Павле Григоровичу, придержав язика за зубами (П. Панч)
- Але на цей раз я таки придержав свого язика і не розповів нічого (Л. Смілянський)
діста́ти / дістава́ти по зуба́х від кого і без додатка, згрубо.
Зазнати невдачі, поразки у боротьбі, у бою тощо.
Приклади
- Повторити наступ вони [фашисти] наважились аж через півтора місяця і знову, як відомо, дістали по зубах (З газети)
кла́цати зуба́ми.
Дуже мерзнути.
Приклади
- — Як ти себе вночі почуваєш… Зубами здорово клацаєш? — Що ти!.. Буває навіть жарко (О. Гончар)
фам. Прагнути домогтися, досягти і т.ін. чого-небудь.
Приклади
- [Острожин:] ..Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі.. Та змилуйтесь! Чи один же цілий вік клацав зубами даремно, ви одразу такий шматок урвали… (Леся Українка)
на кого, грубо. Вороже, недоброзичливо і т.ін. ставитися до кого-небудь.
Приклади
- Не живуть [люди], а по-вовчому бродять по світу і клацають один на одного зубами… (О. Гончар)
бра́тися / взя́тися зуба́ми за що.
Рішуче, настійно робити що-небудь, домагатися чого-небудь.
Приклади
- — Зубами взявся я за це діло. Пішов по установах, в усіх кабінетах побував, всі дозволи одержав (О. Гончар)
да́ти по зуба́х кому.
Побити кого-небудь, розправитися з кимсь.
Приклади
- Знали вже [військовополонені].., як дали наші по зубах фашистам під Москвою (В. Козаченко)
як у Сірка́ із зубі́в, зі сл. не ви́рвати і т.ін.
Зовсім, ніяк.
Приклади
- — Ой, сину,..У добрих людей, у таких, щоб поділились, в самих нічого немає, а в тих, у кого є,— не вирвеш, як у Сірка із зубів (Ю. Збанацький)
о́ко за о́ко; зуб за зуб.
Уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу і т.ін.; відплата тим самим.
Приклади
- о́ко за око́ і зуб за зу́ба. Ви чули, що сказано: Око за око і зуб за зуба. А я вам кажу не противитись злому (Біблія)
- За мораллю й за законами кримінальних за все мусить бути тяжка відплата. Око за око (І. Багряний)
- Так,— думав він [Тимко] тепер, лежачи під кущем терну…— Що ж? Нехай так і буде. Я їм свого не подарую. Око за око, зуб за зуб (Григорій Тютюнник)
видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла) у кого, кого і без додатка, несхв.
Силоміць забирати, віднімати що-небудь у когось.
Приклади
- [Одарка:] Нехай віддасть хустку. Я в нього [Олексія] з горла видеру… (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Тих, кому захочеться взяти булаву, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмеля (Н. Рибак)
- — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман..— Ціпов'яз з зубів видер мені ниву! (М. Коцюбинський)
- — Газда.., а в бінної [бідної] удови з рота видираєш (Г. Хоткевич)
зуб за зуб.
Відплата, помста образою за образу.
Приклади
- Він рад був, що може відплатити Рифці зуб за зуб (І. Франко)
- — А що ж, вони наших рубатимуть, на рожни підійматимуть, а ми з ними цяцькатись? — говорили бійці загону.— Ні, зуб за зуб! Кров за кров! (О. Гончар)
не по зуба́х кому, чиїх.
Не під силу кому-небудь; який перевищує чиї-небудь фізичні або духовні можливості; надмірно важкий.
Приклади
- по зуба́х.— Гарний горішок, тільки шкода — не наш,— кивнув Потьомкін на острів…— Думаю, що Антонові Андрійовичу з його козаками цей горішок буде цілком по зубах (С. Добровольський)
- Тільки без дурощів: не хапати здобич, що не по зубах (М. Стельмах)
- — А ти як думав? Кажу, буду слухати, значить буду.— Та вона ж [лекція] для тебе непідходяща, не по твоїх, як то кажуть, зубах,— говорив глузливим тоном парубок (Г. Коцюба)
[аж] вухналі́ кува́ти зуба́ми, жарт.
Дуже тремтіти (від холоду, переляку і т.ін.).
Приклади
- Тільки змерз чомусь, хоч і була ніч тепла,— аж вухналі кував зубами ковалисько (О. Ільченко)
- Загорнувся він у перетку [у сіть], сидить, ухналі зубами кує (Україна сміється)
торгува́ти зуба́ми.
Сміятися, глузувати з кого-, чого-небудь.
Приклади
- — А ти чого зубами торгуєш? Тут про діло балакають! (Григорій Тютюнник)
Око за око, зуб за зуб!
Біблійна формула закону помсти, що неодноразово зустрічається в Старому Заповіті, наприклад: «А хто зробить шкоду ближньому своєму, тому треба зробити те саме, що він учинив. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб…» (Левит, 24,19-20).
У сучасній мові — відплата повною мірою за заподіяне зло.
Приклади
У сучасній мові — відплата повною мірою за заподіяне зло.
Приклади
-
— Пан Бог дарує даруючим.
— Дешево, отче каноніку, хочеш відбутись. Козацька регула — око за око, зуб за зуб! (П. Панч, Гомоніла Україна)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також