ЗУБАМИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

дзвони́ти зуба́ми, фам.

Тремтіти від холоду, страху. Приклади

Вона [Анна] плакала голосно, а він [Михайло] смертельно перелякався.— Ходи! — кликнув, хрестячись та дзвонячи зубами (О. Кобилянська)
— Мокрий, змерзлий вершник держиться за гриву та дзвонить зубами (Ю. Опільський)
Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський)

Не мати чого їсти, голодувати. Приклади

Погана парафія, де піп зубами дзвонить (Укр. присл.)

світи́ти зуба́ми.

Широко посміхатися. Приклади

Незнаний хлопець стояв перед нею. Не крився, не таївся, хизувався чобітьми,.. світив зубами (К. Гордієнко)

скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т.ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, заскрипі́ти, скри́пнути, скреготну́ти і т.ін.) зуба́ми.

Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т.ін. Приклади

В пастуха надулись жили, і він зубами заскрипів: Ну, стій. Розправлюсь я з тобою, проклятий пане! Буде бій! (В. Сосюра)
В нього зануртувалося всередині, він скрипнув зубами і стис щелепи, що його боляче шпигонуло в скроні (Григорій Тютюнник)
Ти скрегнув зубами і стис кулака: — А це що? (А. Головко)
А сам аж зубами скреготав [князь], що міг так забутися (І. Франко)
Не скрипи зубами, Не лютуй, вороже, Марні твої мрії — Нас не переможеш! (Укр. нар. пісні)

рука́ми й нога́ми [й зуба́ми].

Категорично відмовлятися, виявляти повне небажання робити що-небудь, виконувати чийсь наказ, прохання і т.ін. Приклади

— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти! Чіпка — руками й ногами! Та вже Оришка — давай його умовляти (Панас Мирний)

Всіма силами, повністю, абсолютно. Приклади

Пручавсь руками і ногами, Або, як вчить сучасна класика, чинили опір всіма засобами (С. Караванський)
Та тепер кожен за землю руками й ногами, й зубами держиться! (Б. Грінченко)

вчепи́тися [рука́ми й] зуба́ми за що, в що.

Міцно триматися чого-небудь, не відступати від чого-небудь або тримати щось. Приклади

Славка наступала батькові на горло — кинь торгівлю. Сава зубами вчепився за свою скриньку — не лишу! (С. Чорнобривець)
Він не вчепився руками й зубами, як інші дукачі, в орну землю, а заглибився в темні ліси, кладучи їх під гостру сокиру (М. Стельмах)

трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми.

Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання. Приклади

трима́ти язи́к на за́щіпці. — Ну, вже візьмемо тебе до компанії. Тільки з умовою: по-перше, язик маєш міцно тримати на защіпці і, по-друге, мусиш покірно виконувати все, що тобі звелять у дорозі (І. Коцюба)
держа́ти язи́к на за́шморзі. Держи язик на зашморзі (Укр. присл.)
трима́ти язи́к на припо́ні. Звичайно ж найбільше цього щастя перепадало Духновичу, проте й після помкомвзводової надбавки він не міг тримати свій язик на припоні (О. Гончар)
— У тебе є свої бабські діла! Сюди не мішайся і держи язик на прив'язі (І. Чендей)
держа́ти язи́к на при́в'язі. — А що я набридаю тобі, не обижайся [не ображайся] Василю, з хорошою людиною любо й поговорити. Взагалі я держу язик на прив'язі (А. Хижняк)
трима́ти язики́ за зуба́ми. Боцман… підморгував і гнув і відповів Костеві бравим покахикуванням, яке мало показати, що на його судні всі вміють тримати язики за зубами (Ю. Яновський)
— Чого заманулося? паничів! — усміхнулась Зайчиха, не вміючи держати язик за зубами (Панас Мирний)
Він [пан] ще налив стаканчик, я викушала. Знову почав розмовлять, силкуючись випитати, але я цупко держала язик за зубами (М. Кропивницький)
У нас є дані, що твої приятелі, особливо той, Артур, теж не дуже тримають язика за зубами (Валерій Шевчук)
Так… Мамка наказала мені тримати язик за зубами (П. Гуріненко)
Чи певні ви.., що серед двох десятків людей… не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами? А діло таке, що вимагає найсуворішої таємниці (А. Головко)

видира́ти (вирива́ти) / ви́дерти (ви́рвати) зуба́ми що.

Докладати всіх зусиль для досягнення чого-небудь. Приклади

Хома.. видирав своє право зубами (О. Гончар)
Заздрість до Юрія, злість на Мірошниченка й Іваншина роздирали його. Він тепер зубами.. буде видирати своє щастя (М. Стельмах)

цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми.

Тремтіти від холоду, страху і т.ін. Приклади

сікти́ зуба́ми. Їй нараз зробилося якось зимно-зимно, так що почала голосно сікти зубами (І. Франко)
Вскочив [Пилипко] у хату, як пуп синій, зубами цокоче (Панас Мирний)
дзвони́ти зуба́ми. Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський). ля́скати зуба́ми. Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег (Григорій Тютюнник)
— Лишенько! Хоча б у двері не добивалося! — Знову цокочучи зубами, прошепотіла Килина (І. Сочивець)
— Ой, дядьку, привид! — цокотимо зубами. — Де? — Ой на цвинтарі, там у кущах! (Народні оповідання)
На зимового Миколая завжди було холодно, ми цокали зубами (В. Минко)
— Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти — вкинула прикро Надя (Леся Українка)

заора́ти (зари́ти) но́сом, фам.

Упасти обличчям донизу. Приклади

зуба́ми заора́ти. — Стій! ні з місця! — крикнув той [панич] і шпорнув [шпурнув] першого з рудника так, що аж той зубами заорав (Панас Мирний)
запоро́ти но́сом. Підвившись з задньої лави, як завжди, з-між молодиць, щоб іти наперед, він [Проць] чомусь плямисто почервонів, що рідко траплялось, а зустрівшись поглядом з Ловачем, не до добра спікнувся, мало не запоров носом (В. Бабляк)
Навмання кинувся Петрик до Дашковців. Прожогом вскочив у двері і зарив носом: за кустом порічок переможно скалив зуби Олесь (Є. Куртяк)
Вийшов з дрюком дід Улас: — Ну, то як тобі у нас? — За коротким цим опросом [запитанням] Аж зарила біда носом (С. Воскрекасенко)
Він з розгону вдарив Аніфата і той, спотикаючись, заорав носом у пісок (С. Чорнобривець);Так осліп, нещасний [Михайлик], від тої отрути кохання, що й рівчака перед собою не вздрів і так заорав туди носом, аж кров пішла (О. Ільченко)
Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (П. Панч)

хоч зуба́ми вирива́й (видира́й).

Дуже міцно. Приклади

Їхня справа буденна, проста — визволяти з затверділих снігових заметів [телефонний] дріт, який мов уріс туди… так, що хоч зубами виривай (Ю. Збанацький)

молоти́ти зуба́ми (язико́м), зневажл.

Говорити непотрібне. Приклади

зу́бом молоти́ти. — Раз робити, так робити, а не зубом молотити… Кидай свою сигару та берімося за пилку… (В. Кучер)
молоти́ти язико́м, як ці́пом. Вона, як ціпом, молотить.. язиком (Д. Бедзик)
— Її за тоту [ту] політику вигнали з гімназії, а вона.. молотить і далі язиком (Д. Бедзик)

вибива́ти зуба́ми чечі́тку (третяка́).

Дрижати, клацаючи зубами ( перев. від холоду або переляку). Приклади

— Ти Гната безп'ятого кликав? — питається біс.— Я! — відповів Терентій, посміхнувся над силу, а сам так зубами чечітку вибиває, що аж вихилитуються вони (М. Стельмах)

приде́ржати / приде́ржувати язи́к ([свого́] язика́) [за зуба́ми].

Утриматися від розмови, від висловлення; змовчати. Приклади

— І ти, Павле Григоровичу, придержав язика за зубами (П. Панч)
Але на цей раз я таки придержав свого язика і не розповів нічого (Л. Смілянський)

кла́цати зуба́ми.

Дуже мерзнути. Приклади

— Як ти себе вночі почуваєш… Зубами здорово клацаєш? — Що ти!.. Буває навіть жарко (О. Гончар)

фам. Прагнути домогтися, досягти і т.ін. чого-небудь. Приклади

[Острожин:] ..Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі.. Та змилуйтесь! Чи один же цілий вік клацав зубами даремно, ви одразу такий шматок урвали… (Леся Українка)

на кого, грубо. Вороже, недоброзичливо і т.ін. ставитися до кого-небудь. Приклади

Не живуть [люди], а по-вовчому бродять по світу і клацають один на одного зубами… (О. Гончар)

бра́тися / взя́тися зуба́ми за що.

Рішуче, настійно робити що-небудь, домагатися чого-небудь. Приклади

— Зубами взявся я за це діло. Пішов по установах, в усіх кабінетах побував, всі дозволи одержав (О. Гончар)

[аж] вухналі́ кува́ти зуба́ми, жарт.

Дуже тремтіти (від холоду, переляку і т.ін.). Приклади

Тільки змерз чомусь, хоч і була ніч тепла,— аж вухналі кував зубами ковалисько (О. Ільченко)
Загорнувся він у перетку [у сіть], сидить, ухналі зубами кує (Україна сміється)

торгува́ти зуба́ми.

Сміятися, глузувати з кого-, чого-небудь. Приклади

— А ти чого зубами торгуєш? Тут про діло балакають! (Григорій Тютюнник)

ціди́ти / проціди́ти крізь зу́би, зневажл.

Говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот. Приклади

ціди́ти слова́ крізь зу́би. А Сафатові повиділося, що Стрибог, мабуть, хоче хмуритися; тим-то низенько склонився й несміло цідив слова крізь зуби (Л. Мартович)
Молодий стурбований голос щось тихо промовив до кулеметника. Той крізь зуби злостиво і спокійно процідив: — Зараз, товаришу командир (М. Стельмах)
— А нам тепер жалування прибавили, — процідила крізь зуби [вчителька] (А. Тесленко)
Особливо Підпара ненавидів бідних. Зсував густі брови і з презирством цідив крізь зуби: Голота! що воно має.. (М. Коцюбинський)

ні (ані́) в зуб [ного́ю], перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і т.ін..

Анітрохи, аніскільки, зовсім. Приклади

Я в латині — ні в зуб ногою (З газети)
[Дудар:] Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. [Книш:] Я? Не розумію? [Дудар:] Ані в зуб (І. Микитенко)
З людиною буває часто так, що, добре знаючи колишнього події, Вона сучасності ні в зуб не розуміє (М. Рильський)
Він математики ні в зуб не знає (Леся Українка)
Все те був мій план, якого ти ні в зуб не розумієш (І. Франко)

зу́би пока́зувати / показа́ти, ірон.

Посміхатися до кого-небудь. Приклади

А вулицею іде дядько Микола й питає: чи я сплю на пні, чи дрімаю? Я йому показую зуби й кажу: не сплю і не дрімаю (М. Стельмах)
Мій Омелько й собі… до неї [дячихи] через тин: гі, гі, гі! і собі показує зуби (І. Нечуй-Левицький)

[і] зубі́в не позбира́ти, зі сл. уда́рити і под.

Дуже сильно. Приклади

— В Черешні [корови] вдача норовлива, хвицнути може ратицею так, що й зубів не позбираєш (Є. Гуцало)

гостри́ти ( рідше точи́ти) зу́би, несхв.

Мати на меті відібрати щось у кого-небудь. Приклади

Не гостри зубів на чужеє (М. Номис)
остри́ти зу́би діал. Нехай собі не острить зуби на батькове добро (І. Франко)
Почулися слова [Христі]: — Ви, отче, як вовк. Де вглядите [побачите] овечку, вже й зуби точите (В. Речмедін)
— Ми підемо шарпати кримські береги, коли Жолкевський точить зуби на нашу волю! (З. Тулуб)

на кого--що і без додатка. Прагнути здобути чиюсь прихильність або заволодіти ким-, чим-небудь; посягати. Приклади

Чи був же хоч один з них [парубків], щоб не гострив зубів на неї [дівчину] (Г. Квітка-Основ'яненко)
Батьки та матері гострили на його [нього] зуби, як на корисного жениха (Панас Мирний)

на що. Прагнути одержати вигоду з чогось. Приклади

Керівництво гострить зуби на обчислювальну техніку, роздобути з неймовірними труднощами.. Можливості її використання уявляє туманно, та дуже вже хочеться відрапортувати про виконання (чергової) постанови про впровадження комп'ютерів (З журналу)
В похоронному закладі… не мають прейскуранта.. Для Клавди ясно, що вони вже п'ять днів гострять зуби на похорон у Річинських (Ірина Вільде)

на кого, рідше проти (супроти) кого. Прагнути заподіяти комусь прикрість, шкоду і т.ін.; гніватися на когось. Приклади

гостри́ти зу́ба. Здається, ніхто не гострив на нього зуба (З газети)
— Я тебе наскрізь бачу. Давно ви точите зуби на Борзня, ось тепер і радієте, що звели з ним рахунки (Ю. Бедзик)
Дійшло до його вух, що бояри знов гострять супроти нього зуби (А. Хижняк)
На Полтавщину нема вороття. Там на мене управитель зуби гострить, закатує (П. Кочура)
— Ну, вже я на того Стецька гострю зуби. Прохав бісового квакала зорати ниву ще з осені,— ніколи — каже (Панас Мирний)

зу́би прорі́жуться у кого.

Хто-небудь набереться сили, стане владним, грізним. Приклади

[Гаркуша:] Проріжуться і в нас зуби, зачекай [Насте]… Не завжди нам по чужих прикажчикувати… (О. Гончар)

па́льця в рот не клади́ кому і без додатка.

Хто-небудь уміє обстоювати свою думку, позицію, свій погляд, захистити свої інтереси і т.ін. Приклади

[Заболотний:] Де ж це Ярошенко? [Віктор:] Заява на нього надійшла. Серйозні справи викриваються. [Заболотний:] Он воно що!.. І все ж ти йому пальця в рот не клади. Він брат, — ого! Я його знаю… (О. Левада)
Зубата тітка,— подумав [Сагайдак],— цій пальця в рот не клади (С. Добровольський)

Хто-небудь кмітливий, дотепний, тямущий. Приклади

не клади́ па́льця на зу́би. Піп у мене — я думав перше — так собі пришелепуватий чоловічок, коли, здається, я помилився — не клади йому пальця на зуби (С. Васильченко)
Гострий розум у Кузьми Харитоновича: пальця в рот не клади. Не кожний отак швидко зметикує, що й до чого (Я. Гримайло)

зуби скрипля́ть, у кого і без додатка.

Хтось дуже розлючений, сповнений гніву, ненависті. Приклади

[Варка:] Оце ж у свахи Кондашихи аж зуби скрипітимуть від заздрості (М. Кропивницький)

до зубі́в, зі сл. озбро́єний і под.

Дуже добре, у достатній мірі. Приклади

Уночі Карапетян і Гаркавий, озброївшись до зубів, виповзли з траншеї і зникли у підземеллі (В. Собко)
Перед ґанком попового будинку Сафрона зупинив озброєний до зубів вартовий (М. Стельмах)

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти на зу́би (на зуб і т.ін.).

кого. Обирати кого-небудь об'єктом глузування, пліток і т.ін.; судити, гудити. Приклади

ухопи́ти на зу́ба. Та все ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)
узя́ти на зубо́к. Любила [купчиха] чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний)
Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич)
бра́ти на зубки́. [Гаврик:] Ну і хотів би я знати, чи й сьогодня [сьогодні] Насті похвортунить [пофортунить] так, як у ту неділю, що всіх перетанцювала? [Настя:] Краще б не брав мене на зубки (М. Кропивницький)
Коли приходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ґанком зборні, брали його на зуби (М. Коцюбинський)

що. Говорити, підхоплювати що-небудь сказане дотепно, влучно, вдало. Приклади

взя́ти на зубо́к.— Який я вам Тихін Оверкович? Що за панібратство? Прошу називати мене… товариш Басистий!.. Народ і взяв це на зубок. Усі як змовилися, почали називати його тільки так: Товаришу Басистий (В. Минко)

кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю (на ми́сник).

Голодувати. Приклади

зу́би на клино́к. Козу зарізав,. .м'ясо з'їмо, а тоді зуби на клинок (Р. Іваничук)
хоч зу́би клади́ на поли́цю. Іще раз вона спече коржі, а тоді хоч зуби клади на полицю (С. Чорнобривець)
Що те панське жалування: сьогодні воно сяк-так годує тебе, а завтра, схоче пан, і покладеш зуби на полицю… (М. Стельмах)
Там [у степу], коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається… отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю (Ю. Збанацький)

як (мов, немо́в і т.ін.) ку́рячим зу́бом обче́ркнутий, жарт.

Такий, до якого не можна підступитися, звинуватити в чомусь і т.ін. Приклади

Де який ярмарок, базар, яка оказія — там вже й єсть її, тільки стережи краму.. От і всі знають, а немов курячим зубом обчеркнута: не доступляйсь до неї, не впіймаєш (Дніпрова Чайка)

хоч зу́би рви кому.

зі сл. п'яний. Дуже надзвичайно, у великій мірі. Приклади

Дідич такий п'яний, що хоч йому зуби рви, ліг тут же на лавочці й одразу захропів (Казки Буковини..)

на оди́н зуб; на одно́го зу́ба.

Дуже мало (про їжу). Приклади

— Боюся поїсти, бо тоді з голоду загину: се мені лиш на одного зуба (Три золоті сл.)

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. Приклади

— Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)

оско́ма на зуба́х від чого, перев. у кого.

У когось виникає відраза до чого-небудь; неприємно, бридко від чогось. Приклади

— Ох, які ми сьогодні благородні,— зітхнув Христолобенко,— аж нудно, аж оскома на зубах од благородних слів (Є. Гуцало)

вхопи́ти на зу́би (на зу́ба, на зу́бки), розм.

Обирати кого-небудь об'єктом розмов, пересудів та дошкульного глузування. Приклади

вхопи́ти на ку́тні. [Любка:] Він її очима пече, а вона аж міниться в лиці, та все, сердешна, молиться та навколішки припада! [Хведоска:] Вже вхопили на кутні? (М. Кропивницький)
[Надежда (сміється):] Ходімте, доки у мене є зайвий час та нікого нема в хаті, я вам прокажу азбуку, і ви побачите, як швидко у нас піде грамота. [Прохор:] Та я той… Ну, а як дізнаються та вхоплять на зубки? Знаєш, який у нас народ!.. (М. Кропивницький)
— Та ви ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)

ма́ти зуб (зу́ба) на кого.

Сердитися, гніватися на кого-небудь. Приклади

ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко)
ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін)
[Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан)
Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич)
Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний)

проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Приклади

— Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини.. зуб (Ю. Смолич)
Тільки проти Назарька зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний)
[Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко)
Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей)

горі́шок не по зуба́х.

Дуже складна справа, не під силу кому-небудь. Приклади

Взявся Григорій за них [розрахунки] охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по зубах (З газети)

потра́пити (попа́стися і т.ін.) на [го́стрі (голо́дні і т.ін.)] зу́би кому і без додатка.

Стати об'єктом лихослів'я, пліток і т.ін. Приклади

— Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! — сказав Гулак господареві (В. Шевчук)
попа́стися (попа́сти┌99733) на зубо́к. [Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький)
Попав їм [сусідам] Заруба на гострі зуби (В. Кучер)
Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець)

продава́ти зу́би.

Сміятися без причини, нарочито насміхатися, усміхатися. Приклади

— О, гляньте! Це наш мельник вийшов на гатку та продає зуби! (М. Стельмах)
— Ой! — зареготала вона [дівчина]. — А чого так? — Щоб менше зуби продавала… (В. Винниченко)
Але одного дня таки не витримав: він сказав їй, що взяв її не на те, щоб вона продавала зуби та реготалась з парубками (М. Коцюбинський)
Між людьми чесними зубів не продавай (Укр. присл.)

вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл.

Робити грізний вигляд. Приклади

Страдницький люто свариться на нього арапником, а парубчак у відповідь махнув кулаком, вишкірив зуби і зник між деревами. Шукай тепер вітра в полі (М. Стельмах)
А коли він [прапорщик] блимнув білками і вишкірив зуби, Василько зі страху аж скрикнув (П. Панч)
Юля, щоб не трудити ніг, сіла на дривітню. Андрій люто вишкірив зуби і гримнув, щоб вона встала (Григорій Тютюнник)
Ще й на моє нещастя прийшла мені на думку та страшна тітка Наталія: так-таки, неначе вона стоїть передо мною та вишкіряє зуби (І. Нечуй-Левицький)

Злісно накидатися на кого-, що-небудь, виступати проти когось, чогось. Приклади

Проти укладання мирного договору зняла галас уся тодішня контрреволюція. Валківська контора також вишкіряла зуби (В. Минко)

до кого і без додатка. Сміятися. Приклади

вибі́лювати зу́би. — Ти чого вибілюєш зуби? — здивувався батько. — Бо є що вибілювати, — ще більше розбирав мене сміх (М. Стельмах)
У Джантемира відлягло від серця: отже, можна спокійно сидіти на Орі до весни, і він із непідробною радістю вищирив свої рідкі жовті зуби (З. Тулуб)
Військо! Лаврентій єхидно вишкірив зуби: яке то військо? Отара овець! (А. Хижняк)
А стиляга удавано здивувався: — Що, важний птах? Може, вихователь який? Тепер уже всі глянули на Миколу, вишкірили зуби, сміються (Ю. Збанацький)
А Калістрат Пилипович пихкає цигаркою й усміхається… — І чого б я ото зуби шкірив? Он в газетах пишуть, що озимина підгуляла, що шкідник насувається.. А Калістрат Пилипович усміхається (Остап Вишня)
— Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М. Стельмах)
Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич)

самі́ ву́ха та зу́би.

Дуже худий. Приклади

Я не вважав себе за хворого, хіба що був худий — самі вуха та зуби (П. Панч)

зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є).

Хто-небудь дуже тремтить від великого холоду або з переляку. Приклади

Тепер на горішніх поверхах вікна доводиться відчиняти — так спекотно, а ось на нижніх — зуб на зуб не потрапляє (З газети)
Дячок хвилювався. Робилось зимно і трясло: зуб на зуб не попадав (М. Хвильовий)
— Вовки в лісі з'явилися. Не чув? Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? Зуб на зуб не попадає! (М. Стельмах)

злама́ти (зломи́ти) зу́би на чому і без додатка.

Зазнати поразки, невдачі у чому-небудь. Приклади

— Нас підтримають київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружньому опорі, — підемо на Буг (Іван Ле)
Під Москвою зломив [фашист] зуби, в Ленінград не йде без шуби! В Сталінграді все покинув, До Харкова дер без впину (Укр. думи.)

Затративши чимало праці, зусиль, не справитися з чим-небудь. Приклади

Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? Смішно навіть про це думати (В. Собко)

показа́ти / рідко пока́зувати [свої] зу́би (ро́ги, па́зури).

Виявити свою злостиву вдачу, злі наміри і т.ін. Приклади

Влещуючи однією рукою поспільство, пан Бжеський незабаром показав свої пазури (З. Тулуб). — Ось же написано чорним по білому — неблагонадійний!.. Це значить, що новий лад не може на вас покластися, що ви в любий момент можете показати свої пазури (Ю. Збанацький)
Тепер [після пожежі] настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка і дітей. Тоді й батько показав роги… (А. Крушельницький)
— Хіба ти сама змалку не вивірила? Не дався він тобі ще узнаки? Підожди трохи, він покаже свої зуби ще гостріші, ніж колись… (Панас Мирний)

перетира́ти (перебира́ти, перемина́ти і т.ін.) / перете́рти (перебра́ти, перем'я́ти і т.ін.) на зуба́х кого.

Пліткувати, лихословити про кого-небудь. Приклади

Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх (Панас Мирний)
Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний)
А в гостинній панійки скрекотять, як ті сороки: без сорома кожного на зубах перетирають (Панас Мирний)

хоч до ра́ни (до боля́чки і т.ін.) клади́ (приклада́й і т.ін.).

зі сл. таки́й і под. Добрий, лагідний, податливий і т.ін.. Приклади

Мати у неї така, хоч до рани прикладай. хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади… Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко)

Надзвичайно дуже, занадто. Приклади

[Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка)
Дивиться [Латка] такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко)
Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан)

виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому.

Бити кого-небудь по зубах. Приклади

[Хома:] Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров)

виска́лювати (вискаля́ти) / ви́скалити зу́би, зневажл.

Сміятися або посміхатися. Приклади

Він знову приносить півторбини оладків, канючить, вискаливши зуби: Федоте, зроби шаблю (Григорій Тютюнник)
— А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Г. Квітка-Основ'яненко)
Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т. Шевченко)

лупи́ти / полупи́ти зу́би.

грубо. Сміятися, реготати. Приклади

— Нічого зуби лупить. Я, може, смерть перед собою бачив (Григорій Тютюнник)

з ким і без додатка, жарт. Проводити час у веселих розмовах з ким-небудь; розмовляти. Приклади

Можна й біля ґанку зуби полупити (Ю. Збанацький)
Не швидко прибіг лакей на генеральшин крик. Не де ж він був, як не лупив зуби з Уляною (Панас Мирний)

ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би).

Їсти, з'їдати. Приклади

— От матінку маю,— скаржився Денис, мотузуючи торбу.— Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник)

грі́ти зу́би на со́нці, жарт.

Проводити час у несерйозних розмовах ( перев. надворі). Приклади

Гріють зуби на сонці (сказано про жіноту, що весною, в свято, посідали під тином і скрекочуть собі) (Укр. присл.)

до чо́рта в зу́би, грубо.

У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. Приклади

[само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в… огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко)
чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький)
до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний)
[Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко)
[Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький)

на зу́би (на зу́ба), зі сл. ма́ти, дава́ти і т.ін.

Поїсти, перекусити. Приклади

— Ну, добре,— сказав Павло.— Давайте-но щось там на зуба, та треба бігти до машини (В. Кучер)
[Сліпий:] Гей, ти, де ти, балагуло, маєш ти там що на зуби? Горбатий провідник, почувши таку бесіду, навпростець шморгнув рукою в торби сліпого, вийняв добрий хліб, сіль і. .фляжку горілки (І. Франко)

в зу́би кому, фам.

Безпосередньо комусь (давати, тицяти, совати що-небудь). Приклади

Мені в зуби — диплом і розподілення в незабутній край босоногого дитинства (А. Крижанівський)
—Пошлеш титарям два вози горшків: сунеш благочинному в зуби горшка, а благочинній макітру (І. Нечуй-Левицький)

зав'я́знути (зав'я́зти, нав'я́зти і т.ін.) в зу́би (в зуба́х) кому.

Стати об'єктом постійних розмов, думок і т.ін. Приклади

— Е-е, коли б ви розказали про замчище, діду.— Зав'язло тобі в зуби те замчище! Дивись, і з голови не виходить (Панас Мирний)

Дуже сподобатися. Приклади

[Терпелиха:] Знаю, чом тобі всі не люб'язні; Петро нав'яз тобі в зуби (І. Котляревський)
— Он Петро Горбатюк…— не слухала, бубоніла своє стара.— Чим не пара?.. Так ні — зав'яз їй у зубах той Наумчик (І. Рябокляч)

зці́пивши зу́би.

Стримуючи свої почуття, бажання; напруживши всі сили. Приклади

Ольга, зціпивши зуби, тамувала гнів (Я. Качура)
Він [Олаф] сам дрижав і працював з несамовитістю, зціпивши уперто зуби й майже не спочиваючи (В. Винниченко)
[Юда:] Учитель мав улюбленців між нами, — ми, зуби зціпивши, їм догоджали (Леся Українка)

зу́би з'ї́сти (прої́сти) на чому.

Мати великий досвід у чомусь; ґрунтовно вивчити що-небудь. Приклади

Молодий агроном не цурався старих людей, які зуби проїли на тій землі, все випитував їхній досвід (Ю. Яновський)
— Я, хлопче, на цьому ділі, сказати б, зуби з'їв (М. Олійник)
[Бригадир:] Я зернини не висію по культивації. Я зуби на гречці з'їв (М. Рудь)
Мій тато зуби з'їв на паламарстві, а на долю не нарікає (А. Свидницький)

[і] на зуб ні́чого покла́сти кому, у кого.

Хто-небудь зовсім не має продуктів харчування. Приклади

Заробітчани довго мовчали. Лук'ян, худий, сірий, злий, сказав: — Ви собі дома, може, хоч який сухар маєте, а нам і на зуб нічого покласти (П. Панч)

полі́зти чо́ртові в зу́би.

Перебороти найбільші перешкоди, труднощі і т.ін. для досягнення своєї мети. Приклади

Василь був сміливцем, відчайдушно-хоробрим хлопцем, який би самому чортові в зуби поліз (Ю. Бедзик)

в ро́ті (зу́би і т.ін.) пополоска́ти чим і без додатка, жарт.

Випити незначну кількість алкогольного напою; трохи випити. Приклади

[Денис:] Ото либонь Гарасим кладе стіжок, чи нема в нього хоч капелини [горілки], щоб хоч зуби пополоскать? (М. Кропивницький)
Та й де їм [молодим], вишкваркам, горілку ту круглять [пити], Як їх батьки колись та їх діди кругляли!… Не вспіють квартою в ротах пополоскать,— Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! (П. Гулак-Артемовський)

діста́ти / дістава́ти по зуба́х від кого і без додатка, згрубо.

Зазнати невдачі, поразки у боротьбі, у бою тощо. Приклади

Повторити наступ вони [фашисти] наважились аж через півтора місяця і знову, як відомо, дістали по зубах (З газети)

до ді́дька в зу́би, грубе.

зі сл. іти, ї́хати і т.ін. У найвіддаленіше і найнебезпечніше місце; будь-куди. Приклади

— Я не можу тобі заборонити їхати куди ти захочеш,—. .люто вигукнув Петро,— не тільки в бухту Хрестову, але навіть до дідька в зуби! (В. Собко)

зі сл. потра́пити і под. У небезпеку, в халепу. Приклади

По всьому було видно, що ми потрапили до дідька в зуби (З усної мови)

крізь зу́би.

Неохоче, невиразно, ледве розтуляючи рота, з незадоволенням. Приклади

Воно, власне, було замітне вже й в останні дні перед моїм від'їздом, уже тоді у мами був неприємно холодний вираз в його присутності, одвертання очей, відповіді крізь зуби (Леся Українка)

ска́лити зу́би.

з кого--чого, над ким--чим. Недоброзичливо, зло висміювати кого-, що-небудь; насміхатися з кого-небудь. Приклади

Спочатку насміхалися [люди]. Першим озвався Грицько Тихолаз — панський чередник.— Чого, каже, зуби скалите над людською бідою! (В. Речмедін)

Посміхатися, сміятися. Приклади

— А ви, лежні, ланці, чого зуби скалите? — кинулась до їх Параска (Панас Мирний)
Писарці скалили жовті зуби та реготались, аж поки рудий писар не гримнув на них (М. Коцюбинський)

суши́ти зу́би.

Сміятися, посміхатися. Приклади

Біля самого двору Безбородька осяяла щаслива думка. Він аж зупинився,.. вдоволено засміявся.. — Чого це ти, чоловіче, зуби сушиш? — обізвалась із городця гостровуха Марія (М. Стельмах)
Парубок до дівчини сушив зуби. Вона здивувалася: вчора був темніше хмари, а сьогодні… (З газети)

як (мов і т.ін.) чо́ртові в зу́би ки́нути кого, що.

Невідомо куди подіти кого-, що-небудь. Приклади

Саранчук помовчав хвилинку, ще зітхнув і додав затим: — Краще б, мабуть, було й зовсім туди не вириватися. А то й чоловіка одвезли — як чортові в зуби кинули (А. Головко)

диви́тися в зу́би кому, фам.

Виявляти зайву поблажливість, церемонність, запобігливість у поводженні з ким-небудь. Приклади

В нашому селі… тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина. Тітка Мокрина, як у селі казали, нікому в зуби не дивилася (О. Ковінька)
— Ви нас газами душите, баржами в морі пускаєте на дно, а ми, думаєте, будемо вам в зуби дивитися? Ні, панове, справжня з вами війна ще попереду! (О. Гончар)

перелічи́ти (полічи́ти) зу́би кому.

Ударити кого-небудь, перев. по зубах. Приклади

— Чом ти йому зубів не полічив? — загомоніли кругом (Панас Мирний)
— Встане не на ту ногу пан управитель — і зуби перелічить, і служби позбавить (М. Стельмах)

да́ти по зуба́х кому.

Побити кого-небудь, розправитися з кимсь. Приклади

Знали вже [військовополонені].., як дали наші по зубах фашистам під Москвою (В. Козаченко)

як у Сірка́ із зубі́в, зі сл. не ви́рвати і т.ін.

Зовсім, ніяк. Приклади

— Ой, сину,..У добрих людей, у таких, щоб поділились, в самих нічого немає, а в тих, у кого є,— не вирвеш, як у Сірка із зубів (Ю. Збанацький)

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам.

Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. Приклади

Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов)
лі́зти (наско́чити┌70041) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товарища, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький)
— Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар)
Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко)

і зу́би ви́збираєш грубо.

Поб'ю дуже боляче, відчутно ( перев. при погрозі побити кого-небудь). Приклади

і зубі́в не ви́збираєш. — Ти що? — аж підвівся з стільця земський.— П'яний приїхав. Я такого дам тобі агітатора, що й зубів не визбираєш (М. Стельмах)
— Цить! а то як візьму кочергу, то й зуби визбираєш,— крикнула Кайдашиха й скочила з місця (І. Нечуй-Левицький)

о́ко за о́ко; зуб за зуб.

Уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу і т.ін.; відплата тим самим. Приклади

о́ко за око́ і зуб за зу́ба. Ви чули, що сказано: Око за око і зуб за зуба. А я вам кажу не противитись злому (Біблія)
За мораллю й за законами кримінальних за все мусить бути тяжка відплата. Око за око (І. Багряний)
Так,— думав він [Тимко] тепер, лежачи під кущем терну…— Що ж? Нехай так і буде. Я їм свого не подарую. Око за око, зуб за зуб (Григорій Тютюнник)

попа́сти (попа́стися і т.ін.) чо́рту в зу́би, грубо.

Опинитися у скрутному становищі, бути в біді. Приклади

попа́стися в зу́би біді́. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали, Попався в зуби був біді (І. Котляревський)
— Уже вертавсь у Паволоч, думав, що ти попавсь навіки чорту в зуби, так їхав рятувати (П. Куліш)
Пройшовши мідні труби, попав чорту в зуби (Укр. присл.)

замовля́ти (загово́рювати) / замо́вити (заговори́ти) зу́би кому і без додатка.

Вводити в оману, дурити когось. Приклади

— Умієш ти [циган] замовити зуби, та щоб після цього в печінці не кололо (М. Стельмах)
— У нас її [філоксери] нема! Старі люди скільки живуть, а такого не бачили. Не вірте, це він зуби нам замовляє! Це брехня (М. Коцюбинський)

Відвертати увагу кого-небудь від чогось, переводити розмову на щось інше. Приклади

Ідеаліст нещасний. Заговорив зуби, а я знову збився (І. Микитенко)
Дядько Янко, щоб заспокоїти родичок, напевно, щось розказує, заговорює зуби (М. І. Тарновський)

видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла) у кого, кого і без додатка, несхв.

Силоміць забирати, віднімати що-небудь у когось. Приклади

[Одарка:] Нехай віддасть хустку. Я в нього [Олексія] з горла видеру… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Тих, кому захочеться взяти булаву, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмеля (Н. Рибак)
— От і купив, от тобі й нива! — думав Роман..— Ціпов'яз з зубів видер мені ниву! (М. Коцюбинський)
— Газда.., а в бінної [бідної] удови з рота видираєш (Г. Хоткевич)

зуб за зуб.

Відплата, помста образою за образу. Приклади

Він рад був, що може відплатити Рифці зуб за зуб (І. Франко)
— А що ж, вони наших рубатимуть, на рожни підійматимуть, а ми з ними цяцькатись? — говорили бійці загону.— Ні, зуб за зуб! Кров за кров! (О. Гончар)

не по зуба́х кому, чиїх.

Не під силу кому-небудь; який перевищує чиї-небудь фізичні або духовні можливості; надмірно важкий. Приклади

по зуба́х.— Гарний горішок, тільки шкода — не наш,— кивнув Потьомкін на острів…— Думаю, що Антонові Андрійовичу з його козаками цей горішок буде цілком по зубах (С. Добровольський)
Тільки без дурощів: не хапати здобич, що не по зубах (М. Стельмах)
— А ти як думав? Кажу, буду слухати, значить буду.— Та вона ж [лекція] для тебе непідходяща, не по твоїх, як то кажуть, зубах,— говорив глузливим тоном парубок (Г. Коцюба)

лама́ти / Злама́ти (полама́ти і т.ін.) зу́би на кому--чому, об кого--що і без додатка.

Не діставати бажаного результату; зазнавати невдачі, поразки і т.ін. Приклади

пополама́ти собі́ зу́би (багато разів, тривалий час). [Сотник:] Пішли на валт, та з'їли гарбуза. Об нас собі пополамали зуби! (М. Старицький)
— Нас підтримують київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружному опорі,— підемо на Буг (Іван Ле)
Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? (В. Собко)

Око за око, зуб за зуб!

Біблійна формула закону помсти, що неодноразово зустрічається в Старому Заповіті, наприклад: «А хто зробить шкоду ближньому своєму, тому треба зробити те саме, що він учинив. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб…» (Левит, 24,19-20).
У сучасній мові — відплата повною мірою за заподіяне зло.
Приклади

— Пан Бог дарує даруючим.
— Дешево, отче каноніку, хочеш відбутись. Козацька регула — око за око, зуб за зуб! (П. Панч, Гомоніла Україна)