ЗОРЯМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як цап (вовк) у (на) зо́рях, зі сл. розбира́тися, розумі́ти і т.ін., ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (розбиратися, розуміти і т.ін.). Приклади

— Е-е, Йванку, ти кумекаєш у тютюнах як цап у зорях (З газети)
Розуміється як вовк на зорях (Укр. присл.)

до [са́мої] зорі́.

До ранку. Приклади

Одне одному світ як зав'язали, в осокорах стояли до зірок (Л. Костенко)
Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло (Леся Українка)

До пізнього вечора, до ночі. Приклади

до зіро́к. У смугастих тільниках джмелі Чорнобривцям голови морочать, А замурзані бешкетники малі До зірок додому йти не хочуть (Г. Гайворонський)
Хотілося.. до самої зорі тесати, стругати дзвінке дерево (М. Стельмах)

вту́пити / вту́плювати о́чі (зір, по́гляд) у кого--що.

Довго вдивлятися в кого-, що-небудь ( перев. бездумно, не сприймаючи баченого). Приклади

вту́питися по́глядом на що. — Доки не здаси всіх екзаменів, з двору виводити [мотоцикл] не смій! Це був для хлопця удар. Ні слова після цього не промовив. Ображено прикусивши губу, поглядом на вулицю втупився (О. Гончар)
вту́пити позі́р. Жабі, втупивши позір в електричну лампу, замислилась… (Олесь Досвітній)
Він… втуплював очі в глуху стіну сусідського будинку і прислухався до своїх думок (П. Панч.)
— Іди,— гримнув Христофор, втупивши в неї злісний погляд (О. Довженко)
Лежав [Бронко] отак, втупивши зір у небо, поскороджене ребристими хмарами, і думав (Ірина Вільде)
— Олександра була школярка першого року… Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл (Б. Грінченко)

від (од) [са́мої] зорі́.

Від самого ранку, зрання. Приклади

Уже ж, бач, думав він [Рябко], не дурно це в дворі Од самої тобі зорі Всі панькаються коло мене (П. Гулак-Артемовський)

ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т.ін.).

Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. Приклади

Та рясніше від усіх квітів красуються рожі в пишному вбранні, красуються, веселять зір (А. Шиян)
На ранок… квітка, свіжа, пряма, веселить людські очі (Панас Мирний)
Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині і жовті фарби (Ю. Смолич)
Цькований, він [народ] тішив очі людські високими зразками мистецтва (М. Рильський)
Нічого крикливого чи дражливого, все тільки заспокоювало, навіть яскравістю тішило зір, віяло злагодою на нас (О. Гончар)
Тішили зір просторі безкраї ниви (Н. Рибак)
Якось не тішили моє око ані розлогі, ярозелені порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті. . шпилясті гори (М. Коцюбинський)

ні (чи) світ ні (чи) зоря́.

Дуже рано. Приклади

Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок)
На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати (Панас Мирний)
— Ні світ ні зоря, а Харитон поспішає на рибальство (Ю. Збанацький)

зір (по́гляд) то́не; о́чі то́нуть в чому і без додатка, безос.

Відкривається щось безмежне, неосяжне, дуже віддалене. Приклади

Над ним [полем] синім шатром розіп'ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне… (Панас Мирний)
Вільний степ передо мною. Тоне зір — не осягти.. (Б. Грінченко)
Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. А за Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі, вкритій лісами (І. Нечуй-Левицький)

на я́сні зо́рі, на ти́хі во́ди, фольк.

В Україну; додому, в рідні краї. Приклади

Не сьогодні завтра прибуде Селім, і ми помандруємо на тихі води, на ясні зорі, у край веселий та мир хрещений. Я теж уже так скучив за Україною, що далі терпіти не можу (В. Кулаковський)

займа́ється / зайняло́ся на світ (зорю́ і т.ін.).

Світає, розвидняється. Приклади

заво́диться на світ. Заводилось на світ, коли прокинувся Повчанський будити хлопців (З. Тулуб)
Як на світ зайнялося, вийшов Чмир на подвір'я й почав ладнати воза (О. Слісаренко)
Ранісінько-ранісінько піднялась. Усі сплять: іще й на зорю не займається,— імла. Востаннє глянула на діток, на брата (Марко Вовчок)
Тільки що стало на світ займатись, заскрипіли залізні ворота під баштою (О. Стороженко)

топи́ти / утопи́ти о́чі (по́гляд, зір) у чому, в що.

Невідривно дивитися кудись, милуватися чимось. Приклади

Фархад брав часом в руки той папір І затопляв в мальоване свій зір (М. Бажан)
Джон втопив зір у підлогу і хвилину мовчав (І. Багмут)
зато́плювати / затопля́ти зір. Довго він блукав по темних алеях, затоплював зір у високому спокійному небі (Дніпрова Чайка)
Уста з устами ізлились, І ми над зорі понеслись, В очах втопивши очі (М. Старицький)
Очі свої він [Івась] перевів уже в небо і топив свій ясний погляд у його непрозорій блакиті (Панас Мирний)
Дарма топлю очі в крайнебо блакитне, Усім воно ясне, ласкаве, привітне;. .від його ж на мене недолею віє, Як гляну в крайнебо — серденько заниє (Пісні та романси..)

зіро́к з неба не хапа́ти (не зніма́ти і т.ін.)

Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т.ін. Приклади

зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко)
Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко)
— Ну що ж, Шура… Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (С. Добровольський)
— Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс)
Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло)

від зорі́ до зорі́.

Постійно, весь час. Приклади

За милих виплакали очі Дружини, матері; Скрізь ллються слізоньки жіночі Від зорі до зорі (П. Грабовський)

З раннього ранку до пізнього вечора, цілий день. Приклади

Рішив Василь найнятися у робітники.. Це означало роботу від зорі до зорі, але цього не боявся Василь (Г. Хоткевич)

на зорі́.

Дуже рано, на світанку. Приклади

Та врода, як саронська рожа,— розквітне на зорі, а вже в полудні осиплеться… (Леся Українка)
Нарівні з досвідченими криничанськими сівачами Яресько вийшов на зорі засівати материну ниву (О. Гончар)

по́гляд (зір) прикипа́є / прикипі́в чий.

Хто-небудь невідступно, пильно дивиться на кого-, що-небудь. Приклади

Ганна Іванівна злісно закусила губу. Її погляд прикипів до.. Лариних очей (Ю. Шовкопляс)

милува́ти о́ко (о́чі, зір) чим і без додатка.

Викликати відчуття радості, задоволення, захоплення і т.ін. Приклади

Після душного, тісного города найбільш захоплювала ця широта краєвиду; після пороху й диму особливо милували око зелені хліба та шпориш, що поріс край дороги (В. Винниченко)
Природа може милувати око, але пам'ятки культури навертають думку до людини, що їх створила (З журналу)
Рухи її легкі і плавні, крізь дитячу незграбність їх вже пробивається та чаруюча грація, яка так і милує око (П. Колесник)

Привертати увагу, приваблювати своїм виглядом. Приклади

Поле завжди милує зір буйним колосом (З газети)
Прекрасну вазу… створила художниця Криворукова. Милувала зір м'яка, ніжна гама її барв (І. Волошин)
Віддавали чолом [люди] тим чудовим горам, вкритим лісами, що від дитинства милували їхні очі (В. Гжицький)
Будинки дерев'яні, рублені, з різьбленими наличниками на вікнах. Колись вони, мабуть, милували око, але з роками — постаріли, посіріли, скособочились (П. Панч)
Троїце-Сергієва лавра милувала око чистотою й доглянутістю, пишністю архітектури, мальовничістю храмів (З журналу)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади

скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

народи́вся (роди́вся) під щасли́вою зі́ркою (зоре́ю).

Щасливий, везучий, удачливий і т.ін. Приклади

На прощання сказав пораненому Василеві старший лейтенант: — Під щасливою зорею ти родився… (К. Гордієнко)
Недаремно сусіди й родичі завжди заздрили моїй удачі… Ти — казали вони,— народився хоч і без сорочки, але під щасливою зіркою (О. Чорногуз)
Про удачливих кажуть: народився під щасливою зіркою (З газети)

до зір.

Дуже високо. Приклади

Вставав завод з руїн. Високі труби сягали хмар, підводились до зір (Я. Шпорта)

прико́вувати / прикува́ти [до се́бе] о́чі (зір і т.ін.) чиї (чий).

Привертати чиюсь увагу, приваблюючи своїм виглядом. Приклади

Дивився, як вона йде поміж високих старих осокорів. Щось було в її поставі таке, що подобалось, що приваблювало, що приковувало його зір… (Є. Гуцало)
Простягся кучерявий гай вербовий і стоїть на сторожі поміж річкою та шпичастими горами, що блакитними тінями лягли на блакитному небі і приковують до себе очі (М. Коцюбинський)

втопи́ти о́чі (зір, по́гляд) у що, рідко в чому.

Пильно, уважно і невідривно вдивлятися в щось. Приклади

Він вхопив синка, посадив на коліна і пригорнув його свіже личко до свого блідого лиця, а потім втопив свій погляд в блискучих Марусиних очах (І. Нечуй-Левицький)
Обушний знову втопив очі в стрункі разки мертвих букв, і поволі вони оживали в його уяві, спалахували каскадами бесемерівських вогнів, гуркотіли тракторними колонами (І. Кириленко)

Бездумно дивитися куди-небудь, на щось, не відводячи погляду. Приклади

— Оленка мовчала, втопивши очі в підлогу (А. Хижняк)
Хазрет не відповів. Він щось міркував, втопивши зір в одвірок (Олесь Досвітній)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади

Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)

Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади

як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

притяга́ти (притя́гувати) [до се́бе] о́чі (по́гляд, зір і т.ін.) чиї (чий), які (який), кого і без додатка.

Привертати чиюсь увагу, вабити. Приклади

Ненароком зелене вікно притягає зір (Н. Рибак)
Любов Прохорівна притягала до себе заздрі погляди (Іван Ле)
Оселедець, бринза притягували голодні очі косарів (К. Гордієнко)
Ті шлейки, нові, блакитні,.. притягували до себе заздрісні очі парубоцтва та приязні — дівоцтва (М. Коцюбинський)

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́, мі́сяць) [з не́ба].

Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Приклади

дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. Дістати місяць з неба — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу)
Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен… бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький)

провідна́ зі́рка (зоря́).

Хтось або щось, що визначає напрям у житті, скеровує чиюсь діяльність. Приклади

Багато дала ти [муза] мені підмоги на сьому широкому світі — В моїм непривітнім житті ти була провідною зорею (Панас Мирний)
Все своє творче життя Марія Костянтинівна [Заньковецька] була зразком і провідною зорею для молодого покоління акторів (Минуле укр. театру)
У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи людей, імена який стали для багатьох поколінь провідною зіркою (В. Сухомлинський)

відво́дити / відвести́ по́гляд (зір) від кого--чого.

Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Приклади

Погиба подивився на скривлене болем і ненавистю обличчя Бараболі… і одвів од нього погляд (М. Стельмах)

від кого і без додатка. Намагатися не дивитися на кого-небудь, уникати зустрічі очима з кимсь. Приклади

— Говори, Галино, що маєш,— попередив її. І тоді дружина почервоніла, відвела від нього зір: — Даниле, хтось із нас має піти до Григорія (М. Стельмах)
Тітка, ласкаво дивлячись на неї [молодичку], сказала: — Нічого собі, дорідна ягода… — Й помітивши, що я відводжу погляд, додала докірливо: — А ти, бачу, й досі сором'язливий (Є. Гуцало)

ки́дати / ки́нути о́ком (очи́ма, по́гляд, зір і т.ін.) на кого--що.

перев. док. Швидко, мимохіть оглянути кого-, що-небудь. Приклади

докинути очима. До маленьких, низеньких [квіток] Сама нахилюсь, До високих очима докину (Леся Українка)
— Це ж куди ви? — хтось звернувся й на поклажу кинув зір (С. Олійник)
Він [Дименко] обійшов машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили, і підійшов до Химочки (Г. Епік)

Стерегти що-небудь. Приклади

Просить [Василь] Матвія: — Матвію, ви киньте оком на мою скриньку, доки я вернуся… Бо всякий народ їде (Мирослав Ірчан)

Оглядати, роздивлятися навколо, кругом себе і т.ін. Приклади

Роман, не гаючись, рішучим стрибком вискочив з окопу, кинув оком туди-сюди й одразу ж наткнувся на свого командира (О. Гончар)
От підійшов [сотник] до ставка, кинув оком сюди-туди та й крикнув грізно: — А що? (Г. Квітка-Основ'яненко)

на кого. Звертати увагу на кого-небудь, цікавитися кимсь, залицятися до когось. Приклади

За Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович)
Батько і каже мені: — Іване, поїдемо вдвох на храм. Ти ще ж і між людьми не був. Побачиш дядьків… І може, яка дівка на тебе оком кине чи ти на неї (Є. Кравченко)
Якось, повернувшись з ярмарку, батько застав у хаті далекого материного родича — Мирона Вихристюка, який нібито колись кидав оком на Ганну (В. Речмедін)

Час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Приклади

Він [Денис] зрідка кидає на маєток пильний погляд, немов сподіваючись побачити там брата (О. Гончар)
Кидав [Вініус] усе оком на господиню (Н. Рибак)

Зоря (звізда) Полин.

В «Апокаліпсисі» сказано про часи, які передуватимуть Страшному судові: «І засурмив третій Янгол, — і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на джерела вод.
А ймення зорі тій Полин. І стала третина води як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона» (8, 10-11).
Після Чорнобильської катастрофи згадали, що «чорнобиль», «чорна билина» означає «полин», звернули увагу на три річки, при злитті яких сталося нещастя, — Дніпро, Прип'ять і Десна, а також на забруднення радіоактивними частинками ґрунтових вод. Так стародавній вислів став символом Чорнобиля. Приклади

Ліс, небеса, прогрес, абетка — ще донедавна нейтральна лексика, первісна образність якої стерлася. І ось у світлі «Звізди-Полин», у променях стронцію й цезію з'являється нова, тривожна експресивність. (А. Ткаченко, Мета — морфози?)
Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
(Л. Костенко, Інкрустації)
Звізда Полин впала на нас не сама по собі. Вона виникла із самої потворності тоталітарного режиму, за всевладдя відомчої імперської бюрократії, яка звикла дивитися на Україну як на свою соцколонію, не захищену ніяким міжнародним правом. (О. Гончар, Виступ у «Літературній Україні»)