ЗНАВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

да́ти нога́м зна́ти.

Швидко втікати, побігти. Приклади

Панича вже не було. Він дав ногам знати.. з самого почину суперечки (Л. Мартович)
Ботушканові в носі закрутило. Він постояв трохи, а потім схопив капелюха і дав ногам знати (Казки Буковини..)

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

[Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий)
Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов)

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з приводу чогось. Приклади

[Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний)
Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко)
чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється)

не знать і слі́ду кого, чого.

Немає кого-, чого-небудь, відсутні хтось, щось. Приклади

Кругом бори та болота, Туман, туман і пустота. Людей не чуть, не знать і сліду Людської страшної ноги (Т. Шевченко)
Свікліцький засміявся дрібним щиросердним сміхом. Білі рівні зуби блиснули з-під вусів, в веселих очах не було знать і сліду журби (І. Нечуй-Левицький)

зна́ти, де ра́ки зиму́ють.

Маючи неабиякий досвід, вміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним. Приклади

почу́ти, де ра́ки зиму́ють. Голова [волості] зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький)
Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Є. Кротевич)
Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки,— Од жінок втікають (П. Гулак-Артемовський)

не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі [від со́рому].

Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв'язку з провиною, осудом і т.ін. Приклади

Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж [між] народ… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич)

ли́хо [його́] зна́є що.

Уживається для вираження необізнанності, невпевненості в чомусь і т.ін.; невідомо, незрозуміло ( перев. про неприємну, небажану ситуацію). Приклади

Лихо його знає, може, скрізь швендяють польські шпики, і коли вони нас побачать..,— то ми хутко вскочимо в біду (Олесь Досвітній)
[Павлусь:] Я сів і почав дожидати хазяїна. Лихо його знає, куди він подівся (Леся Українка)

кат його́ (її́, їх і т.ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна), зневажл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

— Де брусок? — Ну, мантачка… — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник)
Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський)
Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає… (С. Васильченко)

зна́ти мі́ру.

Дотримуватися певних норм, меж у чому-небудь. Приклади

Хоч і полюбляв Михей чарку, але знав міру (М. Зарудний)
— Ви вже, Іване, жартуйте там собі з дівчатками, але не зо всіма: жартуйте, але й міру знайте! — гордо обізвався Клим (І. Нечуй-Левицький)

не ма́ти (не зна́ти) просві́тку.

Бути позбавленим спокійного життя, душевного спокою; переживати, страждати. Приклади

Все життя не мали просвітку (З газети)

перев. за ким--чим. Бути постійно зайнятимчим, ким-небудь, заклопотаним. Приклади

То він — Гнат — нероба, він, що так тяжко працював у своїм житті, що за роботою не знав просвітку! (М. Коцюбинський)
Варвара не мала просвітку за дітьми, сім'я зав'язала їй світ (К. Гордієнко)

[аж] па́льці зна́ти.

Що-небудь невправно, невміло зроблене, невдало приховане; відчутно, помітно. Приклади

Він білий вірш писав, А читачі сказали: — Щось дуже пальці знать… І як це друкували? (О. Ющенко)
Бреше, аж пальці знати (Укр… присл.)
Пархім орав. У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати (Л. Боровиковський)

знай на́ших!

Уживається для вираження почуття вдоволення, гордості за себе і за своїх прихильників. Приклади

Ярошенко тикнув у руку Євгена Панасовича сіруватий лист паперу, в якому вгадувалася газета.— На всю республіку розписав [Мусій]. Знай наших! (В. Речмедін)

ірон. Уживається як вираження осуду чиїх-небудь дій. Приклади

— В Сибіру холодно, тату, тут тепліше, а коли й змерзне хто, то канчуком підігрівають — знай наших! (Р. Чумак)

кат зна що (як, куди́ і т.ін.), зневажл.

Не те, що треба; не таке, як треба; не так, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади

Ану, думаю, зв'яжу я його [півня] краще, бо та Варка.. кат зна як зв'язала (Марко Вовчок)
Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати [висватати Марту] (М. Стельмах)
— Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький)

іди́ та знай.

Наперед невідомо, що буде. Приклади

Мати занедужала і тепер жалкує, що дочку з дому пустила. Іди та знай, де спіткнешся (В. Кучер)

хто [ж його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна).

Невідомо. Приклади

Хто знає, може, наш метелик так і вік свій короткий звікував би у темряві самотній, — та інша доля судилася йому (Леся Українка)
— Замок добрячий, гвинтовий, так що не повинно добратися! А там хто ж його знає. Треба пильнувати (Григорій Тютюнник)
— А що ви дасте? — Та хто тебе знає, що ти хочеш? (Панас Мирний)
Іде та йде [Іван-царенко], дійшов до моря, глянув — море, кінця йому не видко; і де той острів, хто його зна! (Укр. казки)
хто зна його́. Хто зна його, де він брав ті прізвища! Неначе зумисне позаписував їх у своєму дурному поминальникові (І. Нечуй-Левицький)

дава́тися / да́тися взнаки́ (зна́ти) кому, чому і без додатка.

Ставати відчутним, виразно помітним; добре відчуватися, проявлятися. Приклади

Страшний він [Дніпро] у чорну бурю… Це добре далося знати в дні громадянської війни (М. Рильський)
Цимбал не відставав, та відсутність тренажу давалася взнаки: він важко хекав.., весь спітнів (І. Багмут)

Неприємно нагадувати про себе. Приклади

Сам [коваль] був неписьменний і дуже жалкував з того.. І завжди і скрізь неписьменність прикро давалася взнаки (А. Головко)

кому. Завдавати прикростей, дошкуляти кому-небудь. Приклади

Стогнання його [панотця] тривало допізна. А це далося взнаки найдужче Славкові (Л. Мартович)
Вона, як уміла, варила їсти. Не завсігди [завжди] їй щастило, а найбільш отой борщ дався їй узнаки,— ніяк, звичайно, не хоче бути добрий на смак! (Б. Грінченко)
Другу ланку косарів повів голова колгоспу Василь Яремчук. Важкувато йому було, давалися взнаки рани на нозі (І. Цюпа)
Вимушена полярна зимівля давалася взнаки слабшим організмам (М. Трублаїні)

кому. Надовго запам'ятовуватися ( перев. про щось неприємне). Приклади

Оксані ця зима найбільше далася взнаки. Нема кому дровець постарати, нема кому одіннячка [одягу] придбати (М. Черемшина)
Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (П. Панч)
[Юда:] Я їздив раз по рибу до вас в Капернаум,— о, теє місто далось мені взнаки! (Леся Українка)
Ох, приязнь, приязнь! Товариство! Далось ти мені гірко взнаки, не забуду я тебе до смерті! (І. Франко)

зна́ти ціну́ кому, чому.

Визнавати, цінувати кого-, що-небудь. Приклади

[3-й вартовий (від храму):] Не стало Гектора, не стало й глузду. О, той не марнував би часу нам, Не збиткувався б над підвладним людом,— Сам був герой, та й іншим ціну знав, а сі… (Леся Українка)

Дорожити чим-небудь, берегти щось. Приклади

Трудовій він знав ціну хвилині: у всі дні — як на передовій… (П. Дорошко)
Любий дядьку! Та от бачу, що і я не знала ціни часові та марнувала його без пуття, а тепер мені все здається, що він від мене втікає, і не знаю, як би його затримати (Леся Українка)
Максим тепер уже знав ціну життю, не кидався так, як замолоду в саме, мовляв, пекло (Панас Мирний)

пора́ і честь зна́ти кому і без додатка.

Настав час залишити когось, іти звідкись, закінчити, припинити щось. Приклади

пора й со́вість зна́ти. Ну, годі вже мені пащекувати.. Пора вже й совість знати. Прощай, моє ластовенятко любе! (М. Драй-Хмара)
Хтось кинув з гостей: — Чи не пора вже нам і честь знати? Старицький підтакнув: — Авжеж, авжеж! І перший підвівся з-за столу (М. Олійник)

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т.ін.) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади

Лиха мати знає їх порядки.
Врагова його мати зна! (Укр. присл.)

Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. Приклади

Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр. пісні)
— І чого йому [Сербинові] треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко)

бог (Госпо́дь) зна що таке́.

Невідомо що; щось неймовірне. Приклади

— Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський)

зна́ти [ті́льки] з ми́ски (з но́са) та в рот.

Нічого не вміти робити, бути дармоїдом. Приклади

[Павло:] Та він знає в книжці, а коло землі знає з носа та в рот і приїхав нас учити (І. Карпенко-Карий)
Ти тільки знаєш, що з миски та в рот (М. Номис)

зна́ю (зна́ємо) [я (ми)] вас (його́, тебе́, їх і т.ін.), ірон.

Уживається для вираження недовір'я, сумніву у правдивості слів чи вчинків співрозмовника. Приклади

— Куди розігналась? — До сестри! — Ха-ха! До сестри! Знаєм вас! Від Шляхового, мабуть, підіслана? На розвідини прийшла? (О. Гончар)
— Ти тільки не лови ґав. А то я тебе знаю. Перед німцями орлом був, а перед дівчиною ягням зробишся (Григорій Тютюнник)

моро́ка [його́] зна́є, несхв.

Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; незрозуміло, невідомо і т.ін. Приклади

Таки й справді морока його знає, що воно за молодиця (С. Васильченко)

Уживається для вираження захоплення, подиву з приводу чого-небудь. Приклади

Був собі колись-то якийсь-то маляр… Там морока його зна, як то гарно малював! (Г. Квітка-Основ'яненко)

чорт (га́спид, сатана́) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чогось. Приклади

Затремтіли в оратора руки. Забігали очі. Одвисла щелепа. Чорт його знає, вилетіли всі думки з голови, і всі слова (О. Довженко)
— Що ж це він задумав?— питав він у сердитого зі сну Тимка. — А чорт його знає! Хіба в нього допитаєшся? (Григорій Тютюнник)

Невідомо, незрозуміло. Приклади

чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний)
А тут… посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний)
— Та нащо ж ви їх [сорочки] йому [хазяїнові] віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб)
Сказавши, чорт зна де пропала [Дидона], Еней не знав що і робить (І. Котляревський)
[Стась:] А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко)
— Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш)

дава́ти / да́ти себе́ зна́ти (взнаки́).

Бути помітним, відчутним, нагадувати чимсь про себе; відчуватися. Приклади

Чи дівоцькі очі, чи ясні зорі зворушили його душу.., а чи може дев'ятнадцята весна дає себе узнаки (Л. Яновська)
Біля штабу Козаков зустрів своїх розвідників. Їх любив увесь полк, і це з часом давало себе знати в незалежній упевненості поведінки (О. Гончар)

Неприємно виявлятися в чомусь; дошкуляти. Приклади

Лихо не спало і чатувало на них [селян] і спідтиха та, як прийшла пора, дало себе взнаки, як і слід, тому лихові (І. Франко)
Йому [Ю. Яновському] важко довго пробути в задушному приміщенні, хворе серце дає себе взнаки (З журналу)
Максим лежав, підпливши водою, і помалу його огортав відчай, тупий відчай.. Також давала себе знати пропасниця (І. Багряний)
Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі; їх мучили й мордували довше, ніж інших,— одне слово, сердечна опіка давала себе знати на кожному кроці (Г. Хоткевич)

дава́ти / да́ти зна́ти

про що. Свідчити про щось, бути ознакою чого-небудь. Приклади

Все дужчим, потужнішим гуркотом дає знати про себе фронт (О. Гончар)
Вогкість у повітрі, специфічний дух болота.. давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський)

кому і без додатка. Повідомляти, інформувати про що-небудь, сигналізувати щось. Приклади

Як поїдеш з кіньми на ніч, то дай мені знати (Коломийки)
На селі десь знову заторохкали, мов із могили, тужні звуки вартового калатальника, давали знати, що прийшов час спочинку (Олесь Досвітній)
На пасовищі пасли худобу, вівці, кози на віддалі від лісу і обов'язково з собаками, котрі давали знати про наближення вовка (Народні опов..)

зна́ти своє́ мі́сце.

Поводитися, діяти згідно зі своїм становищем. Приклади

— Вона [Катря] їй так розмалює нігтями писка, що довго в свою школу не покажеться. Хай знає своє місце (В. Кучер)

аж ре́бра зна́ти на кому.

Хто-небудь дуже худий. Приклади

— Чого ви колись були сухі, аж ребра на вас було знать, а тепер от ситі, трохи не луснете? — питає кішечка в собак (І. Нечуй-Левицький)

святи́й [його́] зна́є.

Невідомо; ніхто не знає. Приклади

Став і насеред церкви — стою. Постояв трохи — дрімається, далі все дужче та дужче. Святий його знає, чого воно так мені (А. Тесленко)
Отаке-то на сім світі Роблять людям люде! Того в'яжуть, того ріжуть, Той сам себе губить… А за віщо? Святий знає (Т. Шевченко)

лихи́й [його́]́ зна́є що.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, осуду когось і т.ін. Приклади

Забандюрилось старому Самому в дурнях побувать [одружитися з дівчиною].. .А жіночки… лихий їх знає! Уже сміялися над ним! Вони цю справу носом чують (Т. Шевченко)

Уживається для вираження необізнаності, невпевненості в чомусь і т.ін.; невідомо, незрозуміло. Приклади

Лихий їх зна, що там робили,— Було не видно з-за могили (І. Котляревський)
Лихий їх знає, Чого вони з тим поганим Льохом поспішають (Т. Шевченко)
— Ховай, бабо, ховай [п'ятизлотник]! Заховаєш лихий знає кому!.. (М. Коцюбинський)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади

Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т.ін.) зна́є.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний)
— От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко)

ді́дько (дия́вол) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є що і без додатка, лайл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди… дітей на горища ховали: диявол його знає, чого йому заманеться (Н. Рибак)
Еней Сивіллі говорив: — Диявол знає, хто з вас бреше (І. Котляревський)
— Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає… (В. Бабляк)
— Дідько їх знає, що вони там ґелґочуть своїм волам! — сердилися гармаші.— Може, тпрукають… (О. Гончар)

враг його́ (їх і т.ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам. , заст.

Невідомо. Приклади

[Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький)
— За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний)

не зна́ти, де посади́ти (посадови́ти) кого і без додатка.

Шануючи, поважаючи, дуже люб'язно, прихильно приймати кого-небудь. Приклади

Пакришень не знав, де посадовити гостя, які знайти для нього найласкавіші слова, чим частувати (Ю. Збанацький)
Що вже раді були йому [Давидові] всі — не знали, де посадити, з чого почати розпитувати та з чого про свої новини розповідати (А. Головко)

чорт (біс) зна́ (зна́є) що, грубо.

Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади

[Пані:] Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко)
бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко)
Випустіть їх [каченят], куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський)
— Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко)

не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти.

Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Приклади

Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський)

зна́ти собі́ ціну́.

Мати гідність, достоїнство, самоповагу. Приклади

У товаристві Наталя поводилася просто. Дружила однаково зі всіма… дівчатами, не цуралася хлопців, але ціну собі знала, уміла кожного поставити в належні рамки (Ю. Збанацький)
На обличчі її не було розгубленості, воно мало той вираз збудженої розбишацької веселості, властивої для жінок, що знають собі ціну і звикли покоряти (Григорій Тютюнник)

не ма́ти (не зна́ти) упи́ну.

Бути нестримним у вияві чого-небудь, в якихось діях; не можна зупинити кого-, чого-небудь. Приклади

Розходившися, Олдрідж, як дитина, вже не мав упину (О. Ільченко)
Людська радість сильніша за повідь. Вона не знає упину (С. Чорнобривець)