ЗНАВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

да́ти нога́м зна́ти.

Швидко втікати, побігти. Приклади
  • Панича вже не було. Він дав ногам знати.. з самого почину суперечки (Л. Мартович)
  • Ботушканові в носі закрутило. Він постояв трохи, а потім схопив капелюха і дав ногам знати (Казки Буковини..)

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Приклади
  • [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий)
  • Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов)
Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з приводу чогось. Приклади
  • [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний)
  • Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко)
  • чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється)

не знать і слі́ду кого, чого.

Немає кого-, чого-небудь, відсутні хтось, щось. Приклади
  • Кругом бори та болота, Туман, туман і пустота. Людей не чуть, не знать і сліду Людської страшної ноги (Т. Шевченко)
  • Свікліцький засміявся дрібним щиросердним сміхом. Білі рівні зуби блиснули з-під вусів, в веселих очах не було знать і сліду журби (І. Нечуй-Левицький)

зна́ти, де ра́ки зиму́ють.

Маючи неабиякий досвід, вміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним. Приклади
  • почу́ти, де ра́ки зиму́ють. Голова [волості] зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький)
  • Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Є. Кротевич)
  • Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки,— Од жінок втікають (П. Гулак-Артемовський)

не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі [від со́рому].

Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв'язку з провиною, осудом і т.ін. Приклади
  • Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж [між] народ… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич)

ли́хо [його́] зна́є що.

Уживається для вираження необізнанності, невпевненості в чомусь і т.ін.; невідомо, незрозуміло ( перев. про неприємну, небажану ситуацію). Приклади
  • Лихо його знає, може, скрізь швендяють польські шпики, і коли вони нас побачать..,— то ми хутко вскочимо в біду (Олесь Досвітній)
  • [Павлусь:] Я сів і почав дожидати хазяїна. Лихо його знає, куди він подівся (Леся Українка)

кат його́ (її́, їх і т.ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна), зневажл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • — Де брусок? — Ну, мантачка… — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник)
  • Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський)
  • Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає (С. Васильченко)

зна́ти мі́ру.

Дотримуватися певних норм, меж у чому-небудь. Приклади
  • Хоч і полюбляв Михей чарку, але знав міру (М. Зарудний)
  • — Ви вже, Іване, жартуйте там собі з дівчатками, але не зо всіма: жартуйте, але й міру знайте! — гордо обізвався Клим (І. Нечуй-Левицький)

не ма́ти (не зна́ти) просві́тку.

Бути позбавленим спокійного життя, душевного спокою; переживати, страждати. Приклади
  • Все життя не мали просвітку (З газети)
перев. за ким--чим. Бути постійно зайнятимчим, ким-небудь, заклопотаним. Приклади
  • То він — Гнат — нероба, він, що так тяжко працював у своїм житті, що за роботою не знав просвітку! (М. Коцюбинський)
  • Варвара не мала просвітку за дітьми, сім'я зав'язала їй світ (К. Гордієнко)

[аж] па́льці зна́ти.

Що-небудь невправно, невміло зроблене, невдало приховане; відчутно, помітно. Приклади
  • Він білий вірш писав, А читачі сказали: — Щось дуже пальці знать… І як це друкували? (О. Ющенко)
  • Бреше, аж пальці знати (Укр… присл.)
  • Пархім орав. У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати (Л. Боровиковський)

знай на́ших!

Уживається для вираження почуття вдоволення, гордості за себе і за своїх прихильників. Приклади
  • Ярошенко тикнув у руку Євгена Панасовича сіруватий лист паперу, в якому вгадувалася газета.— На всю республіку розписав [Мусій]. Знай наших! (В. Речмедін)
ірон. Уживається як вираження осуду чиїх-небудь дій. Приклади
  • — В Сибіру холодно, тату, тут тепліше, а коли й змерзне хто, то канчуком підігрівають — знай наших! (Р. Чумак)

кат зна що (як, куди́ і т.ін.), зневажл.

Не те, що треба; не таке, як треба; не так, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади
  • Ану, думаю, зв'яжу я його [півня] краще, бо та Варка.. кат зна як зв'язала (Марко Вовчок)
  • Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати [висватати Марту] (М. Стельмах)
  • — Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький)

іди́ та знай.

Наперед невідомо, що буде. Приклади
  • Мати занедужала і тепер жалкує, що дочку з дому пустила. Іди та знай, де спіткнешся (В. Кучер)

хто [ж його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна).

Невідомо. Приклади
  • Хто знає, може, наш метелик так і вік свій короткий звікував би у темряві самотній, — та інша доля судилася йому (Леся Українка)
  • — Замок добрячий, гвинтовий, так що не повинно добратися! А там хто ж його знає. Треба пильнувати (Григорій Тютюнник)
  • — А що ви дасте? — Та хто тебе знає, що ти хочеш? (Панас Мирний)
  • Іде та йде [Іван-царенко], дійшов до моря, глянув — море, кінця йому не видко; і де той острів, хто його зна! (Укр. казки)
  • хто зна його́. Хто зна його, де він брав ті прізвища! Неначе зумисне позаписував їх у своєму дурному поминальникові (І. Нечуй-Левицький)

дава́тися / да́тися взнаки́ (зна́ти) кому, чому і без додатка.

Ставати відчутним, виразно помітним; добре відчуватися, проявлятися. Приклади
  • Страшний він [Дніпро] у чорну бурю… Це добре далося знати в дні громадянської війни (М. Рильський)
  • Цимбал не відставав, та відсутність тренажу давалася взнаки: він важко хекав.., весь спітнів (І. Багмут)
Неприємно нагадувати про себе. Приклади
  • Сам [коваль] був неписьменний і дуже жалкував з того.. І завжди і скрізь неписьменність прикро давалася взнаки (А. Головко)
кому. Завдавати прикростей, дошкуляти кому-небудь. Приклади
  • Стогнання його [панотця] тривало допізна. А це далося взнаки найдужче Славкові (Л. Мартович)
  • Вона, як уміла, варила їсти. Не завсігди [завжди] їй щастило, а найбільш отой борщ дався їй узнаки,— ніяк, звичайно, не хоче бути добрий на смак! (Б. Грінченко)
  • Другу ланку косарів повів голова колгоспу Василь Яремчук. Важкувато йому було, давалися взнаки рани на нозі (І. Цюпа)
  • Вимушена полярна зимівля давалася взнаки слабшим організмам (М. Трублаїні)
кому. Надовго запам'ятовуватися ( перев. про щось неприємне). Приклади
  • Оксані ця зима найбільше далася взнаки. Нема кому дровець постарати, нема кому одіннячка [одягу] придбати (М. Черемшина)
  • Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (П. Панч)
  • [Юда:] Я їздив раз по рибу до вас в Капернаум,— о, теє місто далось мені взнаки! (Леся Українка)
  • Ох, приязнь, приязнь! Товариство! Далось ти мені гірко взнаки, не забуду я тебе до смерті! (І. Франко)

зна́ти ціну́ кому, чому.

Визнавати, цінувати кого-, що-небудь. Приклади
  • [3-й вартовий (від храму):] Не стало Гектора, не стало й глузду. О, той не марнував би часу нам, Не збиткувався б над підвладним людом,— Сам був герой, та й іншим ціну знав, а сі… (Леся Українка)
Дорожити чим-небудь, берегти щось. Приклади
  • Трудовій він знав ціну хвилині: у всі дні — як на передовій… (П. Дорошко)
  • Любий дядьку! Та от бачу, що і я не знала ціни часові та марнувала його без пуття, а тепер мені все здається, що він від мене втікає, і не знаю, як би його затримати (Леся Українка)
  • Максим тепер уже знав ціну життю, не кидався так, як замолоду в саме, мовляв, пекло (Панас Мирний)

пора́ і честь зна́ти кому і без додатка.

Настав час залишити когось, іти звідкись, закінчити, припинити щось. Приклади
  • пора й со́вість зна́ти. Ну, годі вже мені пащекувати.. Пора вже й совість знати. Прощай, моє ластовенятко любе! (М. Драй-Хмара)
  • Хтось кинув з гостей: — Чи не пора вже нам і честь знати? Старицький підтакнув: — Авжеж, авжеж! І перший підвівся з-за столу (М. Олійник)

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т.ін.) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • Лиха мати знає їх порядки.
  • Врагова його мати зна! (Укр. присл.)
Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр. пісні)
  • — І чого йому [Сербинові] треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко)

бог (Госпо́дь) зна що таке́.

Невідомо що; щось неймовірне. Приклади
  • — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський)

зна́ти [ті́льки] з ми́ски (з но́са) та в рот.

Нічого не вміти робити, бути дармоїдом. Приклади
  • [Павло:] Та він знає в книжці, а коло землі знає з носа та в рот і приїхав нас учити (І. Карпенко-Карий)
  • Ти тільки знаєш, що з миски та в рот (М. Номис)

зна́ю (зна́ємо) [я (ми)] вас (його́, тебе́, їх і т.ін.), ірон.

Уживається для вираження недовір'я, сумніву у правдивості слів чи вчинків співрозмовника. Приклади
  • — Куди розігналась? — До сестри! — Ха-ха! До сестри! Знаєм вас! Від Шляхового, мабуть, підіслана? На розвідини прийшла? (О. Гончар)
  • — Ти тільки не лови ґав. А то я тебе знаю. Перед німцями орлом був, а перед дівчиною ягням зробишся (Григорій Тютюнник)

моро́ка [його́] зна́є, несхв.

Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; незрозуміло, невідомо і т.ін. Приклади
  • Таки й справді морока його знає, що воно за молодиця (С. Васильченко)
Уживається для вираження захоплення, подиву з приводу чого-небудь. Приклади
  • Був собі колись-то якийсь-то маляр… Там морока його зна, як то гарно малював! (Г. Квітка-Основ'яненко)

чорт (га́спид, сатана́) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чогось. Приклади
  • Затремтіли в оратора руки. Забігали очі. Одвисла щелепа. Чорт його знає, вилетіли всі думки з голови, і всі слова (О. Довженко)
  • — Що ж це він задумав?— питав він у сердитого зі сну Тимка. — А чорт його знає! Хіба в нього допитаєшся? (Григорій Тютюнник)
Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний)
  • А тут… посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний)
  • — Та нащо ж ви їх [сорочки] йому [хазяїнові] віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб)
  • Сказавши, чорт зна де пропала [Дидона], Еней не знав що і робить (І. Котляревський)
  • [Стась:] А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко)
  • — Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш)

дава́ти / да́ти себе́ зна́ти (взнаки́).

Бути помітним, відчутним, нагадувати чимсь про себе; відчуватися. Приклади
  • Чи дівоцькі очі, чи ясні зорі зворушили його душу.., а чи може дев'ятнадцята весна дає себе узнаки (Л. Яновська)
  • Біля штабу Козаков зустрів своїх розвідників. Їх любив увесь полк, і це з часом давало себе знати в незалежній упевненості поведінки (О. Гончар)
Неприємно виявлятися в чомусь; дошкуляти. Приклади
  • Лихо не спало і чатувало на них [селян] і спідтиха та, як прийшла пора, дало себе взнаки, як і слід, тому лихові (І. Франко)
  • Йому [Ю. Яновському] важко довго пробути в задушному приміщенні, хворе серце дає себе взнаки (З журналу)
  • Максим лежав, підпливши водою, і помалу його огортав відчай, тупий відчай.. Також давала себе знати пропасниця (І. Багряний)
  • Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі; їх мучили й мордували довше, ніж інших,— одне слово, сердечна опіка давала себе знати на кожному кроці (Г. Хоткевич)

дава́ти / да́ти зна́ти

про що. Свідчити про щось, бути ознакою чого-небудь. Приклади
  • Все дужчим, потужнішим гуркотом дає знати про себе фронт (О. Гончар)
  • Вогкість у повітрі, специфічний дух болота.. давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський)
кому і без додатка. Повідомляти, інформувати про що-небудь, сигналізувати щось. Приклади
  • Як поїдеш з кіньми на ніч, то дай мені знати (Коломийки)
  • На селі десь знову заторохкали, мов із могили, тужні звуки вартового калатальника, давали знати, що прийшов час спочинку (Олесь Досвітній)
  • На пасовищі пасли худобу, вівці, кози на віддалі від лісу і обов'язково з собаками, котрі давали знати про наближення вовка (Народні опов..)

зна́ти своє́ мі́сце.

Поводитися, діяти згідно зі своїм становищем. Приклади
  • — Вона [Катря] їй так розмалює нігтями писка, що довго в свою школу не покажеться. Хай знає своє місце (В. Кучер)

аж ре́бра зна́ти на кому.

Хто-небудь дуже худий. Приклади
  • — Чого ви колись були сухі, аж ребра на вас було знать, а тепер от ситі, трохи не луснете? — питає кішечка в собак (І. Нечуй-Левицький)

святи́й [його́] зна́є.

Невідомо; ніхто не знає. Приклади
  • Став і насеред церкви — стою. Постояв трохи — дрімається, далі все дужче та дужче. Святий його знає, чого воно так мені (А. Тесленко)
  • Отаке-то на сім світі Роблять людям люде! Того в'яжуть, того ріжуть, Той сам себе губить… А за віщо? Святий знає (Т. Шевченко)

лихи́й [його́]́ зна́є що.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, осуду когось і т.ін. Приклади
  • Забандюрилось старому Самому в дурнях побувать [одружитися з дівчиною].. .А жіночки… лихий їх знає! Уже сміялися над ним! Вони цю справу носом чують (Т. Шевченко)
Уживається для вираження необізнаності, невпевненості в чомусь і т.ін.; невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Лихий їх зна, що там робили,— Було не видно з-за могили (І. Котляревський)
  • Лихий їх знає, Чого вони з тим поганим Льохом поспішають (Т. Шевченко)
  • — Ховай, бабо, ховай [п'ятизлотник]! Заховаєш лихий знає кому!.. (М. Коцюбинський)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади
  • Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
  • Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
  • На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
  • Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
  • Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т.ін.) зна́є.

Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний)
  • — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко)

ді́дько (дия́вол) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є що і без додатка, лайл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди… дітей на горища ховали: диявол його знає, чого йому заманеться (Н. Рибак)
  • Еней Сивіллі говорив: — Диявол знає, хто з вас бреше (І. Котляревський)
  • — Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає (В. Бабляк)
  • Дідько їх знає, що вони там ґелґочуть своїм волам! — сердилися гармаші.— Може, тпрукають… (О. Гончар)

враг його́ (їх і т.ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам. , заст.

Невідомо. Приклади
  • [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький)
  • — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний)

не зна́ти, де посади́ти (посадови́ти) кого і без додатка.

Шануючи, поважаючи, дуже люб'язно, прихильно приймати кого-небудь. Приклади
  • Пакришень не знав, де посадовити гостя, які знайти для нього найласкавіші слова, чим частувати (Ю. Збанацький)
  • Що вже раді були йому [Давидові] всі — не знали, де посадити, з чого почати розпитувати та з чого про свої новини розповідати (А. Головко)

чорт (біс) зна́ (зна́є) що, грубо.

Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади
  • [Пані:] Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко)
  • бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко)
  • Випустіть їх [каченят], куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський)
  • Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко)

не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти.

Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Приклади
  • Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський)

зна́ти собі́ ціну́.

Мати гідність, достоїнство, самоповагу. Приклади
  • У товаристві Наталя поводилася просто. Дружила однаково зі всіма… дівчатами, не цуралася хлопців, але ціну собі знала, уміла кожного поставити в належні рамки (Ю. Збанацький)
  • На обличчі її не було розгубленості, воно мало той вираз збудженої розбишацької веселості, властивої для жінок, що знають собі ціну і звикли покоряти (Григорій Тютюнник)

не ма́ти (не зна́ти) упи́ну.

Бути нестримним у вияві чого-небудь, в якихось діях; не можна зупинити кого-, чого-небудь. Приклади
  • Розходившися, Олдрідж, як дитина, вже не мав упину (О. Ільченко)
  • Людська радість сильніша за повідь. Вона не знає упину (С. Чорнобривець)