ЗЖИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

зжива́ти / зжи́ти зі сві́ту (зі сві́та) кого.

Доводити до загибелі, до смерті. Приклади
  • — Все одно,— буркнула Катря.— І сама втоплюся, але й ту шльондру ізживу із світу (В. Кучер)
  • Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (П. Автомонов)
  • Батька твого за землю з світа зжив Когут (І. Цюпа)
  • [Тиміш:] Зате Хороську чоловік не б'є: [Софія:] ЇЇ свекруха скоро з світу зживе (М. Кропивницький)

зжива́ти / зжи́ти себе́.

Вичерпуватися, ставати непотрібним. Приклади
  • В новій обстановці і керівники держав почали розуміти, що холодна війна зжила себе, що потрібна нова, більш розумна і реалістична політика (З газети)