ЗДІЙМАТИСЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

рука́ не підніма́ється (не здійма́ється і т.ін.) / не підні́меться (не здійме́ться і под).

на кого--що і без додатка. Не вистачає рішучості побити, покарати, убити когось. Приклади
  • рука́ не піднесла́сь. Та весь час він, молячися, чув, як муха, мов дитя, сіпалась у павутині, і пищала, і квилила. Серце в старця тріпоталось, та рука не піднеслась (І. Франко)
  • — Щоб ви знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалася рука (О. Довженко)
  • [Зінько:] Давно вже кортить мені віддубасить тебе, та рука не здіймається… (М. Кропивницький)
до чого. Не вистачає сил щось робити (від утоми, хвороби і т.ін.) Приклади
  • Сама не знаю, чого я тепер так втомилась… днів три навіть рука до листів не здіймалась (Леся Українка)
у кого і без додатка. Не вистачає рішучості; сумління не дозволяє щось зробити. Приклади
  • — А де ж її подіти? — розводив я руками, хоч шафу ту, казати відверто, якось і шкода було.. .Поламати? Руки не піднімаються (З журналу)
  • Застигає розчин, а значить погано скріплює цеглини. Правда, заплющивши очі, можна й так мурувати. Тільки у кого ж підніметься рука? (М. Ю. Тарновський)
  • Вчитель хай не побоюється доносів, молодий батюшка на нього не писатиме, на таке рука не підніметься (М. Стельмах)
  • Ви так по- лицарськи говорите про жінок-критиків, що після сього якось рука не здіймається писати щось критичного проти Вас [Маковея] (Леся Українка)

ру́ки не підійма́ються (не підніма́ються, не здійма́ються і т.ін.).

Уживається для вираження безвихідного становища, безпорадності і т.ін. Приклади
  • Бився, бився він отак, а чим далі, лиш гірше. Таке безголів'я, що й руки не піднімаються. Взяв він та й женився удруге (Г. Хоткевич)
до чого і без додатка. Кому-небудь не хочеться нічого робити (від поганого настрою, втоми і т.ін.). Приклади
  • Вечорами, коли [Надія] поверталася з роботи, в неї ні до чого не знімалися руки (С. Чорнобривець)
  • Їй [Марії] і не хочеться ні до чого прийматися; руки не здіймаються. .. (Панас Мирний)
  • Треба їй [Олені] поспішати, щоб вспіти, так щось руки не підіймаються (Г. Квітка-Основ'яненко)