ЗВЕСТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого.

Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Приклади

наганя́ти на слизьке́. Раптові запитання наганяли Масла на слизьке. Прокурор умів захопити його зненацька (А. Хижняк)
— Ой, кажу, Якове, дивись лиш за своїм товаришем, щоб тебе на слизьке не звів (Панас Мирний)
— Перед ним треба так триматися, щоб ніяке запитання не застало тебе зненацька, не загнало на слизьке (О. Гончар)
Нікуди не годяться діла твої.., Лелюше. На слизьке загнали тебе… звідки майже немає виходу (М. Рудь)

зво́дити (зганя́ти) / звести́ (зігна́ти) зі сві́ту кого.

Доводити кого-небудь до загибелі, до смерті. Приклади

Нехай їй біс. Тій гаспидській горілці! Вона мене з світу зжене (П. Гулак-Артемовський)
— Хіба ж таке забудем? — голос Демида затремтів.— Бачиш, яка доля наша однакова, твого батька і мого шляхта з світу звела (Н. Рибак)
[Ярина:] Мамо! Тату! За віщо ж ви мене зганяєте зі світу? (І. Карпенко-Карий)

[і] ву́хом не вести́ (ве́сти) / не повести́.

перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зовсім не слухати. Приклади

переста́ти і ву́хом ве́сти. Нерідко син ворогував з батьком,. . кидав рідну оселю.. За братами потяглися й сестри: перестали й ухом вести батька-матері (Панас Мирний)
— Е, пішли тепер діти, та тільки не такі, як раніше, що батька та матір слухали, а інші, розумні та дрюковані, що рідних і вухом не ведуть, бокаса від них ходять (Григорій Тютюнник)
Сестра навчає — він [Антін] не слухає; я навчаю, говорю — він і вухом не веде (І. Нечуй-Левицький)
— Козаки судді і ухом не ведуть, а тебе і без пірнача послухають (П. Куліш)
— Та й між рідними розладдя пішло.. Дочка матері ухом не веде (Панас Мирний)

Зовсім не звертати уваги, не реагувати, не зважати на що-небудь. Приклади

і за ву́хом не ве́сти. Ярмола попереджав Сидора: кобила норовиста, веде досхочу, батога й за вухом не веде. З дороги нікому не зминає, а стане десь щипати траву, далі вже не піде… (М. Рудь)
і ву́хом не зве́сти. Як засяду, браття, коло чари, Як засяду, браття, на меду, То най прийдуть турки і татари, А я собі й вухом не зведу (Пісні та романси..)
Послали телеграму Миколаївському антрепренерові М. А. Максимову про вчинений проступок, але той, як кажуть, і вухом не повів (Збірник про М. Кропивницького)
— Скільки часу стою та кричу, а вони й вухом не ведуть (С. Васильченко)
— І це гроші,— байдуже цьвохнув чиїмось батіжком Лесь Якубенко, придивляючись, як ремінчик обкручується навколо пужална. Чи не чортів Лесь? З ним про таку ціну говорять, а він забавку найшов і вухом не веде (М. Стельмах)

зво́дити / звести́ кінці́ з кінця́ми.

Ледве справлятися з матеріальними труднощами, нестатками. Приклади

кінці́ доку́пи зве́сти. І справді,— думав я,— що чоловік заробив — то його вистача тільки на те, щоб сяк-так прохарчуватися та кінці докупи звести… (Панас Мирний)
Усіх людей ділив [Григорій] на багачів, злидарів і тих, що сяк-так крутяться на землі, зводячи кінці з кінцями (М. Стельмах)
Сім'я ледь-ледь зводила кінці з кінцями, тягнучи напівголодне животіння (З глибин душі)

Узгоджувати сторони якоїсь справи; справлятися з труднощами у чому-небудь. Приклади

не зійшли́ся кінці́ з кінця́ми. —. . Комору в порядку передав? — Та трохи не зійшлися кінці з кінцями. Нестачу завтра ж донесу (М. Стельмах)
кінці́ з кінця́ми позво́дити. ..Однаково тяжко буде, я все себе пізнав трохи, а тільки ж оце надумав кінці з кінцями позводити, щоб совість не так гнітила (Є. Гуцало)
— Нам треба помовчувати. Зводити кінці з кінцями, не ображаючи й нічим не принижуючи одне одного (М. Рудь)
[Бондар:] У мене є ваші зведення, товаришу Скарбун. Чому ви не червонієте, дивлячись на них? Ви ж самі не можете звести кінці з кінцями у цих папірцях (М. Зарудний)

зво́дити (збива́ти) / звести́ (зби́ти) на манівці́.

що. Навмисне заплутувати щось, дезорієнтуючи кого-, що-небудь. Приклади

— З'ясую стисло свідкам звинувачення, щоб не збивали суд на манівці (Л. Костенко)
Сам він не раз… помагав заплутувати найпростіші справи,. .щоб цісарське правосуддя зводити на манівці (І. Франко)

кого. Викликати замішання, бентежити. Приклади

Безсоння і розпачливі думки гнітили його і збивали на манівці (Н. Рибак)

зво́дити / звести́ з ро́зуму (з ума́).

Негативно впливаючи на психіку, викликати почуття роздратування, гніву і т.ін.; робити кого-небудь божевільним. Приклади

Племінничок звів з ума сестру,— сестра божевільна (Панас Мирний)
[Софія:] Іди, іди з очей моїх, чарівниця лукава! Іди! Не пали мене своїм поглядом єхидним — ти гірше сатани, ти мене з ума звела, ти одбила у мене чоловіка (І. Карпенко-Карий)

Захоплювати, полонити кого-небудь; виклика́ти почуття великого кохання. Приклади

Анничка… своїм дзвінким і бентежливим сміхом та умінням літати на танцях метеликом від парубка до парубка звела з розуму багатьох (М. Івасюк)
— Якась така підвернеться, що з розуму зведе, забаламутить [сина], і де вже йому тоді про інститут, про науку… (О. Гончар)

Бути причиною невиважених, нерозумних вчинків. Приклади

[Яцько:] Казав тобі раз, Казав тобі два, Ой, не пий ти горілочку, Бо зведе з ума! (М. Кропивницький)
Голод зводив з розуму, солдати раді були іти на фронт, щоб тільки одержати нову, кращу одежу і похідний пайок (В. Гжицький)

Спокушати. Приклади

позво́дити з ума́ (про багатьох). Ми тут позводили з ума усіх наших хуторянок (І. Нечуй-Левицький)
[Лицар:] Спізнаються по волі молодята і вже присяги прагнуть — знов неволі… [Служебка:] А ти би як хотів? Звести з ума, та й кинути? Ти мудрий без присяги, це кожний захотів би! (Леся Українка)

Виклика́ти почуття захоплення, схвильованості, неспокою і т.ін. Приклади

О зорі, зорі, кого ви не зводили з ума! Навіть Матвій Прибиймуха не може заснути такої… ночі! (І. Цюпа)

зво́дити / звести́ раху́нки з ким.

Мстити кому-небудь, караючи когось, розправлятися з ним за що-небудь. Приклади

позво́дити раху́нки (з багатьма), без додатка. І тепер він прийшов. У всякому разі треба повзводити рахунки (Б. Грінченко)
Наймити, біднота зводили рахунки з своїми господарями, а потім ішли у військо до Наливайка (Іван Ле)
В думці він уже торжествував: Іди, іди, товаришу Яремчук, одержуй директиви. Та назад ти не повертайся: тут тобі й лежати на дорозі з діркою в черепі. Зведемо старі рахунки до кінця… (І. Цюпа)

звести́ дух.

Трохи перепочити. Приклади

— Слухай лишень, що я тобі скажу, а ви дайте мені дух звести,— чого насупились усі разом? Сідайте ж бо кружка та й слухайте (Марко Вовчок)
Запорожці палили, не зводячи духу. Задні заряджали рушниці переднім (О. Довженко)

підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т.ін.) з руїн (з по́пелу, із зга́рищ і т.ін.) що.

Відбудовувати, відновлювати що-небудь зруйноване. Приклади

підня́ти з по́пелу і руї́н. Здавалося, потрібно буде багато десятиріч, щоб підняти країну з попелу і руїн, залікувати тяжкі рани (З газети)
Шахтар каже: — Ми самі були й будівельниками, підняли шахту з руїн (Ю. Яновський)
Я словом, міцнішим сталі, Буду свій дім захищати, Живу я в новім кварталі, Що з попелу встиг підняти (З газети)
Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (І. Нехода)
Оту емтеес власними руками будував [Микола] — цеглинку до цеглинки. А після війни з руїн її зводив… (С. Журахович)

підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т.ін.) на но́ги кого, що.

Будити, розбуджувати від сну. Приклади

Мало не опівночі підняв на ноги [бригадир] Ліду і Марину, посадив у сани і повіз показати, якого перегною роздобув (Я. Гримайло)
Розпучливий брязкіт чавунних затулок, дух житньої соломи.. підняли на ноги сім'ю. Навіть найменший хлопчик виринув десь з-під материної ковдри (М. Коцюбинський)

Сприяти одужанню, виліковувати кого-небудь. Приклади

Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла. Ну, потім тиха наша обстановка, тихе життя підняли мене на ноги (Г. Хоткевич)

що. Робити що-небудь міцним; укріплювати. Приклади

Гарно послужив людям Степан Кучер, теж шахтар. І землю розділив по справедливості, і владу підняв на ноги, щоб твердо стояла (Д. Прилюк)

Мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти. Приклади

попідніма́ти на но́ги (усіх або багатьох). І пішла та звістка по всьому селу від хати до хати, попіднімала людей на ноги (З журналу)
Після тарараму в Пущі-Водиці гестапівці підняли на ноги геть усю поліцайську шушваль (І. Головченко і О. Мусієнко)
На правах помічника комбайнера [Орися] підняла на ноги всю бригаду (Д. Бедзик)
Варчук ще подивився на хід мироносиць.. Треба ж якось підіймати чудом на ноги грішне село (М. Стельмах)
Уривчасті дзвінки внутрішньої сигналізації вмить піднімають усіх [підводників] на ноги (В. Логвиненко)

збива́ти (зво́дити) / зби́ти (звести́) з пуття́ кого.

Морально псувати, підбурювати на негідні вчинки. Приклади

— Я трохи винен перед вами, бо Пасикевич увесь час збивав з пуття. Але більше не зіб'є (М. Стельмах)
Може, справді, чиїсь солодкі уста збили з пуття отого вбивцю, для якого вбивство вже навіть не ремество [ремесло], а звичка? (Л. Первомайський)

зво́дити / звести́ в моги́лу (в труну́ і т.ін.) кого.

Доводити до загибелі, до смерті. Приклади

У тій церковці кам'яній… Пом'яну і попелом розвіяного батька… і матір, що звела я у труну (Л. Костенко)
— Не плач, Анно, нічого не вдієш, стара людина князь Мстислав, хвороба його в могилу звела (А. Хижняк)
[Тамара:] Господи! Ця анатомія зведе мене в могилу (І. Кочерга)

підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т.ін.) ру́ку (ру́ки) на кого.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь, засуджувати, ганьбити і т.ін. когось за щось. Приклади

А інші кричали: — Сором!.. Хам підвів голову! Неслухняний раб збунтувався! Підніс руку на свого пана! О сором!.. Місто [на ранок] було в руках бунтарів (Мирослав Ірчан)

Робити замах на кого-небудь, намагатися убити когось. Приклади

Дивилися мовчки на нас козаки, та ось несподівано й дзвінко один з них звернувсь до пониклих бійців: — Брати! Що ми робим? На кого ми руки підносим? (В. Сосюра)
Пальці [Трохима Івановича] намацали відточений ніж.. Але в цю останню хвилину… з'явилася думка: Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян)

Бити кого-небудь. Приклади

Юнак, що поважає себе, ніколи, ні за яких обставин не підніме руку на жінку, не образить її (З журналу)
Невже він і досі не міг розкусити цієї сумирної християнської вдачі, цього робочого вола, який і на дитину ніколи не підіймає ні голосу, ні руки́ (М. Стельмах)
Старий пригадав, як Тимко увірвав його по боку за Ташанню..— А бодай би тебе так уперіщили, щоб ти й до рідного порога не доліз, аби знав, як на старого чоловіка руку піднімати (Григорій Тютюнник)

зі сл. на се́бе. Кінчати життя самогубством. Приклади

Де мені подітись з лютою нудьгою, Чим мені розбити злую тугу-муку? Ох, давно я зняв би вже на себе руку, Та жаль груди давить, серце, за тобою (М. Старицький)
Сама б на себе руки підняла, слухаючи, до якої біди довела вона матір (Г. Квітка-Основ'яненко)

зво́дити / звести́ до спі́льного (до одного́) знаме́нника що.

Прирівнювати кого-, що-небудь одне до одного; уподібнювати. Приклади

приво́дити до спі́льного знаме́нника. — Тільки чотири типчики виявились проти. Та ми приведемо і їх до спільного знаменника (В. Речмедін)
Треба було вживатися в життя підприємства, звикати, притиратися і зводити до одного знаменника колишні уявлення з дійсністю (В. Козаченко)