ЗБИТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

збива́тися / зби́тися з доро́ги (путі́ і т.ін.).

Втрачати правильний напрямок у діяльності, поведінці; збочувати. Приклади
  • збива́тися з дорі́жки. — Мене, Соломоновичу, от що пече: здається, з прямої доріжки ми збиватися стали (А. Дімаров)
  • Та не сама я на шляху тяжкому, Я не сама мандрую в світ широкий. Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка)

збива́тися / зби́тися з ніг.

Знесилюватися в пошуках кого-, чого-небудь. Приклади
  • Салашистські шпики збилися з ніг,шукаючи цього невідомого патріота, що, ризикуючи життям, мужньо звертався до народу з ефіру (О. Гончар)
  • Данило й Григорій з ніг збилися, розшукуючи старшого, а потім попленталися назад, бо ж повинен Левко нарешті з'явитися до воза (М. Стельмах)
тільки док. Дуже втомитися, набігавшись, находившись або від різних клопотів. Приклади
  • — Ми просто збилися з ніг.. Вся команда мертва від утоми (Ю. Бедзик)
  • — Хоч би ти, Софійко, помогла мамі справлятись, а то вона зовсім з ніг збилась сьогодні,— каже пан старшій дочці (Леся Українка)

збива́тися (схо́дити) / зби́тися (зійти́) на манівці́.

Втрачати правильний напрямок у поведінці, діяльності; збочувати. Приклади
  • — Та що з тобою сталося, Петре? — Зі мною нічого, а от ти, бачу, зовсім уже.. на манівці зійшов (М. Ю. Тарновський)
  • Хто придивлявся до життя, той не раз бачив, як сягають вершин сильні і як збиваються на манівці слабодухі (З журналу)

зби́тися з пуття́ (з шля́ху).

Розпуститися; стати розбещеним, морально нестійким, здатним на погані вчинки. Приклади
  • [Іван:] Я збився з шляху, я потеряв [втратив] смак до чистого життя (І. Карпенко-Карий)
  • [Палажка:] От хоч возьми [візьми] Хвеньку: зовсім з пуття збилася; так і пропаде (Панас Мирний)
  • — Тобі так легко збитися з пуття в твоїх літах, — говорила стара Михальчевська на прощанні з Василиною (І. Нечуй-Левицький)

зби́тися з пантели́ку.

Втратити здоровий глузд, повести себе нерозумно, нерозсудливо. Приклади
  • з пантели́ку зби́тися. [Роман:] ..Наважався спершу все їй [Хведосці] розказати, а зустрівся з батьком її, не вмовчав і виявив серце! Чи я ошалів, чи з пантелику збився? (М. Кропивницький)
  • — Тепер час нам направити молодого раджу на пряму й добру путь, бо через ту свою селянку він зовсім збився з пантелику,— сказала цариця (І. Нечуй-Левицький)
Заплутатися, розгубитися. Приклади
  • — Хочете — в суд дамо справу, а хочете, — хай громада в селі скаже вам про своє слово… Кавун так збився з пантелику, що не знав уже, що й сказати на це (П. Козланюк)
  • Що ж я розказувала?.. Забула.. Що за напасть така!.. Почну, почну та й теє… і зіб'юсь з пантелику (О. Стороженко)