ЗАШМОРГИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

розрива́ти / розірва́ти за́шморг який і без додатка.

Прориватися з ворожого оточення, з полону і т.ін. Приклади
  • Сам хід подій підказував: треба діяти рішуче і негайно, аби розірвати отой зашморг, поки він ще не такий тугий. Але що саме треба робити? Як перехитрити гітлерівців? (І. Головченко, О. Мусієнко)

затя́гується петля́ (за́шморг і т.ін.).

Стає все гіршим, тяжчим, безвихідним (про становище). Приклади
  • — Значить, затягується петля,— говорив Аркадій Павлович, думаючи зараз про своїх заклятих ворогів (А. Шиян)

затяга́ти (затя́гувати) / затягти́ (затягну́ти) петлю́ (за́шморг) [на ши́ї].

Ставити кого-, що-небудь у безвихідне становище, вдаватися до утисків, обмежень і т.ін. Приклади
  • затя́гується петля́ (за́шморг і т.ін.). — Значить, затягується петля, говорив Аркадій Павлович, думаючи зараз про своїх заклятих ворогів (А. Шиян)
  • Знала вже глитайську вдачу жінка — чим привітніший Кочубей, тим міцніше затягає петлю на шиї (О. Донченко)
  • В Італії починається повстання проти австрійського ярма. Бунтують наші мужики. На Кавказі — війна з горцями. Усе це, разом узяте, налякало наш уряд, що він ще дужче затягнув зашморг на шиї нещасної Росії, і в майбутньому я не бачу просвітку (З. Тулуб)

диви́тися за́шморгом.

Виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь або мати сердитий вигляд. Приклади
  • [Дзвонариха:] Вже перед смертю тільки примирилися.., а наш… і до цього часу зашморгом дивиться (О. Стороженко)
  • Як вість така прийшла до Турна, То так мерзенно іскрививсь, Що твар зробилась нечепурна, І косо, зашморгом дививсь (І. Котляревський)

трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми.

Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання. Приклади
  • трима́ти язи́к на за́щіпці. — Ну, вже візьмемо тебе до компанії. Тільки з умовою: по-перше, язик маєш міцно тримати на защіпці і, по-друге, мусиш покірно виконувати все, що тобі звелять у дорозі (І. Коцюба)
  • держа́ти язи́к на за́шморзі. Держи язик на зашморзі (Укр. присл.)
  • трима́ти язи́к на припо́ні. Звичайно ж найбільше цього щастя перепадало Духновичу, проте й після помкомвзводової надбавки він не міг тримати свій язик на припоні (О. Гончар)
  • — У тебе є свої бабські діла! Сюди не мішайся і держи язик на прив'язі (І. Чендей)
  • держа́ти язи́к на при́в'язі. — А що я набридаю тобі, не обижайся [не ображайся] Василю, з хорошою людиною любо й поговорити. Взагалі я держу язик на прив'язі (А. Хижняк)
  • трима́ти язики́ за зуба́ми. Боцман… підморгував і гнув і відповів Костеві бравим покахикуванням, яке мало показати, що на його судні всі вміють тримати язики за зубами (Ю. Яновський)
  • — Чого заманулося? паничів! — усміхнулась Зайчиха, не вміючи держати язик за зубами (Панас Мирний)
  • Він [пан] ще налив стаканчик, я викушала. Знову почав розмовлять, силкуючись випитати, але я цупко держала язик за зубами (М. Кропивницький)
  • У нас є дані, що твої приятелі, особливо той, Артур, теж не дуже тримають язика за зубами (Валерій Шевчук)
  • Так… Мамка наказала мені тримати язик за зубами (П. Гуріненко)
  • Чи певні ви.., що серед двох десятків людей… не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами? А діло таке, що вимагає найсуворішої таємниці (А. Головко)

хоч у петлю́ (у за́шморг) лізь.

Уживається для вираження відчаю, безвихідного становища; немає виходу. Приклади
  • Потрапив у таку халепу, що хоч у петлю лізь (З журналу)
  • — Я мислю собі так, же як доскочать сюди гайдамаки, ото ж буде… Місіонери, можні колегіанти розбіжаться хто куди, а мені хоч у зашморг лізь (М. Сиротюк)

вско́чити в за́шморг.

Опинитися в небезпечному становищі. Приклади
  • — Старайся як можна далі відійти [від концтабору], але йди обережно, щоб де знову в зашморг не вскочив (Ю. Збанацький)

лі́зти у за́шморг (в ярмо́) до кого і без додатка.

Потрапляти в економічну залежність до когось. Приклади
  • вла́зити в ярмо́. — Не хочеться взимку в наймитське ярмо влазити. Страх як не хочеться (М. Стельмах)
  • — Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський)
  • Мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня, яким міг ґрунт обробити, не лізучи у зашморг до глитаїв (І. Муратов)