ЗАСВЕРБІТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ЯЗИ́К СВЕРБИ́ТЬ / ЗАСВЕРБІ́В у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь має велике бажання розповісти, повідомити щось або поговорити про щось. Приклади

— Та підожди! Не спіши,— зупинив його голова комнезаму.— Ще ж є промовці! Ось, може, Євген Панасович щось скаже. Та і в мене ще язик свербить (В. Речмедін)
[Карпо:] Дідько вас, бабів, знає, який у вас язик: як засвербить, то кого ви тільки не опаскудите! (М. Кропивницький)
— І тут знову засвербів язик Мотрі — не стерпіла: — Бабо, ви вже хоч себе на таке діло не виставляйте (М. Понеділок)

перев. до чого. Комусь дуже хочеться робити що-небудь, займатися чимсь. Приклади

Треба ще буде кінця додати, бо воно колись, як свербіли руки, писалось (Панас Мирний)
У хлібороба аж свербіли руки, тягнулись до коси. Замахнувся на весь захват, заспівала коса, і впали стебла рівним покосом (І. Цюпа)
Земля протряхла, заіржавілі плуги вже лежали на возах, а селянські руки свербіли до оранки (Ю. Збанацький)

до чого. Комусь дуже хочеться привласнити, загарбати що-небудь. Приклади

Коваль звелів проорати по межах своєї землі глибокий рів і насипати високий вал, аби він на всі віки став суворою пересторогою для тих, кому будуть свербіти руки до полянських просторів (І. Головченко, О. Мусієнко)

зі сл. вда́рити і под. Дуже хочеться (вдарити, побити когось). Приклади

— Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту (Д. Косарик)
Свербіли руки вдарити пихатого осавула, але треба було мовчати, хитрувати, шукати виходу (З. Тулуб)
Якщо, каже, руки сверблять битися — бий краще мене: я здоровий, витерплю (О. Гончар)

в кого. Хто-небудь втручається у все. Приклади

Через ту невгамовність і не злюбив її Масло. Якось при Мальованому розпікав її: Поглянь! Чого вона лізе? Працювала б тихенько… А в неї руки чешуться, і туди лізе, і сюди. Дуже треба їй знати, скільки одна рейка обходиться цехові (А. Хижняк)

Дивіться також