ЗАРИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

заора́ти (зари́ти) но́сом, фам.

Упасти обличчям донизу. Приклади
  • зуба́ми заора́ти. — Стій! ні з місця! — крикнув той [панич] і шпорнув [шпурнув] першого з рудника так, що аж той зубами заорав (Панас Мирний)
  • запоро́ти но́сом. Підвившись з задньої лави, як завжди, з-між молодиць, щоб іти наперед, він [Проць] чомусь плямисто почервонів, що рідко траплялось, а зустрівшись поглядом з Ловачем, не до добра спікнувся, мало не запоров носом (В. Бабляк)
  • Навмання кинувся Петрик до Дашковців. Прожогом вскочив у двері і зарив носом: за кустом порічок переможно скалив зуби Олесь (Є. Куртяк)
  • Вийшов з дрюком дід Улас: — Ну, то як тобі у нас? — За коротким цим опросом [запитанням] Аж зарила біда носом (С. Воскрекасенко)
  • Він з розгону вдарив Аніфата і той, спотикаючись, заорав носом у пісок (С. Чорнобривець);Так осліп, нещасний [Михайлик], від тої отрути кохання, що й рівчака перед собою не вздрів і так заорав туди носом, аж кров пішла (О. Ільченко)
  • Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (П. Панч)

зако́пувати (зарива́ти) / закопа́ти (зари́ти) [у зе́млю] свій тала́нт.

Занедбувати, не розвивати, не застосовувати свої здібності. Приклади
  • Я певно свій талант не закопаю, Добром своїм рад другим я служить (І. Франко)
  • Артемовський виконував дуже добре ролі драматичні, і не раз йому говорили, що він зариває цей свій талант, мало приділяє уваги драматичним п'єсам (М. Рильський)
  • — Ви, батечку, свій талант закопуєте. Мости мостами, а талант — фізика. Облиште мости, ідіть на кафедру фізики (Н. Рибак)