ЗАМУТИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

замути́ти го́лову (ро́зум) чию (чий), кому.

Позбавити кого-небудь здатності логічно мислити, тверезо сприймати та оцінювати дійсність. Приклади
  • — Прости, Рустеме, за ті необачні слова, що я досі писала й говорила. Шайтан замутив тоді мій розум (М. Коцюбинський)
  • Замутили любощі та ревнощі йому голову, запив-загуляв воїн і забув, по якій землі ходить (І. Волошин)

замути́ти се́рце (ду́шу) чиє (чию).

Вивести когось зі стану рівноваги, дуже збентежити. Приклади
  • Воєнна буря закрутила, Латинське серце замутила, Завзятість всякого бере (І. Котляревський)

і води́ не замути́ть, перев. зі словосп.

таки́й, що. Дуже лагідний, скромний, сумирний. Приклади
  • Вона [жінка] в нього така тиха, що і води не замутить (М. Стельмах)