ЗАКИПАЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

се́рце обкипа́є (закипа́є, облива́ється, схо́дить і т.ін.) / обкипі́ло (закипі́ло, облило́ся, зійшло́ і т.ін.), кро́в'ю у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь відчуває неспокій, тяжко переживає. Приклади
  • Серце [Раїси] сходило кров'ю (М. Коцюбинський)
  • [Маруся:] Як згадаю свою Україну, то моє серце кров'ю обіллється… Я неначе бачу, над Россю, на горі батьківську хату у вишневому садочку (І. Нечуй-Левицький)
  • — Глузуєш? Та хіба тобі зрозуміти батькове горе… А в мене серце кров'ю обливається, коли подумаю, що ми без коня (П. Рєзніков)
  • Чубенко мовчав, сидячи на коні, серце його закипало кров'ю, перед очима стояла пелена (Ю. Яновський)
  • У неї серце обкипає кров'ю, коли подума вона, яке горе, яку нужду та недостачу терпить її Йосип (Панас Мирний)

кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т.ін.) / закипі́ла (завирува́ла і т.ін.) [у жи́лах (у скро́нях)] у кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т.ін. Приклади
  • Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса.. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього [солдата] у скронях (О. Довженко)
  • Козак скажено крикнув [на мене] і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський)
  • Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко)

сльо́зи закипі́ли (закрути́лися) / закипа́ють на (в) оча́х у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь почав плакати. Приклади
  • Старі козаки стояли нерухомо, і сльози закипали їм на старечих очах (О. Довженко)
  • Матері, однак, не раз закрутилися сльози в очах, коли вона дивилася на поблідле лице дочки (Н. Кобринська)
  • сльоза́ закрути́лася в о́ці. Гнат узяв сина на руки.. сльоза закрутилась йому в оці та гарячою краплею впала на лице дитини (М. Коцюбинський)

в душі́ закипа́ти / закипі́ти.

Надмірно хвилюватися від припливу якогось почуття (гніву, незадоволення, роздратування тощо). Приклади
  • в душі закипіло чиїй. — Кинь оту зброю додолу! Вона молодиці не личить, — сказав князь вже сердито. Єремія не зносив суперечності, і в душі його вже закипіло (І. Нечуй-Левицький)
  • Терентій, закипаючи в душі, прислухається ще якусь хвильку до музики, яку видобувають з інструмента темні циганські руки (М. Стельмах)

кипи́ть (закипа́є і т.ін.) душа́ (се́рце) / закипі́ла (скипі́ла і т.ін.) душа́; скипі́ло (обкипі́ло і т.ін.) се́рце у кого, чия (чиє), від чого.

Хто-небудь перебуває в стані сильного нервового збудження, хвилювання. Приклади
  • Йосип мовчав, доки кипіло його серце, доки було мочі мовчати (Панас Мирний)
  • Чи не вперше так за всі роки закипіла зібгана наймитська душа (М. Стельмах)
  • Душа в мене кипить од безчесної гадки! Через якісь погані… халупи хотять оддати на руїну осередок держави! (І. Нечуй-Левицький)
на кого--що, проти кого--чого і без додатка. Хто-небудь гнівається, сердиться на когось, щось, обурюється з приводу чогось. Приклади
  • — Я так і обімліла. Відьма ж вона, відьма! Скипіло моє серце (М. Коцюбинський)
  • Закипала гнівом Маркова душа проти ситих і кровожадних… Не раз шкодував, що залишив рідну землю (І. Цюпа)
  • Йдемо в оперу. Наталка мовчить. Почуваю, що душа її аж до самого дна кипить на мене та на мою професію (Ю. Яновський)